Рішення № 85211156, 22.10.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/586/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Мирогощанський Аграрій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД"

про стягнення заборгованості в сумі 81 729, 95 грн.

Секретар судового засідання : Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Мирогощанський Аграрій" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" в якому просить стягнути 81 729 грн. 95 коп., з яких 72 182 грн. 88 коп. основний борг, 2 400 грн. 99 коп. 3% річних, 7 146 грн. 08 коп. інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору купівлі-продажу № 12/01 від 12.01.18., а саме не розрахувався своєчасно та у повному обсязі за придбаний товар.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі №918/586/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 12.09.2019.

11.09.2019 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника у відрядженні, яке було заплановане до отримання ухвали.

Ухвалою суду від 12.09.2019 розгляд справи відкладено на 03.10.2019.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Представник відповідача позов визнав частково, окрім понесених судових витрат позивача.

В судовому засіданні 03.10.2019 оголошено перерву до 22.10.2019.

03.10.2019 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого вказує, що сума витрат на правову допомогу є неспівмірно великою з ціною позову та складністю справи, а тому просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

22.10.2019 представником позивача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано клопотання про долучення доказів щодо понесення витрат на правничу допомогу, відповідно до якого останній просить суд приєднати письмові докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 05.08.2019; платіжне доручення №2529 від 09.10.2019; розрахунок витрат, пов`язаних з правовою допомогою стороні; акт приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2019; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Серія РН №1382 від 25.04.2018; докази направлення клопотання відповідачу. Суд ухвалив приєднати дані документи до матеріалів справи.

В судове засідання 22.10.2019 представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 22.10.2019 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника - Кучмак В.З. на розписці про оголошення перерви від 03.10.2019.

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведеного суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №918/586/19 без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

12 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (надалі - покупець) та Приватним акціонерним товариством "Мирогощанський аграрій" (надалі - продавець) було укладено договір купівлі-продажу №12/01 (надалі - договір; арк.с. 16).

Згідно з п. 1.1. договору продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти товар, а саме ВРХ, далі за текстом товар в кількості, згідно ПК-1, голів за ціною зазначеною в накладній на кожну окрему партію, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору покупець здійснює оплату товару згідно рахунків пред`явлених продавцем, або готівкою в касу. Невід`ємною частиною договору є накладні, що супроводжують товар (п. 2.2. договору).

За умовами п. 3.1. договору оплата за цим договором проводиться в національній валюті України, шляхом видачі готівки з відміткою в приймальній квитанції, що є невід`ємною частиною договору, або безготівково на р/рахунок продавця.

Термін дії договору: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом року, а в частині виконання своїх зобов`язань - до повного їх виконання (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 5.1. договору продавець зобов`язаний:

5.1.1. Вчасно передати товар покупцю.

5.1.2. Забезпечити наявність відповідних документів: - Видаткової накладної; Податкової накладної; Ветеринарного свідоцтва (форма-1); Паспорт ВРХ; Ветеринарна картка ВРХ.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов`язаний:

5.2.1. прийняти товар за кількістю, якістю в порядку і терміни, установлені цим договором і чинним законодавством.

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договорів передано відповідачу товар на загальну суму 292 282 грн. 88 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковими накладними № 94 від 16.02.2018 на суму 74 465 грн. 00 коп., №127 від 05.03.2018 на суму 33 112 грн. 19 коп., № 136 від 16.03.2018 на суму 33 411 грн. 00 коп., № 231 від 10.05.2018 на суму 14 086 грн. 26 коп., № 274 від 05.07.2018 на суму 118 401 грн. 12 коп., № 286 від 17.08.2019 на суму 18 807 грн. 31 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов даного договору.

В свою чергу, відповідач отримавши товар, свої зобов`язання за договорами виконав лише частково, зокрема перерахував 04.07.2018 грошові кошти у сумі 200 100 грн. 00 коп. та 17.08.2018 - 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 17.05.2019, що підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками (арк.с. 24).

Відтак, відповідач перед позивачем має заборгованість в розмірі 72 182 грн. 88 коп.

17 травня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Мирогощанський аграрій" на адресу відповідача направило претензію вих. №87 на суму 72 182 грн. 88 коп. (арк.с. 23). Однак претензія залишена без відповіді та без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень частини 1 та частини 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов`язку виконати належним чином зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 72 182 грн. 88 коп.

Позивач покликаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошового зобов`язання нарахував відповідачу 2 400 грн. 99 коп. - 3% річних та 7 146 грн. 08 коп. - інфляційних втрат.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нараховані позивачем 2 400 грн. 99 коп. - 3% річних, 7 146 грн. 08 коп. - інфляційних втрат та визнано наданий обрахунок законними та арифметично правильними. Відтак, у цій частині позов також слід задоволити.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Мирогощанський Аграрій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" про стягнення 72 182 грн. 88 коп. заборгованості, 2 400 грн. 99 коп. 3% річних, 7 146 грн. 08 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Савонік Н.І., що підтверджено Договором про надання правової допомоги від 05.08.2019, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.04.2018 Серія РН №1382.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги від 05.08.2019 клієнт (Приватне акціонерне товариство "Мирогощанський Аграрій" доручає, а Адвокатське бюро (Адвокатське бюро "Савонік та Партнери") приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу з приводу представництва інтересів в суді ПрАТ "Мирогощанський Аграрій" у справі за позовом ПАТ "Мирогощанський Аграрій" до ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 81 729,95 грн. в Господарському суді Рівненської області: надання консультацій з приводу даних правовідносин; складення позову, заперечень, відповіді на заперечення, клопотань, заяв, відзиву та інших процесуальних документів з правом підпису даних документів за клієнта; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в Господарському суді Рівненської області; направлення адвокатських запитів та інших необхідних листів, заяв, скарг, клопотань; підписувати та завіряти належним чином копії документів; ознайомлюватися з матеріалами справи.

Відповідно до Розрахунку витрат, пов`язаних з правовою допомогою стороні Акту приймання-передачі виконаних робіт від 22.10.2019 вартість наданих робіт 8 000 грн. 00 коп., що включає в себе: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 800 грн.; вивчення та правовий аналіз наявних матеріалів справи - 800 грн.; написання позовної заяви, формування пакету документів з метою подання позовної заяви до суду - 4 000 грн.; участь в судовому засіданні в Господарському суді Рівненської області по справі №918/586/19 - 500 грн.; участь в судовому засіданні в Господарському суді Рівненської області по справі №918/586/19 - 1000 грн.; ознайомлення з відзивом на позовну заяву - 500 грн.; написання клопотання про долучення доказів щодо понесення витрат на правову допомогу - 500 грн.; участь в судовому засіданні в Господарському суді Рівненської області по справі №918/586/19 - 500 грн.

Відповідно до платіжного доручення №2529 від 09.10.2019 було сплачено адвокату 8 000 грн. 00 коп.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, адвокат Савонік Н.І. здійснювала підготовку позову, збір доказів, необхідність у яких виникала в ході розгляду справи в суді, представництво інтересів позивача в судових засіданнях.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг). У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа є малозначимою та не є складною, не має публічного інтересу.

Відтак, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений до 5 000 грн. 00 коп.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 05.08.2019, платіжне доручення №2529 від 09.10.2019 на суму 8 000 грн. 00 коп., розрахунок витрат, пов`язаних з правовою допомогою стороні, акт приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2019, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Серія РН №1382 від 25.04.2018 - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката в цьому випадку є сума 5 000 грн. 00 коп., інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу не відповідають категорії та складності справи. Заявлена позивачем вимога, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (35600, Рівненська обл., Дубенський р-н, м. Дубно, вул. К. Савури, буд. 6, код ЄДРПОУ 30362061) на користь Приватного акціонерного товариства "Мирогощанський Аграрій" (35623, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Мирогоща Перша, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 35505132) - 72 182 (сімдесят дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 88 коп. заборгованості, 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 99 коп. 3% річних, 7 146 (сім тисяч сто сорок шість) грн. 08 коп. інфляційних втрат 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2019 року.

Суддя А.М. Горплюк