Рішення № 8520223, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 38/53                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” м.Донецьк

про стягнення 138 821,24грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Гончаров А.О. - за дов. №20/10 від 20.10.2009р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 91 730,71грн., пені у розмірі 19793,73грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16013,92грн., інфляційного збільшення суми у розмірі 11282,88грн., а всього 138 821,24грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. та договір про відступлення права вимоги № 176-12-08 від 11.12.2008р., накладні №83-10 від 08.10.2008р., №139-11, №141-11, №143-11 від 14.11.2008р.

17.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 12.03.2010р. № 14/4-20/1301, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” м.Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 35711087) та знаходиться за адресою: 83007, м. Донецьк, Київський район, вул.Путилівський Гай,16А, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

17.03.2010р. позивач звернувся до господарського суду із клопотанням №15/03-10 від 15.03.2010р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову у формі накладання арешту на грошові кошти ТОВ „Хімлайн” в межах позовних вимог в сумі 138821,24грн., які знаходяться на поточних рахунках 26000184433600, 26008498090201 у ВАТ Кредитпромбанк, МФО 355593.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2010р. суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” м.Дніпропетровськ про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімлайн” м.Донецьк, (ЄДРПОУ 35711087) в межах позовних вимог в сумі 138821,24грн., які знаходяться на поточних рахунках 26000184433600, 26008498090201 у ВАТ „Кредит промбанк”, МФО 355593.

24.03.2010р. на адресу суду від позивача надійшла заява №19/03-10 від 19.03.2010р. про виправлення описки у тексті позовної заяви.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та долучена до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 24.03.2010р. не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду але на адресу господарського суду повернувся конверт направлений відповідачу на адресу: 83007, м. Донецьк, Київський район, вул.Путилівський Гай,16А з відміткою “організація не зареєстрована”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті позивач був ознайомлений з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          20.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд - С” ( за договором –продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” (за договором – покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 101 (далі по тексту договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором товар (партію товару) у кількості, асортименті і по цінам, зазначеним у накладних на відпуск товару (далі-товарна накладна), які є невід’ємною частиною договору.

Сторони визнають, що товарна накладна, підписана сторонами, є узгодженням асортименту товару, його кількості і ціни, прирівнюється до специфікації і є невід’ємним додатком до договору (п.1.2).

Пунктом 2.1.3 договору сторони по договору визначили, що поставка товару здійснюється на умовах DDU, склад покупця за адресою: 83007, м. Донецьк, Київський район, вул.Путилівський Гай,16А.

          Згідно п. 3.1 ціна за одиницю товару і вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару і зазначається у товарній накладній, яка підписується сторонами.

          Загальна вартість договору складає суму усіх підписаних сторонами товарних накладних до договору (п.3.2).

Розділом 5 договору сторони визначили умови платежів.

          Пунктом 5.1. договору передбачалося, що сторонами застосовуються умови оплати, зазначені в п.5.2 договору, крім випадків, коли продавцем у відношенні покупця встановлена розрахункова політика. Умови оплати можуть бути наступними: передплата; по факту отримання товару (у день отримання товару); відстрочка платежу (календарних днів з моменту передачі товару).

          Пунктом 5.2 договору встановлені умови оплати: кожна партія товару оплачується на умовах відстрочки платежу 60 календарних днів з моменту поставки. Товар за договором постачається і оплачується партіями. Партією товару є сукупність товару, поставлена по одному товаросупровідному документу (накладній, товарно-транспортній накладній).

Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.5.3).

Відповідно до п.5.9 договору, поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш ранішим строком виникнення. Зазначене покупцем призначення платежу при цьому на враховується.

          Розділом 6 договору сторони визначили порядок прийомки товару.

Так, пунктом 6.1 встановлено, що прийомка товару (партії товару) покупцем здійснюється по кількості згідно товарної накладної, по якості - згідно сертифікату якості заводу-виробника або встановленим стандартам на визначений вид товару у момент отримання товару у порядку, встановленому Інструкціями №П-6, №П-7.

Підписання накладної покупцем (або його представником) свідчить про прийом товару (партії товару) по якості та кількості без зауважень (п.6.2).

Розділом 7 договору визначені санкції.

Так, у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем зобов’язань по оплаті за договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару (партії товару), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючій у період нарахування за кожний день прострочки до дня фактичної оплати. У випадку прострочки оплати товару більш ніж на 3 календарних дні покупець зобов’язаний оплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18 % річних від вартості неоплаченого у строк товару (партії товару) з дня настання строку оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати (п.7.3 договору).

Діючий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., при цьому зобов’язання сторін щодо грошових розрахунків діють до їх повного виконання (п.10.1 договору).

          Додатком від 23.07.2008р. до договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. покупець визначив осіб, яким доручає здійснювати отримання товару від продавця. Відповідно до додатку від 23.07.2008р. до договору купівлі-продажу №101 покупець доручає здійснювати отримання товару від продавця наступним особам: Москаленко З.В. та Журавель В.В., чиї підписи на накладних завіряються печаткою/штампом покупця зразок яких зазначений в додатку.

          Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

          11.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд - С” (за договором – первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” ( за договором – новий кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” (далі-боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги №176-12-08, за яким первісний кредитор відступає (передає право вимоги), а новий кредитор набуває право вимоги, належні первісному кредиторові у відповідності до договору поставки №101 від 20.07.2008р. (далі-основний договір), укладеного між первісним кредитором (“постачальник” за основним договором) та боржником (“покупець” за основним договором) п.1.1 договору.

          Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, відступлення прав за цим договором включає відступлення первісним кредитором на користь нового кредитора у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно умов основного договору, у тому числі, але не виключно, право вимагати від боржника сплати існуючої на момент укладення цього договору дебіторської заборгованості перед первісним кредитором за основним договором, а також заборгованості, строк оплати якої згідно умов основного договору настане в майбутньому.

          Новий кредитор може у майбутньому набувати і інші права, що витікають із основного договору та /або діючого законодавства, але не обумовлені у цьому договорі. У будь якому разі, визначені права вважаються безумовно відступленими за даним договором (п.1.3).

          Пунктом 3.3 договору передбачено, що боржник у строк, встановлений договором купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р., складеним між боржником та первісним кредитором, сплачує новому кредитору вартість переведеного за цим договором грошового зобов’язання, зазначеного у п.2.1 даного договору.

Розділом 4 договору визначені права та обов’язки сторін.

Первісний кредитор зобов’язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника протягом 3 робочих днів з дня набрання чинності договору (п.4.1).

Боржник не заперечує та дає свою згоду на відступлення згідно умов даного договору права вимоги за основним договором на користь нового кредитора (п.4.2).

Договір про відступлення права вимоги №176-12-08 від 11.12.2008р. підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд - С” (далі-продавець) був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” (далі-покупець) Товар на суму 114424,97грн., що підтверджено накладними: №83-10 від 08.10.2008р. на суму 71923,10грн., №139-11 від 14.11.2008р. на суму 7110,83грн., №141-11 від 14.11.2008р. на суму 14565,62грн., №143-11 від 14.11.2008р. на суму 20825,42грн.

У зазначених накладних є посилання на договір купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р., що свідчить про те, що постачання Товару здійснювалось продавцем в межах вказаного договору.

Факт отримання відповідачем товару по накладним №83-10 від 08.10.2008р. на суму 71923,10грн., №139-11 від 14.11.2008р. на суму 7110,83грн., №141-11 від 14.11.2008р. на суму 14565,62грн., №143-11 від 14.11.2008р. на суму 20825,42грн. підтверджується підписом на вказаних накладних уповноважених представників відповідача, зазначених в додатку від 23.07.2008р. до договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. та печаткою підприємства відповідача.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р., поставлений товар повинен бути оплачений протягом 60 календарних днів з моменту постачання.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар настав:

-          за накладною №83-10 від 08.10.2008р. на суму 71923,10грн. – 08.12.2009р.;

-          за накладною №139-11 від 14.11.2008р. на суму 7110,83грн. – 14.01.2010р.;

-          за накладною №141-11 від 14.11.2008р. на суму 14565,62грн. – 14.01.2010р.;

-          за накладною №143-11 від 14.11.2008р. на суму 20825,42грн. – 14.01.2010р.;

Як зазначає в позовній заяві позивач, відповідачем в порушення умов договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. здійснено лише часткову оплату за поставлений товар в сумі 22694,26грн.

Оскільки відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар у нього виникла заборгованість у розмірі 91 730,71грн.

Враховуючи, що до Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” (далі-позивач) відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №176-12-08 від 11.12.2008р. перейшли у повному обсязі усі права, належні первісному кредитору згідно умов договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р., останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 91 730,71грн., а також пеню у розмірі 19 793,73грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 013,92грн. та інфляційне збільшення суми у розмірі 11 282,88грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. та договір про відступлення права вимоги № 176-12-08 від 11.12.2008р., накладні №83-10 від 08.10.2008р., №139-11, №141-11, №143-11 від 14.11.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товарі після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документі на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. та умов договору про відступлення права вимоги №176-12-08 від 11.12.2008р. не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 91730,71грн.

Згідно ч. 1 п.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 514 ЦК України).

Враховуючи, що до Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” (далі-позивач) відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №176-12-08 від 11.12.2008р. перейшли у повному обсязі усі права, належні первісному кредитору згідно умов договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р., а також приймаючи до уваги наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар по договору купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. у розмірі 91730,71грн., суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 91730,71грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

Договором купівлі-продажу №101 від 20.07.2008р. (п.7.3) передбачено що, у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем зобов’язань по оплаті за договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару (партії товару), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючій у період нарахування за кожний день прострочки до дня фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.7.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 19793,73грн., за період 14.01.2009р. по 02.01.2010р. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ діючу у період нарахування за кожний день прострочки до дня фактичної оплати.

          З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” судом здійснено розрахунок пені за період з 14.01.2009р. по 14.07.2009р. та застосовуючи подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до здійсненого розрахунку розмір пені становить 10826,74 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 10826,74 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 8966,99грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Пунктом 7.3 договору №101 від 20.07.2008р. передбачено, що у випадку прострочки оплати товару більш ніж на 3 календарних дні покупець зобов’язаний оплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18 % річних від вартості неоплаченого у строк товару (партії товару) з дня настання строку оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Частиною третьою ст. 692 ЦК України передбачено, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач з посиланням на п.7.3 Договору просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18 % річних за період з14.01.2009р. по 02.01.2010р. в розмірі 16013,92грн.

На підставі наведеного та здійснивши перевірку розрахунку процентів наданого позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16013,92грн. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за період з 14.01.2009р. по 02.01.2010р. у розмірі 11282,88грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованого позивачем індексу інфляції, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що загальні вимоги позивача у розмірі 138 821,24грн. підлягають частковому задоволенню в у розмірі 129 854,25грн., а з урахуванням судових витрат, які розподіляються в порядку ст. 49 ГПК України (держмито у сумі 1298,55грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,76грн.), усього 131373,56грн.

Оскільки ухвалою Господарського суду Донецької області про забезпечення позову від 17.03.2010р. було вжити заходи по забезпеченню позову в межах заявлених позовних вимог в розмірі 138 821,24грн., що перевищує суму, яку присуджує суд до стягнення згідно цього рішення, керуючись ст.68 ГПК України суд скасовує вжиті забезпечувальні заходи в частині суми перевищення фактично задоволених вимог, залишаючи під арештом грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімлайн” м.Донецьк (ЄДРПОУ 35711087) у загальному розмірі 131373,56грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 512, 514, 526, 530, 549, 625, 627, 692 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 68, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 91 730,71грн., пені у розмірі 19793,73грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16013,92грн., інфляційного збільшення суми у розмірі 11282,88грн., а всього 138 821,24грн., задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” м.Донецьк (83007, м. Донецьк, вул.Путилівський Гай, 16А, ЄДРПОУ 35711087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Терра” м.Дніпропетровськ (юридична адреса: 49021, м.Дніпропетровськ, вул.Тернова, 3-Б, поштова адреса: 49130, м.Дніпропетровськ, вул.Березинська, 80, ЄДРПОУ 36094659) заборгованість у розмірі 91 730,71грн., пеню у розмірі 10 826,74 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 013,92грн., інфляційне збільшення суми у розмірі 11 282,88грн., а всього 129 854,25грн., держмито у сумі 1298,55грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,76грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Частково скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Донецької області про забезпечення позову від 17.03.2010р., щодо грошових коштів відповідача, які перевищують загальну суму належних до стягнення грошових коштів, залишивши арешт грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімлайн” м.Донецьк (ЄДРПОУ 35711087) в сумі 131373,56грн., які знаходяться на поточних рахунках 26000184433600, 26008498090201 у ВАТ Кредитпромбанк, МФО 355593.

Рішення оголошено у судовому засіданні 24.03.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі