Ухвала суду № 85211081, 22.10.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"22" жовтня 2019 р. м.ХарківСправа № 922/1958/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши клопотання Фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№17709 від 22.07.2019 та клопотання Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№25242 від 21.10.2019 у справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А) до 1. Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) , 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412), 3. Фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 4. Фізичної особи - підприємця Одарюк Максима Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визнання незаконним та скасування частини рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення майна за участю представників учасників справи:

прокуратури - Чирика В.Г., службове посвідчення №036688 від 11.12.2015;

1-го відповідача - Мартинової А.М., довіреність №08-21/3519/2-18 від 20.12.2018;

2-го відповідача - Романенко Т.М., довіреність №2780 від 25.03.2019;

3-го відповідача - адвоката Гринько К.В. згідно ордеру серії ХВ №000025 1825 від 19.07.2019;

4-го відповідача - адвоката Гринько К.В. згідно ордеру серії ХВ №000026 1825 від 19.07.2019;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідач - 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач - 2), фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни (відповідач - 3), фізичної особи - підприємця Одарюк Максима Павловича (відповідач - 4) про визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме, п. 24, 51, 59 додатку до рішення, визнання недійсним договору №5487-В-С від 07.07.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 5, 10, 11 загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Сумська, будинок 81, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною, визнання недійсним договору №5488-В-С від 07.07.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Сумська , будинок 81 , укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною, визнання недійсним договору №5509-В-С від 02.11.2017 купівлі - продажу рухоме майно - літній майданчик загальною площею 120,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків , вул. Сумська, 81, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Одарюк Тетяною Миколаївною , зобов`язання ФО-П Одарюк Тетяну Миколаївну повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 5, 10, 11, вартістю 390 600 грн., загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1" та рухоме майно - літній майданчик, вартістю 437 760 грн., загальною площею 120,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, витребування у фізичної особи-підприємця Одарюка Максима Павловича на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 7-:-9 загальною площею 8,4 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БП-1", вартістю 52 320 грн., розташованій за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1958/19. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "23" липня 2019 року о 11:00.

22.07.2019 до господарського суду Харківської області від представника Харківської міської ради (1-ий відповідач) надійшла заява про зупинення провадження у справі № 922/1958/19 (вх. № 17720) до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом розгляду у вказаній справі є питання щодо неоднакового застосування судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру". 1-ий відповідач зазначив, що при зверненні до суду із даним позовом прокурором у порушення вимог чинного законодавства не визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та в порушення ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не повідомив Харківську міську раду (суб`єкта владних повноважень) про звернення з даним позовом до суду.

Також, 22.07.2019 до господарського суду Харківської області від представника фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни (3-ій відповідач) надійшла заява про зупинення провадження у справі № 922/1958/19 (вх. № 17720) до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України,

У підготовчому засіданні 23.07.2019 представник першого та третього відповідачів просить суд задовольнити подану заяву та зупинити провадження у справі; прокурор залишає заяви 1-го та 3-го відповідачів на розсуд суду; представник четвертого відповідача підтримав заяви про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2019 у справі №922/1958/19 клопотання 1-го відповідача та 3-го відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 922/1958/19 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 587/430/16-ц.

30.09.2019 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання Харківської місцевої прокуратури №1 про поновлення провадження (в порядку ст. 230 ГПК України) за вх.№23346, в якій прокурор просить провадження у справі поновити та повідомляє, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 справу № 587/430/16-ц розглянуто, касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області задоволено, ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14.09.2017 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судом встановлено, що постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2019 провадження у справі № 922/1958/19 поновлено. Підготовче засідання призначено на "22" жовтня 2019 о 10:30.

22.07.2019 до суду надійшло клопотання представника фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни (3-ій відповідач) про залишення позову без розгляду (вх. № 14040). В обґрунтування вказаного клопотання 3-ій відповідач посилається на те, що прокурором не надано доказів звернення до органу, який представляє інтереси держави та підтвердження, що цей орган погодився на таке представництво, отже вбачаються підстави для залишення позову без розгляду згідно п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не мала процесуальної дієздатності.

21.10.2019 до господарського суду Харківської області надійшла заява 1-го відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№22298). В обґрунтування поданої заяви 1-ий відповідач посилається на те, що підставою для представництва прокурором інтересів в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, направлення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені. Проте, прокурором у даній справі підстав для представництва в суді інтересів Держави не підтверджено, та не надано доказів звернення до Харківської міської ради у період з 2018-2019 роки із повідомленням про намір звернення до суду із позовом про визнання незаконним та скасування частини рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі - продажу та повернення майна, що є предметом позову у даній справі.

Суд, розглянувши клопотання фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№17709 від 22.07.2019 та клопотання Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№25242 від 21.10.2019 вважає за необхідне у їх задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Пункт 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У другому випадку має бути відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Провадження у даній справі було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 587/430/16-ц.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 по справі №587/430/16-ц також викладено правову позицію, зокрема у п 37: "Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 45 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.".

В обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор зазначив, що орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями, у даному випадку виступає у якості відповідача.

У позовній заяві Харківською місцевою прокуратурою №1 зазначено 1-им відповідачем у справі Харківську міську раду, яка є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо відчуження відповідно до Закону комунального майна.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що 1-им відповідачем - Харківською міською радою незаконно обрано спосіб приватизації оспорюваного майна: нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 5, 10, 11 загальною площею 62,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "БН-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Сумська, будинок 81, шляхом викупу вказаного майна орендарем, тобто відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та повинен бути визнаний недійсним, у зв`язку з чим вищевказані нежитлові приміщення підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова.

Отже, прокурор зазначає про порушення способу приватизації спірного майна 1-им відповідачем, тому у даному випадку, відсутній орган до компетенції якого віднесені відповідні повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із ст. 327 ЦК України, управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальна громада і створені нею органи місцевого самоврядування.

В Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої ст.ст. 19, 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

В даній справі спір стосується розпорядження майном, що перебуває в комунальній власності, а тому територіальна громада міста Харкова як власник спірного об`єкта нерухомості делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, отож саме цей орган місцевого самоврядування (Харківська міська рада) є органом, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах.

Проте, у даному випадку вказана особа виступає у якості 1-го відповідача.

Відповідно до абз. 5 п. 5 мотивувальної частини вказаного рішення в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Отже, Харківська міська рада не має повноважень на скасування спірного рішення, враховуючи, що відповідно до його приписів виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією 3-им відповідачем суб`єктивного права на викуп спірного майна.

За таких обставин, прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

Також, слід звернути увагу, що у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В поданій до суду позовній заяві прокурор зазначає, що безпідставний продаж комунального майна на неконкурентних засадах призводить до неефективного його використання та недоотримання значних коштів місцевим бюджетом, що призвело до порушення економічних інтересів держави, а також прав та інтересів мешканців територіальної громади, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави відповідно до ст.3 Конституції України.

Вказані обставини складають позицію прокурора щодо наявності порушення інтересів держави спірним рішенням, якому судом буде надана оцінка під час розгляду справи по суті з урахуванням дослідження всіх обставин справи.

Отож, приймаючи до уваги те, що поняття "інтереси держави" є оціночним, та прокурором визначено в позовній заяві в чому, на його думку, полягає порушення державних інтересів, у суду відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом перевірено наявність підстав для подання Харківською місцевою прокуратурою № 1 Харківської області даного позову при прийнятті позовної заяви та відкритті провадження у даній справі, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, та відмовляє у задоволенні клопотань першого та третього відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду.

Стосовно доводів 1-го та 3-го відповідача про те, що прокурором не надано доказів звернення до органу, який представляє інтереси держави та підтвердження, що цей орган погодився на таке представництво, суд звертає увагу, що в даному випадку прокурор звернувся з позовом, у зв`язку з тим, що орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній, а тому не потребують доведенню обставини не здійснення захисту суб`єктом владних повноважень або здійснення ним захисту неналежним чином.

18.10.2019 до господарського суду Харківської області від 1-го відповідача у справі (Харківська міська рада) надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25034 від 18.10.2019), в якому 1-ий відповідач заперечує проти позову, а також просить суд поновити строк для надання відзиву .

18.10.2019 до господарського суду Харківської області від 2-го відповідача у справі (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради) надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25036 від 18.10.2019), в якому 2-ий відповідач заперечує проти позову, та також просить суд поновити строк для надання відзиву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання 1-го відповідача та 2-го відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено Харківській міській раді та Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.10.2019. Прийнято до розгляду відзив на позовну заяву Харківської міської ради за вх.№25034 від 18.10.2019 та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за вх.№25036 від 18.10.2019.

На момент проведення підготовчого засідання не сплив строк для подання прокурором відповіді на відзив.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вбачає за доцільним згідно з п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України та відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 2, 13, 177, 182, 183, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця Одарюк Тетяни Миколаївни про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№17709 від 22.07.2019.

Відмовити у задоволенні клопотання Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№25242 від 21.10.2019.

Підготовче засідання відкласти на "05" листопада 2019 р. о 11:20

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 3-й поверх, зал № 319

Ухвала набирає чинності 22.10.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу складено та підписано 28.10.2019.

Суддя І.О. Чистякова