Рішення № 8520553, 24.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.2010 р. Справа № 14/7

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65", м. Львів

до Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Вонігово Тячівського району

про стягнення боргу у сумі 9034, 40 грн.,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: -

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65", м. Львів (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Вонігово Тячівського району (далі - відповідач) про стягнення боргу у сумі 9034,40грн., як залишку проведеної попередньої оплати.

Позивачем у позовній заяві (а.с.2-3) зазначено обставину щодо перерахування на користь відповідача загальної суми 45004,40грн., як проведеної попередньої оплати на підставі рахунків відповідача за №1 від 01.03.2007р. та за №3 від 03.04.2007р.

Відповідачем було відпущено на користь позивача продукцію на загальну суму 35970грн. відповідно за накладною №5 від 31.03.2007р. на суму 20735грн. та за накладною №10 від 06.07.2007р. на суму 15235грн.

Оскільки, на різницю в сумі 9034,40грн. між сумою попередньої оплати та сумою виконання відповідачем зобов”язання, відповідачем не було відпущено на користь позивача продукцію щебінь, позивачем надсилались на адресу відповідача листи вимоги про повернення суми 9034,40грн., які (вимоги) були залишені відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суми 9034,40грн. заборгованості, як залишку попередньої оплати.

Від позивача на підставі листа від 01.03.2010р. надійшли до матеріалів справи 09.03.2010р. (вх.номер канцелярії суду 05/1-17-1762) витребувані, як ухвалою суду від 13.02.2010р. у справі №14/7 та які зазначені в ухвалі суду від 03.03.2010р. у справі №14/7, документи в оригіналах та засвідчених копіях, якими підтверджуються позовні вимоги у заявленому предметі позову та даним листом просить суд вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи у даному судовому засіданні, разом з тим не скористався наданим судом правом щодо забезпечення участі у розгляді справи уповноваженого представника та подання письмового відзиву на позов з доказами в його обгрунтування.

Слід зазначити, що адреса відповідача, на яку судом надсилалася даному відповідачеві кореспонденція суду та яка зазначена в позовній заяві, є ідентичною адресі, зазначеній державним реєстратором Тячівської РДА у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який надісланий останнім листом від 11.03.2010р. за №48 до матеріалів справи (а.с.47-48).

За вищезазначених обставин, спір вирішується судом по суті у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Вивчивши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1) та в п.4 зазначено, що дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до вимог п.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом та в п.2 зазначено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до вимог п.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з надісланих позивачем листом від 01.03.2010р. до матеріалів справи копій з: рахунку №1 від 01.03.2007р. постачальник ПП ОСОБА_1 зобов”язувався відпустити ВАТ „Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65", м. Львів, як платнику - щебень на суму 30000грн. та рахунку №3 від 03.04.2007р. постачальник ПП ОСОБА_1 зобов”язувався відпустити ВАТ „Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65", м. Львів, як платнику - щебень на суму 15004,40грн.

Позивачем - ВАТ „Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65", м. Львів було проведено на користь відповідача - ПП ОСОБА_1 попередню оплату вищезазначених рахунків на загальну суму 45004,40грн., що підтверджується оригіналом з банківського рахунку позивача за 06.03.2007р. про перерахування суми 30000грн. на користь відповідача - ПП ОСОБА_1 (а.с.42) та оригіналом з банківського рахунку позивача за 04.04.2007р. про перерахування суми 15004,40грн. на користь відповідача - ПП ОСОБА_1І.(а.с.43), та засвідченими копіями з даного банківського рахунку за вищезазначені періоди, які долучені до матеріалів справи (а.с.16-17).

Відповідачем - ПП ОСОБА_1 було відпущено на користь позивача - ВАТ „Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65", м. Львів за накладною №5 від 31.03.2007р. продукцію ( щебінь) на суму 20735грн., що підтверджується оригіналом накладної №5 від 31.03.2007р. (а.с.35) та за накладною №10 від 06.07.2007р. продукцію ( щебінь) на суму 15235грн., що підтверджується оригіналом накладної №10 від 06.07.2007р. (а.с.36), та засвідченими копіями з даних накладних, які долучені до матеріалів справи (а.с.9-10).

Отже, залишилась невідпущеною відповідачем на користь позивача продукція (щебінь) на суму 9034,40грн. із загальної суми 45004,40грн. проведеної попередньої оплати.

Пунктом 2 статті 693 ЦК України передбачено, зокрема право покупця, який провів попередню оплату, вимагати від продавця або передання оплаченого товару (в тому числі в повному обсязі) або повернення суми попередньої оплати (в тому числі в повному розмірі або в тому розмірі, в якому не передано продавцем товар).

Позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога від 09.02.2009р. №490 про необхідність повернення позивачеві залишку коштів у розмірі 9034,40грн., оригінал якої (вимоги) надано позивачем до матеріалів справи (а.с.37), що підтверджується її (вимоги) надсилання оригіналом поштової квитанції від 11.02.2009р. (а.с.38) та засвідченою копією з даної вимоги та поштової квитанції, які долучені до матеріалів справи (а.с.11-12).

Позивачем на адресу відповідача надсилалась повторна вимога від 03.12.2009р. №752 про необхідність повернення позивачеві залишку коштів у розмірі 9034,40грн., оригінал якої (вимоги) надано позивачем до матеріалів справи (а.с.39), що підтверджується її (вимоги) надсилання оригіналом списку №436 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 04.12.2009р. (а.с.40) та засвідченою копією з даної повторної вимоги та з даного списку, які долучені до матеріалів справи (а.с.13-14).

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був виконати обов”язок щодо повернення позивачеві суми 9034,40грн., у семиденний строк від дня пред'явлення, як первинної вимоги від 09.02.2009р. №490, так і повторної вимоги від 03.12.2009р. №752.

. Вищезазначені вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та без виконання.

Отже, наявна у відповідача перед позивачем сума 9034,40грн.. заборгованості від загальної суми 45004,40грн отриманої попередньої оплати, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, є належним чином позивачем підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами та не спростована відповідачем, а тому позовні вимоги позивача у заявленому позові підлягають до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку сума 9034,40грн. заборгованості залишку проведеної попередньої оплати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 106 грн. та в розмірі 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 202, 205, 206, 525, 526, 530 та 693 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Закарпатській філії ВАТ „Кредобанк”, м. Ужгород, МФО 312237 / на користь Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно - будівельне управління № 65" /м. Львів, вул. Татарська,14, код ЄДРПОУ 03448630, р/р 260093011095 у філії Львівське обласне відділення ВАТ „ Ощадбанк”, МФО 325796/ суму 9034,40грн. заборгованості залишку проведеної попередньої оплати, суму 106грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та суму 236грн. у відшкодування понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець