Рішення № 85202044, 25.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2019 р. Справа № 520/8422/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про сплату боргу зі сплати єдиного внеску (недоїмки) №Ф-10640-57 від 15.05.2019 року, якою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 ), нарахована заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмка) у сумі 21 030 гривень 90 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 7 ч. 6 ст. 12, ст. 257-262 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, при цьому сума, заявлена до стягнення перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно винесено податкову вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску (недоїмки) № Ф-10640-57 від 15.05.2019 року, якою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Олексійовичу, якою нарахована заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмка) у сумі 21 030 гривень 90 копійок, оскільки позивач з 2007 року не здійснював ніякою підприємницької діяльності та ніяких доходів не отримував.

Відповідачем у встановлений судом строк для надання відзиву на адміністративний позов не надано.

При цьому, 26.09.2019 року за вх.№01-26/59644/19 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, пославшись на законність дій посадових осіб відповідача при прийнятті рішень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Харківської міської ради - 26.01.2005 року, номер запису про державну реєстрацію: 2 480 000 0000 009850.

Станом на 16.08.2019 року статус фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено, номер запису про припинення підприємницької діяльності 24800060003009850, що підтверджується роздруківкою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

27 червня 2019 року засобами поштового зв`язку позивачем отримана податкова вимога Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10640-57 від 15.05.2019 року, якою ОСОБА_1 , на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів нарахована заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмка) у сумі 21030,90 гривень, який підлягає сплаті протягом 10 днів з дня вручення податкової вимоги.

Позивачем податкова вимога Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу) (недоїмки) №Ф-10640-57 від 15.05.2019 року була оскаржена в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня — Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №37929/6/99-99-11-05-02-25 від 07.08.2019 року - податкова вимога ГУ ДФС у Харківській області була залишена без змін, а скарга від 08.07.2019 року б/н - без задоволення.

Не погодившись із вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) звернувся до суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов`язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15.05.2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон № 755).

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 755 у разі припинення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно пункту 4 статті 13 Закону № 755 відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб - підприємців визначений розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 зі змінами та доповненнями, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 року №1562/20300 (надалі за текстом - Порядок №1588).

Відповідно до п.п.1 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Згідно п.п.6 п.11.18 розділу XI Порядку №1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб-підприємців здійснюється згідно з розділом IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року №1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 року №1553/26330 (надалі за текстом - Порядок №1162).

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку № 1162 процедури зняття з платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення чи не проведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску (фізична особа підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення), здійснення остаточного розрахунку зі сплати податків та зборів, та закриття інтегрованих карток.

Обов`язки платників єдиного внеску регламентовано ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2446 «Про збір та облік єдиного на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі за текстом - закон №2446), згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов`язаний : своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку) отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахувань, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону №2464 - єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Так, розмір мінімальної заробітної плати та мінімально встановленого розміру ЄСВ складали відповідно:

у 2017 році — 3 200 гри. * 22% = 704 грн./місяць;

у 2018 році — 3 723 грн. * 22% = 819,06 грн./місяць;

у 2019 році — 4 173 грн. * 22% = 918,06 грн./місяць.

Так, податковим органом, згідно наданої інтегрованої картки ОСОБА_1 , нараховано єдиний соціальний внесок, а саме:

-09.02.2017 року – 8448,00 грн. за 2017 рік;

-19.04.2018 року – 2457,18 грн. за 1 квартал 2018 року;

-19.07.2018 року - 2457,18 грн. за 2 квартал 2018 року;

-19.10.2018 року - 2457,18 грн. за 3 квартал 2018 року;

-21.01.2019 року - 2457,18 грн. за 4 квартал 2018 року;

-19.04.2019 року - 2457,18 грн. за 1 квартал 2019 року;

-19.07.2019 року - 2457,18 грн. за 2 квартал 2019 року.

Станом на 26.07.2019 року позивач мав заборгованість перед бюджетом у розмірі 23785,08 грн..

За несплату (неперерахування або несвоєчасне перерахування) єдиного внеску фізичні особи підприємці несуть фінансову відповідальність відповідно ст. 25 Закону № 2464 та адміністративну відповідальність відповідно до ст.165.1 Кодексу України про адміністративні порушення.

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання заявниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці, у тому числі тими, які обрали спрощену систему систему оподаткування, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

За неподання, несвоєчасне подання за невстановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом № 2464 фізичні особи підприємці несуть фінансову відповідальність відповідно до п.11 ч.7 ст. 25 Закону № 2464.

Як вбачається з наданої інтегрованої картки ОСОБА_1 , станом на 30.04.2019 рік у позивача обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21030,90 грн..

Згідно положень п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, відповідачем була надіслана податкова вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску (недоїмки) № Ф-10640-57 від 15.05.2019 року, якою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 ), нарахована заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмка) у сумі 21 030 гривень 90 копійок.

Суд зазначає, що посилання позивача на відсутність доходу, не ведення підприємницької діяльності - не є належними доказами, які спростовують правомірність нарахування єдиного внеску та не звільняють позивача від обов`язку щодо сплати податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно, згідно чинного законодавства України, сформована та направлена до позивача оскаржувана податкова вимога.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун