Рішення № 85210699, 28.10.2019, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 105052,06 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Також, у зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання з виплати страхового відшкодування, Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з Відповідача 3% річних, а також стягнути пеню на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного Відповідачем страхового договору (полісу).

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі. Відтак, оскільки Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, але відзиву не подав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2018 по вул. В. Васильківська, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Субару», д.р.н. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі при перестроюванні іншому автомобілю, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з цим автомобілем «Джип Гранд Чероке», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив ПДР України. ДТП була також за участю третього автомобіля, «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 . Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Джип Гранд Чероке», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_2 на праві власності, був під його керуванням, на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є АТ «Правекс-Банк». Доказів, що Договір добровільного страхування вже не був діючим на час ДТП матеріали справи не містять.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, рахунки ремонтного СТО Застрахованого автомобіля та звіт про оцінку № 622 від 18.03.2019 з калькуляцією AUDATEX (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу - 139121,28 грн., коефіцієнт зносу - 0) Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив, з урахуванням заяв вигодонабувача від 21 та 27 грудня 2018 року, страхове відшкодування у загальному розмірі 127222,73 грн. наступним чином: 121472,73 грн. на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля та 5750 грн. безпосередньо ОСОБА_2 .

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1 , автомобіля «Субару», д.р.н. НОМЕР_1 , під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , як особи, яка експлуатувала автомобіль «Субару», д.р.н. НОМЕР_1 , на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) АМ/3428629 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 0).

При цьому, з копії полісу та технічного паспорту на вказаний вище автомобіль «Субару», та з наданих Позивачем пояснень, які не спростовні Відповідачем, вбачається, що поліс АМ/3428629 було видано 15.03.2018 на номерні знаки НОМЕР_4 , при цьому, у п. 8.1 свідоцтва про реєстрацію «особливі відмітки» зазначено: « НОМЕР_5 від 05.10.2010 р. 3553/18/003582 15.03.2018», з чого можна дійти висновку, що новий власник автомобіля «Субару», з новим д.р.н. НОМЕР_1 спочатку оформив вказаний поліс на старі номери НОМЕР_4 , і вже з діючим полісом приїхав до МРЕВ на реєстрацію автомобіля, де номери були змінена на нові НОМЕР_1 , але оскільки в полісах поле з державним реєстраційним номером обов`язкове, то в поліс був виписаний на старі номерні знаки, що були на автомобілі - НОМЕР_4 .

Таким чином, учасником ДТП був автомобіль «Субару», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_6 , який до перереєстрації 15.03.2018 мав номерні знаки НОМЕР_7 , і у полісі АМ НОМЕР_8 також вказано, що він був виданий на автомобіль «Субару», номер кузову: НОМЕР_6 .

Отже, на Відповідача полісом АМ/3428629 покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_1 , автомобіля «Субару», д.р.н. НОМЕР_1 , на час ДТП.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування.

Судом встановлено, що наведені СТО у рахунках та оцінювачем у звіті з калькуляцією AUDATEX матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідці ДАІ та фотографіях пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України «Про страхування» та «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АМ / 3428629 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати Позивачу шкоду, виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв`язку з виплатою страхового відшкодування (127222,73 грн.), але не більше вартості ремонту Застрахованого автомобіля, і в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (100000 грн.), і за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 100000 грн.

Вимогу (заяву-претензію) Позивача до Відповідача про виплату страхового відшкодування у добровільному порядку (копію претензії, з доказами отримання Відповідачем 19.03.2019 залучено до справи), Відповідачем задоволено не було; у справі відсутні докази протилежного.

З огляду на все наведене, позовні вимоги про стягнення 100000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ст. 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням.

Судом враховано викладене Верховним Судом обґрунтування своєї позиції у постанові від 07.02.2018 по справі № 910/18319/16, що оскільки, правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, і правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов`язанням, то несплата відповідачем суми страхового відшкодування у встановлений строк є підставою для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що вимогу Позивача про відшкодування шкоди Відповідачем було отримано 19.03.2019, відтак останнім днем встановленого Законом граничного строку для виплати було 17.06.2019, однак Відповідач вимогу не задовольнив, хоча судом встановлено, що виплата повинна була бути здійснена і її розмір у 100000 грн. є обґрунтованим.

Наведене порушення Відповідачем грошового зобов`язання зі своєчасної та повної виплати страхового відшкодування є підставою для нарахування та стягнення та 3 % річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок 3% річних у сумі 402,74 грн. за період прострочення 18.06.2019 - 05.08.2019 судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 402,74 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені за п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд зазначає наступне.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що Позивач є особою, яка має право на отримання такого відшкодування, і це право перейшло до Позивача від його страхувальника, як від особи, якій він страхове відшкодування виплатив.

Як було встановлено судом та описано вище, вимогу Позивача про відшкодування шкоди Відповідачем було отримано 19.03.2019, відтак останнім днем встановленого Законом граничного строку для виплати було 17.06.2019, однак Відповідач вимогу не задовольнив, хоча судом встановлено, що виплата повинна була бути здійснена і її розмір у 100000 грн. є обґрунтованим.

Наведене порушення Відповідачем грошового зобов`язання зі своєчасної та повної виплати страхового відшкодування є підставою для нарахування та стягнення пені за п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розрахунок пені у сумі 4649,32 грн. за період прострочення 18.06.2019 - 05.08.2019 судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 4649,32 грн. пені визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати, у частині витрат по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача. Заявлені Позивачем у орієнтовному попередньому розрахунку 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом між сторонами не розподіляються, оскільки зі сторони Позивача жодними доказами не підтверджено замовлення та отримання послуг з професійної правничої допомоги адвоката у даній справі на суму 4000 грн.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 165 (ч. 9), 178 (ч. 2), 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2; ідентифікаційний код 36086124) 100000 (сто тисяч) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), 402 (чотириста дві) грн. 74 коп. 3% річних, 4649 (чотири тисячі шістсот сорок дев`ять) грн. 32 коп. пені, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.