Рішення № 85206877, 22.10.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/1791/19

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіасервіс" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 11, офіс, код ЄДРПОУ 36504056)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЗК" Авіафінсервіс" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Покровська, буд. 27, код ЄДРПОУ 42059706)

про стягнення боргу, штрафу, пені, втрат від інфляції та 3% річних,

за участі представників:

позивач: Льопа О.В. (ордер серія: ПТ №071181 від 15.07.2019);

відповідач: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 15.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіасервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЗК" Авіафінсервіс" про стягнення боргу, штрафу, пені, втрат від інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

26.07.2019 через канцелярію надійшла заява позивача б/н від 24.07.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Позов обґрунтований наступним:

- 12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіасервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЗК" Авіафінсервіс" (покупець) укладено договір поставки авіапалива № УАС/18/06/12-1. Крім того, 12.12.2018 сторонами укладено контракт аеропорту № 1/19 до договору поставки авіапалива № УАС/18/06/12-1 від 12.06.2018;

- В період з 14.03.2019 по 22.03.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 7251670,16 грн;

- прийнятий товар оплачено відповідачем лише частково та з порушенням, встановленого договором строку, всього у сумі 3053954,79 грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 4197715,37 грн.

Ухвалою від 31.07.2019 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 19.08.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

В судовому засіданні 19.08.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.09.2019.

30.08.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано додаткові докази.

09.09.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судову засіданні 09.09.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.10.2019.

27.09.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано додаткові докази.

07.10.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 07.10.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.10.2019.

В судовому засіданні 22.10.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги, відповідач в судове засідання не з`явився.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом. Про факт належного повідомлення відповідача свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вх. № 28844/19 від 13.08.2019, вх. № 29753/19 від 20.08.2019, вх. № 29608/19 від 20.08.2019, вх. № 31592/19 від 09.09.2019, вх. № 35097/19 від 04.10.2019.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіасервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЗК" Авіафінсервіс" (покупець) укладено договір поставки авіапалива № УАС/18/06/12-1.

Відповідно до п.п. 3.1., 4.1. договору постачальник зобов`язується передавати (поставляти) покупцеві на умовах, передбачених цим договором паливо, а покупець зобов`язується приймати паливо і оплачувати за нього грошову суму в розмірі і на умовах, визначених цим договором. Специфічні умови поставки палива в конкретних аеропортах – кількість палива, що поставляється, ціна або механізм її визначення, порядок оплати, а також інші умови, погоджені покупцем і постачальником, що необхідні для поставки палива в конкретних аеропортах, деталізуються в контракті аеропорту.

12.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіасервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПЗК" Авіафінсервіс" (покупець) укладено контракт аеропорту № 1/19 до договору поставки авіапалива № УАС/18/06/12-1 від 12.06.2018.

Відповідно до п.п. 1, 2 вказаного контракту аеропортами заправки є аеропорт «Бориспіль», аеропорт «Львів», аеропорт «Київ» (Жуляни). Кількість палива, що поставляється протягом дії цього контракту: 3000 +/- 5%.

Згідно п. 3.1. контракту на дату підписання останнього ціна 1 тони палива становить: в аеропорту «Бориспіль» 28500,00 грн, в аеропорту «Львів» 31030,00 грн, в аеропорту «Київ» (Жуляни) 30700,00 грн.

Поставка палива здійснюється постачальником за умови 100% попередньої оплати покупцем партії палива не пізніше дня, що передує дню здійснення авіарейсу (дати вильоту ПС). Оплата партії палива здійснюється покупцем тільки на підставі виставленого постачальником рахунку в національній валюті України – гривнях. В платіжних документах покупець зобов`язаний вказати номер і дату виставленого рахунку на оплату, а також номер і дату даного договору та контракту аеропорту. У разі поставки постачальником палива без надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника в якості попередньої плати за паливо, покупець зобов`язаний провести за нього розрахунок в день здійснення поставки палива в паливний бак ПС (п.п. 4.5., 4.6., 4.8. контракту аеропорту).

Умовами п. 9.1.4. договору передбачено аналогічний порядок оплати прийнятого палива.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до видаткових ордерів від 14.03.2019, 15.03.2019, 16.03.2019, 17.03.2019, 18.03.2019, 19.03.2019, 21.03.2019, 22.03.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв паливо загальною вартістю 7251670,16 грн (копії орендарів по всім аеропортам містяться в матеріалах справи).

Крім того, сторонами складено зведений акт приймання-передачі палива від 31.03.2019, в якому сторонами також зафіксували факт поставки позивачем в період з 14.03.2019 по 22.03.2019 палива відповідачу загальною вартістю 7251670,16 грн (міститься в матеріалах справи). Вказаний акт підписано директором відповідача та скріплено його печаткою.

Паливо прийнято відповідачем без зауважень, тож судом, встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, а у відповідача виник обов`язок оплатити прийнятий товар.

Умовами договору передбачено продаж товару на умовах передоплати, водночас, вбачається, що прийнятий товар оплачено відповідачем лише частково та з порушенням, встановленого договором строку. Так, відповідач здійснював оплати 12.03.2019, 18.03.2019, 19.03.2019, 20.03.2019на загальну суму 3053954,79 грн. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та довідкою з банку, наданими Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (містяться в матеріалах справи).

З наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення останнього до суду з даним позовом складала 4197715,37 грн.

Водночас, протягом розгляду даної справи в суді (31.07.2019 відкрито провадження у справі) відповідачем 16.08.2019 та 21.08.2019 частково погашено заборгованість на суму 100000,00 грн. Вказаний факт також підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, наданими товариством «Укрсиббанк» (містяться в матеріалах справи).

Крім того, в матеріалах справи міститься лист відповідача № 16/09 від 16.09.2019 до позивача, в якому він визнає факт наявності у нього простроченої заборгованості та повідомляє про здійснення зазначених оплат.

Отже, судом встановлено, що внаслідок часткових оплат відповідача протягом розгляду даної справи в суді, залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 4097715,37 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заборгованість у сумі 100000,00 грн погашена відповідачем, що підтверджено відповідними доказами, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн боргу за відсутністю предмету спору.

Тож, на розгляді суду залишилась вимога про стягнення з відповідача 4097715,37 грн.

Слід зазначити, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, доказів повної оплати товару або контррозрахунку суми боргу не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Оскільки вказана сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи документами, відповідач доказів повної оплати боргу не надав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 4097715,37 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 373263,60 грн пені, 31612,95 грн 3% річних, 71655,00 грн втрат від інфляції, нарахованих у зв`язку із простроченням відповідачем своїх зобов`язань з оплати прийнятого палива.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення покупцем терміну оплати палива, передбаченого п. 9.1.4. цього договору, або іншого терміну оплати палива, передбаченого контрактом аеропорту, постачальник має право застосувати до покупця наступні санкції (усі разом або деякі з них на власний розсуд і вибір): припинити постачання палива покупцеві до повного погашення заборгованості за паливо; вимагати від покупця сплати пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу; здійснювати наступну поставку палива покупцеві на умовах попередньої оплати кожної запланованої до поставки партії палива, навіть якщо контрактом аеропорту передбачений інший порядок його оплати (п. 9.2. договору).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розраховано пеню та 3% річних за період з дня наступного за днем поставки палива по 14.06.2019 (з врахуванням часткових оплат), по поставці 22.03.2019 – по 15.07.2019. Втрати від інфляції розраховані позивачем виходячи із суми боргу 4197715,37 грн за період квітня по травень 2019 року.

Суд, перевіривши розрахунки пені, 3% річних та втрат від інфляції, надані позивачем, встановив, що останні є арифметично вірними, складеними відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, виходячи з чого, вимоги позивача про стягнення з відповідача 373263,60 грн пені, 31612,95 грн 3% річних, 71655,00 грн втрат від інфляції підлягають задоволенню повністю у заявлених сумах.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в частині розглянутих позовних вимог.

Щодо судового збору у сумі 1500,00 грн, що сплачений за вимогу про стягнення 100000,00 грн основного боргу, провадження з розгляду якої судом закрито, то позивач має право подання клопотання про його повернення в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЗК" Авіафінсервіс" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Покровська, буд. 27, код ЄДРПОУ 42059706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіасервіс" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 11, офіс, код ЄДРПОУ 36504056) 4097715,37 грн боргу, 373263,60 грн пені, 31612,95 грн 3% річних, 71655,00 грн втрат від інфляції, а також 68613,70 грн судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн основного боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз