Ухвала суду № 85205553, 25.10.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.10.2019 Справа № 908/2810/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви від 01.10.2019 б/н (вх. № 3012/08-07/19 від 07.10.2019)

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (ідентифікаційний код 32121458, юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69057)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Малиновського Григорія Григоровича (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення 7520,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” з позовом до Фізичної особи-підприємця Малиновського Григорія Григоровича про стягнення 7520,34 грн., з яких 6332,83 грн. – основний борг, 459,14 грн. – інфляційні втрати, 193,00 грн. – 3% річних, 535,37 грн. - пеня.

Підставою для звернення з позовом зазначено порушення відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №204031 від 01.10.2016 щодо оплати спожитої теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року на суму 6332,83 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання вказаного договору позивач поставляв теплову енергію позивачу в нежитлові приміщення, які перебувають в оренді відповідача згідно з договором оренди №49/15 від 01.12.2015, а саме: нежитлове приміщення №181 загальною площею 22,40 кв.м., розташоване за адресою: вул. Перемоги, буд. 131, м. Запоріжжя, та частину приміщень загального користування площею 5,70 кв.м. третього поверху будівлі (літ. А-3). На підтвердження суми заборгованості позивач посилається на акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року, які надсилались позивачем відповідачу та не були оплачені відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 6332,83 грн. За прострочення оплати теплової енергії позивач нарахував інфляційні втрати за період грудень 2016 року – серпень 2018 року в сумі 459,14 грн., 3% річних за період з 20.11.2016 по 19.09.2018 в сумі 193,00 грн. та пеню за період з 20.12.2017 по 19.09.2018 в сумі 535,37 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України “Про теплопостачання”, Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою від 15.10.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 234 ГПК України та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

У встановлений строк позивач надіслав суду письмові пояснення з доказами на виконання ухвали суду.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку, що позивач усунув не всі недоліки, на які вказував суд.

Зокрема, позивачу слід було надати опис вкладення на підтвердження надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу на юридичну адресу.

Позивач не надав опису вкладення на підтвердження надсилання позовної заяви з додатками відповідачу на юридичну адресу.

Натомість позивач надав накладну АТ «Укрпошта» від 22.10.2019 №6903526835206 на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_2 . З даної накладної не вбачається, яка кореспонденція була направлена відповідачу, тому вона не підтверджує факт надсилання відповідачу саме позовної заяви з додатками.

Крім того, суд вимагав від позивача надати на підтвердження надсилання відповідачу на юридичну адресу позовної заяви з додатками саме опис вкладення, як це передбачено нормою ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Зазначені вимоги позивачем не виконано.

Також позивач надіслав відповідачу письмові пояснення на виконання ухвали суду на адресу, яку позивач визначає як адресу для листування: вул АДРЕСА_3 Перемоги АДРЕСА_4 . 131 АДРЕСА_5 прим АДРЕСА_6 . З огляду на те, що суд зобов`язав позивача надіслати позовну заяву на юридичну адресу відповідача, документи щодо усунення недоліків позовної заяви також слід було надіслати на юридичну адресу.

Отже, позивач не виконав вимог суду в повному обсязі.

Суд не може прийняти надані позивачем докази надсилання відповідачу позовної заяви та документів щодо усунення недоліків позовної заяви, які надіслані відповідачу на адресу для листування ( АДРЕСА_7 . АДРЕСА_8 прим АДРЕСА_6 ), оскільки за змістом норм ГПК України місцезнаходження сторони, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, визначається згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач як сторона судового процесу не повідомляв суду адресу для направлення йому кореспонденції.

Отже, повідомлення відповідача про розгляд справи має здійснюватися судом за юридичною адресою відповідача.

Зазначення адреси для листування в договорі 2016 року не свідчить про те, що відповідач знаходиться за даною адресою на даний час. Позивач не надав доказів отримання відповідачем позовної заяви та документів щодо усунення недоліків позовної заяви за цією адресою.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Тобто строк на подання відзиву для відповідача обчислюється саме з дня отримання ним ухвали суду. У зв`язку з цим суд не може зобов`язати позивача повторно надіслати відповідачу позовну заяву з документами щодо усунення недоліків позовної заяви на належну адресу (юридичну), оскільки це вплине на реалізацію відповідачем своїх процесуальних прав щодо подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, оскільки позивач не виконав вимог суду, викладених в ухвалі про залишення позову без руху, суд повертає позовну заяву з доданими до неї документами заявнику.

У зв`язку з поверненням позовної заяви позивач має право на повернення сплаченого судового збору згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися з даною позовною заявою повторно у встановленому ГПК України порядку.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 01.10.2019 б/н (вх. № 3012/08-07/19 від 07.10.2019) Концерну “Міські теплові мережі” з додатками повернути позивачу.

Додаток: позовна заява від 01.10.2019 б/н (вх. № 3012/08-07/19 від 07.10.2019) з додатками усього на 88 арк., к тому числі оригінал платіжного доручення №22502 від 25.07.2019 про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн., фіскального чеку та накладної АТ «Укрпошта» від 01.10.2019 №6903526746572, опису вкладення від 01.10.2019 на ім`я ФОП Малиновського Г.Г.; лист від 21.10.2019 б/н (вх. №08-08/21971/19 від 22.10.2019 з додатками, у тому числі оригінали фіскального чеку та накладної АТ «Укрпошта» від 22.10.2019 №6903526835206, опису вкладення від 22.10.2019.

Ухвала набрала законної сили 25.10.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області.

Суддя О.В. Федорова