Рішення № 85211259, 28.10.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2019 р. Справа № 924/608/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця

до фізичної особи-підприємця Хоптинської Марини Леонтіївни, м. Хмельницький

про стягнення 5 186,15 грн., з яких 275,49 грн. орендної плати, 8,02 грн. пені, 4 902,64 грн. неустойки

за участю представників:

від позивача: Стецюк Т.Л.- за довіреністю №25 від 17.07.2019р.

від відповідача: не з`явився

Встановив: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Хоптинської Марини Леонтіївни про стягнення 5 186,15 грн., з яких 275,49 грн. орендної плати, 8,02 грн. пені, 4 902,64 грн. неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на укладений між Фондом державного майна України по Хмельницькій області та фізичною особою-підприємцем Хоптинською Мариною Леонідіївною 18.01.2010р. договір №1017 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності вбудованого нежитлового приміщення площею 28,1 кв.м на першому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративної будівлі, яке розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36.

Відповідно до п. 19 додаткового договору від 19.11.2015р. до вищевказаного договору оренди термін дії договору закінчився 17.10.2018р., проте майно повернуто відповідачем 12.02.2019р. Тому виникла заборгованість до Державного бюджету за період січень-лютий 2019 року в сумі 275,49 грн.

Згідно з п. 10.10 договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення. Тому позивач нарахував відповідачу неустойку за 18 днів листопада, грудень 2018 року, січень та 12 днів лютого 2019 року у сумі 4 902,64 грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8,02 грн. пені відповідно до п. 3.7 договору.

Ухвалою суду від 12.09.2019р. за заявою позивача замінено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області на Регіональне відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій області.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому розгляді спору; ухвали суду надіслані на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, повернуті відділенням поштового зв`язку по причині відсутності адресата.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З викладеного, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, проте відзиву на позов не надав, причин суду не вказав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

18 січня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Хмельницькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Хоптинською Мариною Леонтіївною (орендар) було укладено договір №1017 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, згідно п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення площею 28,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький , вул. Театральна , 36 , що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області. Майно передавалось для розміщення перукарні (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 12 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 50% до державного бюджету, 50% Головному управлінню статистики у Хмельницькій області.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.10 договору у разі розірвання (припинення) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Орендар зобов`язаний протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахування внесеного орендарем завдатку (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 10.4 договору у разі, якщо строк дії договору закінчується, орендар, який належно виконує свої обов`язки за договором, має право на його продовження на новий строк, але не більше ніж два роки. Про свій намір скористатись своїм правом, орендар повинен повідомити про це орендодавця не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору.

Згідно п. 10.9 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Пунктом 10.10 договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

У матеріалах справах наявний акт приймання-передавання індивідуального (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 18.01.2010р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) передало, а Фізична особа-підприємець Хоптинська М.Л. (орендар) прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення площею 28,1 кв.м, розміщене за адресою м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, що перебуває на балансі Головного управління статистики.

Згідно розрахунку плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Головного управління статистики у м. Хмельницький (додаток 1 до договору оренди від 18.01.2010р. №1017, додаток до додаткового договору від 16.01.2013р.) орендна плата за базовий місяць оренди складає 359,28 грн.

Додатковим договором від 19.11.2015р. сторони передбачили, що договір продовжено до 17.10.2018р. (п. 19 додаткового договору).

Згідно акту від 12.02.2019р. приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого) майна, частина приміщення будівлі Головного управління статистики у Хмельницькій області, що належить до державної власності, ФОП Хоптинська М.Л. передала Головному управлінню статистики нежитлове приміщення загальною площею 28,1 кв.м, що розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36.

Аналізуючи подані документи та оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, 18.01.2010р. між фізичною особою-підприємцем Хоптинською Мариною Леонтіївною (орендодавцем) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендарем) було укладено договір №1017 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення площею 28,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 12 числа наступного за звітним.

Судом враховується, що відповідно до п. 10.9 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Строк дії договору оренди №1017 від 18.01.2010р. визначено додатковим договором від 19.11.2015р. - 17 жовтня 2018 року включно.

В матеріалах справи наявний акт від 12.02.2019р. приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого) майна, частина приміщення будівлі Головного управління статистики у Хмельницькій області, що належить до державної власності, ФОП Хоптинська М.Л. передала Головному управлінню статистики нежитлове приміщення загальною площею 28,1 кв.м, що розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умови договору щодо сплати орендної плати, недоплативши позивачу 275,49 грн.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути із відповідача 8,02 грн. пені та 4 902 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення згідно п. 10.10 договору оренди №1017 від 18.01.2010р.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог, положення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1017 від 18.01.2010р., суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача існуючої станом на час подання позову та на час вирішення спору заборгованості у вигляді 275,49 грн. заборгованості по орендній платі, 8,02 грн. пені, 4 902,64 грн. неустойки, що виникла внаслідок того, що відповідач не виконав свої зобов`язання, визначені умовами вищезазначеного договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 185, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Хоптинської Марини Леонтіївни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій області для зарахування до Державного бюджету (отримувач: УК у м. Хмельницькому, ОКРО: 38045529, р/р: 31110093022002, МФО: 899998, банк одержувача: Казначейство України) 275,49 грн. (двісті сімдесят п`ять гривень 49 коп.) орендної плати, 8,02 грн. (вісім гривень 02 коп.) пені, 4 902,64 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дві гривні 64 коп.) неустойки.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Хоптинської Марини Леонтіївни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій області (м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10, ідентифікаційний код 42964094) 1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.10.2019р.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, буд. 10); 3 - відповідачу ( АДРЕСА_3 ).