Рішення № 85210899, 18.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/401/17

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Гут С.Ф., суддя Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті

справу №916/401/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУСКАТ-Т"

до відповідачів: 1)Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІСТЕРА";

2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ"

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від позивача: Новосад Р.В., довіреність № 1, від 01.03.17р.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Гончарук І.В. довіреність від 11.03.2019р., б/н

Суть спору: ТОВ „Мускат-Т" звернулося до ТОВ „Дністера" та ТОВ „Виноробний завод „Ударний" з позовом про визнання недійсним, з моменту укладення, договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р., укладеного між ТОВ „Мускат-Т" та ТОВ „Дністера".

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Мускат-Т" посилається на те, що договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015р., який нібито укладений між ТОВ „Мускат-Т" та ТОВ „Дністера" , є підробленим, оскільки його створено з метою уникнення сплати боргу за договором купівлі-продажу винограду за №2/09-13 від 02.09.2013р.

У відзиві на позовну заяву за вх.№7833/17 від 03.04.2017р. ТОВ «Виноробний завод «Ударний» (відповідач -2) просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням при цьому на наступне:

У ст.207 ЦК України визначені певні вимоги до письмової форми правочину, але не встановлено наслідки її недотримання у вигляді недійсності угоди, що узгоджується з приписами ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України. Норми, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, пов`язують недійсність договору з суперечністю законові його змісту, а не форми, отже, визнати недісйним договір, який викладений у письмовій формі, підписаний сторонами, скріплений їх печатками та виконаний сторонами, лише на тій підставі, що він підписаний контрагентом з використанням факсиміле не можна. Окрім того, факт підписання оскаржуваного договору одним із контрагентів за допомогою використання факсиміле не доведений та не встановлений в судовому порядку, про що свідчить відсутність у матеріалах справи вищевказаних доказів. Отже, стверджувати, що оскаржуваний договір підписаний однією із його сторін за допомогою факсиміле не можна.

Позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для визнання недійсним спірного договору.

Чинне законодавство України не вимагає додатково оформлювати заміну кредитора у зобов`язанні окремим документом (угодою) між боржником та первісним кредитором, умови договору купівлі-продажу винограду не були ніяким чином змінено договором про відступлення права вимоги, а тому помилковими є посилання позивача на умови п.12.1. договору купівлі - продажу, якими встановлено, що умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим укладанням письмової угоди.

Окрім того, ТОВ «Виноробний завод «Ударний» виконує свої обов`язки за договором купівлі-продажу на підтвердження чого перерахувало новому кредитору 550 000 грн. за платіжним дорученням №400 від 08.09.2015р.

У письмових поясненнях за вх.№7836/17 від 03.04.2017р. позивач посилається на те, що в силу вимог ст.ст.514,516 ЦК України зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для виконання недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч.1 ст.516 ЦК України. Із врахуванням умов п.12.2. договору купівлі-продажу винограду, передбачено дві умови відступлення стороною (кредитором в даному випадку) прав за цим договором: попередня письмова згода іншої сторони та одночасне здійснення відступлення права вимоги за цим договором. Але відповідачами в рамках судового розгляду справи №916/2008/16, попередньо письмової згоди на укладання договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. надано не було.

Лист ТОВ «Виноробний завод «Ударний» не можна розцінювати як попередню письмову згоду у розумінні вимог п.12.2. договору купівлі-продажу.

Окрім того, на умовами договору купівлі-продажу винограду встановлено кількість товару, що передається продавцем покупцю та його ціна за сортами, а саме 200 000 кг на загальну суму 520 000 грн. Проте за договором відступлення права вимоги Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання зобов`язання у розмірі 2 036 906, 76 грн. за основним договором купівлі-продажу. Тобто, розмір переданого зобов`язання значно перевищує розмір зобов`язання за договором купівлі-продажу, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України .

У письмових поясненнях за вх.№25548/17 від 01.12.2017р. відповідач -2 просить суд не приймати до уваги висновки судово-технічної експертизи, оскільки із втратою чинності 21.02.2011р. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об`єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток та штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, якою встановлено імперативний припис, що суб`єкт господарювання може мати лише по одному примірнику основних та каучукової чи металевої печатки, відповідач вважає, що позивач може мати декілька основних печаток, що ніяк не кореспондує його обов`язок зареєструвати кількість основних печаток. Окрім того, отримання факсимільного підпису також не вимагає ніяких погоджень з правоохоронними органами або державними органами та ніяк не може бути підтверджено окрім свідчення власників вказаних факсимільних підписів.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводися я письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

У діловій кореспонденції не існує перешкод для використання факсиміле.

У відзиві на позовну заяву за вх.№2033/18 від 30.01.2018р. відповідач -2 посилається на неможливість визнання недійсним оспорюваного договору на підставі ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки те, що відповідач здійснивши часткову оплату заборгованості на користь ТОВ «Дністера» своїми діями підтвердив усвідомлення ним наявності права вимоги саме у нового кредитора та підтвердив свою згожу на заміну кредитора, а відтак боржник був обізнаний з особою нового кредитора, тому перевіряти належність особи суб`єкта, на корись якого здійснюється виконання зобов`язання у нього потреби не було.

Неможливо визнати недійсним оспорюваний договір недійсним на підставі ч.2 ст.203 ЦК України, оскільки директор ТОВ «Мускат-Т» відповідно до Статуту мав необхідний обсяг дієздатності для підписання вказаного договору від імені позивача, а тому посилання позивача на порушення ч.2 ст.203 ЦК України та на відсутність у особи, яка підписували договір відступлення права вимоги необхідного обсягу дієздатності є необґрунтованим та недоведеними.

Вимогами ч.1 ст.218 ЦК України, та ч.2 ст.87 ГПК України встановлено чітку заборону використання показань свідків як доказ вчинення правочину, а тому свідчення директора позивача про те, що останній не укладав договір відповідно до вимог ч.1 ст.218 ЦК України, та ч.2 ст.87 ГПК України не можуть прийматися до уваги в якості доказів.

Неможливо визнати недійсним оспорюваний правочин на підставі ч.3 ст.207 ЦК України, оскільки позивачем не доведено, що договір відступлення права вимоги підписаний від позивача або від ТОВ «Дністера» з використанням аналога власноручного підпису. Умовами п.5.4. договору про відступлення права вимоги сторони домовилися щодо умов використання аналога власноручного підпису у подальшому, але це не є підтвердженням факту його використання у договорі про відступлення права вимоги.

У відповіді на відзив за вх.№5732/28 від12.03.2018р. позивач вважає, що оспорюваний ним договір суперечить вимогами закону, оскільки позивач цей договір не укладав, його не підписував директор ТОВ «Мукат-Т» та не скріплював печаткою товариства і жодних документів, які стосуються передачі права вимоги директор ТОВ «Мускат-Т» не підписував та не скріплював печаткою товариства.

Відповідачем не доведено, що договір про відступлення прва вимоги вчинено у письмовій формі, оскільки оригінал договору взагалі не досліджувався в рамках розгляду даної справи та він відсутній в матеріалах цієї справи.

Лист відповідача -2 , в якому надано згоду на укладання договору про відступлення права вимоги, датований -3.06.2015р., тобто після укладення відповідного договору про відселення права вимоги від 02.06.2015р., тобто вже по факту укладання відповідного договору. Також згода надана відповідачем -2 не стороні договору купівлі-продажу винограду від 02.09.2013р. №2/09-13.

У запереченнях на відповідь на відзив за вх.№6542/18 від 21.03.2018р. відповідач -2 посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази які підтверджують факт підроблення договору про відступлення права вимоги та позивач не здійснив будь-яких дій щодо встановлення даного договору підробленим або не вчиненим.

У матеріалах справи наявні докази надання згоди боржником на заміну у зобов`язанні кредитора (як у вигляді листів у яких боржник надає згоду так і вигляді здійснення виконання зобов`язання новому кредитору), що спростовує заперечення позивача про відсутність згоди боржника.

Посилання позивача на порушення ч.2 ст.203 ЦК України та на відсутність у особи, яка підписала договір про відступлення права вимоги необхідного обсягу дієздатності, є необґрунтованими та недоведеними, оскільки відповідно до договору зі сторони позивача його було підписано директором підприємства Кирпичовим І.С . , який має обсяг повноважень для укладення договорів від імені позивача.

Посилання позивача на те, що оригіналу оспорюваного ним договору не існує є безпідставними, адже колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду було оглянуто оригінал цього договору.

Відповідач - 1 у судові засіданні не зявився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив та відзив на позов до суду не надав.

При цьому, всі судові ухвали, які надіслані відповідачу-1 на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причин повернення „за закінченням встановленого строку зберігання".

Отже, із врахуванням строку розгляду даної справи, який закінчується 18.10.2019р., враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 18.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:

Відповідно до ст.14 Статуту ТОВ „Мускат-Т", затвердженого рішенням загальних зборів засновників №1 від 21.07.2006р., виконавчим органом товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, які входять до компетенції зборів. Директор має право укладати від імені товариства контракти, угоди та забезпечувати їх виконання. Директор має право діяти без довіреності від імені товариства.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Мускат-Т", які оформлені протоколом №4 від 17.01.2012р., директором ТОВ „Мускат-Т" призначено Кирпичова І.С .

На підставі наказу №97/ОК від 17.01.2012р. Кирпичова І.С. прийнято на посаду директора товариства з 17.01.2012р.

02.09.2013р. між ТОВ „Виноробний завод „Ударний" (покупець) і ТОВ „Мускат-Т" (продавець) укладений договір купівлі-продажу винограду №2/09-13, згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця виноград врожаю 2013р., а Покупець зобов`язується прийняти виноград і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до умов п.12.2. договору жодна із сторін не має права передавати свої права по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

20.09.2016р. господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі №916/2008/16, яким позов ТОВ „Мускат-Т" до ТОВ „Виноробний завод „Ударний" задоволено. З ТОВ „Виноробний завод „Ударний" на користь ТОВ „Мускат-Т" стягнуто частину суми боргу в розмірі 500 000 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2016р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Мускат-Т" до ТОВ "Виноробний завод "Ударний" про стягнення 500 000, 00 грн. відмовлено.

При цьому у постанові Одеського апеляційного господарського суду встановлено факт виконання умов договору купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р. в частині поставки позивачем відповідачу винограду у кількості 200 000 кг на загальну суму 520 000 грн. та, окрім зазначених сортів, поставку позивачем відповідачу товару в кількості 586 660 кг на загальну суму 1 588 686,76 грн. Факт часткової оплати відповідачем винограду та наявність заборгованості відповідача в сумі 2036906,76 грн. Обставини того, що з 02.06.2015р. кредитором за договором купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р. є ТОВ „Дністера" та право вимоги заборгованості за цим договором належить ТОВ „Дністера". Такі обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р., який укладений між ТОВ „Мускат-Т" (первісний кредитор) та ТОВ „Дністера" (новий кредитор) та згідно з яким первісний кредитор передав новому кредиторові право вимоги за договором купівлі продажу винограду №02/09-13 від 02.09.2013р. в розмірі 2036906,76 грн. При цьому оригінал цього договору оглянутий апеляційним господарським судом. Окрім того, апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ „Дністера" новий кредитор розстрочив виконання боргового зобов`язання ТОВ „Виноробний завод „Ударний" 2 036 906,76 грн. у таки строки: 500 000 грн. до 31.12.2016р., 1000000 грн. до 31.12.2017р., 536906,76 грн. до 01.06.2018р. та ТОВ „Виноробний завод „Ударний" перераховано ТОВ „Дністера" 550 000 грн.

Згідно з договором про відступлення права вимоги від 02.06.2015р., який укладений між ТОВ „Мускат-Т" в особі директора Кирпичова І.С. (Первісний кредитор) та ТОВ „Дністера" в особі директора Шкуліпа О.А. (Новий кредитор) відповідно до умов Основного договору: сторони мають право використовувати факсимільний підпис (факсиміле) при підписанні змін або доповнень та інших документів, що складаються на виконання (забезпечення виконання Основного договору. Даний договір складений для забезпечення виконання Основного договору (а також вносить зміну кредитора за Основним договором) та підписанням даного договору усі сторони підтверджують свою згоду на використання факсимільних підписів (факсиміле) у даному договорі.

Листом від 03.06.2015р. за вих.№03/06/15/1 ТОВ „Дністера" повідомило ТОВ „Виноробний завод „Ударний" про укладення договору відступлення права вимоги та у разі відсутності заперечень щодо укладання цього договору просило погасити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного листа.

Листом від 03.06.2015р. ТОВ „Виноробний завод „Ударний" повідомило ТОВ „Дністера" про те, що не заперечує проти передання права вимоги від ТОВ „Мускат-Т" до ТОВ „Дністера" та заміни кредитора за договором купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р.

Листом від 16.07.2015р. ТОВ „Мускат -Т" повідомлено ТОВ „Виноробний завод „Ударний" про укладення договору уступки права вимоги з ТОВ „Дністера", про наявність у ТОВ „Дністера" права вимоги оплати боргу ТОВ „Виноробний завод „Ударний" в розмірі 2036906,76 грн. по договору купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р., та просило оплату заборгованості здійснювати на ТОВ „Дністера".

Листом від 05.11.2015р. за вих.№186/1 ТОВ „Виноробний завод „Ударний" запропонувало ТОВ „Дністера" графік погашення заборгованості 500 000 грн. до 31.12.2016р., 1 000 000 грн. до 31.12.2017р., 536906,76 грн. до 01.06.2018р., всього 2036906,76 грн. із датою повного погашення заборгованості 01.06.2018р.

У листі від 05.11.2015р. за вих..№05/11/15/1 ТОВ «Дністера» погодило запропонований графік оплати заборгованості.

У листі від 07.10.2016р. за вих.№38/1 ТОВ «Виноробний завод «Ударний» просило повідомити чи являється ТОВ «Дністера» кредитором за договором купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р., чи є дійсним станом на сьогоднішній день договір відступлення права вимоги від 02.06.2015р. та графіка погашення заборгованості.

У листі від 07.10.2016р. за вих..№07/10/16/1 ТОВ «Дністера» повідомлено, що договір відступлення права вимоги від 02.06.2015р. укладений між ТОВ «Мускат-Т» та ТОВ «Дністера» є дійсним та не підлягав розірванню чи будь-яким змінам.

Згідно з Висновком судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №916/401/17, який складений ОНДІСЕ 26.10.2017р., зображення відтисків печатки ТОВ «Мускат-Т», які розміщені на першому та другому аркуші в нижньому правому куті „Електрографічної копії Договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. поряд із штампом „Згідно з оригіналом директор" виконано електрографічним способом тонером чорного кольору та є непридатним для ідентифікації. Зображення підпису директора ТОВ «Мускат-Т» Кирпичова І.С., розміщено на першому та другому аркуші в нижньому правому куті „Електрографічної копії Договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. поряд із штампом „Згідно з оригіналом директор" виконані електрографічним способом тонером чорного кольору.

Відтиск печатки, який розміщено у нижній частині листа ТОВ „Мускат-Т" від 16.07.2015р., адресованого ТОВ „Виноробний завод „Ударний" нанесений не печаткою ТОВ «Мускат-Т», вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

Підпис, що розміщений у наданому на експертизу листі ТОВ „Мускат-Т" від 16.07.2015р. адресованого ТОВ „Виноробний завод „Ударний", нанесений за допомогою факсимільного кліше, виготовленого фото полімерним способом, а не виконаний рукописним способом за допомогою пишучого приладу.

Оскільки запитаний експертом оригінал договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. із Господарського суду Одеської області до ОНДІСЕ не надійшов, а без нього неможливе вирішення першого і другого питань, поставлених в ухвалі суду, на підставі ст. 31 ГПК України, пп. 2.1. та 4.9. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮ України від 30.12.2004 № 144/5 зі змінами, внесеними відповідно з наказами МЮ України від 10.06.2005 № 59/5, від 29.12.2006 № 126/5, від 15.07.2008 № 1198/5, від 01.06.2009 № 965/5, від 26.12.2012 1950/5, № 1350/5 від 27.07.2015), повідомлено про неможливість надання висновків по наступним питанням: 1.«Чи нанесено відтиск печатки від імені ТОВ «Мускат-Т», який розташований на другій сторінці в нижньому лівому куті в графі «Директор Кирпичов І.С. в Договорі про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. печаткою ТОВ «Мускат-Т»?» ; 2.«Яким засобом вчинено підпис директора ТОВ «Мускат-Т» Кирпичрва І.С. , який розташований на другій сторінці в нижньому лівому куті в графі «Директор Кирпичов І.С. » в Договорі про відступлення права вимоги від 02.06.2015р.?»

У заяві свідка від 27.12.2017р. Кирпичов І.С. , який є директором ТОВ «Мускат-Т» з 17.01.2012р., надав свідчення, згідно з якими директором ТОВ „Мускат-Т" Кирпичовим І.С. не виготовлялося факсимільне кліше (факсимільний підпис, факсиміле) його підпису ні під час перебування на посаді директором ТОВ «Мускат-Т» чи до цього. Факсимільне кліше (факсимільний підпис, факсиміле) підпису директора товариства ніколи не виготовлялося ним власноручно та ніколи не існувало. Печатка ТОВ «Мускат-Т» виготовлена та до теперішнього часу існує тільки в єдиному екземплярі, та саме ця печатка використовується тільки для господарських цілей товариства. Печатка ніколи не передавалася в користування іншим/третім особам, вона використовувалася та використовується тільки Кирпичовим І.С. Останнім ніколи не укладалося та не підписувалось жодних документів (договорів, угод, тощо), які стосуються передачі права вимоги ТОВ «Мусат-Т» за договором купівлі-продажу за №2/09-13 від 02.09.2013р., в тому числі жодних документів на виконання вказаного правочину. Кирпичов І.С. ніколи не укладав не підписував та не завіряв печаткою товариства договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У п.1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.207 ЦК України, в якій містяться вимоги щодо письмової форми правочину, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вище встановлено господарським судом, правочин, на підставі якого виникло зобов`язання ТОВ «Виноробний завод «Ударний» щодо оплати грошових коштів ТОВ «Мускат-Т» за поставлену продукцію укладений між ТОВ «Мускат-Т» і ТОВ «Виноробний завод «Ударний» у письмовій формі, підписаний сторонами та підписи сторін засвідчено печатками сторін.

При цьому, у вказаному правочині (договір купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р.) відсутні умови щодо узгодження сторонами використання факсимільного відтворення підпису.

Водночас договір про відступлення права вимоги від 02.04.2005р., який укладений між ТОВ «Мускат-Т» (Первісний кредитор) і ТОВ «Дністера» (Новий кредитор), та предметом якого є передання Первісним кредитором Новому кредитору права вимоги, що належить Первісному кредитору за договором купівлі-продажу винограду №2/09-13 від 02.09.2013р., містить умови, що підписанням даного договору усі сторони підтверджують свою згоду на використання факсимільних підписів (факсиміле) у даному договорі.

Тобто, договір про відступлення права вимоги від 02.04.2005р., підписаний сторонами ТОВ «Мускат-Т» в особі директора Кирпичова І.С. та ТОВ «Дністера» в особі директора Шкуліпа О.А. з використанням факсимільних підписів (факсиміле).

Водночас письмової згоди сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога власноручних підписів сторонами до суду не надано.

Більш того, ТОВ «Мускат-Т» , як сторона договору про відступлення права вимоги, посилається на те, що ТОВ «Мускат-Т» ніколи не виготовлялося факсимільне кліше (факсимільний підпис, факсиміле) підпису директора товариства та директором товариства ніколи не підписувався оспорюваний позивачем договір.

З метою підтвердження таких посилань позивачем заявлено до суду клопотання про проведення у справі судово-технічної експертизи документів та клопотання про витребування оригіналу оспорюваного позивачем договору у відповідачів, з посиланням при цьому на те, що оригінал цього договору наявний саме у ТОВ «Дністера», оскільки був наданий на огляд колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/2008/16, про що встановлено у відповідній постанові від 13.12.2016р.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, виходячи з того, що у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. у справі №916/2008/16 встановлені обставини наявності оригіналу договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р., такі обставини не потребують встановленню господарським судом під час розгляду даної господарської справи.

Клопотання позивача про витребування оригіналу договору про відступлення права вимоги у відповідачів було задоволено господарським судом, про що винесені відповідні ухвали від 06.03.2017р., від 20.03.2017р.

Вказані ухвали, які надіслані відповідачу-1 на адресу, що зазначена у позові та у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами зв`язку з повідомленням «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідач-1 у судові засідання не з`явився та оригінал витребуваного судом договору не надав.

Відповідач-2 нажав до суду письмові пояснення про неможливість надання до суду витребуваного оригіналу договору у зв`язку з його відсутністю у відповідача-2.

В свою чергу відсутність цього договору унеможливила проведення судової технічної експертизи документів з метою встановлення обставин справи щодо підписання оспорюваного позивачем договору та засобів, використаних сторонами під час його підписання, про що свідчить наявний у справі Висновок судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №916/401/17, який складений 26.10.2017р. судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Після отримання такого Висновку експертизи та продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у відповідача -1, про що постановлено ухвалу від 20.12.2017р. та ухвалу від 16.02.2018р.

Окрім того, судом задоволено клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу, про що 07.05.2018р. постановлено ухвалу, якою застосовано заходи процесуального примусу до відповідача-1 шляхом тимчасового вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом, а саме оригіналу договору про відселення права вимоги від 02.06.2015р., укладеного між ТОВ «Мускат-Т» та ТОВ «Дністера» та провадження у справі зупинено до закон вчення виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.03.2019р. за №57899127 виконавчий документ ухвалу суду від 07.05.2018р. повернуто до суду оскільки в ході проведення виконавчих дій виходом за адресою, що зазначена у виконавчому документі встановлено, що боржник та належне йому майно, на яке можливо звернути стягнення за вказаною у виконавчому документі адресою, відсутні.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином у зв`язку з неподанням відповідачем-1 без поважних причин витребуваних судом доказів - оригіналу договору відступлення права вимоги від 02.06.2015р., господарський суд визнає встановленими обставини того, що договір відступлення права вимоги не підписаний ТОВ «Мускат-Т».

Про такі обставини справи щодо не підписання ТОВ «Мускат -Т» договору відступлення права вимоги свідчать і показання свідка директора товариства Кирпичова І.С. , про що до суду надано відповідну заяву свідка.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами, 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.

У ч.ч. 1,2 ст.87 ГПК України встановлено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством України не встановлено будь-яких вимог (правил, інструкцій) щодо виготовлення особою засобів факсимільного відтворення підпису, господарський суд приймає до уваги показання свідка директора ТОВ Мускат-Т» Кирпичова І.С. в якості доказів, які свідчать про відсутність у ТОВ «Мускат-Т» засобу факсимільного відтворення підпису директора товариства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Щодо вимог ч.4 ст.203 ЦК про вчинення правочину у формі, встановленій законом, то такі вимоги не входять до переліку підстав, встановлених вимогами ч.1 ст.215 ЦК України для визнання правочину недійсним, оскільки не може бути визнаний недійним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

Згідно з роз`ясненнями, які міститься у п.2.6. постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійними», зокрема, не вважаються вчиненими правочини (господарській договори) в яких за якими відсутні передбачені і законом умови необхідні для їх укладання (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України "Про оренду землі"). При цьому позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено; в такому разі можуть заявлятися вимоги, передбачені главою 83 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про відселення права вимоги від 02.06.2015р., який укладений між ТОВ «Мускат-Т» і ТОВ «Дністера», оскільки вказаний договір є неукладеним.

Посилання відповідача -2 на те, що оспорюваний договір не можна визнати таким, що неукладений оскільки дій сторін свідчать про схвалення цього договору, господарський суд до уваги не приймає.

По-перше, у Висновку судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №916/401/17, який складений 26.10.2017р. судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що відтиск печатки, який розміщено у нижній частині листа ТОВ «Мускат-Т» від 16.07.2015р., адресованого ТОВ «Виноробний завод «Ударний» нанесений не печаткою ТОВ «Мускат-Т», вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження. Підпис, що розміщений у наданому на експертизу листі ТОВ «Мускат-Т» від 16.07.2015р. адресованому ТОВ «Виноробний завод «Ударний», нанесений за допомогою факсимільного кліше, виготовленого фотополімерним способом, а не виконаний рукописним способом за допомогою пишучого приладу.

Водночас вище встановлені судом обставини справи свідчать, що ТОВ «Мускат -Т» не виготовлялося засобу факсимільного відтворення підпису директора цього товариства.

По-друге, відповідач -2 не являється стороною договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015р., який укладений між ТОВ «Мускат-Т» і ТОВ «Дністера», а тому часткова оплата відповідачем -2 боргу відповідачу -1, як Новому кредитору за договором про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. не приймається судом до уваги в якості доказів, які дозволяють встановити суду обставини схвалення сторонами оспорюваного позивачем договору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мускат-Т» у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністера» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний» про визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення права вимоги від 02.06.2016р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мускат-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний».

2.Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. та витрати на проведення судово-технічної експертизи в розмірі 9532,20 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мускат-Т»

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець

Суддя С.Ф. Гут

Суддя Ю.І. Мостепаненко