Рішення № 8520439, 16.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.10 р.                     Справа № 30/222                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 24852989)

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Насолода”, м.Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 31477332)

про: стягнення заборгованості за договором №01/10-09 від 01 жовтня 2009 року на виготовлення поліграфічної продукції у розмірі 13944,52 грн., пені у сумі 7035,94 грн.. штрафу у сумі 1108,15 грн.

за участю:

представника Позивача – Конапльов С.В. (за довіреністю №б/н від 02.03.2010 року)

представника Відповідача – Декабрський А.М. (за довіреністю 08/06-09 від 03.06.2009 року)

Відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09 березня 2010 року проголошувалась перерва до 16 березня 2010 року.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим”, м. Луганськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Насолода”, м.Слов’янськ, Донецька обл. (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №01/10-09 від 01 жовтня 2009 року на виготовлення поліграфічної продукції у розмірі 13944,52 грн., пені у сумі 7035,94 грн., штрафу у сумі 1108,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №01/10-09 від 01 жовтня 2009 року, щодо оплати виготовлення поліграфічної продукції.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір на виготовлення поліграфічної продукції №01/10-09 від 01 жовтня 2009 року (а.с.7-9), специфікацію №3 від 01.10.2009 року (а.с.10), довіреність на отримання матеріальних цінностей (а.с.11, 13),видаткові накладні (а.с.12, 14-15), виписки з банківського рахунку (16-18).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду 12 січня 2010 року надав наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим” (а.с.23), статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим” (а.с.24-38), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.39), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 31.12.2009 рік складає 2863,00 грн. (а.с.41).

12 січня 2010 року Відповідачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву (а.с.43), у якому вказує, що виготовлення та передача продукції на виконання умов договору відбувалась лише за одною видатковою накладною №РН – 01288 від 23 жовтня 2009 року на суму 19081,52 грн. (виготовлення та поставка етикеток „Акватика” згідно специфікації та умовам договору). Інші дві видаткові накладні №311.1фл від 02 листопада 2009 року та №РН – 01289 від 23 жовтня 2009 року (виготовлення та поставка фотополімерних печатних форм „Акватика”) відносяться до інших зобов’язань між сторонами, які не регулюються договором про виготовлення поліграфічної продукції №01/10-09 від 01 жовтня 2009 року, тому не можуть бути предметом даного судового спору. Причому видаткова накладна №РН-01289 від 23 жовтня 2009 року на даний час вже оплачена. Також Відповідачем були надані платіжні доручення (а.с.44-46 ).

Представник Відповідача на виконання ухвали суду 16 лютого 2010 року через канцелярію суду надав наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін (а.с.56), рахунок – фактуру №383фл від 23 жовтня 2009 року (а.с.57), рахунок фактуру №388.1фл від 02 листопада 2009 року (а.с.58), платіжні доручення (а.с.59-60).

Позивач на виконання ухвали суду 17 лютого 2010 року через канцелярію суду надав наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 31.01.2010 рік складає 780,00 грн. (а.с.64), рахунки фактури (а.с.66-73).

Ухвалою суду від 22 лютого 2009 року за підписом заступника голови господарського суду Донецької області Ємельяновим А.С. відповідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено процесуальний строк розгляду справи до 23 березня 2010 року.

Заявою від 02 березня 2010 року №140 (а.с.80) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення пеню у розмірі 7035,94 грн., штраф у сумі 1 1080,15 грн.

Суд розглядає відносно вимог, визначених у заяві від 02 березня 2010 року №140 (а.с.80), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 16 березня 2010 року з’явився, оголосив заяву про зменшення позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання 16 березня 2010 року з’явився, оголосив заперечення на позовну заяву.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції №01/10-09 (далі за текстом –Договір)

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець виготовляє продукцію згідно з даним Договором та затвердженим Замовником оригіналом – макетом, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити продукцію по накладній згідно з умовами даного договору. Загальна кількість виготовленої продукції по технологічним причинам може змінюватись до 15 (п’ятнадцяти) % у сторону збільшення або зменшення. Фактична кількість виготовленої за даним договором Продукції встановлюється відпускними накладними.

У розділі 2 Договору сторони дійшли згоди щодо суми договору та порядку розрахунків:

- загальна вартість Договору складає 1000000 (один мільйон) гривень, в т.ч. ПДВ 20%. Фактична сума вартості виготовленої продукції за договором Продукції встановлюється відпускними накладними.

Фотополімерна форма для печатки продукції виготовляється силами Виконавця за рахунок засобів Замовника та оплачується останнім за окремо виставленому рахунку – фактурі. Фотополімерна форма зберігається у Виконавця, але є власністю Замовника до її повного зносу, після чого здається в утиль.

У випадку змін цін на видаткові матеріали для виготовлення поліграфічної продукції, ціна може змінюватись по узгодженню між сторонами, що оформлюється додатковою угодою між сторонами. При недосягненні згоди по ціні договір може бути розірваний. (п.2.1 Договору)

- за виготовлену по даному договору продукцію Замовник виплачує Виконавцю грошові кошти відповідно виставленим рахункам або специфікаціям в наступні строки:

- 100% оплата протягом 21 календарний день з моменту отримання готової продукції.

- Датою оплати продукції вважається день перерахування коштів банком Замовника на поточний рахунок Виконавця (п.2.3 Договору).

У випадку порушення строків оплати поліграфічної продукції, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 1% від вартості прострочення платежу за кожен день прострочення. При цьому, сторони керуючись положеннями ст.ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67 (ч.2) 179 (ч.4) Господарського кодексу України, встановили розмір штрафних санкцій (пені) іншої, чим передбачений Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96 – ВР від 22.11.1996 року. При цьому строк, в межах якого нараховується пеня, встановлений сторонами у три роки (п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 259 Цивільного кодексу України. (п.5.2 Договору).

При простроченні виготовлення Продукції, а рівно при простроченні оплати Продукції на строк більш 30 календарних днів прострочивши сторона виплачує іншій стороні крім пені штраф у розмірі 10% від вартості, не виготовленої продукції або від несплаченої Замовником суми. Сплата штрафних санкцій не звільнює винну сторону від виконання зобов’язань по договору. При цьому строк, у межах якого нараховується штраф, встановлений сторонами у три роки (п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 259 Цивільного кодексу України). (п.5.4 Договору).

Договір вступає в дію дня його підписання Сторонами та діє до 01 жовтня 2010 року, а в частині виконання грошових зобов’язань - до їх повного виконання (п.6.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем була виготовлена поліграфічна продукція на суму 19081,52 грн. та фотополімерна печатної форма, що підтверджується видатковими накладними (а.с.12, 14-15). Видаткові – накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін.

Позивачем були виставлені рахунки – фактури (а.с.66-73).

Відповідачем була здійснена оплата за виготовлення продукції та фотополімерна печатна форма з порушенням строків виконання зобов’язань щодо оплати передбаченою умовами договору, у зв’язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені та штрафу:

- за видатковою накладною №РН-01288 від 23.10.2009р. (за період з 14.11.09 по 10.12.09 та за період з 11.12.09 по 15.12.09) розмір пені склав - 5706,08 грн., штраф – 1108,15 грн.

- за видатковою накладною №РН-01289 від 23.10.2009р (за період з 14.11.09 по 03.12.09) розмір пені склав 700,00 грн.

- за видатковою накладною №311.1 фл від 02.11.2009р. (за період з 23.11.09 по 15.12.09) розмір пені склав 629,86 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав визначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі порушення строків оплати поліграфічної продукції, сформульована безпосередньо у п.5.2 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані. Проте, Позивач не врахував положення статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” де зазначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі лише 320,48 грн. за видатковою накладною №РН-01288 від 23.10.2009р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно п.3.1 Договору, завдання замовника на виготовлення поліграфічної продукції оформлюється специфікацією, в якій сторони погоджують асортимент, кількість та вартість продукції, а також матеріал який буде використовуватись для друку. Як вбачається зі специфікації, видом продукції зазначено виготовлення поліграфічної продукції – а саме етикетки напоїв „Акватика” (а.с.10), тобто вказаний вид продукції зазначений лише у видатковій накладній №РН – 01288 від 23 жовтня 2009 року на суму 19 081,52 грн. Пунктом 5.2 Договору передбачено, що саме у випадку порушення строків оплати поліграфічної продукції, Замовник виплачує Виконавцю пеню. Оскільки з інших видаткових накладних не вбачається виготовлення поліграфічної продукції, саме етикетки напоїв „Акватика”, пеня стягується лише за видатковою накладною №РН – 01288 від 23 жовтня 2009 року.

Підставою для відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення пені за видатковими накладними №РН -01289 від 23.10.2009р. та №311.1 фл від 02.11.2009р., є той факт, що статтею 3 закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, статтею 1 вищеназваного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що сторонами в Договорі про виготовлення поліграфічної продукції №01/10-09 від 01.10.2009р. не зазначено розміру пені, що сплачується Замовником Підряднику у випадку несвоєчасної оплати за фото полімерну форму для друку, що була передана Позивачем, згідно видаткових накладних №РН -01289 від 23.10.2009р. та №311.1 фл від 02.11.2009р.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені за видатковими накладними №РН -01289 від 23.10.2009р. та №311.1 фл від 02.11.2009р. у розмірі 1329,86 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При простроченні виготовлення Продукції, а рівно при простроченні оплати Продукції на строк більш 30 календарних днів прострочивши сторона виплачує іншій стороні крім пені штраф у розмірі 10% від вартості, не виготовленої продукції або від несплаченої Замовником суми. Сплата штрафних санкцій не звільнює винну сторону від виконання зобов’язань по договору. При цьому строк, у межах якого нараховується штраф, встановлений сторонами у три роки (п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 259 Цивільного кодексу України). (п.5.4 Договору).

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов’язань по сплаті за поліграфічну продукцію згідно видаткової накладної №РН-01288 від 23.10.2009р. наданої Позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 1 108,15 грн.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 24852989) до Закритого акціонерного товариства „Насолода”, м.Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 31477332) про стягнення пені у сумі 7035,94 грн., штрафу у сумі 1108,15 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Насолода”, м.Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 31477332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 24852989) пеню у розмірі 320,48 грн., штраф у сумі 1108,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у стягненні пені у розмірі 6715,46 грн.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Насолода”, м.Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 31477332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічний центр „Максим”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 24852989) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 38,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 41,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутніх сторін у судовому засіданні 16.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.03.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя