Рішення № 85203430, 24.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2019 року №826/10832/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 доУправління поліції охорони в м. Києві провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Управління поліції охорони в місті Києві (код ЄДРПОУ 40109147, адреса: вул.Студенська, 9, Київ, 04050), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в місті Києві щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги разом з підтвердними документами, які додані до заяви ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління поліції охорони в місті Києві прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707, ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Аблов Є.В.) від 16.07.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

В подальшому відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 № 565 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу № 826/10832/18 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2019 адміністративну справу №826/10832/18 прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г. та визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має право на одноразову грошову допомогу, встановлену для працівників міліції, оскільки в період проходження служби в органах внутрішніх справ він був залучений до робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 01.09.1987 по 01.02.1988 на посаді міліціонера-водія Прип`ятського МВВС УВС Київського обласного виконавчого комітету по охороні об`єктів міста Порип`ять, внаслідок чого, позивачеві у квітні 2018 року було встановлено другу групу інвалідності довічно, причина інвалідності: захворювання, пов`язано з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до умов п. 7 Порядку умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850, переліком документів, які подає особа, якій встановлена інвалідність, передбачено наявність постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) захворювання. Таким чином, з 12.03.2015 постанова ВЛК з формулюванням «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не є підставою для призначення ОГД і такі документи повертаються заявнику. Відтак, позивачеві правомірна було запропоновано звернутись до МСЕК з метою уточнення причин установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача, підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.06.2018.

Також позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 22.05.2018.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в період з 23.02.1976 по 187.03.2005 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки управління внутрішніх справ МВС УРСР, позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у період з вересня 1987 року по січень 1988 року.

Також в матеріалах справи містяться довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0967956 від 24.04.2018 згідно якої позивач є особою з інвалідністю 2 групи захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, матеріали справи містять копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, відповідно до якої позивачеві встановлено ступінь втрати працездатності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі - 70%.

Як вбачається з матеріалів справи 31.05.2018 позивач звернувся до Начальника управління поліції охорони в м. Києві з заявою щодо вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Листом від 14.06.2018 №К-7/43/29/3/04-2018 Управління поліції охорони в м. Києві повідомило позивача, що відповідно до п.п. 2 пункту 3 Порядку №850 від 21.10.2015, встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Призначення та виплата ОГД з підстав установлення інвалідності внаслідок захворювання, із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС порядком не передбачена.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в місті Києві щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви позивача, висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно з п.5 розд. IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України"Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року визнано таким, що втратив чинність Закон України Про міліцію. Закон № 580-VIII набрав чинності згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону 07.11.2015 року.

Так, відповідно до абз. 2, 3 п.15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію України" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Такий порядок визначався ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію", якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначених положень постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

При цьому суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року набрала чинності 31.10.2015 року.

Отже, на момент встановлення позивачу 24.04.2018 на підставі акту огляду МСЕК в 70% втрати працездатності та 2 групи інвалідності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, був чинний вказаний Порядок.

У зв`язку з чим до спірних відносин належить застосувати норми даного Порядку №850.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п.1 Порядку №850).

Відповідно до п.2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.

Так, підпунктом 2 пункту 3 Порядку встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до п. 7 Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п.8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги тощо.

Як вбачається з листа Управління поліції охорони в м. Києві від 14.06.2018 №К-7/43/29/3/04-2018 позивачеві було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової допомоги та не направлено його заяву до МВС України з тих підстав, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги з підстав установлення інвалідності внаслідок захворювання, із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Порядком не передбачена.

У відзиві на позовну заяву відповідачем підтримано свою позицію, викладену в листі від 14.06.2018 №К-7/43/29/3/04-2018 та зазначено, що пунктом 7 Порядку передбачено наявність постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного звязку поранення (контузії, травми або каліцтва) захворювання.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки згідно з частиною першою ст. 12 Закону № 796-XII від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Тобто, законодавством передбачено альтернативу підтвердження причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

В даному випадку, постановою ВЛК Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву», підтверджується той факт, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому колегія суд вважає, що позивач має право на призначення та виплату грошової допомоги.

В свою чергу, відповідачами не спростовується факт наявності у позивача захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та не оскаржується постанова ВЛК Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву», якою встановлено дане захворювань.

На переконання суду, не подання позивачем саме постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, не може позбавляти права на призначення одноразової грошової допомоги, у випадку наявності інших підтверджуючих документів щодо наявності у позивача захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які свідчать про наявність права позивача на призначення та виплату грошової допомоги.

Так, пунктом 8 Порядку встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Згідно з п. 9 Порядку МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п.10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Зазначеними положеннями чітко визначена процедура призначення одноразової грошової допомоги, яка включає у себе:

- подачу особою, котра має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідної заяви з пакетом необхідних документів;

- вчинення керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, відповідних дій, пов`язаних підготовкою поданих заявником документів, формування висновку щодо виплати допомоги та їх надсилання до МВС України;

- розгляд поданих заявником документів МВС України та прийняття відповідного рішення;

- направлення рішення МВС України для реалізації керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції.

Як встановлено судом, позивач 31.05.2018 подав заяву з пакетом документів для призначення одноразової грошової допомоги до Управління поліції охорони в м. Києві, однак даний суб`єкт владних повноважень не вчинив дій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», чим допустив бездіяльність щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів, передбачених п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21 жовтня 2015 та висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 .

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат, визначені статтю 139 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.

Керуючись статтями 9, 72 - 78, 90, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративні позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в місті Києві щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги разом з підтвердними документами, які додані до заяви ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Управління поліції охорони в місті Києві прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707, ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Вєкуа Н.Г.