Ухвала суду № 85205932, 25.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.10.2019Справа № 910/9327/19

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії

України"

про забезпечення зустрічного позову

у справі № 910/9327/19

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії

України"

про стягнення 119 884 685,25 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія

"Міжнародні авіалінії України"

До Державного підприємства обслуговування повітряного

руху України

про зобов`язання вчинити дії

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 119 884 685,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушенням вимог Повітряного кодексу України та Конвенції про міжнародну цивільну авіацію у період з січня по квітень 2019 року не здійснив оплату наданих позивачем послуг з аеронавігаційного обслугоування в зоні відповідальності України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9327/19 від 22.07.2019 позовну заяву Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 119 884 685,25 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.09.2019.

В підготовчому засіданні 05.09.2019 відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України було оголошено перерву до 03.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 підготовче засідання було відкладено на 24.10.2019.

24.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зобов`язання вчинити дії разом з клопотанням про поновлення строку на подання зустрічного позову.

Зустрічний позов мотивований тим, що плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден, яку позивач нараховує відповідачу, тривалий час не переглядалась, є завищеною та сформована з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, не відповідає приписам Повітряного кодексу України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю. На думку відповідача, задоволення зустрічного позову виключатиме задоволення первісного позову, що, в свою чергу, свідчить про взаємопов`язаність позовів та доцільність їх спільного розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 поновлено Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" строку на подання зустрічної позовної заяви та прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом.

24.10.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" разом зустрічною позовною заявою надійшла заява про забезпечення зустрічного позову, в якій відповідач просить суд:

- заборонити Державному підприємству обслуговування повітряного руху України припиняти аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»;

- заборонити Державному підприємству обслуговування повітряного руху України вчиняти дії, пов`язані з відмовою надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України».

Заява обґрунтована тим, що позивач має намір припинити аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден відповідача, у зв`язку з неоплатою послуг, вартість яких розрахована з порушенням вимог чинного законодавства. Оскільки правом, на захист якого відповідачем пред`явлено зустрічний позов, є право на вільне користування повітряним простором України та отримання послуг з аеронавігаційного обслуговування (далі за текстом - АНО) за належним чином сформованою платою, припинення надання відповідних послуг позивачем до вирішення зустрічного позову по суті унеможливить ефективний захист прав відповідача, для захисту яких і було пред`явлено зустрічний позов.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про забезпечення зустрічного позову та додані до неї докази, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, із наданих відповідачем доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення зустрічного позову вбачається, що листом від 18.10.2019 № 1-14.1/6270/19 Украерорух повідомив МАУ про вжиття заходів з погашення заборгованості, у тому числі за січень-квітень 2019 року, шляхом припинення надання послуг з АНО. Дане повідомлення зроблено незважаючи на те, що листами від 14.03.2019 № 05.02.76, від 26.03.2019 № 05.02-81, від 22.04.2019 № 05.02-92, від 03.06.2019 № 05.02-110 відповідач оскаржив рахунки та акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг за січень-квітень 2019 року, а згідно з ч. 4 ст. 36 Повітряного кодексу України вжиття провайдером аеронавігаційного обслуговування заходів щодо відшкодування боргу у вигляді припинення надання послуг з АНО можливе виключно у разі несплати боржником неоскарженого рахунка. В подальшому, повідомлення про припинення аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден МАУ було надіслане Украерорухом засобами авіаційного зв`язку (система AFTN) 22.10.2019.

Суд погоджується з доводами відповідача, що повідомлення позивача про припинення аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден носить реальний характер та може бути реалізоване позивачем, що, в свою чергу, завдасть значних збитків відповідачу та його пасажирам.

При цьому, суд бере до уваги наявні в матеріалах справи лист позивача від 26.11.2018 № 5.3-17-1443 про припинення надання послуг з АНО та телеграми позивача за червень-серпень 2018 року про заборону виконання відповідачем окремих рейсів у зв`язку з неоплатою послуг, з вартістю яких відповідач не погоджується.

Повідомляючи відповідача про можливість припинення аеронавігаційного обслуговування, позивач фактично змушує відповідача оплатити послуги з АНО за цінами, які, на думку відповідача, є незаконними та порядок розрахунку яких оскаржується відповідачем в межах зустрічного позову у даній справі.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до пункту 5 розділу VІІІ Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України», затверджених наказом Державної авіаційної служби України, Міністерства оборони України від 11.05.2018 № 430/210, Украероцентр (структурний підрозділ Украероруху) забороняє використання повітряного простору, якщо користувачу повітряного простору відмовлено в наданні АНО під час планування польоту GAT або його частини в контрольованому повітряному просторі обслуговування повітряного руху.

Отже, у випадку припинення надання позивачем послуг з АНО відповідачу, останній не зможе користуватись повітряним простором України, заплановані до здійснення відповідачем рейси будуть скасовані, пасажири не дістануться пунктів призначення та вимагатимуть відшкодування заподіяної шкоди. За такої ситуації відповідач буде змушений ініціювати нові судові процеси задля захисту права на вільне користування повітряним простором України та отримання послуг з АНО за належним чином сформованою платою, в той час як з метою захисту даного права відповідачем вже подано зустрічний позов у даній справі і подання нових позовів ефективному захисту порушеного права відповідача очевидно не сприятиме.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також суд враховує правову позицію, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, "з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на те, що позивач у зустрічному позові просить суд зобов`язати відповідача відкликати рахунки за січень-квітень 2019 року, формувати та виставляти рахунки на оплату послуг з АНО за вартістю, що не перевищує витрати на їх надання, а відповідач за зустрічним позовом при цьому вчиняє дії щодо припинення надання послуг з АНО, у зв`язку з неоплатою рахунків, що оскаржуються позивачем за зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що невжиття заходів до забезпечення зустрічного позову унеможливить ефективний захист прав позивача за зустрічним позовом та не сприятиме передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведене вище, подана заява про забезпечення зустрічного позову визнається судом обґрунтованою щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству обслуговування повітряного руху України припиняти аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» та вчиняти дії, пов`язані з відмовою надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України».

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом зустрічного позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги за зустрічним позовом, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист порушених прав, у разі задоволення позову.

При цьому, задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову забезпечить збалансованість інтересів сторін.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач понесе збитки, у зв`язку із заявою позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, 138-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення зустрічного позову шляхом:

- заборони Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код 19477064) припиняти аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (ідентифікаційний код 14348681);

- заборони Державному підприємству обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код 19477064) вчиняти дії, пов`язані з відмовою надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (ідентифікаційний код 14348681).

3. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.10.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 25.10.2022.

4. Зазначена ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.

Стягувач за ухвалою: Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (ідентифікаційний код 14348681, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4).

Боржник за ухвалою: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код 19477064, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт).

5. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Артем Ігорович Привалов