Ухвала суду № 85210690, 10.10.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/4610/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" м. Київ

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення 191529,52 грн.

в межах справи № 911/4610/15

за заявою Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Київ (код 32402870) - заявник/боржник

про банкрутство

Секретар судового засідання Зоря В.С.

За участю представників:

позивач: ОСОБА_1. (пасп. НОМЕР_4);

від позивача: Нечипоренко А.В. (орд. Серії КВ № 018094 від 24.04.2019 р.);

від відповідача: Майорова Н . О. (дов. № 09 від 14.01.2019 р.), Маглиш Л .С. (дов. № 63 від 02.09.2019 р.);

розпорядник майна ДП "Регіональні електричні мережі": не з`явився.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4610/15; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. (свідоцтво № 136 від 04.02.2013).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 р. апеляційну скаргу ДП "Регіональні електричні мережі" задоволено частково, апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України задоволено повністю; скасовано ухвалу місцевого суду в частині призначення розпорядником майна боржника Гусака Ю .М.; відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Сольського В.С. про участь у справі; розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Сольського В.С.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2016 р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 р., затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ДП "Регіональні електричні мережі".

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про визнання незаконними та скасування наказу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" № 49-к від 15.04.2019 р. про звільнення та пункту 3 наказу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" № 192-ос від 31.10.2018 р., поновлення на роботі та стягнення 17784,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 17784,20 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення, 58258,75 грн. премії та 5000 грн. моральної шкоди, всього 98827,15 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що при звільненні позивача з посади за пунктом 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України відповідач в порушення ч. 3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України не запропонував позивачу жодної іншої роботи на підприємстві, хоча така існувала як на день попередження про звільнення, так і до дня його звільнення та порушив п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, оскільки скорочення посади позивача було штучним і зумовленим виключно особистим бажанням в.о. генерального директора ДП "Регіональні електричні мережі" ОСОБА_6 звільнити позивача з роботи з мотивів особистого несприйняття. Також позивач посилаєтся на те, що йому незаконно було відмовлено у наданні матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої пунктом 5.1.17 колективного договору. Позивач також вважає незаконним п. 3 наказу № 192-ОС від 31.10.2018 р. відповідача про ненарахування йому щомісячної премії за основні результати господарської діяльності, у зв`язку з чим він просить стягнути з відповідача премії за період з 20.07.2018 р. до дня звільнення, виходячи з розмірів, які встановлювалися наказами ДП "Регіональні електричні мережі" щомісяця для працівників аппарату управління. Крім того, позивач вважає, що своїми незаконними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, відшкодування якої він оцінює у 5000 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду у межах провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство державного підприємства "Регіональні електричні мережі"; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.06.2019 р.

01.07.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне. Відповідач не мав можливості запропонувати позивачу іншу посаду через невідповідність останнього кваліфікаційним вимогам до наявних у відповідача вакансій. Також відповідач вважає необґрунтованим та недоведеним твердження позивача про штучне скорочення його посади. Щодо позбавлення позивача щомісячної премії, то відповідач зазначає, що позивач не мав права на отримання премії, оскільки під час перевірки знань за наслідками проходження з 16.07.2018 р. по 20.07.2018 р. короткострокового навчання з питань охорони праці, нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, технічної експлуатації об`єктів електроенергетики, запобігання техногенним аваріям і катастрофам у навчальному закладі комунальної форма власності «НВЦ Професіонал», позивач одержав незадовільну оцінку, у зв`язку з чим з 20.07.2019 р. йому премія не нараховувалась. Також відповідач стверджує, що позивачу було відмовлено у наданні матеріальної допомоги на оздоровлення через те, що додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не належить до щорічних відпусток. Відповідач також вважає вимоги позивача про стягнення моральної шкоди необґрунтованими, незаконними, та такими, що не відповідають дійсності і не підтверджуються жодними доказами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження.

29.08.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві. Крім того, у вказаній відповіді на відзив позивач формулює позовні вимоги станом на 05.09.2019 р. (здійснивши перерахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням щомісячної премії), з яких вбачається, що позивачем збільшено кількість позовних вимог про визнання незаконними щомісячних наказів ДП «Регіональні електричні мережі» про позбавлення позивача щомісячної премії. При цьому, позивач зазначає, що відповідач надав копії наказів, якими встановлювалися розміри премій за місяцями, тільки на виконання ухвали від 26.06.2019 р. у даній справі, а на час подачі позовної заяви ця інформація у позивача була відсутня. Отже, вказана відповідь на відзив за своїм змістом є також заявою про збільшення розміру позовних вимог та заявленням додаткових вимог, в якій позивач просить:

- Визнати незаконним і скасувати наказ Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 49-к від 15.04.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки;

- Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» з 16 квітня 2019 року;

- Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109976,64 грн.

- Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення перед виходом у щорічну додаткову відпустку з 28.02.2019 р. у розмірі 17784,20 грн.

Визнати незаконними і скасувати:

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 192-ос від 31.10.2018 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 207-ос від 28.11.2018 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 224-ос від 22.12.2018 року;

- пункт 4 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 14-ос від 31.01.2019 року;

- пункт 4 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 38-ос від 27.02.2019 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 54-ос від 29.03.2019 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 72-ос від 26.04.2019 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 101-ос від 30.05.2019 року, -

про ненарахування ОСОБА_1 щомісячної премії за основні результати господарської діяльності за період з 20 липня 2018 року по 16 квітня 2019 року;

- Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_1 щомісячну премію за основні результати господарської діяльності за період з 20 липня 2018 року по 16 квітня 2019 року у розмірі 58768,68 грн.;

- Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Оскільки додаткові заявлені вимоги фактично є підставою обґрунтування первісно заявлених позовних вимог про стягнення премій, то вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вищезазначені позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2019 р.

10.09.2019 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про подання доказів судових витрат після ухвалення рішення суду, в якій він, керуючись абз. 2 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, повідомив про подачу доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

У підготовчому засіданні 16.07.2019 р. та у судових засіданнях 24.09.2019 р., 02.10.2019 р. оголошувались перерви до 29.07.2019 р., 02.10.2019 р., 10.10.2019 р. відповідно.

Позивач у підготовчих засіданнях 26.06.2019 р., 16.07.2019 р., 29.07.2019 р.,13.08.2019 р., 22.08.2019 р., 05.09.2019 р. та у судових засіданнях 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 02.10.2019 р. та 10.10.2019 р. був присутній та підтримав позовні вимоги.

Представник позивача у підготовчих засіданнях 26.06.2019 р., 16.07.2019 р., 29.07.2019 р.,13.08.2019 р., 22.08.2019 р., 05.09.2019 р. та у судових засіданнях 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 02.10.2019 р. та 10.10.2019 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у підготовче засідання 26.06.2019 р. не з`явився, а у підготовчих засіданнях 16.07.2019 р., 29.07.2019 р., 13.08.2019 р., 22.08.2019 р., 05.09.2019 р. та у судових засіданнях 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 02.10.2018 р. та 10.10.2019 р. проти позову заперечував.

Розпорядник майна у підготовчі засідання 26.06.2019 р., 16.07.2019 р., 29.07.2019 р.,13.08.2019 р., 22.08.2019 р., 05.09.2019 р. та у судові засідання 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 02.10.2019 р. та 10.10.2019 р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.06.2004 р. позивач був прийнятий на посаду заступника начальника електротехнічної служби ДП "Укренерговугілля", правонаступником якого є ДП "Регіональні електричні мережі", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі наказу № 72-к від 01.06.2004 р.

За період праці у ДП "Регіональні електричні мережі" позивач також обіймав наступні посади: начальник служби транспорту, заступник начальника служби транспорту, голова Ради профспілкових комітетів (виборна посада), заступник начальника служби транспорту, заступник начальника служби охорони праці і пожежної безпеки.

У штатному розписі керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» станом на 01.12.2018 р. було передбачено посаду заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки; кількість одиниць посад - 147.

12.04.2018 р. позивача було переведено на посаду заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки на підставі наказу № 51-к від 11.04.2018 р.

Наказом № 6 «Про зміни до штатного розпису апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» від 15.01.2019 р. та скорочення посади» відповідачем внесено зміни до штатного розпису та виведено з відділу охорони праці і пожежної безпеки одиницю заступника начальника відділу та наказано провести скорочення посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки апарату управління у встановленому законодавством порядку. До вказаного наказу затверджено зміни до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі», які вводяться в дію з 15.01.2019 р. (додаток № 1 до наказу № 6 від 15.01.2019 р.)

Наказом № 15 від 19.02.2019 р. було наказано з 01.03.2019 р. ввести в дію новий штатний розпис ДП «Регіональні електричні мережі».

У штатному розписі керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» станом на 01.03.2019 р. посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки не передбачено; кількість одиниць посад - 146.

Отже, наказом № 6 від 15.01.2019 р. було виведено лише посаду заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки, яку займав позивач.

15.01.2019 р. ОСОБА_1 на підставі наказу № 6 від 15.01.2019 р., попереджено про скорочення займаної ним посади та майбутнє вивільнення його 16.04.2019 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом № 49-к про припинення трудового договору (контракту) від 15.04.2019 р. ОСОБА_1 звільнено 16.04.2019 р. з посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату працівників, про що у трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис № 33 від 16.04.2019 р. про звільнення із займаної посади згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

У день звільнення ОСОБА_1 ознайомлено із вказаним наказом, про що свідчить його власноручний підпис на наказі № 49-к від 15.04.2019 р.

Позивач просить визнати незаконним і скасувати наказ ДП «Регіональні електричні мережі» № 49-к від 15.04.2019 р. про звільнення його з посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки та поновити його на посаді, з якої було його звільнено.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штат працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Такий правовий висновок наведений і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.09.2019 р. у справі № 523/9943/16-ц.

Відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ДП "Регіональні електричні мережі" станом на 01.12.2018 р. штат апарату управління відповідача складав 147 одиниць з місячним фондом оплати праці на 1738563,00 грн. Водночас відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ДП "Регіональні електричні мережі" станом на 01.03.2019 р. штат апарату управління відповідача складає 146 одиниць з місячним фондом оплати праці на 1723634,00 грн.

Згідно із додатком 1, який є невід`ємною частиною наказу № 6 від 15.01.2019 р. «Про зміни до штатного розпису апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі»», скорочена лише одна посада - заступника начальника відділу охорони та праці і пожежної безпеки безпеки, тобто посада, яку займав позивач.

Отже, змін в організації виробництва і праці, а саме фактичного скорочення чисельності та штату працівників не відбулося, що підтверджується також штатними розписами ДП "Регіональні електричні мережі".

ДП «Регіональні електричні мережі» у відзиві зазначає, що розглядаючи питання щодо запропонування позивачу наявної роботи, відповідач виходив з переліку вакансій та їх відповідністю професії та кваліфікації позивача, у зв`язку з чим відповідач не мав можливості запропонувати позивачу іншу посаду через невідповідність останнього кваліфікаційним вимогам до наявних вакансій в апараті управління відповідача.

Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача із заявами (від 05.12.2018 р., від 08.02.2019 р., від 21.03.2019 р.) з проханням перевести його на іншу вакантну посаду ДП «Регіональні електричні мережі», однак відмітка про отримання відповідачем вказаних заяв міститься лише на заяві позивача від 08.02.2019 р.

З наданої відповідачем інформації про наявність вакантних посад на ДП «Регіональні електричні мережі» станом на 01.01.2019 р. вбачається, що в ДП «Регіональні електричні мережі» були вакантними 100 посад, а станом на 01.04.2019 р. - 97 посад, у тому числі: заступник директора Адміністративно-господарського департаменту; водій автотранспортних засобів; електромонтер з експлуатації розподільних мереж; електромонтер з випробувань та вимірювань; електромонтер оперативно-виїзної бригади; електромонтер з ремонту апаратури релейного захисту й автоматики; електромонтер з експлуатації електролічильників III групи кваліфікації; майстер виробничої дільниці; старший майстер виробничої дільниці; електромонтер з обслуговування підстанцій III групи кваліфікації; електромонтер з обслуговування підстанції; електромонтер з розподільних мереж; диспетчер тощо.

Вказані вакантні посади не передбачали вищої освіти, крім того, на деякі вакантні посади не вимагалось навіть стажу роботи.

Як вбачається з трудової книжки позивача, він має професією шофера, а також вищу освіту за професією інженер-електрик. При цьому, позивач займав наступні посади: шофер III класу; інженер ПТО (виробничо-технічного відділу); інженер будівельної лабораторії; в.о. старшого інженера ПТО (виробничо-технічного відділу); старший інженер виробничого відділу; начальник виробничого відділу; заступник начальника виробничо-економічного відділу; заступник начальника виробничої бази; начальник виробничої бази; заступник директора із загальних питань; заступник начальника електротехнічної служби; начальник служби транспорту; заступник начальника служби транспорту; голова Ради профспілкових комітетів; заступник начальника служби охорони праці і пожежної безпеки; заступник начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки.

Отже, серед наданої відповідачем інформації про вакантні посади станом на 01.04.2019 р. були наявні вакансії, які відповідали, як професії, так і кваліфікації позивача.

Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, то за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Однак, ОСОБА_1 при звільненні його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не було у встановленому законом порядку запропоновано вакантні посади в ДП «Регіональні електричні мережі».

Отже, судом встановлено, що ДП «Регіональні електричні мережі» не було дотримано вимог, встановлених частиною третьою статті 49-2 КЗпП України, у зв`язку з чим наказ № 49-к від 15.04.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки є незаконним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу № 49-к від 15.04.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки та поновлення його на роботі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить визнати незаконними і скасувати накази Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», в частині не нарахування йому щомісячної премії за основні результати господарської діяльності за період з 20.07.2018 р. по 16.04.2019 р., а саме: п. 3 наказу № 192-ос від 31.10.2018 р.; п. 3 наказу № 207-ос від 28.11.2018 р.; п. 3 наказу № 224-ос від 22.12.2018 р.; п. 4 наказу № 14-ос від 31.01.2019 р.; п. 4 наказу № 38-ос від 27.02.2019 р.; п. 3 наказу № 54-ос від 29.03.2019 р.; п. 3 наказу № 72-ос від 26.04.2019 р. та п. 3 наказу № 101-ос від 30.05.2019 р.

Як вбачається з вказаних пунктів оспорюваних наказів відповідача, відповідно до п. 4.13 додатку 5 до діючого Колективного договору «Положення про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі» за основні результати господарської діяльності», наказано, заступнику начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки ОСОБА_1 премію (у зазначені в наказах місяці) не нараховувати.

Пунктом 5.1.9 розділу V Колективного договору на 2016-2018 роки встановлено, преміювання працівників за основні результати господарської діяльності здійснювати згідно з положенням «Про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі» за основні результати господарської діяльності».

Відповідно до п. 4.1 положення «Про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі» за основні результати господарської діяльності», виплата премії оформлюється відповідними наказами, погодженими з профспілковими комітетами.

Премія за основні результати господарської діяльності нараховується по результатах діяльності у попередньому місяці (п. 4.2 вказаного Положення).

В обґрунтування вказаної вимоги, позивач зазначає, що відповідач з порушенням процедури направляв його на навчання, наслідком чого стало позбавлення ОСОБА_1 щомісячної премії з 20.07.2018 р.

Згідно з п. 4.13 Положення «Про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі» за основні результати господарської діяльності», яке є додатком № 5 до Колективного договору на 2016-2018 роки, працівникам, які в установлений термін не з`явились без поважних причин та (або) не склали іспити ПТЕ, ПТБ та ППБ премія не виплачується і після складання іспитів премія не відшкодовується.

Листом № 02/993 про проведення навчання від 12.07.2018 р., адресованого директору НВЦ «Професіонал», відповідач просив провести в період з 16.07.2018 р. по 20.07.2018 р. навчання та перевірку знань законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці, технічної експлуатації, електробезпеки, пожежної безпеки члену центральної комісії підприємства ОСОБА_1 - заступнику начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки.

Так, у період з 16 липня по 20 липня 2018 року позивач проходив навчання з питань охорони праці, нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, технічної експлуатації об`єктів електроенергетики, запобігання техногенним аваріям і катастрофам у навчальному закладі комунальної форми власності «НВЦ «Професіонал».

Відповідно до протоколу № 3-2018 засідання постійної комісії Міненерговугілля України з перевірки знань щодо технічної експлуатації об`єктів електроенергетики та охорони праці від 20.07.2018 р. комісією, утвореною наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28.10.2015 р. № 681, перевірено знання з охорони праці (ОП), пожежної безпеки (ПБ), технічної експлуатації (ТЕ) обладнання, машин і механізмів в обсязі законодавчих, нормативно-правових та нормативних документів та встановлено, що ОСОБА_1 групи з електробезпеки (ОП, ПБ, ТЕ) - не знає.

Наказами ДП «Регіональні електричні мережі» № 184-ос від 18.10.2018 р. та № 210-ос від 03.12.2018 р. «Про повторне навчання та перевірку знань працівників» ОСОБА_1 повторно направлявся до НВЦ «Професіонал» на проходження навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Однак, ОСОБА_1 не взяв участь у повторному навчанні та перевірці знань у НВЦ «Професіонал».

Наказом ДП «Регіональні електричні мережі» № 192-ос від 31.10.2018 р., відповідно до п. 4.13 додатку 5 до діючого Колективного договору «Положення про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі» наказано заступнику начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки ОСОБА_1 з 20.07.2018 р. премію за основні результати господарської діяльності» не нараховувати (п. 3 вказаного наказу).

У подальшому, пунктом 3 наказу № 207-ос від 28.11.2018 р. ОСОБА_1 премію не нараховано за жовтень 2018 р.; п. 3 наказу № 224-ос від 22.12.2018 р. - за листопад 2018 р.; п. 4 наказу № 14-ос від 31.01.2019 р. - за грудень 2018 р; п. 4 наказу № 38-ос від 27.02.2019 р. - за січень 2019 р.; п. 3 наказу № 54-ос від 29.03.2019 р. за лютий 2019 р.; п. 3 наказу № 72-ос від 26.04.2019 р. - за березень 2019 р.; п. 3 наказу № 101-ос від 30.05.2019 р. - за квітень 2019 р.

Порядок проходження навчання з охорони праці регулюється Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 (далі - Типове положення).

Відповідно до пункту 5.1 Типового положення перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці міститься у додатку № 3 до п. 5.1 Типового положення.

Пунктом 5 додатку № 3 до Типового положення встановлено, що керівники, спеціалісти служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці, особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки підприємств, установ й організацій, об`єднань підприємств, зазначених у пунктах 1 - 4 цього додатка, входять до переліку посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Пунктами 5.2 і 5.3 Типового положення передбачено перелік посад, працівники за якими проходять навчання та перевірку знань у навчальних центрах.

Перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступники керівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, посадові особи Держпраці; керівники об`єднань підприємств, керівники підприємств (чисельністю понад 1000 працівників), керівники служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприємств (крім членів комісій окремих структурних підрозділів); керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів, керівники і штатні викладачі галузевих навчальних центрів проходять навчання у навчальних центрах (п. 5.2 Типового положення).

Посадові особи районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, функціональні обов`язки яких пов`язані із забезпеченням охорони праці; спеціалісти науково-дослідних, конструкторських, проектних і технологічних відділів, які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а також ті, які виконують розробки з питань охорони праці; керівники підприємств чисельністю менше 1000 працівників, керівники служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці підприємств (крім членів комісій окремих структурних підрозділів) проходять навчання з питань охорони праці у навчальних центрах або галузевих навчальних центрах (п. 5.3 Типового положення).

ОСОБА_1 не був членом комісії з перевірки знань з питань охорони праці у ДП «Регіональні електричні мережі», а його посада - заступник начальника відділу охорони праці та пожежної безпеки не входить до переліку посад, визначених п. п. 5.2, 5.3 Типового положення.

Відповідно до пункту 5.4 Типового положення посадові особи, крім зазначених у пп. 5.2 та 5.3, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обов`язків, безпосередньо на підприємстві.

Отже, позивач, як заступник начальника відділу охорони праці та пожежної безпеки, мав проходити навчання з питань охорони праці безпосередньо на підприємстві, тобто у ДП «Регіональні електричні мережі».

Тобто направлення ОСОБА_1 на навчання і перевірка знань з питань охорони праці до НВЦ «Професіонал» відбулись з порушенням порядку, встановленого п. 5.4 Типового положення.

Отже, позивач не є таким, що не пройшов навчання та не пройшов перевірку знань з питань охорони праці відповідно до приписів чинного законодавства.

Таким чином, оспорюваними пунктами наказів позивача було незаконно позбавлено премій, відповідно до п. 4.13 додатку 5 до діючого Колективного договору «Положення про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі»» (через нескладання іспиту з ПТЕ, ПБЕЕ, ППБ).

Відтак, накази ДП «Регіональні електричні мережі» про преміювання працівників апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» в частині, якими наказано не нараховувати ОСОБА_1 премії за основні результати господарської діяльності, а саме: п. 3 наказу № 192-ос від 31.10.2018 р.; п. 3 наказу № 207-ос від 28.11.2018 р.; п. 3 наказу № 224-ос від 22.12.2018 р.; п. 4 наказу № 14-ос від 31.01.2019 р.; п. 4 наказу № 38-ос від 27.02.2019 р.; п. 3 наказу № 54-ос від 29.03.2019 р.; п. 3 наказу № 72-ос від 26.04.2019 р. та п. 3 наказу № 101-ос від 30.05.2019 р. підлягають скасуванню, а вказана позовна вимога - задоволенню.

Позивач також просить стягнути щомісячні премії за основні результати господарської діяльності за період з 20.07.2018 р. по 16.04.2019 р. у загальному розмірі 58768,68 грн.

Відповідно до п. 2.1 додатку 5 до діючого Колективного договору «Положення про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі»» розмір щомісячної премії за основні результати діяльності при виконанні показників та умов преміювання встановлюється до 75 відсотків місячного посадового окладу з урахуванням надбавок і доплат та розподіляється в залежності від групи преміювання. Розподіл працівників за групами преміювання та граничний (максимальний) розмір премії для кожної групи наведено в додатку 5.1. Розмір премії на відповідний місяць для кожної з груп преміювання встановлюється в залежності від поточного фінансового стану підприємства та наявності коштів на виплату премії.

Пунктом 4.6 вказаного Положення встановлено, що премія за основні результати господарської діяльності нараховується до місячного посадового окладу, з урахуванням надбавок і доплат, затверджених Колективним договором.

Відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ДП "Регіональні електричні мережі", станом на 01.12.2018 р. позивачу, який займав посаду заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки, встановлено посадовий оклад 12265,00 грн.

Як вбачається з вищевказаних наказів ДП «Регіональні електричні мережі», пунктом 1 наказано встановити розмір премії працівникам апарату управління за основні результати господарської діяльності, у наступних розмірах: за серпень 2018 р. - до 50%; за вересень 2018 р. - до 50%; за жовтень 2018 р. - до 50%; за листопад 2018 р. - до 45%; за грудень 2018 р. - до 50%; за січень 2019 р. - до 75%; за лютий 2019 р. - до 45%; за березень 2019 р. - до 45%; за квітень 2019 р. - до 45% від посадового окладу (з урахуванням доплат і надбавок).

Згідно з п. 2.3 додатку 5 до діючого Колективного договору «Положення про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі» для визначення розміру премії встановлюються показники преміювання, зокрема, показники преміювання працівників апарату управління, які встановлені у додатку № 5.2 до Положення про преміювання.

Відповідно до п. 4.9 вказаного Положення при невиконанні одного з показників преміювання, премія за цей показник не нараховується.

Пунктом 2 вищевказаних наказів наказано за показником «забезпечення 100-відсоткового рівня розрахунків з ОРЕ за куповану електроенергію у звітному місяці» премію працівникам апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» за серпень 2018 р., за вересень 2018 р., за жовтень 2018 р., за листопад 2018 р., за грудень 2018 р., за січень 2019 р., за лютий 2019 р., за березень 2019 р., за квітень 2019 р. не нараховувати. Додатком 5.2 до Положення про преміювання передбачено, що частка цього показника у загальному розмірі премії складає 0,10%.

Крім того, пунктом 3 наказу № 14-ос від 31.01.2019 р. наказано за показником «виконання плану ремонтних робіт (двома філіями і більше)» премію працівникам апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» за грудень 2018 р. не нараховувати. Додатком 5.2 до Положення про преміювання передбачено, що частка цього показника у загальному розмірі премії складає 0,10%.

Також, пунктом 3 наказу № 38-ос від 27.02.2019 р. наказано за показником «не перевищення розрахункової величини затвердженого кошторису умовно-постійних витрат на передачу та постачання електроенергії» премію працівникам апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» за січень не нараховувати. Додатком 5.2 до Положення про преміювання передбачено, що частка цього показника у загальному розмірі премії складає 0,10%.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку неправомірно позбавлених премій за період з 20.07.2018 р. по 16.04.2019 р. не враховано вказані пункти наказів «Про преміювання працівників апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі»», щодо не нарахування премії за вищевказаними показниками, встановленими додатком 5.2 до Положення про преміювання.

Разом з тим, позивачем до розрахунку неправомірно позбавлених премій за вказаний період враховано премію у сумі 5722,55 грн. за липень 2018 р., при цьому позивач посилається на дані відзиву на позов. Проте, у відзиві відповідач вказує на помилковість нарахування позивачу премії у липні 2018 р. у зазначеній сумі, оскільки на підприємстві мала місце заборгованість із виплати заробітної плати, тому у жовтні 2018 р. було здійснено перерахунок на підставі наказу відповідача № 192-ос від 31.10.2018 р.

Доказів нарахування премій працівникам апарату управління у липні 2018 р. суду не надано.

Доводи відповідача щодо не нарахування позивачу премії за серпень 2018 р., з огляду на те, що він фактично не виконував свої обов`язки через перебування у щорічній відпустці та на лікарняному не береться судом до уваги.

Як вбачається з довідки № 01/852 від 21.05.20119 р. про заробітну плату за останніх 12 місяців, виданої ОСОБА_1 , у серпні позивачу було нараховано 22402,37 грн.

Отже, щорічна відпустка була надана позивачу із збереженням заробітної плати.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі (абз. 3 п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення).

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 4 п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення).

Враховуючи викладене, премія нарахована працівникам апарату управління за основні результати господарської діяльності за серпень 2018 р. мала бути включена в заробіток позивача у серпні 2018 р.

Згідно з п. 5 розділу ІV вказаного Положення нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Як вже зазначалось, пунктом 4.6 додатку 5 до діючого Колективного договору «Положення про преміювання працівників ДП «Регіональні електричні мережі»» встановлено, що премія за основні результати господарської діяльності нараховується до місячного окладу, з урахуванням надбавок і доплат затверджених Колективним договором.

Отже, розрахунок неправомірно позбавлених премій має здійснюватись за період з 01.08.2018 р. по 16.04.2019 р. наступним чином: оклад х відсоток премії, встановлений наказом, за мінусом частки показників преміювання, визначених в наказах та встановлених додатком 5.2 до Положення про преміювання, а саме:

- за серпень 2018 р.: 12265,00 х 50% - 613,25 (0,10%) = 5519,25 грн.;

- за вересень 2018 р.: 12265,00 х 50% - 613,25 (0,10%) = 5519,25 грн.;

- за жовтень 2018 р.: 12265,00 х 50% - 613,25 (0,10%) = 5519,25 грн.;

- за листопад 2018 р.: 12265,00 х 45% - 551,92 (0,10%) = 4967,33 грн.;

- за грудень 2018 р.: 12265,00 х 50% - 613,25 (0,10%) - 613,25 (0,10%) = 4906,00 грн.;

- за січень 2019 р.: 12265,00 х 75% - 919,87 (0,10%) - 919,87 (0,10%) = 7359,01 грн.;

- за лютий 2019 р.: 12265,00 х 45% - 551,92 (0,10%) = 4967,33 грн.;

- березень 2019 р.: 12265,00 х 45% - 551,92 (0,10%) = 4967,33 грн.;

- квітень 2019 р.: 12265,00 х 45% - 551,92 (0,10%) = 4967,33 грн. : 20 роб. дні х 12 (роб. днів до 16.04.2019 р. включно) = 2980,40 грн.;

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума щомісячних премій за основні результати господарської діяльності за період з 01.08.2018 р. по 16.04.2019 р., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 46705,15 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення щомісячних премій за основні результати господарської діяльності за період з 20.07.2018 р. по 16.04.2019 р. у сумі 58768,68 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 46705,15 грн.

Також, позивач просить стягнути з ДП «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2019 р. по 05.09.2019 р. у сумі 109976,64 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться в даному випадку за весь час вимушеного прогулу, яким вважається період від дня незаконного звільнення до дня поновлення на роботі.

Судом встановлено, що днем звільнення позивача ОСОБА_1 є 16.04.2019 р.

Таким чином, періодом вимушеного прогулу ОСОБА_1 є період з 16.04.2019 р. по 10.10.2019 р.

Як вбачається із розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 17.04.2019 р. по 05.09.2019 р. у сумі 109976,64 грн., позивачем до розрахунку включено щомісячні премії за основні результати господарської діяльності. При цьому, розрахунок премій за вказаний період позивач здійснює виходячи із розміру премій, фактично нарахованих позивачу за останніми двома місяцями роботи до дня настання події позбавлення премії (серпень 2018 р., вересень 2018 р.).

Доказів того, що працівникам апарату управління ДП «Регіональні електричні мережі» у період з 01.05.2019 р. по 10.10.2019 р. нараховувались премії, матеріали справи не містять. Матеріалами справи підтверджується тільки нарахування премії працівникам апарату управління за основні результати господарської діяльності за квітень 2019 р. (наказ № 101-ос від 30.05.2019 р.).

Клопотання про витребування наказів про нарахування премій за вказаний період позивачем заявлено не було.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок).

Згідно з п.п. "з" п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок), цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу ІІ вказаної постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Позивачем визначено розмір середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу без дотримання абз. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., оскільки вказаний розрахунок позивач здійснює із розрахунку середньоденної заробітної плати помноженої на кількість робочих днів за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене, суд зазначає наступне.

Позивача було звільнено 16.04.2019 р., отже останні 2 календарні місяці роботи, що передували вказаній події - лютий 2019 р. та березень 2019 р.

Як вбачається з довідки № 01/852 від 21.05.2019 р. ДП "Регіональні електричні мережі" про заробітну плату ОСОБА_1 за останніх 12 місяців, позивачу нараховано заробітну плату у лютому 2019 р. - 17713,07 грн., за березень 2019 р. - 19747,67 грн. Всього до виплати за лютий 2019 р. та за березень 2019 р. - 37460,74 грн.

Отже, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за лютий 2019 р. та березень 2019 р. становить 18730,37 грн. (37460,74 : 2).

Таким чином, за повні 4 місяці (травень 2019 р., червень 2019 р., липень 2019 р., серпень 2019 р.) розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 74921,48 грн.

Відповідно до п. 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача за лютий 2019 р. та березень 2019 р. становить 936,52 грн. (37460,74 грн. : 40 роб. днів у вказаний період).

Таким чином, розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за 8 роб. днів квітня 2019 р. та 4 роб. дні вересня 2019 р. становить 11238,24 грн. ((8+4) х 936,52 грн.).

Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджено нарахування премії за час вимушеного прогулу у квітні 2019 р., то заявлені позивачем до стягнення разом з середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2019 р. по 05.09.2019 р. премії підлягають нарахуванню лише за 8 робочих днів квітня 2019 р.

Відповідно до зазначеного вище розрахунку нарахованої працівникам апарату управління премії за основні результати господарської діяльності за квітень 2019 р., а також те, що час вимушеного прогулу у квітні 2019 р. становив 8 робочих днів, розмір премії становить 1986,93 грн. із розрахунку: 12265,00 х 45% - 551,92 (0,10%) = 4967,33 грн. : 20 роб. днів х 8 (роб. днів з 17.04.2019 р.).

Враховуючи викладене, відповідно до вірного розрахунку, здійсненного судом, за заявлений позивачем період вимушеного прогулу з 17.04.2019 р. по 05.09.2019 р. (8 роб. днів квітня 2019 р. + 4 місяці (травень, червень, липень, серпень 2019 року) та 4 роб. дні вересня 2019 р.) розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 88146,65 грн. (74921,48 грн. + 11238,24 грн. + 1986,93 грн.).

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 109976,64 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2019 р. по 05.09.2019 р. підлягає частковому задоволенню у сумі 88146,65 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В даній справі розглядається трудовий спір у справі про банкрутство.

Разом з тим, як зазначалося вище, частиною 2 статті 235 КЗпП України, встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Кінцевою датою вимушеного прогулу ОСОБА_1 є - 10.10.2019 р.

Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 р. по 10.10.2019 р. (день постановлення ухвали у даній справі) (17 роб. днів вересня 2019 р. + 8 роб. днів жовтня 2019 р.) розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 23413,00 грн. ((17+8) х 936,52 грн.).

Позивач також просить стягнути з ДП «Регіональні електричні мережі» матеріальну допомогу на оздоровлення перед виходом у щорічну додаткову відпустку з 28.02.2019 р. у розмірі 17784,20 грн.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач вказує, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, має право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік, а оскільки така додаткова відпустка на підставі п. 1 ст. 21 і п. 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належить до щорічних відпусток, як інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, то позивач згідно з п. 5.1.17 Колективного договору має право на отримання матеріальної допомоги.

Пунктом 4.1.28 Колективного договору встановлено, що адміністрація зобов`язується надавати протягом календарного року додаткову відпустку працівникам, передбачену статтями 20 і 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку 16 календарних днів.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2), що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 30.05.2017 р.

12.02.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання йому, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 р. (категорія 2А), відпустки з 28.02.2019 р.

Згідно з п. 5.1.17 Колективного договору адміністрація зобов`язується при виході працівника підприємства чи штатного профспілкового працівника у щорічну відпустку (не менше 14 календарних днів), виплачувати за його заявою один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі його середньомісячної заробітної плати за останні шість місяців роботи.

12.02.2019 р. у зв`язку з відпусткою тривалістю 16 календарних днів ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення.

26.02.2019 р. позивач повторно звернувся до ДП «Регіональні електричні мережі» із заявою про виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення згідно п. 4.1.28 і п. 5.1.17 Колективного договору та п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з відповіді ДП «Регіональні електричні мережі» № Д7-02/454 від 11.03.2019 р., на спільному засіданні адміністрації апарату управління та профспілкового комітету за результатами розгляду первинної заяви позивача про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення у зв`язку із додатковою відпусткою з 28.02.2019 р. як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в наданні матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки» установлюються такі види відпусток, зокрема, щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відпустки»).

Згідно з п. 1 ст. 21 та п. 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії II надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як: використання чергової відпустки у зручний для них час а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 29.08.2016 р. № 584/20/112-16 додаткова відпустка із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік, надана відповідно до п. 1 ст. 21 та п. 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», належить до інших видів відпусток, установлених законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відпустки»).

Зазначена додаткова відпустка не віднесена Закону України «Про відпустки» до щорічних додаткових відпусток (статті 7, 8 Закону України «Про відпустки»), а визначена як пільга та компенсація за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи. На відміну від щорічних відпусток, зазначена відпустка не пов`язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві, в установі, організації, для її отримання не потрібен мінімальний період роботи, визначений Законом України «Про відпустки» (6 місяців). Ця відпустка не продовжується на період святкових днів та в разі тимчасової непрацездатності не ділиться на частини, не переноситься на наступний рік, а також за неї не провадиться виплата грошової компенсації.

Таким чином, оскільки позивач звернувся з заявою про надання відпустки як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а такий вид відпусток належить до інших видів відпусток та є пільгою та компенсацією за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, отже відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у наданні матеріальної допомоги на оздоровлення згідно п. 5.1.17 Колективного договору.

Разом з цим позивач не був позбавлений права отримати вищевказану матеріальну допомогу на оздоровлення у разі звернення з заявою про надання щорічної відпустки (не менше 14 календарних днів) та заявою на надання матеріальної допомоги відповідно до п. 5.1.17 Колективного договору.

Відтак, вимога позивача про стягнення з ДП «Регіональні електричні мережі» 17784,20 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення задоволенню не підлягає.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач зазначає, відповідач неодноразово незаконно направляв його на навчання з питань охорони праці до НВЦ «Професіонал», хоча таке навчання позивач мав проходити виключно у ДП «Регіональні електричні мережі». На переконання позивача, внаслідок незадовільної оцінки з питань охорони праці, яка була виставлена 20.07.2018 р. у НВЦ «Професіонал», склалася негативна для іміджу позивача ситуація з огляду на те, що заступник начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки не склав іспит з охорони праці та ухиляється від проходження навчання у НВЦ «Професіонал». Внаслідок чого позивача безстроково позбавили щомісячної премії, яка виплачувалася усім працівникам апарату управління, до яких належала і скорочена посада позивача. Крім того, звільняючи з роботи, відповідач не запропонував йому іншу посаду у ДП «Регіональні електричні мережі», та відмовляв або взагалі ігнорував неодноразові звернення позивача щодо його переведення на іншу посаду. Враховуючи викладене позивач вважає, що такими незаконними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, відшкодування якої він оцінює у 5000,00 грн.

Судом встановлено, що направлення позивача на навчання, позбавлення позивача щомісячних премій, його звільнення суперечить приписам чинного законодавства та негативно вплинуло на його ділову репутацію, що не могло не призвести до моральних переживань позивача, яких він зазнав у зв`язку з посяганням на його трудові права та інтереси.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності та справедливості. Таким чином, розмір відшкодування, що стягується у даному випадку, коли відповідач у даній справі перебуває у процесі банкрутства, не може бути надмірним.

Враховуючи значний розмір позовних вимог, суд дійшов висновку, що незначний розмір моральної шкоди, який позивач просить стягнути, є співрозмірним, навіть з урахуванням того, що стосовно відповідача у даній справі порушено провадження про банкрутство. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди підлягає задоволенню.

Судовий збір за розгляд даної позовної заяви покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. У зв`язку з тим, що позивач згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, судовий збір за 10 немайнових вимог та 4 майнові вимоги, які задоволено частково, та з урахуванням застосування судом ч. 2 ст. 235 КЗпП України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у сумі 21658,97 грн. (відповідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст. ст. 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 235 Кодексу законів про працю України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ № 49-к від 15.04.2019 р. Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (код 32402870) про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (код 32402870) з 16 квітня 2019 року.

Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 32402870) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_3 ) 88146,65 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто сорок шість грн. 65 коп.) середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнати незаконними і скасувати:

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 192-ос від 31.10.2018 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 207-ос від 28.11.2018 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 224-ос від 22.12.2018 року;

- пункт 4 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 14-ос від 31.01.2019 року;

- пункт 4 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 38-ос від 27.02.2019 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 54-ос від 29.03.2019 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 72-ос від 26.04.2019 року;

- пункт 3 наказу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 101-ос від 30.05.2019 року.

Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 32402870) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_3 ) 46705,15 грн. (сорок шість тисяч сімсот п`ять грн. 15 коп.) щомісячної премії за основні результати господарської діяльності за період з 20 липня 2018 року по 16 квітня 2019 року.

Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 32402870) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_3 ) 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) моральної шкоди.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 32402870) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_3 ) 23413,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста тринадцять грн. 00 коп.) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 р. по 10.10.2019 р.

5. Стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 32402870) в дохід Державного бюджету України 21658,97 грн. (двадцять одну тисячу шістсот п`ятдесят вісім грн. 97 коп.) судового збору.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 28.10.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева