Рішення № 85217344, 23.10.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7650/18

Провадження № 2-а/361/103/19

23.10.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач зазначав, що постановою серії НК № 342199 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 24 жовтня 2018 року інспектора ДПП його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричипом на автодорозі М-06 Київ-Чоп на 19 км., перевозив великогабаритний вантаж без узгодження з органами Національної поліції, чим порушив ПДР України, п.22.5.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення та без залучення відповідних осіб, які володіють спеціальним знаннями та належними приладами. Позивача незаконно притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення, якого він не вчиняв.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати постанову серії НК № 342199 від 24 жовтня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляд штрафу у розмірі 510 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання представник відповідача ДПП НП України Поліщук М.В. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву в якому просив розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позову, мотивуючи наступним.

Згідно з абзацом першим п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м. за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь -11т. (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т.), здвоєні осі - 16 т. строєні - 22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т., здвоєні осі - понад 16 т., строєні осі - понад 22 т., або фактичною масою понад 40 т. (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь понад 11 т., здвоєні осі - понад 18 т., строєні осі - понад 24 т., або фактичною масою понад 44 т., а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т.) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забопроняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т., або фактичною масою понад 24 т. автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Єдині вимоги до проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами викладені в Правилах проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року №30.

Відповідно до п. 4 Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Таким чином, основним документом, який дає право на рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та визначає умови і режим їх проїзду, є дозвіл, що видається перевізнику відповідним підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства і т.д. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п. 25 Правил забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб. Відповідно до п. 3 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 р. № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Пунктами 25-28 Порядку визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб. Відповідно до п. 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з пунктом 27 Правил проїзду, супровід автомобілем прикриття обовязковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, враховуючи також те, що поважних причин неявки в судове засідання відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 342199 від 24 жовтня 2018 року, винесеної інспектором ДПП НП України, позивача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.8).

При дослідженні постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 342199 від 24 жовтня 2018 року щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, судом не встановлено порушення вимог КУпАП.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску строку оскарження постанови про адміністративне стягнення з поважних причин за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 251 КУпАП передбачає, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Таким чином протокол, на рівні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, є одним із засобів встановлення фактичних даних на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову, оскільки відповідач навів достатньо доказів правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 280, 289 КУпАП та ст.ст. 2, 6, 77, 78, 90, 242, 243, 244, 245, 246, 257-263, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський