Рішення № 85208075, 12.09.2019, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/3924/19

номер провадження 2/423/211/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року

Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючої судді Архипенко А.В.,

за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог : служба у справах дітей Попаснянської ВЦА, ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна ,-

ВСТАНОВИВ:

В поданій позовній заяві позивач вказує наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю їх спільної дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому у померлої також є рідний син від першого шлюбу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який разом із його неповнолітнім сином є єдиними спадкоємцями за законом першої черги.

Діючи в інтересах свого малолітнього сина, 07 грудня 2017 року позивач звернувся до Попаснянської державної нотаріальної контри із заявою про видачу на ім`я його неповнолітнього сина свідоцтва про право на спадщину за законом. При цьому спадковим майном є належна померлій на праві приватної власності 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .

Державним нотаріусом було встановлено, що згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2011р. №25615318, яка була винесена державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Попаснянського районного управління юстиції, 16 грудня 2011 року на вищезазначену частку спадкового майна був накладений арешт. У зв`язку з чим Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.12.2017р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я його неповнолітнього сина та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання зняття арешту з спадкового майна.

Після цього 05 червня 2018 року позивач звернувся до Попаснянського районного відділу ДВС із заявою про зняття арешту з вищезазначеного нерухомого спадкового майна, на що отримав відповідний лист з мотивованою відмовою про неможливість вчинення такої виконавчої дії.

При цьому, в цьому листі було зазначено, що на примусовому виконанні в Попаснянському районному відділі ДВС знаходився судовий наказ №2-н-134/10 від 31.05.2010р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь Попаснянського ЖКО заборгованості в розмірі 2305,63 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також стягнення держмита в розмірі 25,50 грн. на користь держави.

Разом з тим, виконавче провадження №25615318 було закінчено 19.03.2012 на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606 від 21.04.1999 у зв`язку з неможливістю встановлення місцезнаходження боржника за виконавчим провадженням, про що було винесено відповідну постанову про повернення виконавчого документу стягувану, яку разом із виконавчим документом було повернуто на адресу стягувача. При цьому, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» №606 від 21.04.1999 (в редакції станом на 01.01.2012) при закінченні виконавчого провадження та внаслідок невиконання своїх зобов`язань боржником за чинним рішенням суду щодо сплати суму боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, арешт, який накладено під час примусового виконання державним виконавцем, не знімається.

Також позивачем було встановлено, що стягувач за виконавчим провадженням №25615318, в межах якого був накладений арешт на спадкове майно, а саме КП «Попаснянське житлово-комунальне об`єднання», - було ліквідовано за рішенням Господарського суду Луганської області від 18.11.2013 (справа № 136/5014/864/2012) у зв`язку з визнанням його банкрутом, про що був внесений відповідний запис до ЄДР 28.11.2013 № 13721170074000029 (витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ від 02.02.2018 № 1003566101 додається).

При цьому ліквідація цього підприємства відбулася без будь-якого правонаступництва.

Позивач вважає, що в теперішній час арешт, який накладено на спадкове майно, порушує права його неповнолітнього сина на спадкування та існують усі підстави для зняття цього арешту, тому просить суд зняти арешт з 1/2 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 11975224, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2011р,№25615318, яка винесена державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Попаснянського районного управління юстиції.

Позивач до початку судового розгляду надав до суду заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги пітримав, просив задовольнити поданий позов.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав суду відзив на позов , у якому просив справу розглянути без участі представника Попаснянський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області та зазначив, що внаслідок проведеної перевірки у Автоматизованій системі виконавчих проваджень державним виконавцем, та внаслідок доданих позивачем документів, було встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 25615318 по примусовому виконанню судового наказу № 2-Н-134 від 01.07.2010 року, виданого Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПЖКО суми боргу у розмірі 2335,63 грн.

04.04.2011р. державним виконавцем у відповідності до вимог Закону Україна “Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження № 25615318 примусового виконання судового наказу № 2-Н-134 від 01.07.2010 року, виданого Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПЖКО суми боргу у розмірі 2335,63 грн. та надано строк на самостійне виконання рішення суду.

11.04.2011р. державним виконавцем, внаслідок невиконання ОСОБА_3 рішення суду у самостійному порядку, було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 % від суми боргу та розпочато примусове виконання.

08.07.2011р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майні боржника та оголошення заборони на його відчуження, та було накладено обтяження на 1/2 частину квартири боржника за адресою: АДРЕСА_3 .

Внаслідок проведених виконавчих дій встановити місцезнаходження боржника не виявилось можливим, та 19.03.2012 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, яку разом з виконавчим документом направлено на адресу стягувача.

У відповідності до чинної на момент закінчення виконавчого проваджень - редакції Закону України “Про виконавче провадження” № 606 — XIV від 21.04.1999 році (у редакції від 01.01.2012 року) при закінченні виконавчого провадження та внаслідок невиконання своїх зобов`язань боржником за чинним рішенням суду щодо сплати сум боргу, виконавчого збору, та витрат виконавчого провадження, арешт, який накладено під час примусового виконання державним виконавцем, не знімається.

Посилання позивача у позовній заяві на вимоги п.3 ч.1 ст.39 Закону Україн» “Про виконавче провадження” щодо закінчення виконавчого провадження, серед іншого, разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника, а також посилання на вимоги ч.1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” - у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документу до суду, який його видав, арешт, накладений на майно(кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження - є неточним, оскільки вони стосуються вимог до виконавчих документів, виданих судами, та які пред`явлені до примусового виконання до відділу після вступу у законну силу нової редакції Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-УІІІ від 02.06.2016 року (у редакції від 07.03.2018 року).

Примусове ж виконання виконавчого провадження № 25615318 було закінчено 19.03.2012 року, тобто до вступу в силу нової редакції Закону України “Про виконавче провадження», зазначеної вище, та тому не може бути застосовано до вже закінченого виконавчого провадження.Надати більш детальну інформацію не мають змоги, оскільки зазначене виконавче провадження знищено за сплином строку зберігання.Станом на 24.01.2019 року на примусовому виконанні у відділі не перебуває виконавчих проваджень по виконавчим документам про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПЖКО суми боргу у розмірі 2335,63 грн.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Попаснянської РДА Козир Я.С. до суду не з`явился, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_2 також надав суду заяву про розглядс прави у його відсутність, не заперечував щодо поданого позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положеньст.16 ч.2 ЦК України- способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право.

Згідно положень ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Попасна Луганської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини квартири за адресою АДРЕСА_2 , яка належала померлій на підставі договору купівлі – продажу від 29.06.2004 року.

Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином спадкодавиці, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).

Позивач та померла ОСОБА_3 дійсно є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 29.06.2004 року (а.с.12), що підтверджується також копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 11), інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.15-16).

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судовим розглядом встановлено, що при вирішенні питання про право на спадщину за законом на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з`ясувалося, що на Ѕ частину вищевказаної квартири накладене обтяження за № 11975224 у вигляді: арешту на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт зареєстровано 16.12.2011р. за № 11975224 реєстратором: Луганська філія державного підприємтва «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Власником об`єкту обтяження вищевказаної Ѕ частини квартири зазначена ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_4 є єдиними спадкоємцями за законом першої черги за приписами ст.1261 ЦК України

Відповідно до ст.1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Наразі діяльність Попаснянського ЖКО припинено, у зв`язку з визнанням його банкротом без будь-якого правонаступництва, інформація щодо непогашених зобов`язань ОСОБА_3 відсутня.

Арешт частини квартири перешкоджає позивачу, який діє в інтересах неповнолітнього сина здійснити право власності повною мірою, що підтверджується довідкою державного нотаріуса від 07.12.2017 №106534930.

Ніяким іншим шляхом в даному випадку неможливо вирішити питання щодо зняття вищезазначеного арешту на частину квартиру позивача, що є перешкодою для реалізаціїї права на спдщину його та його неповнолітного сина, інтереси якох він представляє за незалежних від позивача причин, в зв"язку з чим подний позов підлягає задоволенню

При тім, суд зазначає, що спору про спадкове майно в межах даного судового розгляду не встановлено і при задоволенні поданого позову інтереси будь-яких інших осіб не порушуються.

Керуючись статтями 4, 12-13, 62, 77-78, 81-82, 89, 247, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Попаснянського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог : служба у справах дітей Попаснянської ВЦА, ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з Ѕ частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 11975224 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2011 р. № 25615318, яка винесена державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Попаснянського районного управління юстиції.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання до Попаснянського районного суду апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя А.В. Архипенко