Рішення № 85203490, 25.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2019 року № 640/10332/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), в якому просить скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.05.2019, складений головним державним інспектором інспекційного відділу №1 Управління контролю за будівництвом Сорокою М.В. Департаменту з питань державною архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що даний припис носить неправомірний характер, так як складений на підставі неправомірних висновків акту перевірки. Спірна будівля на АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.07.2014 належить ОСОБА_1 , дане приміщення зареєстроване відповідно до вимог законодавства та експлуатується ним відповідно до зареєстрованого права власності на нього.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час перевірки з виїздом на місце та з урахуванням наданих ОСОБА_1 документами встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та експлуатується позивачем без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Враховуючи зазначене вище, при виконанні своїх повноважень Департамент та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України без виклику учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до Порядку № 553, на підставі звернення ТОВ «Науково-впроваджувальна фірма «Техновен» від 24.01.2019, яке надійшло з листом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 11.02.2019 № 65/1/813, наказу від 17.10.2016 № 60 Департаментом проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: на АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 10.05.2019.

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна:

будівля літ. Г-43,7 м2 на АДРЕСА_1 згідно договору купівлі продажу від 17.11.2015 належить ОСОБА_1 ;

будівля літ. Е-527,3 м2 на АДРЕСА_1 згідно договору купівлі продажу від 29.09.2015 належать ОСОБА_1 ;

будівля літ. Д-482,8 на АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.07.2014 № 59 належать ОСОБА_1 .

Під час перевірки з виїздом на місце та з урахуванням наданих ОСОБА_1 документів, а саме: копії двох сторінок технічного паспорту на перший поверх, встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також під час перевірки встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 експлуатується ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

За результатами перевірки посадовою особою з метою усунення виявлених порушень Департаментом видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.05.2019, яким вимагалось у термін до 11.07.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства та з 10.05.2019 заборонено експлуатацію будівлі літ. «Д» на АДРЕСА_1 до усунення порушень відповідно до вимог законодавства.

Окрім того, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, Департаментом винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2019 № 31/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення з урахуванням ст. 36 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Не погоджуючись із винесеним приписом, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За нормами частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Положення № 294).

Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 3 Положення № 294).

Пунктом 4 Положення № 294 визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, остання здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Водночас, пунктом 7 Положення №294 передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює свої повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12 жовтня 2016 року.

Відповідно до частин першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 4 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві власності належать житлові приміщення літ. Г-43,7 кв.м., літ. Д - 482,8 кв.м., літ. Е - 527,3 кв.м., загальною площею 1053,8 (кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 148238413 від 05.12.2018.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності 10.05.2019 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У приписі відповідачем зазначено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, разом з тим, враховуючи надані ОСОБА_1 документи, встановити рік будівництва на суб`єкта містобудування, яким виконано будівельні роботи, не вбачається за можливе.

Будівля літ. Д експлуатується ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, відповідно до ДСТУ-Н В.1.1-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва, вказаний об`єкт належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ).

На час проведення перевірки ОСОБА_1 не надав документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: документи, які стали підставою для виникнення права власності, а також не надав у повному обсязі матеріалів технічної інвентаризації, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст. 36, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідач зазначив у відзиві, що на виконання вимог Закону №3038-VI та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - постанова № 671) Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Департамент) передана документація щодо об`єктів І, II, III та IV категорій складності, пов`язана з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також декларації про готовність до експлуатації об`єктів будівництва, відповідно до Акту приймання-передавання документів № 38 від 11.10.2016.

Відповідно до зазначеного акту приймання-передавання, до Департаменту документи, які дають право виконувати будівельні роботи та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 не передавались.

Департамент зазначив, що не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» вказаний об`єкт належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI).

Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Згідно з пунктом 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до пункту 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: майновий комплекс, об`єкт нежитлової нерухомості - Г-43,7 кв.м., літ. Д - 482,8 кв.м., літ. Е - 527,3 кв.м., загальною площею 1053,8 (кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 .

Державним реєстратором Скляренко О.М. 25.03.2016 зареєстровано за ОСОБА_1 на праві власності склад з підвалом (літера Е), що складає 64/100 від майнового комплексу.

Державним реєстратором Канівець Л.М. 23.12.2015 зареєстровано за ОСОБА_1 на праві власності 5/100 будівлі допоміжного цеху (літера Г), що складає 5/100 частини від майнового комплексу.

Приватним нотаріусом Гавриленко А.М. 12.07.2014 зареєстровано за ОСОБА_1 на праві власності механічні майстерні (літера Д), що складає 31/100 частини від майнового комплексу.

Позивач у позовній заяві зазначив, що все вказане майно він не будував, а придбав з прилюдних торгів і є його власником, жодних будівельних робіт не проводив.

Водночас, як пояснив відповідач, під час перевірки з виїздом на місце та з урахуванням наданих ОСОБА_1 документів, а саме копії двох сторінок технічного паспорту на перший поверх встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що надає право на виконання будівельних робіт.

Під час проведення перевірки ОСОБА_1 не надано жодних документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, документів, які стали підставою для виникнення права власності, а також не надано в повному обсязі матеріали технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що вказаних документів позивачем не надано й до суду.

Крім того, під час проведення перевірки здійснювалась фотофіксація. З поданих відповідачем фотокопій вбачається, що будівля реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху.

В спростовування зазначеного позивачем не надано жодних достовірних доказів.

Поняття дозволу на виконання будівельних робіт закріплено у статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Таким чином, отримання дозволу на виконання будівельних робіт є необхідною передумовою для здійснення будівельних робіт (за виключенням будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування).

Перевіркою встановлено, що відповідного дозволу на виконання будівельних робіт позивачем не отримувалось, відтак ним порушено встановлений порядок будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування.

Окрім того, Департамент зазначив, що звертався з листом від 08.04.2019 № 073-3268 до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо надання копії матеріалів інвентаризаційної справи та копії технічного паспорту разом з експлікацією приміщень будівель, розташованих на АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим відповідачем продовжено строк проведення перевірки на два робочих дні, що спростовує твердження позивача про нібито проведення другої перевірки.

На лист Департаменту від 08.04.2019 № 073-3268 Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 12.04.2019 № 062/14-5790 надало матеріали технічної інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформація щодо будівель літ. Г, Д, Е за адресою: АДРЕСА_1 в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відсутня.

Зазначене в черговий раз підтверджує відсутність будь-яких дозвільних документів у позивача, а також документів, що стали підставою для виникнення права власності.

Таким чином, оскільки під час перевірки встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом надбудови другого поверху без дозвільних документів, відтак, зазначений об`єкт будівництва використовується ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону №3038-VI.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки діяв на підставі, в межах повноважень й у відповідності до вимог чинного законодавства, встановлених обставин та вірно встановив порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що й стало підставою для видачі оскаржуваного припису від 10.05.2019.

Таким чином, підстави для скасування припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.05.2019 відсутні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятя оскаржуваного рішення.

Водночас, твердження позивача не спростовують встановленого відповідачем факту вчиненого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме, здійснення будівельних робіт без належних на те дозвільних документів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко