Рішення № 8521019, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/4102.03.10 За позовом           Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Буд»

про                     стягнення 169964,67 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Соколова Р.І.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», позивач у справі, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-буд»заборгованості в сумі 169964,67 грн.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

25 липня 2007 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Буд»був укладений договір оренди № 10/2664 нежилого приміщення площею 280,10 кв.м. в будинку № 103-105 літер А на вул. Артема в м. Києві.

За умовами договору строк дії договору закінчився 23.07.2008 року.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування вищевказане нежитлове приміщення.

Відповідно до умов Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернені об’єкта оренди орендодавцеві. Крім того, відповідач зобов’язаний був сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендні платежі своєчасно.

01.09.2009 р. відповідач по акту повернув позивачеві орендоване за договором приміщення.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідач набув права власності на нежиле приміщення площею 280,10 кв.м. в будинку № 103-105 літер А на вул. Артема в м. Києві згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2008 р. № 433 та актом приймання-передачі від 12.11.2008 р. № 439, але за фактичне користування приміщенням за період з 01.09.2008 по 11.11.2008 заборгованість в сумі 169964 грн.67 коп. відповідачем не сплачена.

Позивачем направлялась відповідачу вимога № 155/1/11-208 від 22.01.2009 р. про погашення заборгованості; в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на дану вимогу.

Суд перевірив, погоджується та вважає обґрунтованим наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії договору оренди.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії договору оренди.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення позивача з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Буд» (м. Київ, вул. Артема, 37-41; рахунок № 2600130065301 у АБ «Кредит-Дніпро», МФО 320898, код 34765000) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; рахунок № 2600800990704 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670, код 03366500) 169964 (сто шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят чотири) грн. 67 коп. боргу, 1699 (одна тисяча шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 65 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева