Рішення № 8521695, 18.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.10 Справа № 15/25-10.

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми, Сумська область

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Суми, Сумська область

про стягнення 84 898 грн. 11 коп.

СУДДЯРезніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Герман І.В., довіреність б/н від 06.11.2009р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 84 898 грн. 11 коп. заборгованості по кредитному договору №012/15-12/2967 від 24.09.2007р., а саме: 81 709 грн. 06 коп. заборгованості за кредитом, 523 грн. 83 коп. несплачених строкових відсотків, 2 498 грн. 29 коп. несплачених прострочених відсотків по кредиту, 129 грн. 74 коп. пені на суму простроченого кредиту, 37 грн. 19 коп. пені на суму прострочених відсотків.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 26.02.2010р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №012/15-12/2967.

Згідно п. 1.3 нової редакції статуту затвердженої зборами акціонерів ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (протокол №3б-45 від 14.10.2009р.) правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”.

Відповідно п. 1.1 кредитного договору №012/15-12/2967 від 24.09.2007р. позивач надав відповідачу кредит у сумі 150 000 грн. 00 коп. із сплатою 16% річних за користування кредитом, строком до 20.09.2010 року.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобовязався використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Також позичальник (відповідач) зобовязався у випадку порушення умов цього договору, сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором (п. 6.2 договору).

Пункт 7.3 договору визначив, що кредитор (позивач) має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов цього договору.

До вказаного кредитного договору №012/15-12/2967 від 24.09.2007р. між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди, а саме додаткова угода №1 від 28.07.2008р., додаткова угода №2 від 26.12.2008р., додаткова угода №3 від 19.11.2009р.

Позивач пояснив, що відповідач свої зобовязання по кредитному договору не виконує, відсотки за користування кредитом не сплачуються і станом на 10.02.2010р. заборгованість відповідача по кредитному договору склала: 81 709 грн. 06 коп. заборгованості за кредитом, 523 грн. 83 коп. несплачених строкових відсотків, 2 498 грн. 29 коп. несплачених прострочених відсотків по кредиту.

Факт отримання відповідачем від позивача кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема кредитним договором та розрахунком суми боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача по кредитному договору №012/15-12/2967 від 24.09.2007р. становить: 81 709 грн. 06 коп. заборгованості за кредитом, 523 грн. 83 коп. несплачених строкових відсотків, 2 498 грн. 29 коп. несплачених прострочених відсотків по кредиту.

Доказів сплати боргу по кредиту та відсотків по кредиту відповідачем суду не подано, також не подано і аргументованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги в частині стягнення 81 709 грн. 06 коп. заборгованості за кредитом, 523 грн. 83 коп. несплачених строкових відсотків, 2 498 грн. 29 коп. несплачених прострочених відсотків по кредиту підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 129 грн. 74 коп. пені на суму простроченого кредиту та 37 грн. 19 коп. пені на суму прострочених відсотків.

Нарахування пені за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачено п.10.2 кредитного договору №012/15-12/2967 від 24.09.2007р.

Таким чином, оскільки нарахування пені передбачено умовами кредитного договору, пеня нарахована позивачем в межах строків позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (40000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 1, код 21125295) 81 709 грн. 06 коп. сума заборгованості за кредитом, 523 грн. 83 коп. несплачених строкових відсотків, 2 498 грн. 29 коп. несплачених прострочених відсотків по кредиту, 129 грн. 74 коп. пені на суму простроченого кредиту, 37 грн. 19 коп. пені на суму прострочених відсотків, 848 грн. 98 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 22.03.2010р.

Суддя