Вирок № 85217463, 28.10.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

28.10.2019

Справа №359/2865/18

Провадження №1-кп/359/115/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О., Моргушко Л.В., Петрової Я.А.,

за участю прокурора Каспрука Д.І., Добривечір К.В., Дячок О.Б., Шмаля В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Федоренка М.О., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Білика Г.І., перекладачів Донадзе М.В., Касьяна К.М., Анджапарідзе А.Р. , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , спеціаліста-педагога ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12018110100000458 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Галу, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше судимого вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.03.2017 року за ч.3 ст. 186 КК України до п`яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, до трьох років та шести місяців позбавлення волі, -

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 та ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, у не встановлений судовим розслідуванням час та місці ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого ст.185 КК України, не зробивши для себе відповідних висновків, не ставши на шлях виправлення, вирішив повторно таємно викрасти майно в одному з будинків розташованому в с. Старе Бориспільського району Київської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, 20.02.2018 року приблизно о 15 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_3 , діючи повторно, умисно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, невстановленим судовим розслідуванням шляхом проник на територію подвір`я за вказаною вище адресою, після чого шляхом пошкодження вікна у такий будинок, незаконно проник до вказаного будинку, що належить потерпілому ОСОБА_2

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , поклав до кишені куртки, в яку був одягнений каблучку із жовтого золота 585 проби вартістю 2918 гривень 40 копійок та мобільний телефон марки «Nokia» моделі «С1-01» вартістю 307 гривень 78 копійок, що перебували у вказаному будинку та належать потерпілому ОСОБА_2

Довести кримінальне правопорушення до кінця ОСОБА_1 не вдалось можливим, з причин, що, не залежали від його волі, оскільки він був виявлений сторонньою особою та був затриманий на місці вчинення злочину.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у незакінченому замаху на таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та поєднаному із проникненням у житло ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 та ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення не визнав та зазначив, що 20.02.2018 року він разом із знайомими приїхав на автомобілі до одноповерхового дачного будинку, який розташований в АДРЕСА_3 з метою отримання коштів в розмірі 24 000 грн., які він позичив своєму знайомому ОСОБА_8 . Декілька днів назад вказаного знайомого він висадив біля даного будинку, тому вважав, що останній проживає за даною адресою. Підійшовши до будинку він постукав у двері, світло в будинку не горіло. Однак, йому здалося, що в будинку хтось ховався, тому він вернувся до машини взяв викрутку з автомобіля та попросив знайомих від`їхати від подвір`я на сто метрів. Після чого повернувся та за допомогою викрутки пошкодив раму вікна та проник через дане вікно до вищевказаного будинку. В будинку нікого не було, а також в ньому було грязно і відчувався запах сирості, що вказувало на те, що там ніхто не проживає. Він знаходився в будинку декілька хвилин, каблучку та мобільний телефон не брав. Коли він вилазив через вікно його зустрів чоловік на вигляд вдягнений як мисливець зі зброєю в руках та почав стріляти. Потім підійшов інший чоловік. При цьому був присутній свідок ОСОБА_5 В будинку він знаходився 40 хвилин. Людина, яка його держала на прицілі, подзвонила потерпілому, який приїхав з дружиною. Він лежав на землі зв`язаний, а потерпілий йому завдав тілесні ушкодження в область голови та спини, рукояткою травматичного пістолета наносив ударив в грудну клітку та стріляв біля вуха та разом з іншими мешканцями с. Старе Бориспільського району Київської області на протязі тривалого часу до приїзду працівників поліції наносили йому удари по різним частинам тіла, внаслідок чого у нього з`явилися тілесні ушкодження у вигляді гематом та забиття. В поліцію зателефонували через дві-три години. Дружина потерпілого зняла каблучку з пальця і оперативник, який проводив огляд підкинув каблучку і мобільний телефон, тому заперечує, що в будинок потрапив з метою вчинення крадіжки. В лікарні написали, що здоровий і його помістили в слідчий ізолятор. Цивільний позов він не визнає в частині завданої матеріальної шкоди, так як остання значно завищена.

В подальшому покази обвинувачений змінив та зазначив, що свідків, які були допитані в судовому засіданні на місці злочину не було.

Потерпілий ОСОБА_9 , допитаний в якості свідка, показав, що 20.02.2018 року о 14 год. 00 хв. до нього додому заїхав товариш ОСОБА_4 , якого він попросив заїхати до будинку в АДРЕСА_3 та погодувати кішку. Цього ж дня о 16 год. 00 хв. йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що до його будинку проник невідомий чоловік. Після цього він разом із дружиною приїхав до вказаного будинку через тридцять хвилин. В дворі біля розбитого вікна знаходився ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невідомий чоловік, який лежав зв`язаний. На ньому була одягнена осіння куртка та перчатки. В будинку речі були розкидані. В присутності його та понятих слідчий під час особистого огляду обвинуваченого вилучив з карманів брюк: золоту каблучку, мобільний телефон, викрутку і ніж. Вилучена каблучка належить його дружині, яку вона залишила в буфеті, а мобільний телефон б/у, що знаходився в шафі належить його тітці. Тілесних ушкоджень він обвинуваченому не наносив і зброї в нього немає. Пошкоджень на ОСОБА_1 не було. Будинок належить на праві власності йому і в даний момент в ньому ніхто не проживає. Однак, він з дружиною часто приїжджає до будинку та підтримують його в належному стані. Розбите вікно в будинку встановлено спеціалістами на замовлення через два місяці. Моральна шкода полягає в погіршенні здоров`я. Покази обвинуваченого не підтримав.

Свідок ОСОБА_4 показав, що дату не пам`ятає, в день скоєння злочину він разом із сином був в м. Бориспіль і заїхав до товариша ОСОБА_9 в гості. ОСОБА_9 попросив заїхати до будинку в АДРЕСА_3 та погодувати домашню тварину. В цей день він приїхав до вказаного будинку разом із сином. Вийшовши з автомобіля, який припаркував біля воріт, він побачив, що ворота приоткриті. Вони зайшли до подвір`я і підійшли до будинку, де побачили розбите вікно, а в середині будинку ходив чоловік. В даному будинку меблі були відкриті, а речі розкидані. Він його покликав і в той момент, як невідомий чоловік підійшов до вікна, він разом із сином його витягли та, щоб не втік зв`язав його ременем. Потім подзвонив ОСОБА_9 , який приїхав через 20-30 хвилин, а він із сином поїхали по своїм справам. Затриманий опору не чинив, а пропонував йому кошти за своє звільнення. Також, до них підійшли два сусіди. Близько 19 год. 00 хв. повернувся разом із сином назад для надання пояснень і на той момент поліція вже провела огляд. Вилучені речі: викрутка, ніж, кольце, чорний телефон були запаковані в прозорі пакети і лежали в будинку на столі. Не пам`ятає чи були гроші серед вилучених речей. Йому повідомили, що вказані речі були вилучені в присутності двох понятих в затриманого, тому він підтвердив дану обставину шляхом проставлення підпису в протоколі огляду. Із собою спецзасобів в нього не було. Фізичну силу ніхто не застосовував до затриманого та зброї ні в кого не було. Пошкоджень на затриманому не було. Можливо ушкодження могли з`явитися під час того, як вони з сином витягували його з вікна.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 20.02.2018 року о 14 год. 00 хв. він разом із батьком заїхали в гості до дяді ОСОБА_15, який в свою чергу попросив заїхати до його будинку та погодувати домашню тварину, так як ми в цьому селі проживаємо. Під`їжджаючи до будинку ОСОБА_9 побачили відчинені ворота. Вони вийшли з машини та підійшли до будинку, в якому було пошкоджене вікно. Підійшовши до вікна побачили незнайомого чоловіка, який ходив по будинку і рився в речах. Потім батько наказав йому підійти до вікна і в той момент, як невідомий чоловік підійшов до вікна, він разом із батьком його витягли та положили на землю. Після чого, батько його зв`язав ременем та подзвонив дяді ОСОБА_15 і в поліцію. Далі вони поїхали по своїм справам, а коли приїхали назад, то слідчий їх допитав і він бачив вилучені речі - ніж, викрутку, кольце і телефон, які лежали в прозорих пакетах на столі. Вказівки ніхто не давав як писати пояснення. Ніхто, в тому числі і працівники поліції, не погрожували і не застосовували до затриманого фізичної сили. Також повідомив, що потерпілий приїхав з дружиною та дозволу на зброю і зброї в батька немає.

Також, в судовому засідання свідок ОСОБА_5 вказав на обвинуваченого ОСОБА_1 , що саме він є тим самим незнайомим чоловіком, якого він разом із батьком затримав.

Вказані показання свідків суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані в ході безпосереднього допиту в суді за участю обвинуваченого та захисника. Цей доказ підтверджує винуватість обвинуваченого у вчиненні указаного кримінального правопорушення.

Тобто, цими показаннями, які є процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК України, підтверджуються обставини, визначені ст. 91 даного Кодексу, а саме, час, місце та спосіб вчинення злочину, оскільки свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як встановлено судом, були очевидцями подій, що мали місце 20.02.2018 року.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності на місці злочину свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та умислу здійснити крадіжку, суд розцінює критично і розцінює їх як обраний ним спосіб захисту з єдиною метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєння ним неправомірних дій щодо потерпілого, оскільки вони в повному обсязі суперечать дослідженим матеріалам провадження.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин складання протоколу огляду місця події від 20.02.2018 року та вилучення речей у обвинуваченого ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні в цій частині суд до уваги не бере, оскільки останні відлучалися з місця скоєння злочину, а також пройшов час і всіх обставин їх приїзду і від`їзду з місця даної пригоди вони чітко не пам`ятають.

Вказані покази потерпілого узгоджуються в цілому з показами, наданими ним в суді, та з іншими доказами у справі.

Потерпілий в суді в повному обсязі підтвердив зазначені вище показання, надані ним в ході огляду місця події від 20.02.2018 року та вилучення речей у обвинуваченого ОСОБА_1

В суду відсутні підстави недовіряти показанням потерпілого, не наведено такі підстави і стороною захисту, тому суд вважає їх достовірними, належними та допустимими.

Також, у судовому засіданні прокурором та захисником - адвокатом були заявлені клопотання про відмову від допиту понятих та повторного допиту потерпілого свідка ОСОБА_5 , які ухвалою суду, постановленою у порядку ч.4 ст.371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст.22, 26 КПК України, - задоволено. Подальший виклик указаних осіб судом припинено.

Так, під час судового розгляду обвинувачений вину у скоєнні злочину, в якому обвинувачується, не визнав та зазначав, що потерпілий ОСОБА_2 разом з іншими мешканцями с. Старе Бориспільського району Київської області на протязі тривалого часу до приїзду працівників поліції наносили йому удари по різним частинам тіла, внаслідок чого у нього з`явилися тілесні ушкодження у вигляді гематом та забиття, а також працівники поліції самостійно вкладали йому у кишеню каблучку з жовтого золота і мобільний телефон, які в подальшому були вилучені слідчим, тому судом було винесено ухвалу від 25.01.2019 року про зобов`язання прокурора провести перевірку наданих обвинуваченим відомостей про можливі неправомірні дії відносно обвинуваченого.

За результатами перевірки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111100000027 від 27.01.2019 року, закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях працівників Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. Зазначена постанова обвинуваченим та його захистом не оскаржені у встановленому порядку, відповідно до ст. 303 КПК України.

З цього приводу, суд переконався, що до обвинуваченого не застосовувались незаконні методи досудового розслідування.

Судом також досліджені інші зібрані органом досудового розслідування. Доказів захисту в суді не подано.

Зважаючи на викладене вище, крім показань свідків та позиції потерпілого, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, підтверджується також наступними доказами:

- протоколом огляду місця події від 20.02.2018 року з ілюстративною таблицею до даного протоколу, за яким в присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та двох понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в ході цієї слідчої дії було встановлено: об`єктом огляду являється домоволодіння ОСОБА_2 , яке знаходиться в АДРЕСА_3 та являє собою земельну ділянку площею близько 25 соток, з вулиці огороджена парканом, ворітьми та хвірткою, ворота на момент огляду відкриті. При вході на територію зправа та зліва знаходяться господарські будівлі. Далі за ними праворуч жилий одноповерховий будинок розміром приблизно 8/10 метрів. Входом до будинку являються дерев`яні двостулкові двері,на момент огляду відчинені, без пошкоджень, ригель замка без пошкоджень. Поряд із будинком знаходиться громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , анкетні дані встановлено згідно водійського посвідчення серії НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , анкетні дані встановлено згідно паспорту серії НОМЕР_2 та гр. ОСОБА_1 , 24.02.1987, анкетні дані встановлено зі слів та перевірено по базі МВС «Армор». Подальшим оглядом встановлено наступне: при вході до будинку знаходиться ванна зліва від входу та веранда зправа від входу. Далі прямо за вказаними кімнатами прихожа. У вказаній кімнаті зліва від входу знаходиться пластикове вікно, рама якого виламана в сторону кімнати. У нижній лівій частині рами вікна та у верхній лівій частині маються сліди пошкоджень (вдавлень), шириною до 1 см. Далі за вказаною кімнатою прямо знаходиться зала, зліва від входу диван, далі за ним телевізор «Samsung», окремо від входу під стіною шафа з посудом. Справа від зали знаходиться спальня. Порядок в кімнатах непорушений. В ході подальшого огляду ОСОБА_1 було запропоновано пояснити причину знаходження у вказаному домоволодінні. На це останній заявив, що заліз до будинку, щоб вчинити крадіжку та був затриманий. ОСОБА_1 було запропоновано надати дозвіл на огляд одягу, в якому він вдягнений. На це ОСОБА_1 погодився після чого проведено його поверхневий огляд кишень одягу. В ході огляду із обох кишень його куртки вилучено наступні речі:окуляри «REY BON», мобільний телефон TWOE 180 S/ НОМЕР_3 з сім картою LIFE НОМЕР_12, каблучку, картку Київстар № НОМЕР_4 , мобільний телефон «Nokia» С1-01», ІМЕІ: НОМЕР_5 із сім картою МТС, викрутку, ніж. На момент огляду ОСОБА_1 вдягнений у тряпчані рукавички чорного кольору, які також вилучаються у нього. Із правої руки в нього вилучається наручний годинник Jordan Kerr s 3972 G. В ході магнітного застосування порошку із рами вікно у місці проникнення вилучено сліди структури та три відрізки липкої стрічки. Вище перелічені речі та сліди в порядку передбаченому інструкцією. Пакети №4273218, №4273260, №4273217, №4273216, №4273261, паперові конверти (а.с.84-85 том 1);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 21.02.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 з осіб зображених на фотознімках заявив, що на фотознімку №3, знаходиться особа, яка проникла до його будинку АДРЕСА_3 та викрала мобільний телефон «Нокіа» та золоту каблучку, згідно довідки до протоколу особою, яку впізнали був ОСОБА_1 (а.с.90-92 том 1);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01.04.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 з осіб зображених на фотознімках заявив, що на фотознімку №1, знаходиться особа, яка викрала каблучку та мобільний телефон у ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 та яку вони з батьком затримали, згідно довідки до протоколу особою, яку впізнали був ОСОБА_1 (а.с.93-95 том 1);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01.02.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 з осіб зображених на фотознімках заявив, що на фотознімку №1, знаходиться особа, яку він виявив та затримав в будинку АДРЕСА_3 , що належить потерпілому ОСОБА_2 , згідно довідки до протоколу особою, яку впізнали був ОСОБА_1 (а.с.96-98 том 1);

- протоколом огляду предмету від 21.02.2018 року, з якого вбачається, що безпосередній об`єктом огляду являється полімерний пакет №4273217 з підписами понятих та слідчого. При розкритті вказаного спеуцпакету встановлено, що його вмістом є ніж з металу схожого на сталь. В ході огляду встановлено, що на обох краях мають висічення. Після закінчення огляду ніж з металу схожого на сталь з висіченими краями на рукоятці поміщений до паперового конверту на якому зроблені відповідні записи та направлено до камери схову (а.с.99 том 1);

- протоколом огляду предмету від 02.03.2018 року з ілюстративною таблицею до даного протоколу. В ході цієї слідчої дії було проведено огляд полімерного спец пакету №4273216 з підписами понятих та слідчих. При розкритті спец пакету встановлено, що його вмістом є мобільний телефон марки «Nokia» моделі «С1-01» сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 з оригінальною акумуляторною батареєю та сім картою МТС. В ході огляду сім карті МТС на зовнішній ні виявлено номер НОМЕР_6 . Після закінчення огляду вказаний мобільний телефон марки «Nokia» моделі «С1-01» сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 з оригінальною акумуляторною батареєю та сім картою МТС НОМЕР_6 поміщено в паперовий конверт білого кольору, на якому зроблені відповідні написи та ставляться відповідні печатки та направлено для проведення необхідних експертних досліджень (а.с.100-102 том. 1);

- протоколом огляду предмету від 21.02.2018 року, з якого вбачається, що безпосереднім об`єктом огляду являється полімерний спецпакет №4273216 з підписами понятих та слідчого. При розкритті вказаного спецпакету встановлено, що його вмістом каблучка з металу жовтого кольору. В ході огляду вказаної каблучки виявлено 14 камінців по обом краям в вигляді мережива. Після закінчення огляду каблучка з 14 камінцями по обом краям у вигляді мережива упаковується в конверт білого кольору на якому робляться відповідні написи та направляється для проведення необхідних експертних досліджень (а.с.103 том 1);

- протоколом огляду предмету від 21.02.2018 року. В ході цієї слідчої дії було проведено огляд полімерного спецпакету №-4273218 з підписами понятих та слідчого. При розкритті вказаного спецпакету встановлено, що його вмістом 2 рукавички чорного кольору. В ході огляду вказаних рукавичок встановлено, що на кожній рукавичці знаходиться протектор сірого кольору. Після закінчення огляду 2 рукавичкі чорного кольору з протектором сірого кольору упаковані в паперовий конверт білого кольору, на якому зроблені відповідні написи та направлені для проведення необхідних експертних досліджень (а.с.104 том.1);

- постановою про призначення судово-товарознавчої експертизи від 02.03.2018 року (а.с.105-106 том 1);

- висновком експерта №12-4/557 від 20.03.2018 року, з якого вбачається, що ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «Nokia» моделі «С1-01» сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 з оригінальною акумуляторною батареєю, без будь-яких інших комплектуючих, гарнітури та зарядного пристрою станом на 20.02.2018 року могла становити 307, 78 гривень (а.с.107-112 том 1);

- постановою про призначення судово-гемологічної експертизи від 02.03.2018 року (а.с.122-123 том 1);

- висновком експерта №9754-АЮ від 12.03.2018 року, з якого вбачається, що оціночна вартість каменів навелена в Доларах США та становить - 0,14 доларів США без урахування ПДВ за довідником цін коштовного та декоративного каміння №4 (35), 2017 (а.с.124 том 1);

- постановою про призначення судово-товарознавчої експертизи від 12.03.2018 року (а.с.125-126 том 1);

- висновком експертів №5726/18-53/6271/18-34 від 26.03.2018 року, з якого вбачається, що надана на експертизу каблучка виготовлена зі сплавів на основі золота. За відносними кількісним вмістом золота каблучка відповідає 585 пробі. Ринкова вартість досліджуваної каблучки із золота 585 проби, вагою 2,56 грама зі вставками із 14 фіанітів, з урахуванням відсотку втрати якості, станом на 20.02.2018 року складає 2918 грн. 40 коп. Ринкова вартість виробу зазначена при умові, що товарний стан на момент проведення експертизи відповідає товарному стану на 20.02.2018 року (а.с.127-130 том 1);

- постановою про уточнення відомостей у кримінальному провадженні від 01.04.2018 року (а.с.132-135 том 1);

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, відповідно до якої визнано речовими доказами: окуляри Rey Ben; мобільний телефон Tvoe 180 s\n НОМЕР_7 з сім картою Life НОМЕР_13; каблучку з 14 камінцями по обом краям в вигляді мережива; картку Київстар N НОМЕР_4 ; мобільний телефон Nokia С 1-01 imei НОМЕР_5 з сім картою МТС; викрутку з чорно-жовтою рукояткою, ніж з металу схожого на сталь з висіченими краями на рукоятцію, 2 рукавичкі чорного кольору з протектором сірого кольору, наручний годинник синього кольору Jordan Kerr s 3972 G; З відрізки ліпкої стрічки зі слідами фактурної тканини та вирішено питання щодо їх зберігання (а.с.166-169 том 1).

Отже, за результатами дослідження протоколу огляду місця події від 20.02.2018 року, знайшов своє документальне підтвердження тому, що ОСОБА_1 вчинив всі дії, які він вважав за необхідне для здійснення крадіжки каблучки з 14 камінцями по обом краям в вигляді мережива та мобільного телефону Nokia С 1-01 imei НОМЕР_5 з сім картою МТС із будинку потерпілого ОСОБА_2 Однак з незалежних від нього обставин завершити злочин до кінця не зміг. Саме ці речі в день події були виявлені у обвинуваченого ОСОБА_1 за участю понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_16 за участю свідка ОСОБА_2 , що й було посвідчено їх підписами, зауважень до протоколу вони не мали.

В протоколі огляду місця події від 20.02.2018 року зафіксоване зауваження обвинуваченого, що телефон та каблучку йому підкинув власник будинку.

Разом з тим, в судовому засіданні останній повідомив, що працівник поліції підкинув каблучку.

З цього приводу, позицію ОСОБА_1 щодо вилучених речей під час його особистого огляду, суд розцінює критично, оскільки доказів цьому під час судового розгляду не здобуто.

Огляди місця події проведено з дотриманням вимог ст. 237 КПК України.

При цьому, відсутні підстави для висновків про недотримання вимог ст. 233, 234, 237 КПК України, оскільки відповідно до протоколу огляду місця події здійснювалися огляд місцевості, де був вчинений злочин та особистий огляд затриманого.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості.

Відповідно до ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Обставини, регламентовані ч. 2 ст. 237 КПК України, у даній справі не встановлені. Як наслідок, передумов для застосування положень ст. 233, 234 того ж Кодексу після огляду у сторони обвинувачення не виникло. Тотожну позицію з даного питання висловив і Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 01.02.2018 у справі № 752/17016/16-к.

У ході таких слідчих дій (огляд особистих речей) проведено з дотриманням вимог кримінального-процесуального закону та порушень вимог ст.87 КПК України не встановлено.

Огляди проведено з дотриманням норм КПК України, а тому відсутні підстави вважати дані докази недопустимими.

Оголошені вище судом протоколи слідчих дій, що покладені в основу вироку, відповідають вимогам Кодексу в частині питання їх оформлення. Порушень вимог ст.ст. 104-106, 223 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено.

Як наслідок, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст.84 КПК України, підтверджуються обставини, регламентовані ст.91 КПК України.

Таким чином, зазначені вище письмові докази (документи) підтверджують існування та перебіг самої події кримінального правопорушення, її місце, спосіб та інші істотні обставини вчинення злочину, а також наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було. При цьому, сторони кримінального провадження були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Надані обвинуваченим в судовому засіданні покази про те, що він злочин не вчиняв, суд розцінює критично, як неправдиві, направлені на спробу уникнути ним відповідальності за вчинене.

Таким чином, оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши запропоновані докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та поєднаному із проникненням у житло. Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_1 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілого, але незважаючи на це, ОСОБА_1 бажав ним заволодіти. Зокрема, ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь.

З причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_1 не вчинив усіх дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Незавершеність об`єктивної сторони злочину є вимушеною. Обвинуваченим не доведено злочин до кінця не за власною ініціативою, а з причин які не залежали від його волі. Так, на момент скоєння кримінального правопорушення обвинувачений поклавши в свою кишеню золоту каблучку і мобільний телефон та продовжив рухатися по домоволодінню, але був помічений свідками і змушений був підійти до пошкодженого ним вікна, де на нього чекали свідки, які його затримали. Тобто існували обставини, які зашкодили закінчити злочин всупереч докладеним зусиллям обвинуваченого. Тому в діяннях обвинуваченого наявні ознаки незакінченого замаху на вчинення злочину. Злочин є незакінченим.

Цей злочини обвинувачений вчиняв з проникненням в житло потерпілого. Умисел на викрадення чужого майна у нього виникав ще до проникнення в житло. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 32 постанови №12 від 25 грудня 1992 року „ Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності", якщо винна особа вчинила крадіжку і в її діях є декілька кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами статті, вчинене належить кваліфікувати за тією частиною, яка передбачає більш суворе покарання. При цьому всі кваліфікуючі ознаки повинні бути вказані в обвинувальному висновку (обвинувальному акті) і мотивувальній частині вироку.

Кримінальне правопорушення вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 , повинен бути засуджений:

- за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання, визначеного санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

Так, санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання до шести років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченими злочин є тяжким умисним злочином.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вів себе з посередньої сторони, не завжди дотримувався встановленого в суді порядку, неодноразово отримував зауваження головуючого.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. ст.66, 67 КК України, обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше був засуджений за злочин проти власності, офіційно не працевлаштований. ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Має покарання за вироком суду, яке ним не відбуте.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання визначеного санкцією кримінального закону.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання засудженому рахується з дати набрання вироком законної сили. Зараховано в строк відбування покарання засудженому строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування у період з 13.12.2015 року по 23.12.2015 року відповідно до правил ч.5 ст. 72 КК України у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вирішено питання щодо запобіжного заходу у вигляді застави, речових доказів та процесуальних витрат.

Також зазначено у вироці про те, що вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.03.2017 року за яким було засуджено ОСОБА_1 ч.3 ст. 186 КК України, змінений ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01.06.2017 року, підлягає окремому виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02.05.2019 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року залишено без змін.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року набрав законної сили 02.05.2019 року.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Тому, на підставі ч.1 ст. 71 КК України слід частково приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 02.07.2018 року, та визначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_1 суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, а також у зв`язку з тим, що ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 вже застосовувалась і новий злочин вчинено під час дії іспитового строку.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є достатньою для виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочинів та дані про особу обвинуваченого.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

В ході розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_2 , пред`явив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, до обвинуваченого ОСОБА_1 .

В судовому засіданні потерпілий та його представник вищезазначений цивільний позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав частково та зазначив, що розмір заподіяної матеріальної шкоди значно завищений.

Захисник обвинуваченого - адвокат Федоренко М.О. підтримав позицію обвинуваченого.

Прокурор вважає, що заявлений цивільний позов підлягають задоволенню з урахуванням норм ЦК України.

Щодо вирішення пред`явлених цивільних позовів, в рамках даного кримінального провадження, по суті, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд приходить до висновку, що даний цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На думку суду, завдані матеріальні збитки є недоведеними, оскільки належними докази не підтверджено завдану матеріальну шкоду на суму, яка становить 5 450 грн. 00 коп., оскільки з цього приводу не надані відповідні чеки.

Так, надано довідку №15 від 02.05.2018 року, в якій зазначено, що фірмовий салон «Нагель-Фенстер» провів розрахунок на виготовлення вікна з ПВХ профілю розміром 780*1100 в с. Старе Бориспільського району. Витрати на виготовлення становили 5450,00 гривень, але без зазначення про проведення оплати на вказану суму, у зв`язку з чим дану довідку вважати належним та допустимим доказом завданої матеріальної шкоди, на думку суду, підстав не має. З цього приводу, судом зверталося увагу потерпілу сторону щодо надання оригіналу квитанції на суму 5 450 грн. 00 коп., однак доказів з цього приводу суду не надано. Тому в цій частині суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Крім того, суд вважає, що розмір відшкодування завданої моральної шкоди зазначений позивачем - потерпілим в значно вищому розмірі.

Так, згідно пункту 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі « Абдулазіз , Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Встановлено, що у зв`язку із протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 дійсно зазнав душевних хвилювань внаслідок крадіжки його майна та переживання з цього приводу, а тому моральна шкода йому була заподіяна.

З урахуванням глибини та тривалості яких, з огляду на вимоги розумності і справедливості розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати потерпілому становить, на думку суду, 5 000 грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений позовом, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених ним розмірах грошового стягнення. Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 2431 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року обвинуваченого ОСОБА_1 тимчасово залишено під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, до завершення судового розгляду даного кримінального провадження, а тому тримання під вартою щодо ОСОБА_1 слід залишити до моменту набрання вироком суду законної сили.

Строк відбування покарання слід рахувати з моменту затримання обвинуваченого.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування у період з 13.12.2015 року по 23.12.2015 року відповідно до правил ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді від 27.02.2019 року накладено на арешт на майно, вилучене 20.02.2018 року за адресою: АДРЕСА_3 , під час огляду ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон «Tvoe 180» s\n НОМЕР_7 з сім картою Life N НОМЕР_12; каблучку з 14 камінцями по обом краям в вигляді мережива; картку «Київстар» № 3/ НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Nokia С 1-01» іmеі 3590-60/ НОМЕР_10 з сім картою «МТС»; викрутку з чорно-жовтою рукояткою; ніж з металу схожого на сталь з висіченими краями на рукоятці; дві рукавички чорного кольору з протектором сірого кольору; наручний годинник синього кольору «Jordan Kerr s 3972 G».

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи норми чинного законодавства, а також беручи до уваги те, що на даний час в застосуванні арешту на майно відпала потреба, - арешту підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 127, 128, 174, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ст.ст. 23, 1166 ЦК України, ст. 81 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом частково складання покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 28.10.2019 року.

Зарахувати в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з моменту затримання ОСОБА_1 , починаючи з 20.02.2018 року по 28.10.2019 року.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування у період з 13.12.2015 року по 23.12.2015 року відповідно до правил ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_1 тимчасово залишити під вартою та утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України до набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 ) на користь держави України (Рахунок отримувача - UA698999980000031114115010103, Отримувач коштів - Борисп. УК/м.Бориспіль/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007070, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 24060300), - 2431 (дві тисячі чотириста тридцять одну) грн. 00 коп. витрат на залучення експерта.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого в АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_11 ), - 5 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 , - відмовити.

Речові докази у справі: окуляри Rey Ben, мобільний телефон Tvoe 180 s\n НОМЕР_7 з сім картою Life N НОМЕР_12 , картку Київстар № НОМЕР_4 , викрутку з чорно-жовтою рукояткою, ніж з металу схожого на сталь з висіченими краями на рукоятці, наручний годинник синього кольору Jordan Kerr s 3972 G, 2 рукавички чорного кольору з протектором сірого кольору, - після набрання вироком суду законної сили, - залишити в користуванні ОСОБА_1 ; каблучку з 14 камінцями по обом краям в вигляді мережива, мобільний телефон Nokia С 1-01 imei 3590-60/ НОМЕР_10 з сім картою МТС, - після набрання вироком суду законної сили, - залишити в користуванні ОСОБА_2

Скасувати накладений арешт на майно: мобільний телефон «Tvoe 180» s\n НОМЕР_7 з сім картою Life N НОМЕР_12; каблучку з 14 камінцями по обом краям в вигляді мережива; картку «Київстар» № 3/ НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Nokia С 1-01» іmеі 3590-60/ НОМЕР_10 з сім картою «МТС»; викрутку з чорно-жовтою рукояткою; ніж з металу схожого на сталь з висіченими краями на рукоятці; дві рукавички чорного кольору з протектором сірого кольору; наручний годинник синього кольору «Jordan Kerr s 3972 G», що накладений ухвалою слідчого судді від 27.02.2019 року.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк