Ухвала суду № 85210805, 21.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у перегляді рішення

за нововиявленими обставинами

м. Київ

21.10.2019справа №910/244/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801)

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017

у справі № 910/244/17

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801)

до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 6; ідентифікаційний код 20077720)

про стягнення 1 143 613 230,68 грн.,

за участю представників:

заявника - Печерного С.Л. (довіреність від 29.12.2018 №1-335);

відповідача - Сидорченка В.В. (довіреність від 26.04.2019 №14-170);

Куницького В.В. (довіреність від 26.04.2019 №14-169),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (після зміни назви - акціонерне товариство «Укртрансгаз»; далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Компанія): 154 157 334 грн. заборгованості з оплати послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що утворилася в зв`язку неналежним виконанням відповідачем умов договору від 31.01.2014 №1402000250-ТН на транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - Договір); 595 509 817,61 грн. пені; 53 107 835,30 грн. 3% річних та 340 838 243,77 грн. втрат від інфляції, а всього 1 143 613 230,68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 01.08.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

14.08.2019 Товариство подало суду заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 за нововиявленими обставинами (далі - Заява).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2019 прийнято Заяву Товариства до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання призначено на 30.09.2019.

Відповідач 16.09.2019 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив таке:

- Компанія не була постачальником газу для вказаних у Заяві підприємств в тих об`ємах, що зазначені в доданому Товариством до Заяви переліку підприємств ТКЕ, щодо яких сторонами не оформлені акти; акти приймання-передачі природного газу за січень - березень 2016 року, які надані Товариством разом із Заявою, складені на інші об`єми газу;

- та обставина, що Компанія у січні - березні 2016 року була постачальником природного газу для вказаних у переліку підприємств ТКЕ в обсягах, зазначених в актах за січень - березень 2016 року, була відома Товариству ще до прийняття судом рішення у даній справі (тобто до 03.04.2017);

- у 2016 році господарським судом міста Києва розглядалася справа №910/10225/16 за позовом Товариства до Компанії про стягнення 924 831 801, 05 грн. заборгованості за послуги балансування; постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2017, Товариству відмовлено у задоволені позовних вимог повністю;

- Компанія листом від 12.07.2016 №б/н (відмітка канцелярії господарського суду міста Києва про отримання - 13.07.2016) надала суду у справі №910/10225/16 копії деталізації послуг оператора ГТС з балансування Компанії за січень 2016 року (вхідний номер Компанії №5648/16-16 від 08.07.2016), за лютий 2016 року (вхідний номер Компанії №5651/16-16 від 08.07.2016), за березень 2016 року (вхідний номер Компанії №5650/16-16 від 08.07.2016);

- з вказаних деталізацій вбачається, що Товариство визначило Компанію постачальником природного газу для підприємств, які вказані у переліку підприємств ТКЕ, в яких Товариство також зазначило обсяги небалансу за такими споживачами; обсяги небалансу - це об`єми природного газу, стосовно поставки якого між сторонами був спір у справі №910/10225/16; судовими рішеннями у справі №910/10225/16 не визнано небаланс Компанії за вказаними споживачами;

- під час розгляду господарським судом міста Києва справи №910/10225/16 Компанія листом надала суду копії документів (договори та акти), на які посилається Товариство;

- у зв`язку з наведеним неподання Товариством доказів (договорів на постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу) щодо обставин, які досліджувалися судом у розгляді даної справи, у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є підставами для перегляду судового рішення у справі №910/244/17 у зв`язку з нововиявленими обставинами;

- копії звітів операторів ГРМ за січень - березень 2016 року та реєстри обсягів газу, що були використані споживачами за договорами з Компанією за січень - березень 2016 року вже досліджувалися судами у справі №910/10225/16; даним документам (доказам) суди надали оцінку і дійшли висновку, що такими документами не підтверджується, що Компанія замовляла, а Товариство надавало послугу балансування.

У судовому засіданні 30.09.2019 оголошено перерву до 21.10.2019.

Представник заявника у судовому засіданні 21.10.2019 надав пояснення по суті Заяви, просив її задовольнити.

Представники відповідача надали пояснення щодо Заяви, заперечили проти її задоволення.

Частиною першою статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частинами четвертою і п`ятою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Частиною другою статті 325 ГПК України передбачено, що справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Спір у даній справі виник з того, що позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 4 110 649 520,84 грн. в період з січня 2014 року по березень 2016 року, однак, за твердженням позивача, відповідач в порушення умов Договору здійснив лише часткову оплату послуг на загальну суму 3 956 492 186,84 грн., не оплатив послуги з транспортування газу в період січень - березень 2015 року та січень - березень 2016 року на суму 154 157 334 грн.

У розгляді справи №910/244/17 судові інстанції виходили з такого.

Компанія відмовилася від підписання актів наданих послуг, повернула їх Товариству і вказала про те, що відмовляється від підписання актів, оскільки обсяги природного газу, зазначені в актах, не відповідають фактично оформленим обсягам відповідно до актів реалізації природного газу між Компанією та її споживачами.

Позивач вважав, що транспортування Товариством за Договором обсягів природного газу за не підписаними актами наданих послуг було здійснено для споживачів відповідача, якими згідно з пунктом 3 розділу "Терміни та визначення" Договору є суб`єкти господарювання (юридичні або фізичні особи-підприємці), які виробляють теплову енергію, зокрема із застосуванням блочних (модульних) котелень, установлених на даху та прибудовах (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, крім населення та релігійних відповідач надає послуги з постачання природного газу на підставі відповідних договорів.

Відповідач здійснював постачання таких обсягів природного газу для споживачів на виконання функцій гарантованого постачальника до 01.10.2015, а з 01.10.2015 також і функцій суб`єкта господарювання, на якого покладаються спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у зв`язку з чим відповідач не міг відмовити своїм споживачам у постачанні обсягів природного газу, які були фактично протранспортовані позивачем за не підписаними актами наданих послуг.

Разом з тим, норми Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" вказують на те, що постачання природного газу, в тому числі гарантованим постачальником, можливе лише на підставі укладеного договору, обов`язкові умови якого мають відповідати типовому договору. Тобто, виконати свої функції і обов`язки (поставити природний газ) гарантований постачальник може лише за умови наявності укладеного договору постачання природного газу.

Компанія відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 №705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" є замовником послуг транспортування, який має статус гарантованого постачальника.

Позивачем було додано до матеріалів справи перелік підприємств ТЕК, щодо яких сторонами не оформлено акти.

Разом з тим, матеріали справи не містили доказів того, що зазначені у переліку підприємства ТЕК є споживачами Компанії, а також, що Компанією та цими підприємствами укладено договори на постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання бюджетним установам послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Крім того, матеріали справи не містили доказів, що Компанія замовляла у Товариства послуг на транспортування природного газу для підприємств, які не мають з Компанією укладених договорів на постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання бюджетним установам послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Отже, підприємства ТЕК, які зазначені позивачем у наданому ним переліку та щодо яких неоформлені акти Товариством і Компанією, не є споживачами відповідача, так як відповідач не укладав з цими виробниками теплової енергії договорів на постачання природного газу.

Таким чином, у Компанії не існувало зобов`язання перед вказаними у переліку виробниками теплової енергії постачати природний газ ні в якості гарантованого постачальника, ані в якості постачальника "останньої надії", ані в якості суб`єкта ринку природного газу, на якого покладено виконання спеціальних обов`язків.

Будь-яка послуга, в тому числі і послуга транспортування, може бути надана лише за завданням замовника. При цьому, чинним законодавством України не передбачено примусового надання послуг - без відповідного волевиявлення замовника послуги.

Жодного документального підтвердження того, що відповідачем було надано позивачу замовлення згідно з щомісячними плановими (розрахунковими) балансами надходження та розподілу газу послуг транспортування газу в обсягах, зазначених в актах, на суму 154 157 334 грн. суду не подано.

Також, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження наявності у позивача обсягів газу, наведених в актах, які відповідач відмовився підписувати.

Відтак, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що обсяги газу, наведені у не підписаних актах, надходили до магістральних газопроводів газотранспортного підприємства та транспортувались Товариством.

Крім того, законодавством встановлено, що гарантований постачальник отримує грошовий ресурс для розрахунку з газотранспортним підприємством за послуги транспортування лише після здійснення підприємствами, що надають послуги з опалення та гарячого водопостачання, повних розрахунків за весь обсяг використаного газу.

Суд дійшов висновку про те, що як станом на день звернення Товариством до суду із позовом у цій справі (30.12.2016 - згідно із штемпелем відділення поштового зв`язку; 04.01.2017 - відповідно до печатки канцелярії суду), так і станом на день прийняття рішення у даній справі у відповідача не настав строк здійснення остаточного розрахунку із Товариством, встановлений пунктом 5.6 Договору, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Компанії 154 157 334 грн. заборгованості було відмовлено.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Суд вважає, що вказані заявником обставини не є підставою для скасування судових рішень та прийняття нового рішення у справі з огляду на таке.

Заяву мотивовану тим, що листи: державного концерну «Укроборнпром» казенного підприємства «Шостинський казенний завод «Імпульс» від 11.07.2019 №11/02/19/209, державного підприємства «Інвест Еліт Сервіс» від 10.07.2019 №68, публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» від 11.07.2019 №02-02/1040, Національного університету «Києво-Могилянська академія» від 11.07.2019 №10/830, квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва від 15.07.2019 №2660, Борівського комунального підприємства теплових мереж від 09.06.2019 №243, публічного акціонерного товариства «Готель «Поділля» від 12.07.2019 №290, Чернігівського національного технологічного університету від 15.07.2019 №109/08-2019, акціонерного товариства «Дніпровська теплоцентраль» (Дніпродзержинська теплоцентраль) від 15.07.2019 №1001/07, житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради від 15.07.2019 №445, акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» від 15.07.2019 №01/06-695, Державного навчального закладу «Глухівське вище професійне училище» від 15.07.2019 №321, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Славія» від 16.07.2019 №11/16-07, Державного вищого навчального закладу «Харківський коледж транспортних технологій» від 15.07.2019 №01/123, житлово-будівельного кооперативу «Бородиновський» від 18.07.2019 №21/07, Державного професійно-технічного навчального закладу «Недригайлівське вище професійне училище`від 02.07.2019 №01-34/320, Державної служби надзвичайних ситуацій навчального центру оперативно-рятувальної служби цивільного захисту від 19.07.2019 №010/0525/1273 з договорами та актами приймання-передачі природного газу є доказами, що підтверджують наявність нововиявлених обставин у даній справі, а дати їх отримання позивачем - 12.07.2019, 15.07.2019, 16.07.2019, 18.07.2019, 22.08.2019 і є датами їх відкриття/встановлення Товариством; тобто Товариству не було відомо про існування у Компанії договорів з наведеними у Заяві юридичними особами.

Разом з тим, господарським судом міста Києва розглядалася справа №910/10225/16 за позовом Товариства до Компанії про стягнення 924 831 801,05 грн. заборгованості за надані в січні - квітні 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу.

14.09.2016 господарським судом прийнято рішення у справі №910/10225/16, яким позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 зі справи №910/10225/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2017, Товариству відмовлено у задоволені позовних вимог повністю.

Судом встановлено, що під час розгляду справи №910/10225/16 в суді першої інстанції Компанія листом від 12.07.2016 №б/н (відмітка канцелярії суду про прийняття листа датована 13.07.2016) надала суду копії документів (договори та акти), на які посилається Товариство, зокрема: договір постачання природного газу від 21.12.2015 №2213/16-ТЕ-32, акт приймання-передачі природного газу за січень 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №3001/16-ТЕ-22, акти приймання-передачі природного газу за січень - березень 2016 року; договори постачання природного газу від 18.01.2016 №37/16-ТЕ-17 та від 29.04.2016 №195/16-ТЕ-17, акти приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №53/16-ТЕ(Т)-22, акт приймання-передачі природного газу за березень 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №2261/16-ТЕ-34, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 20.10.2015 №5005/15-ТЕ-23, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 11.01.2016 №6/16-ТЕ(Т)-39/1, акт приймання-передачі природного газу за березень 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №4455/16-ТЕ-3, акти приймання-передачі природного газу за січень-березень 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №3167/16-ТЕ-23, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 30.12.2015 №3055/16-ТЕ-23, акти приймання-передачі природного газу за лютий-березень 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №105/16-ТЕ-29, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №4250/16-ТЕ-4, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договори постачання природного газу від 31.01.2016 №61/16-ТЕ-32 та від 08.02.2016 №95/16-ТЕ(Т)-32, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №2068/16-ТЕ-32, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 18.02.2016 №122/16-ТЕ(Т)-29, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 29.01.2016 №29/16-ТЕ-32, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року; договір постачання природного газу від 21.12.2015 №3083/16-ТЕ-23, акти приймання-передачі природного газу за лютий, березень 2016 року.

Таким чином, на момент прийняття рішення з даної справи (03.04.2017) Товариство було обізнане про існування договорів і мало можливість подати їх як докази обґрунтування своїх позовних вимог у даній справі.

Слід також зазначити, що обсяги газу, які вказані у актах приймання-передачі, поданих Товариством разом із Заявою, значно відрізняються від обсягів газу, які були зазначені Товариством у не підписаних Компанією актах приймання-передачі.

Окрім вказаного, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що підставами для відмови в задоволенні позову окрім відсутності у матеріалах справи доказів щодо наявності у Компанії договорів з юридичними особами щодо поставки газу, було і наявність у Договорі умов щодо послідовної оплати такої поставки газу юридичними особами, яким Компанія постачала газ (спочатку споживачі оплачують поставку газу Компанії, а після Компанія сплачує за газ Товариству).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з вимогами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва 03.04.2017 покладаються на заявника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 320, 323, 325, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі №910/244/17 відмовити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі №910/244/17 залишити в силі.

3. Судові витрати покласти на акціонерне товариство «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801).

Ухвала набрала законної сили 21.10.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.10.2019.

Суддя О.В. Марченко