Рішення № 85203168, 24.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2019 року № 640/4984/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»до Державної екологічної інспекції Столичного округупровизнання дій протиправними та скасування припису встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі також - позивач, ТОВ «Євро-Реконструкція) до Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі також - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо проведення планової перевірки ТОВ «Євро-Реконструкція»;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21.02.2019.

Ухвалою суду від 01.04.2019 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний припис не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки перевірка проведена без дотримання вимог законодавства у сфері державного контролю, за відсутності уніфікованої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, невідповідності документів про проведення перевірки вимогам чинного законодавства.

Уніфікована форма акту, яка використана при перевірці діяльності позивача, є нечинною та не могла бути використана при проведенні перевірки. Відповідно інформація, відображена в акті перевірки, не могла бути підставою для прийняття оскаржуваного припису.

Також всупереч вимогам законодавства акт перевірки не було складено в останній день її проведення та вручено позивачу, а складено пізніше та надіслано його поштою, що є порушенням процедури перевірки.

Крім того, згідно з доводами позивача, не зрозуміло за якими критеріями перевірялася діяльність ТОВ «Євро-Реконструкція» і які правові підстави віднесення діяльності товариства до високого ступеня ризику.

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства не відповідає дійсності, оскільки в ході перевірки державним інспекторам надана уся запитувана інформація щодо діяльності підприємства, яке порушень не допускало, тому оскаржуваний припис є неправильним по суті.

Також позивач зазначив, що використаний в оскаржуваному приписі строк виконання його окремих вимог - «постійно», спрямованих до ТОВ «Євро-реконструкція», не відповідає законодавству, оскільки відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, і не може визначатися терміном «постійно».

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, хоча ухвала про відкриття провадження у справі та позовні матеріали надіслані йому за належною адресою, зазначеною в ЄДРПОУ. Поштове відправлення повернулося до суду неврученим з відміткою підприємства поштового зв`язку, що підприємство вибуло, хоча згідно з інформацією, що міститься стосовно відповідача в ЄДРПОУ, воно продовжує перебувати за цією ж адресою.

Ознайомившись із матеріалами справи, доводами сторін суд встановив наступне.

Згідно з матеріалами справи, листом від 17.01.2019 №02-01/07-33/330 Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила ТОВ «Євро-реконструкція» про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 04.02.2019 по 15.02.2019.

З 04.02.2019 по 15.02.2019 на підставі направлення на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) від 04.02.2019 №02-04/000219, виданого відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 04.02.2019 №209-П, за місцем здійснення ТОВ «Євро-Реконструкція» господарської діяльності проводилась планова перевірка дотримання ним вимог природоохоронного законодавства.

В направленні на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) підставами для здійснення перевірки зазначено: статтю 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтю 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (нова редакція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 №259, Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 №262, наказу Державної екологічної інспекції від 13.12.2018 №296 «Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2019 рік».

Про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) позивача посадовими особами відповідача внесено відповідний запис.

При проведенні перевірки позивачу вручено основний перелік питань до проведення планових та позапланових заходів за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 15.02.2019 №78, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення.

Листом від 27.02.2019 №222/364 примірник указаного акта направлено на адресу позивача.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено припис від 21.02.2019, яким ТОВ «Євро-реконструкція» зобов`язано усунути ці порушення, а саме:

1) до 21.03.2019 надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу висновок з оцінки впливу на довкілля щодо реконструкції системи газоочисних установок по вул. Гната Хоткевича, 20 (стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»);

2) до 21.05.2019 здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання заходів - 31.12.2017), передбачені пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-07 від 14.01.2016, а саме:

- зниження викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. Заміна існуючих апаратів мокрого очищення димових газів від золи за котлоагрегатами: К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13) на електрофільтри ЄГУ 140-24-15-7WS640-400-3;

- зниження викидів сірки діоксину. Встановлення установки десульфуризації димових газів за котлоагрегатами К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13);

- зниження викидів оксидів азоту. Впровадження багатоступеневого спалювання палива та рециркуляції димових газів К-5 (ТП-170), К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15), к-9 (ТП-13) та К-10 (ТП-47) (абзац другий частини першої статті 10 та абзац третій частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

3) до 15.04.2019 здійснити озеленення санітарно-захисної зони золошлаковідвалу відповідно до вимог пункту 5.13.ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» для додаткового захисту від вітру (зелені насадження висаджені частково) та пункту 2.4.9 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-00202 від 27.01.2017 (Закон України «Про охорону атмосферного повітря);

4) до 21.03.2019 ліквідувати виявлені будівельні побутові відходи з подальшим вивозом на контрольоване місце видалення відходів з території котлотурбінного цеху, паливно-транспортного цеху, електротехнічного цеху, а також між гладильнями №3 та №4 (пункт «з» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи»);

5) постійно - не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях (пункт «з» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи»);

6) постійно - здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (пункт «и» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи»);

7) постійно - не допускати змішування відходів (пункт «ж» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи»);

8) постійно - не допускати перевищення добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування №98/КІ/499-18 від 12.10.2018 (пункти 1, 3 статті 44 частини п`ятої статті 49 Водного кодексу України);

9) до 21.03.2019, далі постійно - здійснити контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а саме: не здійснено заміри рівня радіоактивності та токсичності води, що передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 12.10.2018 №98/КІ/499-18 (пункт 7 частини першої статті 44, стаття 49 Водного кодексу України);

10) до 21.03.2019 - відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №Укр-815-Кіє від 01.02.2016 з терміном дії до 01.02.2019 скид виробничих, поверхневих (атмосферних), стічних та дренажних вод здійснювався через п`ять випусків у меліоративний канал (р. Дарниця). Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 12.10.2018 №№98/КІ/499-18 скид виробничих, поверхневих (дощові, талі ) та дренажних вод відбувається через один випуск (р. Дніпро), через меліоративний канал (р. Дарниця). Надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу проектно-технічну документацію щодо проведення реконструкції (технічного переоснащення) очисних споруд (золошклаковідвалу) ТОВ «Євро-Реконструкція) з позитивним висновком державної екологічної експертизи, або висновком з оцінки впливу на довкілля (статті 44 та 49 Водного кодексу України, стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

11) до 04.03.2019 - надати відомості до Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо кількості добового водоспоживання ТОВ «Євро-Реконструкція» за період з 01.02.2019 по 15.02.2019 (стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

12) постійно - дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (пункт 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України, пункт 17 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1100).

Припис на адресу ТОВ «Євро-Реконструкція» направлено відповідачем 21.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Не погоджуючись із діями відповідача стосовно проведення перевірки та винесеним за наслідками такої перевірки приписом про усунення виявлених порушень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII).

Згідно зі статтею 34 цього Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Пунктами «а» та «е» частини першої статті 20-2 Закону №1264-XII встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція Столичного округу (м. Київ та Київська область) як міжрегіональний територіальний орган Держекоінспекції утворена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №102.

Свою діяльність відповідач здійснює, в тому числі відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.1.2018 №259.

Відтак, відповідач як територіальний орган Держекоінспекції наділений повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з цих питань.

При цьому повноваження відповідача щодо проведення перевірки дотримання ТОВ «Євро-реконструкція» вимог природоохоронного законодавства не заперечуються.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України №877-V.

Статтею 10 указаного Закону визначено права суб`єкта господарювання. Так, поміж іншого, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №877-V комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття заходів реагування протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Позивач не спростовує факту проведення перевірки, в тому числі надання допуску посадовими особам відповідача до її проведення, складання акту та отримання припису, проте вважає перевірку протиправною, оскільки за результатами її проведення складено акт перевірки за уніфікованою формою акту, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 №303, без урахуванням зміни методик, відповідно до яких така уніфікована форма затверджується. Відтак, прийнятий на підставі такого акту припис також є протиправним.

З огляду на викладене доцільно зауважити, що частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону №877-V визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

За змістом частини другої статті 5 Закону №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини другої статті 5 Закону №877-V уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом, за результатами перевірки позивача відповідачем складено акт за формою, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 №303, який прийнятий, як зазначено в самому наказі, відповідно до статті 20-2 та 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.

Дійсно, постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №752, на яку міститься посилання в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 №303, втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, якою затверджені нові Методики, в тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі Методика розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

Проте, суд вважає необґрунтованою позицію позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 є неправомірним застосування уніфікованої форми акту, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 року №303.

Відповідно до пункту 1 указаної Методики ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження (пункт 2 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 4 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

При цьому постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 не містить положень про зобов`язання відповідних органів державної влади привести уніфіковані форми актів у відповідність до нової та не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики.

Більш того, пунктами 3 та 4 цієї Методики встановлено, що перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема, переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Відомостей про внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю) в частині уніфікованої форми акта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 №303, постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 не містить.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування уніфікованої форми акту, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 року №303, при складанні акту перевірки позивача, є правомірними.

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що в цілому акт перевірки позивача №78 відповідає вимогам, встановленим до нього частиною шостою статті 7 Закону №877-V, за винятком того, що в указаному акті відсутня дата його складення.

Водночас суд уважає, що указана обставина не впливає на правомірність складення цього акта з огляду на зазначення в ньому дати початку проведення перевірки - 04.02.2019 та її закінчення - 15.02.2019.

Крім того, з огляду на те, що зміст акта перевірки містить інформацію про його надіслання відповідачем на адресу ТОВ «Євро-Реконструкція» листом від 27.02.2019 №22/364, а також про те, що на вказаний акт позивачем надано заперечення.

Доводи позивача про порушення відповідачем вимог частини шостої статті 7 Закону №877-V у зв`язку з нескладенням та неврученням йому примірника акта перевірки в останній день проведення перевірки не заслуговують на увагу суду, оскільки не впливають на правомірність проведення перевірки, її висновків, викладених в акті перевірки, а також на правомірність оскаржуваного припису, прийнятого на підставі згаданого акту перевірки.

Стосовно змісту припису про усунення порушень, виявлених перевіркою, з якими не погоджується позивач необхідно заначити таке.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 1 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено статтю 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у зв`язку з тим, що в 2018 році ТОВ «Євро-Реконструкція» розроблено проектно-технічну документацію «Реконструкція системи газоочисних установок на вул. Гната Хоткевича, 20 у Дніпровському районі м. Києва» (1-а черга будівництва (коригування). Висновок з оцінки впливу на довкілля по даному проекту не надано.

З огляду на це пунктом 1 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 21.03.2019 надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу висновок з оцінки впливу на довкілля щодо реконструкції системи газоочисних установок по вул. Гната Хоткевича, 20.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Оцінюючи правомірність такої вимоги, суд встановив, що ТОВ «Євро-реконструкція» було отримано висновок державної екологічної експертизи від 18.05.2016 №7-03/12-9468/10-16 по матеріалам оцінки впливів на навколишнє середовище теплоелектроцентралі ТОВ «Євро-Реконструкція», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Гната Хуткевича, 20 та золошлаковідвалу, а саме проекту місця видалення відходів (зберігання золошлаків ТОВ «Євро-реконструкція»), що розташована в м. Києві по вул. Здолбунівській.

Згідно з доводами позивача проект «Реконструкція системи газоочисних установок на вул .Гната Хоткевича, 20 у Дніпровському районі м. Києва» був розроблений з метою поетапного зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та для виконання Національного плану скорочення викидів, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №796. Тобто реалізація проекту призведе до зниження негативного впливу станції в частині викидів в атмосферне повітря.

Екологічна експертиза проводилася у складі комплексної державної експертизи, проведеної державним підприємством ЦС ДП «Укрдержбудекспертиза» (експертний звіт №00-1275-17/ЦБ щодо розгляду проектної документації за техніко-економічним обґрунтуванням «Реконструкція системи газоочисних установок на вул. Гната Хоткевича (колишня вул. Червоногвардійська), 20 у Дніпровському районі м. Києва, затверджено 11.12.2017).

Доцільно зауважити, що правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Указаний Закон набрав чинності 18.12.2017.

За змістом статті 2 цього Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7,8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Ураховуючи викладене, висновок державної екологічної експертизи від 18.05.2016 №7-03/12-9468/10-16 по матеріалам оцінки впливів на навколишнє середовище теплоелектроцентралі ТОВ «Євро-Реконструкція», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Гната Хуткевича, 20 та золошлаковідвалу, а саме проекту місця видалення відходів (зберігання золошлаків ТОВ «Євро-Реконструкція»), що розташована в м. Києві по вул. Здолбунівській, одержаний до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», має статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Отже, вимога відповідача про усунення порушення шляхом надання позивачем висновку з оцінки впливу на довкілля щодо реконструкції системи газоочисних установок по вул. Гната Хоткевича, 20 є необґрунтованою, а пункт 1 оскаржуваного припису - протиправним та підлягає скасуванню судом.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 2 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено абзаци другий та третій частини першої статті 10 Закону України №2707 у зв`язку з невиконанням заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання заходів - 31.12.2017), передбачених пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.01.2016 №8036600000-07, а саме:

- зниження викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. Заміна існуючих апаратів мокрого очищення димових газів від золи за котлоагрегатами: К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13) на електрофільтри ЄГУ 140-24-15-7WS640-400-3;

- зниження викидів сірки діоксину. Встановлення установки десульфуризації димових газів за котлоагрегатами К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13);

- зниження викидів оксидів азоту. Впровадження багатоступеневого спалювання палива та рециркуляції димових газів К-5 (ТП-170), К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15), к-9 (ТП-13) та К-10 (ТП-47).

З огляду на викладене пунктом 2 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 21.05.2019 здійснити заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання заходів - 31.12.2017), передбачені пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-07 від 14.01.2016, а саме:

- зниження викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. Заміна існуючих апаратів мокрого очищення димових газів від золи за котлоагрегатами: К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13) на електрофільтри ЄГУ 140-24-15-7WS640-400-3;

- зниження викидів сірки діоксину. Встановлення установки десульфуризації димових газів за котлоагрегатами К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15) та К-9 (ТП-13);

- зниження викидів оксидів азоту. Впровадження багатоступеневого спалювання палива та рециркуляції димових газів К-5 (ТП-170), К-6 (ТП-15), К-7 (ТП-47), К-8 (ТП-15), к-9 (ТП-13) та К-10 (ТП-47) (абзац другий частини першої статті 10 та абзац третій частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Абзацами другим та третім статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Обґрунтовуючи протиправність зазначеної вимоги відповідача позивач вказав на те, що на виконання Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди був розроблений Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (далі - НПСВ), затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №796. Відповідно до умов НПСВ передбачається поступове скорочення викидів діоксидів сірки, оксидів азоту та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом через впровадження заходів скорочення викидів, що наведені у додатку 3 до НПСВ. Відповідно до пунктів 29-30 додатку №3 до НПСВ для ТОВ «Євро-реконструкція» встановлені строки впровадження відповідних заходів скорочення викидів забруднюючих речовин:

- котлоагрегати станційні №№5-8: пил - до 2021 року, діоксид сірки - до 2024 року, оксиди азоту - до 2033 року;

- котлоагрегати станційні №№9,10: пил - до 2019 року, діоксид сірки - до 2022 року, оксиди - азоту - до 2023 року.

Крім того, з метою вжиття відповідних заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин ТОВ «Євро-Реконструкція» укладено договір з підрядною організацією на внесення змін до документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин та отримання нового дозволу. Зокрема, відповідно до договору про надання послуг від 31.01.2019 №31/01-01/ЄР виконавець ТОВ «НВП ЕКОЛОГІЧНЕ ІНЖЕНЕРНЕ БЮРО» зобов`язалося за завданням замовника ТОВ «Євро-реконструкція» надати послуги по:

- формуванню наданих замовником документів для отримання за дорученням замовника дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів;

- супроводженню розгляду документів у відповідних установах, організаціях, тощо до моменту передачі замовнику дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Термін дії указаного договору - до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що унеможливлює виконання пункту 2 оскаржуваного припису у встановлений відповідачем термін - до 21.09.2015.

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки, перш за все вжиття позивачем заходів щодо поступового скорочення викидів шкідливих речовин, передбачене НПСВ, не звільняє його від обов`язку виконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин (термін виконання яких сплинув 31.12.2017), передбачених пунктом 4 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.01.2016№8036600000-07.

Крім того, встановлення строків усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства належить до виключних повноважень відповідача, що позбавляє суд втручатись у їх реалізацію останнім. До того ж, встановлення такого строку виконання пункту 2 оскаржуваного припису суд вважає обґрунтованим з огляду на те, що він мав бути виконаний ще у строк до 31.12.2017.

Отже, в частині, що стосуються протиправності пункту 2 оскаржуваного припису, позовні вимоги ТОВ «Євро-Реконструкція» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 3 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено статтю 10 Закону України №2707 у зв`язку з невиконанням у повному обсязі озеленення санітарно-захисної зони золошлаковідвалу відповідно до вимог пункту 5.13 ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» для додаткового захисту від вітру (зелені насадження висаджені частково) та пункту 2.4.9 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2017.

З метою усунення згаданого вище порушення відповідач у пункті 3 оскаржуваного припису зобов`язав ТОВ «Євро-Реконструкція» до 15.04.2019 здійснити озеленення санітарно-захисної зони золошлаковідвалу відповідно до вимог пункту 5.13.ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» для додаткового захисту від вітру (зелені насадження висаджені частково) та пункту 2.4.9 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036600000-00202 від 27.01.2017 (Закон України «Про охорону атмосферного повітря»).

Статтею 10 Закону «Про охорону атмосферного повітря», поміж іншого, визначено обов`язок підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об`єктів.

Стверджуючи про протиправність пункту 3 оскаржуваного припису, позивач вказує, що ним вживаються заходи щодо озеленення території золовідвалу та санітарно-захисної зони відповідно до ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», на підтвердження чого надав лист від 19.02.2019 №04/308, адресований Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації щодо погодження дендрологічного плану озеленення території золовідвалу та санітарно-захисної зони ТОВ «Євро-Реконструкція» за адресою: вул. Здолбунівська в Дарницькому районі міста Києва, акт огляду території золовідвалу та санітарно-захисної зони на предмет оцінки об`єму озеленення від 01.03.2019 року та лист Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 20.03.2019 №688 про вирішення питання щодо висадки дерев разом із КП «УЗН Дарницького району» з урахуванням вимог ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

Однак, суд критично сприймає доводи позивача про вжиття ним заходів щодо озеленення вищевказаної території, оскільки усі надані ТОВ «Євро-Реконструкція» докази щодо вжиття таких заходів свідчать про їх здійснення після проведення перевірки.

Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що питання озеленення території при перевірці не розглядалося, оскільки згідно з основним переліком питань до проведення планових та позапланових заходів за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, наданого позивачу під час проведення перевірки, в розділі «Земельні питання» передбачалося проведення перевірки із питань забезпечення захисту земель від забруднення; уживання заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу.

Тому вимога відповідача, зазначена в пункті 3 оскаржуваного припису, є обґрунтованою, а припис у цій частині є правомірним та скасуванню судом не підлягає.

Доводи позивача про неможливість виконання пункту 3 оскаржуваного припису у визначений відповідачем термін - до 15.04.2019 жодним чином не впливають на правомірність вищевказаного пункту припису. При цьому, як зазначалося вище, питання встановлення строків виконання припису належить до виключних повноважень відповідача, що позбавляє суд можливості втручатися у їх реалізацію останнім.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пунктах 4-6 розділу VI акта перевірки, позивачем порушено пункти відповідно «з», «и» та «ж» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» у зв`язку зі зберіганням та видаленням відходів у несанкціонованих місцях, через нездійснення контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів та через змішування відходів.

У зв`язку з викладеним пунктами 4-7 оскаржуваного припису позивача зобов`язано відповідно:

- у строк до 21.03.2019 ліквідувати виявлені будівельні побутові відходи з подальшим вивозом на контрольоване місце видалення відходів з території котлотурбінного цеху, паливно-транспортного цеху, електротехнічного цеху, а також між гладильнями №3 та №4 не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях;

- постійно - не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях

- постійно здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

- постійно не допускати змішування відходів.

Пунктами «ж», «з» та «и» статті 17 Закону України «Про відходи» визначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Оцінюючи правомірність припису в частині зобов`язання позивача ліквідувати виявлені будівельні та побутові відходи, суд звертає увагу на те, що позивачем не спростовано факт виявлення посадовими особами відповідача під час проведення перевірки наявності будівельних побутових відходів на його території, що зафіксовано в акті перевірки. Доводи позивача про відсутність на його території таких об`єктів як «гладильні», поруч з якими виявлено відходи, не впливає на суть виявленого порушення. Отже, пункти 4-7 оскаржуваного припису є правомірними та скасуванню судом не підлягають.

При цьому суд не бере до уваги надані позивачем докази вжиття ним заходів щодо вивезення та знешкодження побутових відходів, а саме:

- договір від 29.11.2017 №2/2895-К-17 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), укладений з ТОВ «Фірма «Володар-Роз», строк дії якого до 31.12.2018, і згідно з додатком №1 до якого відходи вивозяться щотижня у вівторок та п`ятницю;

- договір від 20.09.2017 №20/09-03/ЄР, укладений з ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект», предметом якого є виконання робіт «Реконструкція системи газоочисних установок ТОВ «Євро-Реконструкція» (м. Київ, вул. Гната Хоткевича), відповідно до пункту 6.4 якого передбачено, що під час виконання робіт підрядник систематично і своєчасно вивозить сміття з місця виконання робіт. По закінченню виконання робіт підрядник остаточно у десятиденний термін вивозить з місць виконання робіт власну техніку, власні невикористані матеріали, відходи, розбирає тимчасові споруди та вивозить сміття за власний рахунок.

Наведене обґрунтовується тим, що суду не надано доказів чинності цих договорів станом на час проведення перевірки позивача відповідачем. Крім того, сам факт укладення цих договорів не є безумовним доказом їх виконання відповідною стороною в частині вивезення побутових та будівельних відходів.

Що стосується вимог припису, спрямованих до позивача про недопущення зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, здійснення контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів та недопущення змішування відходів, то ці вимоги мають загальний характер та узгоджуються з вимогами пунктів «з», «и» та «ж» статті 17 Закону України «Про відходи», тому є правомірними та жодним чином не порушують права позивача, з огляду на що суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними пунктів 4-7 оскаржуваного припису.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 7 розділу VI акта перевірки підприємством перевищено добовий ліміт забору води, встановлений дозволом на спеціальне водокористування від 12.20.2018 №98/КІ/49д-18 та дозволом на спеціальне водокористування від 01.02.2016 №Укр-815-Кіє, що є порушенням пунктів 1, 3 статті 44 та частини п`ятої статті 49 Водного кодексу України.

Зважаючи на вказане порушення пунктом 8 оскаржуваного припису позивача зобов`язано постійно не допускати перевищення добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування №98/КІ/499-18 від 12.10.2018.

Пунктами 1 та 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачів зобов`язано:

- економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

- дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Таким чином, зобов`язання позивача не допускати перевищення добового ліміту забору води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування, є обґрунтованим та узгоджується з вимогами законодавства, тому підстави для визнання судом протиправним і скасування пункту 8 припису відсутні.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 8 розділу VI акта перевірки підприємством не здійснено контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а саме: не здійснено заміри рівня радіоактивності та токсичності води, що передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 12.20.2018 №97/КІ/49д-18, що є порушенням пункту 7 частини першої статті 44 та статті 49 Водного кодексу України.

Пунктом 7 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувачів здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

У зв`язку з викладеним порушенням пунктом 9 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 21.03.2019 і далі постійно здійснити контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а саме: не здійснено заміри рівня радіоактивності та токсичності води, що передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 12.10.2018 №98/КІ/499-18.

Суд не погоджується з доводами позивача про протиправність пункту 9 припису, оскільки, стверджуючи про його протиправність, позивач не заперечує щодо факту встановленого відповідачем порушення, на усунення якого спрямовано вимогу, зазначену в цьому пункті, а вказує лише на неможливість його виконання в указаний строк до 21.03.2019 і постійно з огляду на укладення договору від 21.03.2019 №21/03-01/ЄР про надання послуг екологічного характеру з ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Екоальянс», відповідно до умов якого передбачено більш пізні строки виконання зазначених робіт щодо визначення рівня токсичності зворотних вод (1 проба).

Проте, за висновком суду, наявність таких договірних зобов`язань позивача з іншими особами не зумовлює протиправності оскаржуваного припису в частині встановлення строків виконання його вимог, спрямованих до позивача.

Відтак, підстави для визнання протиправним і скасування пункту 9 оскаржуваного припису у суду відсутні.

Згідно з описом виявлених порушень, що містяться в пункті 9 розділу VI акта перевірки відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 01.06.2019 №Укр-815-Кіє з терміном дії до 01.02.2019 скид виробничих, поверхневих (атмосферних), стічних та дренажних вод здійснювався через п`ять випусків у меліоративний канал (р. Дарниця). Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 12.10.2018 №98/КІ/49д-18 скид виробничих, поверхневих (дощові, талі) та дренажних вод відбувається через один випуск (р. Дніпро, через меліоративний канал (р. Дарниця). Зважаючи на зазначене вище технологічний процес скиду змінено. Проектно-технічної документації щодо проведення реконструкції (технічного переоснащення) очисних споруд ТОВ «Євро-реконструкція» на момент перевірки не надало. Наведене є порушенням статей 44 та 49 Водного кодексу України.

З огляду на викладене порушення пунктом 10 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 21.03.2019 відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №Укр-815-Кіє від 01.02.2016 з терміном дії до 01.02.2019 скид виробничих, поверхневих (атмосферних), стічних та дренажних вод здійснювався через п`ять випусків у меліоративний канал (р.Дарниця), відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 12.10.2018 №№98/КІ/499-18 скид виробничих, поверхневих (дощові, талі ) та дренажних вод відбувається через один випуск (р.Дніпро), через меліоративний канал (р.Дарниця), надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу проектно-технічну документацію щодо проведення реконструкції (технічного переоснащення) очисних споруд (золошклаковідвалу) ТОВ «Євро-реконструкція) з позитивним висновком державної екологічної експертизи, або висновком з оцінки впливу на довкілля (статті 44 та 49 Водного кодексу України, стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Стверджуючи про протиправність такої вимоги, позивач вказує на те, що технологічний процес скиду зворотних вод ним не змінювався, тобто ніякої реконструкції золошлаковідводу не проводилось, обґрунтовуючи тим, що відповідно до проекту нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин у Канівське водосховище (через меліоративний канал (р. Дарниця) із зворотними водами ТОВ «Євро-Реконструкція» 2015 р., на основі яких видано дозвіл на спеціальне водокористування від 01.02.2016 №Укр-815-Кіє з терміном дії до 01.02.2019, всі зворотні води від діяльності товариства надходили до Канівського водосховища (залізничний міст) через п`ять точок утворення зворотних вод. Меліоративний канал (р. Дарниця) є технічною водоймою. Таким чином, всі стічні води товариства скидаються в природну водойму - р. Дніпро (Канівське водосховище) біля залізничного мосту.

Погоджуючись з позивачем, суд приходить до висновку про протиправність вимог відповідача, що містяться в пункті 10 оскаржуваного припису, що зумовлює необхідність визнання його протиправним та скасування.

В пункті 11 оскаржуваного припису міститься вимога, спрямована до позивача, про надання до 04.03.2019 до Державної екологічної інспекції Столичного округу відомостей щодо кількості добового водоспоживання ТОВ «Євро-реконструкція» за період з 01.02.2019 по 15.02.2019 відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Доводи позивача про протиправність цієї вимоги, обґрунтовані виконанням ним цієї вимоги шляхом надання витребуваної інформації, не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують правомірність пред`явлення такої вимоги відповідачем підконтрольному суб`єкту.

В пункті 12 оскаржуваного припису відповідач зобов`язав позивача постійно дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (пункт 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України, пункт 17 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1100).

Позивач не заперечує того, що така вимога є загальною вимогою, встановленою законодавством до суб`єктів спеціального водокористування, до числа яких належить і він, тому, за висновком суду, зазначена вимога, спрямована до нього відповідачем, не є протиправною.

Отже, підстави для визнання протиправним і скасування пунктів 11 та 12 оскаржуваного припису у суду відсутні.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Євро-реконструкція» є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 10 припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21.02.2019.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову суд відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 640,33 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Указана сума визначена наступним чином - 3 842,00 грн. : 12 пунктів х 2 пункти = 640,33 грн., де 3 842,00 грн. - сплачений позивачем судовий збір, 12 пунктів - кількість пунктів, які містить оскаржуваний припис, 2 пункти - пункти, які визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02660, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, код ЄДРПОУ) до Державної екологічної інспекції Столичного округу (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп.2) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 10 припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 21.02.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судові витрати в розмірі 640,33 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко