Рішення № 85210457, 28.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/84/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 Справа № 908/2302/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/2302/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)

про стягнення 13 993,04 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 20.08.2019 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації в розмірі 13 993,04 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2302/19, присвоєно справі номер провадження 12/84/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Ухвалою суду від 28.08.2019 у справі № 908/2302/19 відповідачу запропоновано у строк до 12.09.2019 подати відзив на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог. Також вказаною ухвалою повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 30.09.2019.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.10.2019.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позивач в позові зазначає, що ним (код ЄДРПОУ 20474912) було здійснено зміну найменування з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2019.

Позов мотивовано тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) на підставі заяви-приєднання (акцепту) № 229650а8да від 03.08.2018 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферта № 144 від 02.01.2018, далі Договір.

Предметом даного Договору є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ), вказаним у розділі 4 Заяви-приєднання (акцепту) Страхувальника до цього Договору.

Відповідно до розділу 4 Заяви-приєднання (акцепту) Страхувальника до Договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mazda 6, державний номер НОМЕР_1 року випуску.

Пунктом 11.1. Заяви-приєднання (акцепту) Страхувальника до Договору визначено строк дії Договору, а саме: з 08.08.2018 до 08.08.2019.

5 грудня 2018 о 12 год. 14 хв. в м. Дніпро по просп. Героїв, 2А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу - «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Факт настання дорожньо - транспортної пригоди підтверджено довідкою № 3018340552969679 про дорожньо-транспортну пригоду від 05.12.2018, в якій зазначено, що дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. п. 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та інших нормативних актів.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпро від 16.01.2019 у справі № 202/237/19 винною у вчиненні вказаної дорожньо - транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування № 1.003.18.0020853 від 07.12.2018 (а.с. 17-18). При цьому, в заяві зазначено, що про подію страхову компанію повідомлено 05.12.2018 о 14:35. При цьому в повідомленні страхувальник просив здійснити виплату страхового відшкодування на користь отримувача: ФОП Себесевич З. Ф.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.18.0 від 10.12.2018 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 у зв`язку з його пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 14503,04 грн.

На здійснення ремонту автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ФОП Себесевич З.Ф. був виписаний рахунок на оплату № 935м від 07.12.2018 на 14503,04 грн.

15.03.2019 Страховиком складений страховий акт № АХА2454089, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 14503,04 грн. (а.с. 32).

На підставі вищевказаних документів Страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 14503,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 544 836 від 18.03.2019 (а.с. 33) на користь отримувача - ФОП Себесевич З. Ф.

З посиланням на ті обставини, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 005091260, позивач, враховуючи ліміт відповідальності відповідача за вказаним полісом та франшизу, наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 13993,04 грн.

Регресна вимога (заява про страхове відшкодування) № ЕЛ_8019 від 16.05.2019 про виплату страхового відшкодування в розмірі 14503,04 грн. була надіслана відповідачу на адресу: 69005 , м. Запоріжжя , вул . Перемоги , буд. 97-А (а.с. 35). В заяві ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» просила виплату здійснити у 10-денний термін, починаючи з дня одержання даної вимоги.

На підтвердження факту отримання відповідачем вказаної регресної вимоги позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення, з якого вбачається вручення 24.05.2019 представнику відповідача кореспонденції (а.с. 35 на звороті).

Оскільки вимоги заяви про страхове відшкодування № ЕЛ_8019 від 16.05.2019 залишились невиконаними з боку відповідача позивач намагається стягнути з відповідача, враховуючи ліміт відповідальності відповідача за полісом та франшизу, грошові кошти в сумі 13993,04 грн. в примусовому порядку.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини, пов`язані з виконанням умов договорів страхування, сторони досягли всіх їх суттєвих умов, а саме відносно предмету страхування, у тому числі страхової суми, дотримали його письмову форму, а тому відповідно до вимог ст. ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України вони вважаються укладеними. Право регресної вимоги позивача передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1166, 1191 ЦК України.

Так, статтею 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується з вимогами статті 1166 ЦК України.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, в якості доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування потерпілій особі, позивачем надано:

- ремонтну калькуляцію № 1.003.18.0 від 10.12.2018;

- розрахунок страхового відшкодування;

- страховий акт № АХА2454089 від 15.03.2019.

В підтвердження завданих пошкоджень автомобілю «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 позивачем надана довідка № 3018340552969679 про дорожньо-транспортну пригоду від 05.12.2018, акт огляду транспортного засобу від 06.12.2018, складений представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» Кориневським Є.Ю. (а.с. 23-26).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви страхувальника - ОСОБА_1 на виплату страхового відшкодування, останній просив позивача виплатити страхове відшкодування на користь отримувача ФОП Себесевич З.Ф .

В матеріалах справи міститься рахунок на оплату по замовленню № 935м від 07.12.2018 ФОП Себесевич З.Ф. , за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 , складає 14503,04 грн.

Докази у справі свідчать, що позивач згідно оформлених вище документів, погоджених зі Страхувальником, перерахував страхове відшкодування в сумі 14503,04 грн. на розрахунковий рахунок ФОП Себесевич З.Ф. , що підтверджується наявною у справі належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 544 836 від 18.03.2019 (а.с. 33).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Обов`язковість звернення позивача до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування чинним законодавством не передбачена. Вказана позиція також викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/15/2014 від 14.01.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування". Натомість перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки узгоджується із вищевказаними нормами.

Отже, в даному випадку позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов`язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування № ЕЛ_8019 від 16.05.2019, в якій просив виплатити страхове відшкодування АТ «СК «АХА Страхування» у розмірі 14503,04 грн., яку здійснити у 10-денний термін, починаючи з дня одержання даної вимоги за реквізитами, зазначеними в заяві. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що вона була надіслана позивачем відповідачу на адресу: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А. На підтвердження факту отримання відповідачем вказаної регресної вимоги позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення, з якого вбачається вручення 24.05.2019 представнику відповідача кореспонденції.

У зв`язку з відсутністю регресної виплати зі сторони відповідача позивач у даній справі реалізував своє право вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування шляхом подання даного позову до господарського суду, що узгоджується з приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".

У частині 1 статті 1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України). Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов`язку з відшкодування шкоди за іншу особу.

З урахуванням приписів статей 993, 1191 Цивільного кодексу України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, в розумінні статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 01.07.2004 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Із положень вказаної норми Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна.

Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 22.2 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Як визначено в абзаці 1 пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

В даному випадку позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальній сумі 14503,04 грн., перерахувавши його на розрахунковий рахунок ФОП Себесевич З.Ф. (яка надавала послуги з ремонту автомобілю), що підтверджується наявною у справі належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 544 836 від 18.03.2019 (а.с. 33).

Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 13993,04 грн. (з врахуванням франшизи) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується із приписами ст. 993 ЦК України.

Приписи статті 9 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють поняття франшизи, а саме франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Тобто, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Вина водія автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена постановою Індустріального районного суду м. Дніпро від 16.01.2019 у справі № 202/237/19, засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 22). Зокрема вказаною постановою встановлено, що 05.12.2018 о 12:14 в місті Дніпрі на площі Перемоги, в районі АЗС «Укрнафта» пр. Героїв, 2а, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer державний номерний знак НОМЕР_3 , перед зміною напрямку руху праворуч, не переконалась в безпечності, а також при перестроюванні в праву смугу для руху, не надала дорогу автомобілю Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по тій смузі, на яку ОСОБА_2 мала намір перестроїтись, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов`язковим для господарського суду в розумінні вимог ч. 4 статті 75 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Так, з наявного в матеріалах справи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/005091260, яким застрахований автомобіль "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_3 , передбачена франшиза в сумі 510,00 грн.

З наданого відповідачем до матеріалів справи полісу № АМ/005091260 вбачається, що станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди поліс діяв.

Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що цивільно-правова відповідальність власника та володільця автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_3 на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія АСКА".

Відтак, оскільки до позивача перейшло право регресних вимог до відповідача, враховуючи підтвердження сплати позивачем страхового відшкодування в загальній сумі 14503,04 грн., розмір страхового відшкодування, яке зобов`язаний відшкодувати відповідач за вирахуванням франшизи в сумі 510,00 грн. складає 13993,04 грн.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_3 , має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди, в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, і її розмір, та право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 13993,04 грн. на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України. Відповідач докази сплати страхового відшкодування на користь позивача суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 13993,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 75, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 13993 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 04 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 28.10.2019 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.