Ухвала суду № 85215720, 28.10.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 745/780/19

Провадження № 2-о/750/204/19

У Х В А Л А

28 жовтня 2019 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а:

25 жовтня 2019 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що заповіт, складений 17 жовтня 2002 року ОСОБА_2 та завірений виконкомом Вільшанської сільської ради, Сосницького району, Чернігівської області належить ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Сосницького районного суду Чернігівської області від 04.10.2019 справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення передано для розгляду за підсудністю до Деснянського районного суду м. Чернігова.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 23 даної постанови передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так само, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У поданій до суду заяві зазначено, що заявник звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини, проте Сосницька районна державна нотаріальна контора відмовляє їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через помилку у прізвище спадкоємця, у зв`язку з чим неможливо встановити, що заповідальне розпорядження було зроблено на ім`я саме цієї особи.

Таким чином, із заяви, доданих до неї документів та безпосередньо змісту вимог, вбачається спір про право на спадкове майно.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Таким чином, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення слід відмовити, роз`яснивши заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику його право звернутися до суду на загальних підставах в порядку позовного провадження з відповідним позовом.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду м. Чернігова в порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя: