Рішення № 85214887, 18.09.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5091/17

Провадження № 2/589/158/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

за участі:

секретаря судового засідання Ніколаєнко В.В.,

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів: ОСОБА_3 ,

відповідача: ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шосткинської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частину квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частину квартири у порядку успадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Шосткинської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визначення розміру частки спадкодавця ОСОБА_7 у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 та встановлення факту належності цієї частки спадкодавцю, визнання права власності за позивачами, за кожним окремо, на 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В свою чергу, 02.04.2018р. ОСОБА_1 у строк, встановлений для подання відзиву, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/12 частину вищевказаної квартири у порядку успадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Позивачі надали відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечуючи проти зустрічного позову зазначили, що вони у даному випадку є неналежними відповідачами, вважаючи, що належним відповідачем у даній справі може бути учасник цивільних правовідносин, який не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спірне майно, при цьому вони не заперечують того факту, що ОСОБА_1 має право на 1/12 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_7 .

Також відзив надійшов від Шосткинської міської ради, у якому остання не заперечувала проти обох позовів.

Позивачі (за первісним позовом) в судовому засіданні підтримали заявлені ними позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (за первісним позовом), зазначили, що первісний позов вони визнають та підтримують вимоги зустрічного, просять його також задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_1 також просив судові витрати за зустрічним позовом залишити за своїм довірителем.

Представник Шосткинської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що підтримує позицію, викладену у відзиві.

Відповідач (за первісним позовом) ОСОБА_6 в судове засідання також не з`явився, в матеріалах справи наявна його заява, в якій він зазначає, що не заперечує проти задоволення обох позовів.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, дійшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 /а.с. 14/.

За життя ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 /а.с. 15/.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 22.11.1993р. /а.с.15/ спірна квартира була набута ними в порядку приватизації житла.

У відповідності до роз`яснень пункту 12 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

За життя ОСОБА_7 частки співвласників у праві спільної сумісної власності не були визначені ані домовленістю між ними, ані в судовому порядку.

З огляду на викладене вони є рівними в силу положень ч. 2 ст. 372 ЦК України.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, положеннями ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності, а може бути тільки встановлений факт наявності цього майна у неї на праві власності за життя.

При цьому, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно роз`яснень, наданих Пленумом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 3.4 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013року «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Враховуючи викладене, а також те, що для оформлення позивачами (як за первісним так і за зустрічним позовами) спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 необхідно встановити факт належності і розмір частки у праві спільної власності за померлим через відмову у цьому нотаріуса, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову в цій частині та необхідність задоволення відповідної вимоги.

Таким чином, після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будучи дітьми померлого ОСОБА_7 , є його спадкоємцями першої черги за законом.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії /а.с. 17/ після смерті ОСОБА_7 інших спадкоємців саме за законом, що прийняли спадщину, крім дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в спадковій справі не зареєстровано. Заповітом спірна квартира не охоплюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивачі (за первісним та зустрічним позовами) станом на день ухвалення рішення є спадкоємцями померлого ОСОБА_7 , які прийняли спірне спадкове майно порівну, тобто по 1/12 частині спірної квартири. Інше майно, яке спадкувалося ними в порядку спадкування за законом, також розподілено між ними порівну, що підтверджується змістом свідоцтв про право на спадщину за законом /а.с. 40-41/, а також постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії /а.с.17/.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивачі звернулися до нотаріальної контори для видачі свідоцтв про право на спадщину на своє ім`я на належні їм частки у спадковому майні, але нотаріус відмовив у видачі таких свідоцтв через відсутність правовстановлюючих документів /а.с.17/.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до вимог п.п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У даному випадку як у позивачів, так і у ОСОБА_1 відсутня можливість оформити своє право власності в нотаріальному порядку, отже таке їх право має бути захищено в судовому порядку.

На підставі викладеного в сукупності, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовів - первісного та зустрічного.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відзиву на зустрічний позов про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є неналежними відповідачами за зустрічним позовом, з огляду на їх помилковість, адже учасниками спірних правовідносин є саме спадкоємці, які прийняли спадщину, тобто сторони у даній справі. Наведені висновки суду підтверджуються і усталеною судовою практикою і чисельними роз`ясненнями судів касаційної інстанції, зокрема, за роз`ясненнями, які наведені в листі Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за первісним позовом між сторонами по справі, суд вважає правомірним покласти на відповідачів понесені позивачами і документально підтверджені судові витрати у дольовому порядку.

В свою чергу, враховуючи, що позивачем (за зустрічним позовом) заявлено клопотання залишити судові витрати по справі за ним, суд залишає судові витрати за фактично понесеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 206, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/4 частини даної квартири, встановивши факт належності ОСОБА_7 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на праві власності.

Визнати за ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_3 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з Шосткинської міської ради /код ЄДРПОУ 22982512, адреса: вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область/ на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації не відома/ на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з Шосткинської міської ради /код ЄДРПОУ 22982512, адреса: вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область/ на користь ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації не відома/ на користь ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 / на користь ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації не відома/ право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23.10.2019 р.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова