Рішення № 85210507, 28.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2019Справа № 910/11778/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 99 000,00 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2019 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - Компанія) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 99 000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11778/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте Компанія у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 2 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/11778/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під`їзд.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року була отримана уповноваженим представником відповідача 6 вересня 2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Компанія належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2019 року по вулиці Київській, 7 села Малехів Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: зіткнення автомобіля "Mitsubishi Galant", державний номерний знак: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автомобілем "AUDI Q8", державний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Mitsubishi Galant", державний номерний знак: НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "AUDI Q8", державний номерний знак: НОМЕР_2 , чим порушив пункти 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України.

Зазначені обставини були встановлені постановою Залізничного районного суду міста Львова від 14 березня 2019 року в справі № 462/1209/19, якою водія автомобіля "Mitsubishi Galant", державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "AUDI Q8", державний номерний знак: НОМЕР_2 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Захід Преміум".

Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті від 13 листопада 2018 року № гк335702ак8ф. Копія цього правочину наявна в матеріалах справи.

У зв`язку з наведеними обставинами 19 лютого 2019 року страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Судом також встановлено, що на підставі розрахунку страхового відшкодування, складеного з урахуванням рахунку від 20 лютого 2019 року № 029, виставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Захід Преміум", а також відповідної калькуляції, позивачем було складено страховий акт від 28 лютого 2019 року № АХА2451410 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до вказаного акту сума страхового відшкодування склала 185 193,62 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказана сума страхового відшкодування була перерахована позивачем на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Захід Преміум", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 4 березня 2019 року № 540 875.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Товариство, здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої у ДТП особи в межах здійсненої виплати у вищенаведеній сумі.

З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як особи, що на законних підставах експлуатує автомобіль "Mitsubishi Galant", державний номерний знак: НОМЕР_1 , застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) серії АМ № 3637407 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.).

Отже, Компанія є особою, на яку вказаним полісом покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля "Mitsubishi Galant" на момент ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 16 травня 2019 року № ЕЛ_8043 про виплату страхового відшкодування на суму 185 193,62 грн., яку було отримано останнім 30 травня 2019 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу серії АМ № 3637407, а також положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього.

У той же час суд зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого позивачем на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Захід Преміум" страхового відшкодування у розмірі 185 193,62 грн., а також враховуючи встановлений полісом серії АМ № 3637407 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб у розмірі 100 000,00 грн. та франшизи - 1000,00 грн., суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 99 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач суму страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн. на користь позивача не сплатив, обґрунтованих заперечень до Товариства не висунув, до суду їх також не подав. Матеріали справи не місять доказів протилежного.

Водночас відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП. Також Компанія не спростувала і розраховану позивачем суму страхового відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сума страхового відшкодування, яка склала 99 000,00 грн., підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначеної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під`їзд; ідентифікаційний номер 20080515) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний номер 20474912) 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн. 00 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко