Ухвала суду № 85213946, 25.10.2019, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 493/1820/19 Провадження 1-кп/505/342/2019

УХВАЛА

Іменем України

25.10.2019 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Вергопуло А.К.,

за участю секретаря - Попової Г.Є.

прокурора - Темного В.І.

захисника - Бузовського О.І.

потерпілого - ОСОБА_1

законного представника потерпілого - ОСОБА_7

підозрюваного - ОСОБА_3

законного представника підозрюваного - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12019160230000373, внесеного до ЄРДР 28.08.2019 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбачене ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 року в провадження судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Вергопуло А.К. надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбачене ч.1 ст. 121 КК України.

28.08.2019 року, приблизно о 16.00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись на подвір`ї домогосподарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , вчинив сварку із своїм малолітнім племінником ОСОБА_1 в результаті чого у нього, з мотивів гострих особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень останньому.

З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесного ушкодження та з мотивів гострої особистої неприязні, перебуваючи на подвір`ї вказаного домогосподарства, тримаючи в правій руці кухонний ніж, з відстані близько 3 метрів до ОСОБА_1 , умисно кинув зазначене знаряддя в його спину, ти самим заподіяв останньому тяжке тілесне ушкодження у виді колото-різаного пошкодження м`яких тканин задньої поверхні грудної клітки справа по біляхребетній лінії в проекції 12 грудного хребця з проникненням в плевральну порожнину.

Таким чином, в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, а саме - передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, про що йому було повідомлено про підозру 29.08.2019 року.

Підозрюваний ОСОБА_3 визнав свою вину у умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження. Підтвердив, що 28.08.2019 року знаходився в стані алкогольного сп`яніння, розізлився на племінника та кинув ножем в спину. Потім пішов на город.

Вчинення ОСОБА_3 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 його дядько. 28.08.2019 року він з товаришем ОСОБА_5 назбирали горіхи та прийшли до нього додому, де стали їх колоти. В цей час до нього підійшов ОСОБА_3 і між ними через горіхи сталася сварка, в ході якої він образив ОСОБА_3 , після чого останній кинув йому в спину ножем. ОСОБА_5 , побачивши ніж в спині покликав дідуся, який викликав швидку допомогу. В лікарні пролежав місяць. На даний час почуває себе добре.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 28.08.2019 року, біля 16.00 години вона вийшла з будинку і в спині ОСОБА_1 побачила ніж. ОСОБА_5 розповів їй, що ОСОБА_3 під час сварки з ОСОБА_1 кинув останньому ніж в спину. Вона особисто розмову між потерпілим та підозрюваним не чула.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що потерпілий по справі ОСОБА_3 його товариш. 28.08.2019 року вони разом назбирали горіхи та прийшли додому до ОСОБА_1 , де їх почали колоти. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стався конфлікт через горіхи, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кинули один в одного горіх. Потім підозрюваний кинув в спину ОСОБА_1 ножем. Він покликав мати потерпілого, після чого викликали швидку допомогу.

Вчинення ОСОБА_3 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

- Витягом з ЄРДР від 28.08.2019 року;

- протоколом огляду місця події, а саме домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду місця події, а саме приймального відділення Балтської центральної районної лікарні. Розташованої за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Ломоносова, 181;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 29.08.2019 року;

- протоколом огляду предмету від 16.10.2019 року;

- висновком судово-медичної експертизи № 85 щодо тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_1

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи змивів з ножа № 714;

- висновком судово-медичної експертизи речей потерпілого ОСОБА_1 № 720;

- висновком судової експертизи зброї, а саме вилученого ножа № 581-Б від 11.10.2019 року;

Відповідно до висновку судово-психіатричних експертів № 387 від 12.09.2019 року ОСОБА_3 на період часу, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється страждав на вроджене недоумство у вигляді «Помірної розумової відсталості з поведінковими розладами, які потребують уваги та медичних заходів» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики Р71.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок чого, не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на вроджене недоумство у вигляді «Помірної розумової відсталості з поведінковими розладами, які потребують уваги та медичних заходів» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики Р71.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок чого він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У зв`язку з наявністю у підозрюваного ОСОБА_3 вродженого недоумства у вигляді «Помірної розумової відсталості з поведінковими розладами, які потребують уваги та медичних заходів» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики Р71.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), він не може розуміти значення кримінального судочинства і свого процесуального положення, та не здатний до дій, спрямованих на реалізацію своїх прав і обов`язків.

Комісією судово-психіатричних експертів констатовано, що ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 страждає на вроджене недоумство у вигляді «Помірної розумової відсталості з поведінковими розладами, які потребують уваги та медичних заходів», здійснення суспільно небезпечного діяння, яке відноситься до активного типу суспільної небезпечності, внаслідок чого він представляє небезпеку для себе та оточуючих, останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом (згідно ч. 5 ст. 94 КК України).

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник та законний представник підозрюваного не оспорюють правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 , заперечують проти застосування відносно ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення у медичний заклад із суворим наглядом.

Потерпілий та його законний представник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру.

Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, у стані неосудності, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи він не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними під час вчинення суспільно небезпечних діянь.

Необхідність застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру підтверджується висновком судово-психіатричних експертів № 387 від 12.09.2019року дослідженого судом.

Згідно ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст.503КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.

Як передбачено ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно з ч.1 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

У судовому засіданні було встановлено наявність підстав, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1ст. 513 КПК України та за таких обставин, відповідно до ч.2 ст. 513 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом (п.4 ч.1ст. 94 КК України).

При цьому, застосовуючи до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом суд враховує положення ч.5 ст.94 КК України, відповідно до якого госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-7 від 03.06.2005року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5ст.94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1ст.94 КК України) суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

На підставі викладеного, суд вважає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру таким, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечні діяння у стані неосудності, що виключає можливість застосування до нього кримінального покарання, через те, що він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому суд вважає необхідним застосувати у відношенні ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбаченихст.94 КК України, відносно ОСОБА_3 суд не вбачає.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується стягнення з підозрюваного ОСОБА_3 процесуальних витрат на проведення експертизи зброї, то суд відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України вважає неможливим стягнення таких витрат.

Так, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати. В даному випадку обвинувального вироку не ухвалено.

Керуючись ст.ст.92-94 КК України, ст.ст.503,512,513 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12019160230000373, внесеного до ЄРДР 28.08.2019 року відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, а саме до КП «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської області, що розташована за адресою: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1 .

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, з моменту доставки ОСОБА_3 до медичного закладу.

Речові докази:

- металевий ніж з металевим руків`ям довжина якого 22 см., штани чоловічі синього кольору з наявними плямами на них бурого кольору на задній верхній частині, футболку синього кольору у темну сіру смужку, на якій наявні плями бурого кольору - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі КП «Балтська центральна районна лікарня» (м. Балта, вул. Ломоносова, 181, р/р НОМЕР_1 , код 01998644, МФО328704 в Южне ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Одеса) 5906 грн. 27 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого. Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали суду, в частині щодо зміни запобіжного заходу доручити співробітникам ДУ «Одеська установа виконання покарань №21».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя А.К. Вергопуло