Рішення № 85214214, 23.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1408/19

Провадження №2/522/4204/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В. І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Павлинської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання привести об`єкт нерухомості у первісний стан,

ВСТАНОВИВ

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Павлинської сільради Іванівського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування реєстрації та повернення житлового приміщення до первісного стану.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона, а також ОСОБА_5 ОСОБА_6 і ОСОБА_4 є співвласниками 527/1000 частин квартири АДРЕСА_1 . Разом із ними ще 345/1000 частинами квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01.02.1995 року, посвідченого державним нотаріусом першої Одеської державної нотаріальної контори Сорокої Л.З., на праві власності володіє ОСОБА_2 .

20 квітня 1995 року ОСОБА_2 , на той час ОСОБА_7 , звернулась до Жовтневого районного суду м. Одеси із позовом до нас - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 і ОСОБА_4 про не перешкоджання їй у переобладнання та переплануванні житлового приміщення, в якому просила суд зобов`язати співвласників не перешкоджати її сім`ї в переобладнанні та переплануванні квартири згідно проектного плану, затвердженому «Укржилремпроектом».

Не зважаючи на рішення Жовтневого районного суду м. Одеси від 11 травня 1995 року про відмову в задоволені позовних вимог щодо надання дозволу на перебудування квартири, залишеного ухвалою Судової колегії з цивільних справ Одеського обласного суду від 11 липня 1995 року без змін, ОСОБА_2 , на протязі останніх двох років, самочинно, без отримання дозволу на проведення будівельних робіт, перепланувала та перебудувала житлове приміщення, перекривши їй доступ до квартири з боку центрального входу, захопила частину приміщень, які належали позивачу та знаходились в загальному користуванні, отримала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер: ОД 142171512459, видану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області про «Реконструкцію частини квартири з виділом в самостійну одиницю, без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 » і на підставі цього, без укладення договору, виділила частку квартири в окрему одиницю та зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 , чим порушила її права співвласника. Але наказом № 01-13/3481-16 від 30.10.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142171512459 від 31.05.2017 року «Реконструкція частини квартири з виділом в самостійну одиницю, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 », замовник - ОСОБА_2 скасована.

При цьому позивачка ані згоди на реконструкцію, ані на виділ частини квартири в самостійну одиницю не надавала, у зв`язку з тим, що технічний виділ неможливій, оскільки зокрема немає можливості зробити відокремлений вхід до квартири. Зараз вона вимушена заходити в квартиру через пожежний вихід, сходинки якого знаходяться в аварійному стані, надзвичайно вузькі, а сама сходинка неосвітлена. За викладених обставин звернулась до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 25.03.2019 року.

Представником позивача адвокатом Бугаєнко Олегом Володимировичем 21.03.2019 року подано заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, а саме Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року залучено Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 по цивільній справі №522/1408/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Павлинської сільради Іванівського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування реєстрації та повернення житлового приміщення до первісного стану.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019 року.

10.07.2019р. сторони у засідання не з`явились, розгляд справи відкладено на 23.10.2019 року.

У судове засідання 23.10.2019 року з`явились позивачка та її представник - адвокат Бугаєнко О.В., які позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Також була присутня третя особа - ОСОБА_3 та представник Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради - Ліпська О.С., які також підтримали позов та наполягали на його задоволенні.

Представником управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради надані письмові пояснення третьої сторони в яких містіться клопотання про задоволення позову та наведено що будинок за адресою : АДРЕСА_3 - «Будинок прибутковий Зайченка», споруджений у 1901 році за проектом арх. ОСОБА_9 . Рішенням Одеського облвиконкому від 27.12.1991 року № 580 будинок прийнятий під охорону держави як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року № 728/0/16-08 будинок внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 717-Од, у зв`язку з чим перед проведенням робіт необхідно отримання висновку управління з питань охорони культурної спадщини щодо проекту містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів.

У порушення зазначеного вище, жодних документів щодо проведення ремонтних робіт на об`єкті за адресою: АДРЕСА_3 - «Будинок прибутковий Зайченка» до Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, не надходило.

З метою фактичного дослідження стану будівлі-пам`ятки, посадовими особами управління було проведене візуальне обстеження будинків-пам`яток за вище зазначеними адресами, на підставі якого було встановлено (зафіксовано) , що існуюче планування квартири не відповідає планувальній схемі квартири на момент приватизації та технічному паспорту від 13.06.1995 року. Здійснене перепланування квартири торкнулося несучих стін будівлі-пам`ятки, в результате чого у користуванні ОСОБА_1 залишилися без приміщення, що обслуговуються лише чорними сходами, доступ до парадних сходів відсутній. Роботи здійснені без дотримання Закону України «Про охорону культурної спадщини, за відсутності погоджувальних процедур, дозвільних документів щодо проведення робіт на пам`ятках.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, не наданням відповідачами відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Згідно з п. 4.3 рішення Конституційного суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року, власники квартир у житловому будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і та ін.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності , може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Згідно із ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Виходячи зі змісту частини другої даної статті даний виділ допускається якщо є можливість даного виділу.

Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦК України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно з ч. 3 даної статті забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_10 і ОСОБА_4 є співвласниками 527/1000 частин квартири АДРЕСА_1 .

Разом із ними ще 345/1000 частинами квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01.02.1995 року, посвідченого державним нотаріусом першої Одеської державної нотаріальної контори Сорокої Л.З., на праві власності володіє ОСОБА_2 .

20 квітня 1995 року ОСОБА_2 , на той час ОСОБА_7 , зверталась до Жовтневого районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 і ОСОБА_4 щодо не перешкоджання їй у переобладнання та переплануванні житлового приміщення, в якому просила суд зобов`язати співвласників не перешкоджати її сім`ї в переобладнанні та переплануванні квартири згідно проектного плану, затвердженому «Укржилремпроектом».

Між тим, рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 11 травня 1995 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 щодо надання дозволу на перебудування квартири. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Судової колегії з цивільних справ Одеського обласного суду від 11 липня 1995 року.

Судом встановлено, що відповідачка, без отримання дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини, без згоди та дозволу співвласників перепланувала та перебудувала житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 , який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 717-Од., при цьому самочинно збудувала опору з металевим каркасом при вході в квартиру № 20 з коридору загального користування з центрального входу з АДРЕСА_5 , поставила металеві двері, заклала дверний отвір у стіні між санвузлом № 8а, пл. 5,0 кв. м. та коридором № 5 пл. 5,8 кв. м., влаштувала дверній отвір та заклала віконний отвір з віконним блоком у стіні між підсобним приміщенням № 6 пл. 9,2 кв. м . та кухнею № 8 пл. 12,0 кв. м., заклала дверній отвір у стіні між коридором № 5 пл. 5,8 кв. м. та житловою кімнатою № 2 пл. 16,9 кв. м., заклала дверний отвір у стіні між коридором № 5 пл. 5,8 кв. м. та підсобним приміщенням № 6 пл. 9,2 кв. м.., збудувала перегородку між приміщеннями коридору № 9 пл. 12,2 кв. м. та санвузлом № 8а пл. 5,0 кв. м., збудувала перегородку між приміщеннями кухні № 8 пл . 12 кв. м. та санвузлом № 8а пл. 5,0 кв. м., знищіла перегородку у приміщенні кухні № 8 пл. 12,0 кв. м., в результаті чого були знищені і видозмінені приміщення коридору № 9 пл. 23,5 кв. м. та кухні № 8 пл. 6,2 кв. м..

ОСОБА_2 31.05.2017 року отримала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер: ОД 142171512459, видану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області про «Реконструкцію частини квартири із виділом в самостійну одиницю, без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 ».

На підставі даної декларації відповідач зробила довідку КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР за № 2802-10/594-Е від 02.04.2018 року та технічний паспорт, виданий 28.03.2018 року ТОВ «Конструкт-Проект Груп» на квартиру АДРЕСА_1 .

Між тим, у подальшому, 02.04.2018 року о 16:11:26, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Т.І. прийнято рішення про погашення права власності ОСОБА_2 на 345/1000 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі виділу частки з об`єкта нерухомого майна про що нею же, 05.04.2018 року о 12:52:03, внесені відомості про це до Реєстру.

У той же час, тобто 05.04.2018 року державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Т.І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40504037 від 05.04.2018 року до державного реєстру було внесено запис № 25604684 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Підстава виникнення права власності: довідка за № 2802-10/594-Е, видана 02.04.2018 року КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР, технічний паспорт, виданий 28.03.2018 року ТОВ «Конструкт-Проект-Груп», дублікат договору дарування, виданий нотаріусом Шепелюк Р.Ю., декларація про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД 142171512459, виданий 31.05.2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області.

У свою чергу, судом встановлено, що наказом № 01-13/3481-16 від 30.10.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142171512459 від 31.05.2017 року «Реконструкція частини квартири з виділом в самостійну одиницю, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 », замовник - ОСОБА_2 скасована.

Окрім того, згідно листа Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 14.03.2019 року, будинок за адресою : АДРЕСА_3 - «Будинок прибутковий Зайченка», споруджений у 1901 році за проектом арх. ОСОБА_9 . Рішенням Одеського облвиконкому від 27.12.1991 року № 580 будинок прийнятий під охорону держави як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року № 728/0/16-08 будинок внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 717-Од.

Згідно листа Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 02.04.2019 року, на розгляд до управління науково-проектна документація на проведення будь-яких робіт у кв. АДРЕСА_1 не надходила. Дозвіл на проведення робіт не надався.

Отже, суд погоджується із доводами представника третьої особи, із приводу того, що роботи, проведені у будинку-пам`ятці за адресою : АДРЕСА_2 , здійсненні без дотримання Закону України «Про охорону культурної спадщини», за відсутності погоджувальних процедур, дозвільних документів щодо проведення робіт на пам`ятках.

Викладені обставини не спростовані відповідачами.

Також суд погоджується з тим, що право позивача порушуються такою реконструкцією без її згоди і встановленою законом проектної документації з відповідними узгодженнями, якою вона позбавлена входу в комунальну квартиру з парадної та частини приміщень загального користування

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний реєстратор, реалізуючи свої функції, керується Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Внесення відомостей до Державного реєстру прав, згідно з п.4 ч. 1 ст. З Закону, здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 , передбачено вичерпний перелік документів для проведення державної реєстрації прав, а саме: п. 40 Порядку вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.

Відповідно до п. 54 Порядку державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;

документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Як вбачається з п. 55 Порядку для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності.

Згідно із п. 56 Порядку для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1.договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2.документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

З урахуванням викладеного, після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Правову позицію щодо питань відносно поділу об`єктів нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2019 року по справі № 750/4445/19, яка в силу Закону є обов`язковою для застосування в цій справі.

Правову позицію щодо питань відносно скасування рішення про державну реєстрацію з аналогічними висновками висловлено Верховним судом у постанові від 13.06.2018 року по справі № 361/4307/16-ц, яка в силу Закону є обов`язковою для застосування в цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 7 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе також стягнути із відповідачки на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4000 грн. за виконання експертного дослідження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 15-16, 321, 364, 367, 382, ст. 391 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. ст. 3, 11, 26 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 1, 3, 4-13, 19, 23, 26, 42, 43, 48, 52, 76-82, 209, ч.4 ст. 223, 229, 258-259, 263-265, 268, 281-282, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_8 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , мешкає АДРЕСА_8 ), Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Павлинської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна (ЄДРПОУ 41358686, 67243, Одеська область, Іванівський район, с. Павлинка, вул. Першотравнева, 16), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання привести об`єкт нерухомості у первісний стан - задовольнити в повному обсязі.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 40504037 від 05.04.2018 12:49:22 державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_11 , закрити розділ за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1525029551101, об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так, опис об`єкта: загальна площа (кв. м.): 85,7, житлова площа (кв. м.): 57,3, адреса: АДРЕСА_2 а та всі записи про право власності визнати противоправними та скасувати.

Зобов`язати ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , мешкає АДРЕСА_8 ) привести квартиру АДРЕСА_1 у первісний стан у відповідності до Технічного паспорту станом на 13.06.1995 року, який існував до проведеної реконструкції частини квартири з виділом в самостійну одиницю зобов`язав виконувати наступні будівельні роботи:

?влаштувати дверний отвір з дверним блоком у стіні між санвузлом № 8а пл. 5,0 кв. м. та коридором № 5 пл. 5,8 кв. м.

?закласти дверний отвір та влаштувати віконний отвір з віконним блоком у стіні між підсобним приміщенням № 6 пл. 9,2 кв . м . та кухнею № 8 пл. 12,0 кв. м.

?влаштувати дверний отвір з дверним блоком у стіні між коридором № 5 пл. 5,8 кв. м. та житловою кімнатою № 2 пл. 16,9 кв. м.

?влаштувати дверний отвір з дверним блоком у стіні між коридором № 5 пл. 5,8 кв. м. та підсобним приміщенням № 6 пл . 9,2 кв. м.

?виконати демонтаж перегородки між приміщеннями коридору № 9 пл. 12,2 кв. м. та санвузлом № 8а пл. 5,0 кв. м.

?виконати демонтаж перегородки між приміщеннями кухні № 8 пл. 12,0 кв. м. та санвузлом № 8а пл. 5,0 кв. м.

?влаштувати перегородку у приміщенні кухні № 8 пл. 12,0 кв. м. у відповідності до об`ємно-планувальних показників, відображених у Технічному паспорті станом на 13.06.1995 р. У вказаній перегородці влаштувати дверний отвір з дверним блоком.

У результаті виконання будівельних робіт, передбачених пп 5-7 будуть утворені приміщення коридору № 9 пл. 23,5 кв. м. та кухні № 8 пл. 6,2 кв. м.

?виконати демонтаж самочинно збудованої опори з металевим каркасом при вході у квартиру АДРЕСА_1 чим забезпечити доступ із центральних сходів у приміщення коридору загального користування.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , мешкає АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_8 ) судові витрати у розмірі 4000 грн. за виконання експертного дослідження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 28.10.2019 року.

Суддя Домусчі Л. В