Рішення № 85207283, 25.10.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/630/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 19 338 грн 10 коп.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ,) про стягнення заборгованості в сумі 19 338 грн 10 коп., з яких: 16 666 грн 64 коп. - заборгованість за кредитом; 466 грн 67 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1 789 грн 77 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 415 грн 02 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору кредитування від 24.09.2018 року, укладеного через систему інтернет-клієнт-банкінгу, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ".

Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

В даній позовній заяві відповідачем вказана фізична особа, що не є підприємцем, ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, 10 вересня 2019 року суд звернувся з листом до начальника відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Рівненській області ОСОБА_2 .М ОСОБА_3 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

16 вересня 2019 року від відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Рівненській області на адресу суду надійшла інформація (а.с. 37), згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року позовну заяву Банку від 22.08.2019 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 21 жовтня 2019 року.

У судове засідання 21 жовтня 2019 року позивач не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень № 3301310270165, № 3301310270173 (а.с. 40-41). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання 21 жовтня 2019 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310270181 (а.с. 42). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 21.10.2019 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 21 жовтня 2019 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2018 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Русланом Володимировичем (далі - Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - заява).

Відповідно до цієї заяви Клієнт приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті Банку https://privatbank.ua та прийняв на себе зобов`язання, зазначені в цих Умовах. Дана заява та Умови разом складають кредитний договір (а.с. 18, 20-25).

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його клієнтам.

Заява про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" із зразками електронного підпису уповноваженої особи, а також тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають договір банківського рахунка.

В розділі 1 заяви про приєднання сторонами визначено істотні умови кредитного договору:

- Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п. 1.1.);

- розмір кредиту: 50 000 грн. (п. 1.2.);

- строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту (п. 1.3.);

- проценти (комісія) за користування кредитом: 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4.);

- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний Клієнту у системі "Приват24 для бізнесу" (п. 1.5.);

- у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов (п. 1.6 .);

- кредитний договір вважається укладеним, якщо Клієнт підписав цю заяву протягом 10 днів з дати направлення заяви Клієнту в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі "Paperless". Якщо клієнт підписав заяву пізніше цього терміну, вона втрачає дію і укладення договору можливе тільки після подачі нової заяви на отримання кредиту та нового прийняття рішення Банком щодо можливості користування Клієнта (п. 1.10.).

Відповідно до графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, який є додатком № 1 до заяви сума погашення кредиту щомісяця становить 4 166 грн 67 коп., сума процентів - 900 грн 00 коп.

Заяву підписано із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку Банком (21.09.2018 р.) та з іншого - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Русланом Володимировичем (24.09.2019 р.) (а.с. 19).

За умовами п. 3.2.8.1. Умов передбачено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Рареrless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення кредитного договору.

Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1. Умов).

За умовами п. 3.2.8.3.1.3. Умов передбачено, що Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи із 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

За умовами п. 3.2.8.4.1. Умов, Банк зобов`язався надати Клієнту кредит за умови погодження можливості надання кредиту у відповідності до внутрішньобанківських методик оцінки фінансового стану та методик оцінки ризиків з подальшим перерахуванням коштів відповідно до заяви на поточний рахунок Клієнта або шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Клієнт зобов`язався, зокрема, використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.2.8.1. (п. 3.2.8.5.1. Умов); оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2. (п. 3.2.8.5.2. Умов); повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п. 3.2.8.5.3 Умов); сплатити Банку проценти згідно з п. п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. (п. 3.2.8.5.5. Умов).

За умовами п. 3.2.8.9.1. Умов передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов ).

Згідно п. 3.2.8.9.3. Умов, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1. Умов).

Зобов`язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п. п. 3.2.8.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту (п. 3.2.8.9.6. Умов).

За приписами п. 3.2.8.9.7. Умов, розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

Згідно п. 3.2.8.10.1. Умов, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом (п. 3.2.8.10.3. Умов).

Договір є чинним, згідно п. 3.2.8.11. Умов, з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Умовами передбачено наступні тарифи: проценти (комісія) за користування кредитом "КУБ", встановлено тариф у розмірі 2% в місяць від початкового розміру кредиту; проценти за користування кредитом, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором, встановлено тариф у розмірі 4% на місяць від суми простроченої заборгованості; розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ.

24 вересня 2019 року на виконання укладеного договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 50 000 грн 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 28).

Водночас, із змісту вказаної виписки та виписки (а.с. 29) вбачається, що Клієнтом було здійснено погашення кредиту в сумі 29 166 грн 69 коп.

Також з даних виписок вбачається, що відповідач здійснював погашення кредиту із порушенням строків встановлених п. 1.5. відповідної заяви.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення на його користь з відповідача заборгованості в сумі 19 338 грн 10 коп., з яких: 16 666 грн 64 коп. - заборгованість за кредитом; 466 грн 67 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1 789 грн 77 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 415 грн 02 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 21.10.2019 р., фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність 30 травня 2019 року за власним рішенням, про що міститься запис за № 25910060002008220.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 52 ЦК України).

За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (із внесенням до Державного реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 1.1. заяви, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що правовідносини між Банком та ОСОБА_1 виникли на підставі підписаної заяви та Умов, які разом складають кредитний договір, який за своєю правовою природою є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи кредитного договору та договору приєднання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 р. у справі № 182/1806/17).

Так, із змісту поданої заяви вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення та відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 24.09.2018 р. виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 50 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Водночас, у п. 1.5. заяви зазначено, що погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний здійснювати погашення кредиту рівними частинами до 24 числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як зазначалось вище, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково, а саме, здійснив погашення кредиту в сумі 29 166 грн 69 коп.

Як було встановлено судом, відповідач здійснював погашення кредиту із порушенням строків встановлених п. 1.5 відповідної заяви.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що відповідач допустив прострочення строків погашення відповідного кредиту суд дійшов висновку, що у позивача наявне право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказує на те, що станом на 21.08.2019 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 16 666 грн 64 коп.

З огляду на те, що своєчасне повернення кредитних коштів є одним з основних обов`язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 16 666 грн 64 коп.

Відтак, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 16 666 грн 64 коп. заборгованості за кредитом є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, як зазначає позивач, та не спростовано відповідачем, у ОСОБА_1 станом на 21.08.2019 р. наявна заборгованість за відсотками в розмірі 466 грн 67 коп., нарахованими на прострочену заборгованість згідно п. 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як зазначалось вище, п. 1.6. заяви передбачено, що Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

У п. 1.5. заяви сторони домовились яким чином здійснюється погашення процентів, а саме, щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу кредитні кошти 24.09.2019 р.

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплачувати проценти до 24 числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту.

Із змісту надано позивачем розрахунку заборгованості, зокрема, зі сплати процентів вбачається, що залишок заборгованості за простроченими процентами становить 466 грн 67 коп.

Відтак вимога про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, в сумі 466 грн 67 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, суд встановив, що відповідач свій обов`язок по сплаті комісії виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті відсотків у вигляді щомісячної комісії, яка станом на 21.08.2019 р. становить 1 789 грн 77 коп., яка є обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вже зазначалось судом, сторони згідно умов укладеного договору передбачили, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши банківські виписки та розрахунок позивача, суд встановив, що позивачем здійснювалось нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом і її заборгованість станом на 21.08.2019 р. становить 415 грн 02 коп.

Перевіривши вказаний розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним, тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 19 338 грн 10 коп., з яких: 16 666 грн 64 коп. - заборгованість за кредитом; 466 грн 67 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1 789 грн 77 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 415 грн 02 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 1 921 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 16 666 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 64 коп. - заборгованості за кредитом; 466 (чотириста шістдесят шість) грн 67 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1 789 (одну тисячу сімсот вісімдесят дев`ять) грн 77 коп. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 415 (чотириста п`ятнадцять) грн 02 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 жовтня 2019 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 позивачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1-Д; 49027, м. Дніпро, а/с 1800);

4 - відповідачу рекомендованим ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ).