Рішення № 85216323, 24.10.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16138/19

Провадження № 2-о/161/314/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 року

м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої судді - Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання - Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Торчинська селищна рада Луцького району Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба, ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилася спадщина на належне їй майно. 13 березня 2008 року Садівською сільською радою Луцького району Волинської області було посвідчено заповіт від імені баби ОСОБА_2 , відповідно до якого все майно, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право вона заповіла своїй онуці ОСОБА_1 . Її батько ОСОБА_3 , син спадкодавиці ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона звернулася до Державного нотаріуса з метою оформлення прав на спадкове майно, про наявність якого вона дізналась випадково у селищній раді. 23 серпня 2018 року за вих. № 259/01-16 державним нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що у неї відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття спадщини, а саме: у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, а також по поданих документах встановити факт родинних відносин між спадкодавцем та нею не було можливим, тому було запропоновано звернутися до суду для вирішення цих питань. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2019 року було встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці, з дня набрання даним рішенням суду законної сили. Вона реалізувала своє право прийняття спадщини, після чого, було зареєстровано речове право на нерухоме майно за ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок у АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Надалі звернулась до Луцької районної державної нотаріальної контори, з метою оформлення на неї права власності на даний будинок, як єдиний спадкоємець за заповітом. Проте у роз`ясненні на усне звернення від 10.09.2019 року за вих. №1099/02-14 значиться, що у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 зроблено над прізвищем померлої особи виправлення, а саме: дописано букву «к», що не застережена підписом і печаткою на це уповноваженої особи. Також в цьому ж свідоцтві про смерть померла особа вказана по батькові: ОСОБА_2 , а у витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 113, 135 СК України ОСОБА_3 , який є сином померлої в графі відомості про матір вказано - ОСОБА_2 , тобто містяться розбіжності. Державний нотаріус зазначив, що встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 можливо лише в судовому порядку. У поданих нею документах, а саме: у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтві про смерть, заповіті, довідці про склад спадкоємців, витязі про реєстрацію у спадковому реєстрі Державному акті на право приватної власності на землю, довідці Торчинської селищної ради, витягу з погосподарської книги №5 значиться її баба, як « ОСОБА_2 », а у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження у графі «Відомості про матір» зазначено прізвище, ім`я та по батькові: « ОСОБА_2 ». Отже, має місце неточність у написанні, по батькові її баби « ОСОБА_2 » чи « ОСОБА_2 ». Встановивши в судовому порядку той факт, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 вона матиме можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що залишилась після смерті баби. Оскільки наявна розбіжність у документах, а саме: відсутнє свідоцтво про народження батька, не збереглась також його копія, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження у графі «Відомості про матір» зазначено прізвище ім`я по батькові: ОСОБА_2 », коли у всіх інших документах значиться, « ОСОБА_2 ». Докази, які підтверджують факт родинних відносин між її батьком та її бабою вважає: витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження та показання свідків. Встановивши в судовому порядку факт родинних відносин, вона матиме можливість оформити спадкове майно за заповітом. В даному випадку відсутній спір про право, оскільки будь- які інші спадкоємці на спадкове майно не претендують, ніхто спадщину не прийняв, у неї наявний оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно, що залишилось після смерті баби. Вона прийняла спадщину, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час її відкриття.

Посилаючись на вищенаведене, з метою оформлення прав на спадкове майно, просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявник та заінтересована особа подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники судового розгляду, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, та подані заявником докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.06.2016р. , виданого Садівською сільською радою Луцького району Волинської області слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . (а.с.5).

Судом встановлено, що остання є бабою заявника ОСОБА_1 .

Як випливає з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається з майна, що належало спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті..

13 березня 2008 року Садівською сільською радою Луцького району Волинської області було посвідчено заповіт від імені померлої ОСОБА_2 , згідно з яким все майно, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право вона заповіла своїй онуці ОСОБА_1 .

Батько заявниці ОСОБА_3 , син спадкодавиці ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернулася до Державного нотаріуса з метою оформлення прав на спадкове майно, про наявність якого вона дізналась випадково у селищній раді, коли здійснювала впорядкування непереоформленого спадкового майна.

Постановою державного нотаріуса Луцької районної державної нотаріальної контори від 23 серпня 2018 року за вих. № 259/01-16 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що у заявника відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття спадщини, а саме: у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, а також по поданих документах встановити факт родинних відносин між спадкодавцем та нею не було можливим.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2019 року було встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці, з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

Своє право прийняття спадщини вона реалізувала, після чого, було зареєстровано речове право на нерухоме майно за ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок у АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Судом встановлено, що заявник є єдиним спадкоємцем майна за заповітом, після смерті баби ОСОБА_1 Вона зверталась 10.09.2019 року до Луцької районної державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті баби, з метою оформлення на неї права власності на вищевказаний будинок.

У роз`ясненні на усне звернення від 10.09.2019 року за вих. №1099/02-14 значиться, що у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 зроблено над прізвищем померлої особи виправлення, а саме: дописано букву «к», що не застережена підписом і печаткою на це уповноваженої особи. Також в цьому ж свідоцтві про смерть померла особа вказана по батькові: ОСОБА_2 , а у витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян про дер жавну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 113, 135 СК України ОСОБА_3 , який є сином померлої в графі відомості про матір вказано - ОСОБА_2 , тобто містяться розбіжності, у зв`язку з чим державний нотаріус зробив висновок, що встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами наявності родинних відносин між бабою заявника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьком заявника ОСОБА_3 є подані заявником документи, зокрема витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтві про смерть, заповіті, довідці про склад спадкоємців, витязі про реєстрацію у спадковому реєстрі Державному акті на право приватної власності на землю, довідці Торчинської селищної ради, витягу з погосподарської книги №5 значиться баба заявника, як « ОСОБА_2 », а у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження у графі «Відомості про матір» зазначено прізвище, ім`я та по батькові: « ОСОБА_2 ». Отже, має місце неточність у написанні, по батькові баби заявника « ОСОБА_2 » або « ОСОБА_2 ».

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р., суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема, право на спадщину, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Як встановлено в судовому засіданні, підтвердження факту родинних відносин заявнику необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка залишилась після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна, яке залишилось після смерті баби ОСОБА_2 .

З врахуванням викладеного вище , суд вважає доведеним факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5 ,13, 81, 263- 265, 294, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2

Заінтересована особа: Торчинська селищна рада Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333158, адреса: 45612, Волинська область, Луцький район, смт.Торчин, вул.Незалежності, буд.103.

Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.