Рішення № 85211072, 21.10.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2290/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ до ФОП Жорника Володимира Семеновича, м. Куп`янськ про стягнення коштів за участю представників:

прокуратури - Клейн Л.В.

позивача - Ткаченко Л.М.

відповідача - Бикова О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця, про стягнення плати на проїзд великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 70.368,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", не в повному обсязі здійснив плату за проїзд великовагового транспортного засобу.

Ухвалою від 22.07.2019 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 12.08.2019 р. о 09:30. Розгляд справи відкладався і в судовому засіданні оголошувалася перерва з метою забезпечення процесуальних прав сторін та повного і всебічного встановлення обставин по справі.

31.07.2019 р. від відповідача надійшов відзив (вх.18397) на позовну заяву, в якому ФОП Жорник В.С. заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні.

12.08.2019 р. прокуратурою було надано відповідь на відзив (вх. 19305).

Також, відповідь на відзив було надано позивачем по справі (вх. 19520 від 13.08.2019 р.). Позивач підтримав позовні вимоги прокуратури та просив їх задовольнити у повному обсязі.

20.08.2019 р. представником ФОП Жорника В.С. було подано клопотання (вх. 20011), в якому представник відповідача просив суд: залучити до участі у справі в якості спеціаліста - науково-дослідницьку лабораторію маси, тиску, твердості та вібрації Національного наукового центру «Інститут метрології» (61002 Україна, м. Харків, вул. Мироносицька, 42); витребувати у позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі підрозділу - Управління Укртрансбезпеки у Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх, кімн. 42) такі документи: обсяг повноважень та компетенцію осіб, які здійснювали вимірювання та тлумачили результати; чеки зважування №94 та №96 від 02.07.2018 р. у пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський на 516 км на вагах автомобільних 030Т-РWіА №17-424; Інструкцію з експлуатації або інший документ - посібник користувача - на пункт габаритно-вагового контролю на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський на 516 км та ваги автомобільні 030Т-РWiА №17-424.

Ухвалою від 29.08.2019 р. клопотання представника відповідача про залучення спеціаліста та витребування доказів (вх.20011 від 20.08.2019 р.) було задоволено частково, витребувано у позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі підрозділу - Управління Укртрансбезпеки у Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх, кімн. 42) наступні документи: обсяг повноважень та компетенцію осіб, які здійснювали вимірювання та тлумачили результати; інструкцію з експлуатації або інший документ - посібник користувача - на пункт габаритно-вагового контролю на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський на 516 км та ваги автомобільні 030Т-РWiА №17-424.

06.09.2019 р. від позивача надійшло клопотання (вх. 21198 від 06.09.2019 р.) про долучення до матеріалів справи засвідчених копій документів, а саме: посадова інструкція старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки у Харківській області; протокол робочої наради Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 26.12.2017; диплом спеціаліста ОСОБА_2 серія НОМЕР_13 від 25.06.2003 р.; диплом спеціаліста ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 від 25.06.1998 р.; інструкція з експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-А82-РWІА. Надані документи судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

В призначеному на 09.09.2019 р. судовому засіданні представником відповідача були надані письмові пояснення із запереченнями проти позовних вимог. Також, представником відповідача було подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про слухання справи в порядку загального позовного провадження (вх.21358) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх.21359).

Ухвалою від 09.09.2019 р. судом було задоволено заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено справу №922/2290/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи.

Підготовче засідання відкладалося, в засіданні оголошувалася перерва з метою виконання завдання підготовчого провадження та забезпечення процесуальних прав сторін.

В засіданні 16.10.2019 р. за згодою учасників справи суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті. В судовому засіданні було оголошено перерву до 09:00 "21" жовтня 2019 року.

В судовому засіданні 21.10.2019 р. прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

02.07.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в період з 02.07.2018 по 08.07.2018, графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на мережі доріг загального користування Харківської області на липень 2018 року, затвердженого начальником управління Укртрансбезпеки у Харківській області, погодженого начальником Служби автомобільних доріг в Харківській області, начальником ГУ НП в Харківській області та директором ДП «Харківській облавтодор» та відповідно до направлення на перевірку № 029327 від 02.07.2018, на 516 км а/д «Київ - Харків - Довжанський» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №422 від 20.05.2013, зупинено транспортний засіб марки DAF модель XF 105.510 (спеціалізований вантажний сідловий тягач) реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки CLAYTON, модель СС, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 . За кермом перебував водій ОСОБА_4 (посвідчення водія НОМЕР_7 від 04.05.2018), який на вищевказаному транспортному засобі згідно з даними товарно-транспортної накладної № 272667 від 02.07.2018 року автомобілем НОМЕР_3 та причепом НОМЕР_8 здійснював перевезення товару з пункту завантаження: смт. Печеніги, до пункту розвантаження: м. Черноморськ, масою 39,440 тон.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складений акт №0010353 від 02.07.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено, що у водія ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом марки DAF модель XF 105.510 (спеціалізований вантажний сідловий тягач) реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , зі спеціалізованим напівпричепом- цистерною. марки CLAYTON, модель СС, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , не оформлений документ, передбачений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України.

За результатами зважування транспортного засобу марки DAF модель XF 105.510 (спеціалізований вантажний сідловий тягач) реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки CLAYTON, модель СС, реєстраційний номер НОМЕР_8 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Харківській області складено довідку №0023353 від 02.07.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Зокрема, встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 43,950 тон при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тон, при цьому навантаження на строєну ось з одиночними шинами складає 26, 45 тон при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 22 тон.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0010353 від 02.07.2018, проведеним згідно п. 31-1 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 плата Жорника В.С. за проїзд автомобілем марки DAF модель XF 105.510 (спеціалізований вантажний сідловий тягач) реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , зі спеціалізованим напівпричепом-цистерною марки CLAYTON, модель СС, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належить на праві власності Жорнику В.С. на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , становить 2301,12 євро. Наведена сума еквівалентна 70368,25 грн. по курсу валют Національного Банку України станом на 02.07.2018 р.

Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області листом №4659/36-18 від 11.07.2018 на адресу відповідача надсилалося відповідне повідомлення з додатками для подальшої оплати плати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0010353 від 02.07.2018, однак плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 2301,12 євро, що еквівалентно 70368,25 грн, не сплачено.

ФОП Жорник В.С. звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вищевказаного розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №2040/6710/18 в задоволенні адміністративного позову Жорника В.С. про скасування розрахунку відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 по справі №2040/6710/18 апеляційну скаргу ФОП Жорника В.С. задоволено частково, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та провадження по справі №2040/6710/18 закрито.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така, на думку прокурора, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало підставою для звернення до господарського суду.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач вказував, що розрахунок №0010353 не є вірним, складений на підставі хибних даних особою, яка була неуповноважена правильно здійснити вимірювання та розтлумачити дані вагового пристрою за відсутності спеціальних знань. Дані, покладені в основу розрахунку, не відповідають дійсності - вантажомісткість причіпу Clayton СС, держ. № НОМЕР_9 , не може перевищувати показники за заводськими технічними характеристиками. До позову додані документи про повірку ваг, сертифікати відповідності на інші технічні документи, але для вчинення правильного вимірювання та розрахунку самої наявності цих документів, на думку відповідача, недостатньо.

Відповідач стверджував, що за відсутності методики необхідно керуватись Інструкцією з експлуатації пункту габаритно-вагового контролю та повноваженнями операторів, зовнішніми вихідними даними, які забезпечують достовірність вимірювань. Окрім того, транспортний засіб з наливним вантажем за відсутності методики для отримання достовірних даних повинен був бути зважений двічі - з метою фіксування часу відстоювання рідини, навантаження на вісь під час зниження швидкості руху і в статичному стані.

Також, позивачем було висловлено заперечення відносно наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 №1567, передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, випливає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил № 30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Таким чином, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 37 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 по справі №820/1203/17 висловлено правову позицію відповідно до якої, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а також те, що справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В позовній заяві прокурор зазначав, що державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв`язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем ФОП Жорник В.С .

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що 02.07.2018 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області під час здійснення габаритно-вагового контролю згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879), відносно ФОП Жорника Володимира Семеновича складено: акт №0010353 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.07.2018, довідку №0023353 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.07.2018 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 2301,12 євро, що еквівалентно 70368,25 грн.

Представник Відповідача зазначав, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу ФОП Жорник В.С. здійснений некомпетентною та неуповноваженою посадовою особою, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , старшими державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті. Однак, такі заперечення відповідача спростовуються наступним.

Згідно ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, Порядку № 879 співробітники Укртрансбезпеки уповноважені здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено наявність спеціальної компетенції співробітників Укртрансбезпеки для проведення зважування транспортних засобів, в тому числі сертифікатів про проходження спеціального навчання на певному ваговому обладнанні.

Відповідно до п. 2.45. Посадової інструкції старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, затвердженої Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №221 від 06.03.2017, одним з обов`язків старшого державного інспектора є виконання інших завдань відповідно до доручень начальника Відділу.

З пояснень позивача вбачається, що з грудня 2015 року до часу скорочення посада начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті була вакантною, у зв`язку з чим, фактичне виконання обов`язків начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті здійснював начальник Управління Укртрансбезпеки у Харківській області. На робочій нараді Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, яка відбулась 26.12.2017, начальник Управління доручив Гончарову О.М . старшому державному інспектору сектору державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті, Єсіну Г.А. - головному спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті, Данильєву Ю.В. та Волкову Д.В. - старшим державним інспекторам відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті, після проходження навчання щодо роботи нових комплексів габаритно-вагового контролю, здійснювати заходи державного контролю та нагляду на автомобільному транспорті шляхом проведення рейдових перевірок, в тому числі заходів габаритно-вагового контролю.

Також, позивач зазначав, що ОСОБА_3 у 1998 році закінчив Східноукраїнський державний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство» та здобув кваліфікацію інженера-механіка, а ОСОБА_2 у 2003 році закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет і отримав повну вишу освіту за спеціальністю «Транспортні системи» та здобув кваліфікацію інженера-транспортника. З огляду на викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , маючи профільну освіту саме на автомобільному транспорті, є компетентними та, виконуючи інше завдання відповідно до доручення начальника Управління, уповноваженими на здійснення заходів державного контролю та нагляду на автомобільному транспорті, в тому числі і габаритно-вагового контролю.

До матеріалів справи позивачем було надано засвідчені копії наступних документів: посадова інструкція старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки у Харківській області; протокол робочої наради Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 26.12.2017; диплом спеціаліста ОСОБА_2 серія НОМЕР_13 від 25.06.2003 р.; диплом спеціаліста ОСОБА_3 серія НОМЕР_14 від 25.06.1998 р.; інструкція з експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-А82-РWІА. Надані документи судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

На думку відповідача Розрахунок №0010353 не є вірним, складений на підставі хибних даних особою, яка була неуповноважена правильно здійснити вимірювання та розтлумачити дані вагового пристрою за відсутності спеціальних знань. Дані, покладені в основу розрахунку, не відповідають дійсності - вантажомісткість причіпу Clayton СС, держ. № НОМЕР_9 , не може перевищувати показники за заводськими технічними характеристиками. До позову додані документи про повірку ваг, сертифікати відповідності на інші технічні документи, але для вчинення правильного вимірювання та розрахунку самої наявності цих документів, на думку відповідача, недостатньо. Відповідач стверджував, що за відсутності методики необхідно керуватись Інструкцією з експлуатації пункту габаритно-вагового контролю та повноваженнями операторів, зовнішніми вихідними даними, які забезпечують достовірність вимірювань. Транспортний засіб з наливним вантажем за відсутності методики для отримання достовірних даних повинен був бути зважений двічі - з метою фіксування часу відстоювання рідини, навантаження на вісь під час зниження швидкості руху і в статичному стані.

Однак, вимоги про проведення зважування транспортного засобу з наливним вантажем двічі не передбачено жодним нормативно-правовим актом, тому суд не може прийняти такі доводи відповідача. Окрім того, суд враховує наступне.

Відповідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Відповідно до п.п. 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

В пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області на 516 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 02.07.2018 використовувались ваги - «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Е-АS2-РWIА, серійний номер приладу 424, серійні номери платформ 865 та 866, введений в експлуатацію 20.12.2017. В п. 1 Довідки № 0023353 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.07.2018 зазначено тип приладу «030Е-АS2-РWIА» та його серійний номер.

Відповідно до п.28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового/великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройде ну частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового/габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10-40% - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у пятикратному розмірі. Розрахунок здійснюється за формулою визначеною порядком № 879 та наведеної за текстом в розрахунку, що здійснюється на пункті ГВК.

Згідно п.30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Як вбачається із матеріалів справи та розрахунку від 02.07.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за перевищення транспортним засобом позивача DAF, модель: XF105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп марки: CLAYTON, модель: CC, державний реєстраційний номер НОМЕР_11 нормативних вагових параметрів транспортного засобу, відповідачу нараховано плату за проїзд у розмірі 2301,12 євро.

Судом встановлено, що Розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0010353 від 02.07.2018 виконаний відповідно до згаданої формули за наступними даними:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де:

Рзм - 0,1 (загальна маса транспортного засобу від 40 до 44 тон);

Рнв - 0,84 = 0,42 * 2 (навантаження на строєну ось з одиночними шинами перевищено на 20,23%);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 816 км;

К у потрійному розмірі, (перевищення від 10 до 40 відсотків).

П = (0,1 + 0,84) * 816 * 3 = 2301,12 євро.

Відстань покладена в розрахунок була застосована відповідно до інтернет ресурсу dellа.соm.uа, згідно даних, наведених у товарно-транспортній накладній, яка була надана перевіряючим особам водієм транспортного засобу. Згідно ТТН №272667 від 02.07.2018 пунктом навантаження зазначено - смт. Печеніги, пунктом розвантаження - Чорноморськ. Згідно даних інтернет ресурсу dellа.соm.uа відстань від смт. Печеніги, Харківської області до м. Чорноморськ, Одеської області складає 816 км.

Пункт 19 Порядку № 879 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 30.08.2017, яка набрала чинність 08.09.2017, а отже, оскільки станом на дату проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача необхідність використання позивачем під час здійснення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 02.08.2018 року по справі № 820/1420/17.

З огляду на зазначене, посадовими особами управління Укртансбезпеки було правомірно складено у відношенні позивача розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 02.07.2018 року та така плата підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заперечень відповідача, що прокурором не підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Позовна заява прокурора була подана з дотриманням зазначених процесуальних вимог, прокурором було обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, та п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015, Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пп. 27 п. 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

В той же час, як зазначав прокурор, вказаним органом не здійснювалося заходів щодо стягнення нарахованої ФОП Жорник В.С. плати, не було звернення до суду, що свідчить про неналежне здійснення наданих йому законодавством повноважень. Окрім того, листом №20913/37/24-19 від 18.06.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області повідомлено місцеву прокуратуру про те, що з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.06.2018 по справі №820/1203/17, Укртрансбезпека з відповідним позовом до суду щодо примусового стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не зверталася.

Листом №04-24/3770вих-19 від 01.07.2019 р. Керівником Харківської місцевої прокуратури на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті було направлено повідомлення про підготовку звернення з позовом до Господарського суду Харківської області з метою стягнення з ФОП Жорник В.С. плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Згідно пункту 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Бюджетна система України, відповідно до положень ст. 7 Бюджетного кодексу України, ґрунтується на принципах повноти та ефективності, що передбачає включення до бюджету всіх надходжень за рахунок забезпечення учасниками бюджетного процесу досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, включена до складу загального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, відсутність надходжень до бюджету платежів, надходження яких визначено діючим законодавством, торкається інтересів саме держави.

Окрім того, враховуючи, що Державна служба України з безпеки на транспорті виконує державні функції і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який державний орган здійснює ці повноваження, розширене тлумачення способів здійснення повноважень державним органом не допускається. Ані Конституцією України, ані законами України чітко не визначено повноважень Укртрансбезпеки щодо звернення до суду з позовом про стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Таким чином поняття «вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд» не є тотожним із поняттям «має право звертатися до суду з позовом про стягнення плати за проїзд» та не підлягає розширеному тлумаченню. Окрім того, Укртрансбезпека, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах упродовж тривалого часу заходів до стягнення коштів в судовому порядку не вживає та не збирається вживати, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Укртрансбезпеки, тому суд визнає обґрунтованими доводи прокуратури щодо порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та наявності підстав для представництва таких інтересів прокурором у даній справі.

Враховуючи встановлені обставини, зазначені судом положення діючого законодавства України, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги прокурора у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Жорника Володимира Семеновича ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 р . , ідентифікаційний код особи НОМЕР_12 ) в дохід державного бюджету України (отримувач: УК мХаркові/мХарків/22160100, код ЄДРПОУ утримувача 37999649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку МФО 899998, номер рахунку 31212216020002, код класифікації доходів бюджету 22160100 плата за проїзд автомобільним дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 70368,25 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жорника Володимира Семеновича ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 р . , ідентифікаційний код особи НОМЕР_12 ) на користь Прокуратури Харківської області (61001, Харківська обл., місто Харків, Основ`янський район, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108) 1921,00 грн. судового збору, за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Л.С. Лаврова