Ухвала суду № 85209139, 10.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34402/19

Провадження № 2-з/761/677/2019

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притула Н.Г.

при секретарі: Позднякову В.С.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором.

В позовних вимогах позивач просить: визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 по кредитному договору №111-07-И\02 від 04.04.2011 року.

При цьому, до суду надійшла заява позивачки про забезпечення доказів, в якій вона просить витребувати у відповідача - АТ «Банк «Фінанси та Кредит»: завірену копію правочину, відповідно до якого було добровільно врегульовано заборгованість за кредитним договором №111-07-И\02 від 04.04.2011 року та передано АТ «Банк «Фінанси та Кредит» іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що з метою погашення заборгованості за спірним кредитним договором, заявницею було передано стягувачу, а саме банківській установі квартиру, яка є предметом іпотечного договору, укладеного між нею та банком. Як зазначає заявниця, даний правочин щодо припинення зобов`язання був укладений між нею та банком фактично, тобто останньому було передано ключі та правовстановлюючі документи відносно зазначеної квартири, що в даному випадку, на думку заявниці підтверджується відчуженням квартири, яка була передана в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором. Крім того, заявниця зазначила, що копія правочину є необхідною, для з`ясування обставин даної справи та вирішення її по суті та встановлення відсутності заборгованості перед банком за кредитним договором №111-07-И\02 від 04.04.2011 року. При цьому, заявниця зазначає, що на звернення заявника та його уповноваженого представника вказаного договору надано не було, а тому вона звернулася до суду із даною заявою про забезпечення доказів.

Разом з тим, стаття 116 ЦПК України визначає підстави та порядок забезпечення доказів, зокрема, у відповідності до ч. 1 цієї статті, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Водночас, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).

Як вбачається, з матеріалів заяви, заявником в обґрунтування зазначених вимог та обставин, викладених у заяві, не було надано жодного доказу, щодо існування договору (правочину), який заявниця просить витребувати в банку, шляхом його забезпечення як доказу.

При цьому, у своїй заяві заявниця посилається на те, що даний правочин був укладений фактично, тобто в даному випадку, позивачка не заперечує, що докази укладення такого договору в письмовій формі - відсутні, що в свою чергу позбавляє можливості встановити, існування такого договору та вирішити питання щодо його витребування, шляхом забезпечення доказів.

Водночас, заявниця зазначає, що передача квартири банківській установі, в рахунок погашення заборгованості, підтверджується її відчуженням новим власником, а саме АТ «Банк «Фінанси та Кредит», проте, як вбачається, в матеріалах заяви та справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили викладені обставини, зокрема, суду не надано відповідної інформаційної довідки, з якої можливо встановити, що дане майно дійсно відчужувалося та кому наразі останнє належить, що в даному випадку суперечить ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої обов`язок доказування покладається на сторін.

При цьому , у своїй заяві позивачка не обґрунтовує та не доводить суду, що в даному випадку існують підстави вважати, що засіб доказування у даній справі може бути втрачений, а збирання або подання доказів, які позивач просить забезпечити, стане згодом неможливим чи утрудненим, при цьому, не надаючи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього.

Водночас, суд не може взяти до уваги посилання заявниці, щодо утруднення отримання вказаного доказу, ту обставину, що у відповідь на її запит та запити її адвоката, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовилось надавати відповідний договір, який заявниця просить витребувати у даній заяві, шляхом забезпечення, так як докази на підтвердження зазначеного, у справі - відсутні.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, врахувавши, предмет та підстави позову, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів, так як в обґрунтування заявлених вимог суду не надано належних і допустимих доказів, існування правочину (договору), який заявниця просить забезпечити, а також того, що останній був укладений в письмовій формі та взагалі може бути витребуваний, шляхом його забезпечення, як доказу.

Керуючись ст. 81, 116, 118 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відхилити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Н.Г.Притула