Ухвала суду № 85206902, 25.10.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 жовтня 2019 року Справа № 912/2910/19

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши заяву Фермерського господарства "Лариса - 2008" (51323, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Новов`язівське, вул. Степова, 11, ідентифікаційний код 35798131) від 16.10.2019 про видачу судового наказу в порядку наказного провадження,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 на адресу господарського суду надійшла заява Фермерського господарства "Лариса - 2008" від 16.10.2019 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології і техніка Всесвіту" 160 000,00 грн заборгованості, що виникала внаслідок невиконання останнім своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу № ТВ-05000010 від 07.08.2019 та 7 872,88 грн пені, з покладенням на боржника витрат по сплаті судового збору.

Як слідує із змісту заяви, підставою стягнення грошової заборгованості заявник вказує порушення відповідачем п. 1.1., п. 3.3. та п. 3.5. Договору купівлі - продажу № ТВ-05000010 від 07.08.2019, який укладено між ТОВ "Техніка і технології Всесвіту" та ФГ "Лариса - 2008".

Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з доданих до заяви документів, 07.08.2019 між ТОВ "Технології і техніка Всесвіту" (Постачальник) та ФГ "Лариса - 2008" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №ТВ-05000010, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця товар, кількість і комплектність якого визначена специфікацією, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно специфікації до договору від 07.08.2019 сторони обумовили поставку катка подрібнювача шахового вартістю 160 000,00 грн.

07.08.2019 ТОВ "Технології і техніка Всесвіту" виставило ФГ "Лариса - 2008" рахунок на оплату по замовленню №5000020 у розмірі 160 000,00 грн.

На підставі отриманого рахунку, ФГ "Лариса - 2008" було здійснено стопроцентну передоплату вартості товару за договором, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 160 000,00 грн на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням № 209 від 08.08.2019 та випискою по рахунку ФГ "Лариса-2008".

Відповідно до специфікації від 07.08.2019, що є Додатком №1 до Договору купівлі-продажу № ТВ-05000010 від 07.08.2019, Постачальник зобов`язався поставити на адресу Покупця (Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н, с. Новов`язівське) товар, в строк 10 робочих днів з моменту оплати, відповідно до переліку, а саме КПШ-6 Каток подрібнювач шаховий.

Як вказує заявник, у зазначений строк Постачальник товар не поставив та не здійснив передачу Товару і на дату звернення з цією заявою до суду.

Таким чином, на думку заявника, ТОВ "Технології і техніка Всесвіту" своїми діями та бездіяльністю порушило умови Договору (п.1.1, 3.3, 3.5) та вимог чинного законодавства.

Посилаючись на норми ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України заявник зазначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, заявник, не розкриваючи зміст статті, посилається в прохальній частині заяви, в тому числі і на статтю 693 Цивільного кодексу України.

При розгляді вказаної заяви суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

В свою чергу, грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

У випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України) не вважаються грошовими зобов`язаннями, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Господарський суд наголошує, що за своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як зобов`язання за договором, а є лише наслідком невиконання боржником зобов`язання за договором від 07.08.2019 № 05000020 щодо поставки товару.

В укладеному Договорі купівлі-продажу № № ТВ-05000010 від 07.08.2019 від 07.08.2019 сторони не передбачили обов`язку щодо повернення попередньої оплати в разі непоставки товару.

Таким чином, заявлену ФГ "Лариса - 2008" вимогу про стягнення з ТОВ "Технології і техніка Всесвіту" 160 000,00 грн суд не розцінює як безспірну, оскільки заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за договором.

Крім того, заявник просить стягнути з боржника 7 872,88 грн пені, яка нарахована відповідно до п. 5.3. Договору купівлі-продажу № ТВ-05000020 від 07.08.2019, яким передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки товару Продавцем, Покупцем може нараховуватись пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки.

Суд зазначає, що згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Вимога про сплату пені хоча й має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань (п. 1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Як вбачається з поданої ФГ "Лариса - 2008" заяви, до складу заборгованості, заявником також включено пеню, яка за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є штрафною санкцією за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання та заходом відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу міститься вимога про стягнення пені, яка за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 154 ГПК України).

Враховуючи, що заявлена Фермерським господарством "Лариса - 2008" вимога не є вимогою у розумінні ч. 1 ст. 148 ГПК України та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, тому у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології і техніка Всесвіту" 160 000,00 грн боргу та 7 872,88 грн пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду у позовному порядку.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Фермерському господарству "Лариса - 2008" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології і техніка Всесвіту" 160 000,00 грн боргу та 7 872,88 грн пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити Фермерському господарству "Лариса - 2008" за адресою: 51323, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Новов`язівське, вул. Степова, 11 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Технології і техніка Всесвіту" за адресою: 25028, м. Кропивницький, просп. Університетський, 3.

Ухвалу підписано 25.10.2019.

Суддя В.В.Тимошевська

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно - телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.