Рішення № 85217485, 15.08.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9268/18

Провадження №2/359/926/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_9 ,

за участю представника відповідача Сінькевича В.А.,

за участю представника третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа», про скасування рішення про відмову в праві доступу до контрольованих зон аеропорту, зобов`язання розблокувати особисту перепустку та стягнення моральної шкоди,

встановив:

І. Зміст доводів пред`явленого позову.

1. В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом та посилається на те, що він працює в ТОВ «Інтеравіа» на посаді вантажника групи водіїв самохідних механізмів. Його посадові обов`язки полягають у завантаженні та розвантаженні багажу авіапасажирів повітряних суден на пероні міжнародного аеропорту «Бориспіль». Перон аеропорту є режимною зоною, доступ до якої здійснюється на підставі перепусток, виданих ДП «МА «Бориспіль». 13 серпня 2018 року аеропортовий комітет з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» прийняв рішення про відмову позивачу у праві доступу до контрольованих зон аеропорту. На підставі цього рішення була вилучена перепустка, видана на ім`я ОСОБА_1 , та передана в бюро перепусток.

2. Підставою для відмови позивачу у праві доступу до контрольованих зон аеропорту є те, що 3 серпня 2018 року під час завантаження багажу пасажирів рейсу PS 41 «Київ-Чернівці» вантажники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 здійснили несанкціонований доступ до вмісту багажу одного з пасажирів. Однак ця обставина не відповідає дійсності, оскільки позивач не здійснював особисто та не приймав участь у несанкціонованому доступі іншого вантажника до багажу пасажирів рейсу PS 41 «Київ-Чернівці». У зв`язку з відмовою позивачу у праві доступу до контрольованих зон аеропорту та скасуванням перепустки ОСОБА_1 позбавлений можливості виконувати посадові обов`язки. Крім того, позивач зазнав душевні переживання. У такий спосіб йому заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінив в 24000 гривень.

3. Тому ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення аеропортового комітету з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» від 13 серпня 2018 року в частині відмови позивачу у праві доступу до контрольованих зон аеропорту, зобов`язати службу авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» розблокувати перепустку, видану на ім`я ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 24000 гривень.

ІІ. Процесуальні дії, вчинені під час розгляду цивільної справи.

4. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 19 листопада 2018 року (а.с.22-23) пред`явлений позов був залишений без руху та ОСОБА_1 надано строк для сплати ним судового збору в розмірі 1762 гривень.

5. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 8 січня 2019 року (а.с.29-30) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

6. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 18 березня 2019 року (а.с.83) було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про закриття провадження у цивільній справі.

7. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 4 червня 2019 року (а.с.95-96), була задоволена заява представника відповідача ОСОБА_5 про допит свідка ОСОБА_6

ІІІ. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

8. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.

9. Представник відповідача ОСОБА_5 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що інспектор відділу внутрішньої безпеки САБ ОСОБА_6 бачив, як 3 серпня 2018 року позивач разом з вантажниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймав участь в несанкціонованому доступі до багажу пасажирів PS 41 «Київ-Чернівці». Ця обставина свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення аеропортового комітету з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль». Крім того, станом на день розгляду цивільної справи ОСОБА_1 був звільнений з роботи, а строк дії перепустки, виданої на ім`я позивача, закінчився. Тому представник відповідача ОСОБА_5 просить суд відмовити у задоволенні позову.

10. Представник ТОВ «Інтеравіа» Кірсанов О.В. при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11. Наказом генерального директора ТОВ «Інтеравіа» №224-о/с від 27 червня 2017 року (а.с.72) з 1 липня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду вантажника групи водіїв самохідних механізмів підрозділу з наземного обслуговування дирекції з наземного обслуговування.

12. Зі змісту посадової інструкції вантажника групи водіїв самохідних механізмів підрозділу з наземного обслуговування дирекції з наземного обслуговування №П1-01-20.12.2-118 від 30 вересня 2016 року (а.с.73-77) вбачається, що до посадових обов`язків ОСОБА_1 відноситься завантаження та розвантаження багажу авіапасажирів повітряних суден на пероні міжнародного аеропорту «Бориспіль».

13. 13 серпня 2018 року аеропортовий комітет з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 в праві доступу до контрольованих зон ДП «МА «Бориспіль». Це підтверджується копією протоколу засідання аеропортового комітету з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» №90-29-11 від 13 серпня 2018 року (а.с.10-13).

14. Ці обставини свідчать про те, що спірні правовідносини регулюються Державною програмою авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженою Законом України №1965-VIII від 21 березня 2017 року.

V. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

15. Відповідно до п.53 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України №1965-VIII від 21 березня 2017 року, з урахуванням важливості недопущення скоєння акту незаконного втручання однією з підстав відмови у видачі або заміні перепустки, зокрема, може бути факт участі особи у скоєнні кримінального правопорушення, наявність судимості (погашеної або непогашеної), психічних захворювань, наркозалежності або невиконання правил перебування у контрольованій зоні аеропорту, зонах митного чи прикордонного контролю. Рішення про відмову у видачі перепустки приймається керівником аеропорту або аеродрому за погодженням з представниками правоохоронних органів - членами аеропортового комітету з авіаційної безпеки.

16. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

17. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

18. Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

19. Відповідно до ч.4 ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

20. Згідно з ч.1 ст.79 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

VІ. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

21. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він працює в службі авіаційної безпеки на посаді інспектора відділу внутрішньої безпеки. 3 серпня 2018 року він здійснював контроль за процесом завантаження багажу на один із внутрішніх рейсів. Коли свідок ОСОБА_6 підійшов до літака, то він побачив, що ОСОБА_1 знаходився ззовні літака та подавав багаж. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились в багажному відділенні літака: ОСОБА_3 приймав багаж від ОСОБА_1 та передавав його ОСОБА_4 . В той же період часу свідок ОСОБА_6 побачив, як ОСОБА_4 закривав одну з валіз. Після цього свідок ОСОБА_6 заліз в багажне відділення літака та виявив в ньому мобільний телефон. Інший працівник служби авіаційної безпеки знайшов зарядний пристрій. Власник валізи, до якої був здійснений несанкціонований доступ, впізнав викрадений мобільний телефон та зарядний пристрій, повідомив про те, що вказане майно зберігались в його багажі.

22. Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься відеозапис (а.с.94), з якого вбачається, що у вантажному відділені літака, рейс PS 41 «Київ - Чернівці», ОСОБА_4 здійснив несанкціонований доступ до багажу одного з пасажирів. В цей же час ОСОБА_1 перебував ззовні літака.

23. Ретельний аналіз цих доказів переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував поза літаком та не приймав жодної участі в несанкціонованому доступі до валізи пасажира рейсу PS 41 «Київ - Чернівці». Ця обставина свідчить про те, що відмова позивачу у праві доступу до контрольованих зон аеропорту не ґрунтується на п.53 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

24. В матеріалах цивільної справи міститься копія акту про порушення (а.с.45), з якого вбачається, що 3 серпня 2018 року під час завантаження рейсу PS 41 «Київ - Чернівці» ОСОБА_1 особисто здійснив несанкціонований доступ до багажу пасажира. Однак достовірність цього письмового доказу спростовується показаннями свідка ОСОБА_6 та виконаним ним відеозаписом. Крім того, з копії листа директора з НО ТОВ «Інтеравіа» №01-10.1-398 від 30 серпня 2018 року (а.с.80) вбачається, що за результатами проведення службового розслідування трудові відносини з позивачем були припинені. Водночас, достовірність цього письмового доказу також спростовується довідкою інспектора з кадрів ТОВ «Інтеравіа» №810 від 25 квітня 2019 року (а.с.92), з якого вбачається, що ОСОБА_1 продовжує працювати в ТОВ «Інтеравіа» на посаді вантажника групи водіїв самохідних механізмів дирекції з обслуговування повітряних суден.

25. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивача на працю належить скасувати рішення, викладене в протоколі засідання аеропортового комітету з авіаційної безпеки №90-29-11 від 13 серпня 2018 року, в частині відмови ОСОБА_1 в праві доступу до контрольованих зон аеропорту.

VII. Доводи позивача, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

26. Водночас, зі змісту службової розписки начальника САБ ДП «МА «Бориспіль» (а.с.81) вбачається, що термін дії перепустки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , припинився ще 1 вересня 2018 року. Ця обставина свідчить про те, що скасування рішення аеропортового комітету з авіаційної безпеки про відмову позивачу в праві доступу до контрольованих зон аеропорту не є підставою для автоматичної видачі ОСОБА_1 перепустки. В такому випадку позивачу належить отримати нову перепустку в порядку, передбаченому Положенням «Про перепустки Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (а.с.46-65).

27. Крім того, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 не подали жодного доказу на підтвердження того, що у зв`язку з відмовою в праві доступу до контрольованих зон аеропорту позивач зазнав душевні переживання. Таким чином, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 не довели того, що позивачу заподіяна моральна шкода.

28. З огляду на це суд вважає, що підстави для покладення на відповідача зобов`язання розблокувати особисту перепустку та стягнення з нього моральної шкоди відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цих двох вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

29. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

30. ОСОБА_1 сплатив судовий збір в загальному розмірі 2466 гривень 80 копійок (704,80 + 1762). Ця обставина підтверджується квитанціями (а.с.6, 26). Однак пред`явлений ним позов задоволений частково.

31. З огляду на це суд вважає, що з ДП «МА «Бориспіль» на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 352 гривень 40 копійок (704,80 : 2).

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа», про скасування рішення про відмову в праві доступу до контрольованих зон аеропорту, зобов`язання розблокувати особисту перепустку та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати рішення, викладене в протоколі засідання аеропортового комітету з авіаційної безпеки №90-29-11 від 13 серпня 2018 року, в частині відмови ОСОБА_1 в праві доступу до контрольованих зон державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

У задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання розблокувати особисту перепустку та стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 352 гривень 40 копійок.

Повний текст рішення суду складений 23 вересня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець