Рішення № 85202037, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р. № 520/9121/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Кутько Г.С.,

представника відповідача - Зінченка В.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Українського державного університету залізничного транспорту до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 року № 0149995704 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акту перевірки суперечать дійсним обставинам справи, відтак, прийняте за його наслідками спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Позивач вказував, що порушення, про які вказував відповідач, виникли не з вини позивача, а внаслідок некоректної роботи серверу ДФС, що виключає застосування відповідальності.

Крім того, відповідна податкова накладна № 283 від 31.12.2018 р., про порушення строку реєстрації якої зазначав відповідач, є такою, що не надаються отримувачу та за наслідками операцій, звільнених від оподаткування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов в контексті того, що висновки перевірки про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної, належним чином зафіксовані в акті перевірки, відтак, спірне повідкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Позивач надав відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2018-2019 р., результати якої викладено в акті від 02.08.2019 року № 2561/20-40-57-05-18/01116472.

Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, у перевіряємому періоді, а саме:

- № 283 від 31.12.2018 р.: граничний термін реєстрації - 15.01.2019 р., дата реєстрації в ЄРПН 17.01.2019 р., сума ПДВ 608938,94 грн., затримка 2 доби;

-№ 96 від 11.04.2019 р.: граничний термін реєстрації - 30.04.2019 р., дата реєстрації в ЄРПН 08.05.2019 р., сума ПДВ 5166,00 грн., затримка 8 діб;

- № 108 від 01.04.2019 р. граничний термін реєстрації - 30.04.2019 р., дата реєстрації в ЄРПН 10.05.2019 р., сума ПДВ 175,00грн., затримка 10 діб.

На підставі висновків перевірки відносно позивача складено податкове повідомлення- рішення від 27.08.2019 року № 0149995704 на загальну суму штрафу 61428,13 грн., що становить 10% від сум ПДВ за вищеназваними податковими накладними (далі - ПН).

Позивач фактично погодився з вказаним ППР в частині штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН № 96 від 11.04.2019 р., № 108 від 01.04.2019 р., однак, вважав таке протиправним в частині порушень по ПН № 283 від 31.12.2018 р., однак, спірне податкове повідомлення - рішення у позові просив суд скасувати повністю.

По суті позову суд зазначає наступне.

Абзацом 1 п. 201.10. ст. 201 ПК встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п.201.10 ст.201 ПК України).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 4 п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Абзацом 14 п. 201.10 цієї ж статті передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: серед інших, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Наведене правове регулювання свідчить про те, що сукупність таких умов як складення податкової накладної, що не надається отримувачу і за наслідками операції, звільненої від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, є підставою для звільнення платника податків від сплати штрафу у разі порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постановах від 11 грудня 2018 року (справа №820/2298/18), від 11 грудня 2018 року ( справа № 807/68/18), від 04 вересня 2018 року ( справа № 816/1488/17) тощо.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено у пункті 201.10 статті 201 ПК, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який на час виникнення спірних відносин діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (остання набрала чинності з 24.03.2018).

Згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пунктів 12,13 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

В ході розгляду справи представник позивача, з посиланням на Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.2015 №1307 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, надалі - Порядок) зазначив, що податкові накладні, зазначені в акті перевірки, відносились до категорії «що не надається отримувачу (покупцю)» та складені за наслідками операції, звільненої від оподаткування, про що, як він зазначав, свідчить у верхній лівій частині накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітка "Х" 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Також, представник позивача вказував, що підприємство позивача підпадає під дію п.п. "б" п. 198.5 ст. 198 ПК України, за яким платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Відповідно до п.8 Порядку, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: зокрема, 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Досліджуючи ПН № 283 від 31.12.2018 р., суд вказує, що дійсно, у відповідній графі містяться вказані позначки.

У свою чергу, у даній накладній також заповнено графу V Розділу А щодо обсягів постачання за основною ставкою (код 20).

Представник позивача з приводу зазначеного не надав жодних пояснень.

У позові підприємством вказано, що ним здійснюється діяльність "Вища освіта" (код 85.42), яка звільнена від оподаткування відповідно до п.п. 197.1.2 ПК України, а у відповіді на відзив позивачем вказано про особливості заповнення зведених податкових накладних, в обґрунтування заповнення графи IV Розділу А щодо обсягів постачання за основною ставкою (код 20) водночас зі станом 09.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, на який посилається позивач, визначено випадки складання зведених податкових накладних та встановлено обов`язок платника податків скласти таку податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

При цьому пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відтак, факт складання зведеної податкової накладної впливає на строк її складання і жодним чином не впливає на строк її реєстрації, визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Порушення такого строку становить, з урахуванням встановлених обставин справи, склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року ( справа № 807/68/18).

Крім того, суд вказує, що норми Порядку не регулюють питання застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а випадки звільнення від відповідальності за таке порушення передбачені виключно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а тому саме наведені положення підлягають застосуванню до спірних правовідносин. У даній справі норми п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано правильно.

Щодо посилань позивача, що затримка реєстрації ПН № 283 від 31.12.2018 р. через некоректну роботи серверу ДФС виключає вину позивача та, відповідно, відповідальність, суд вказує наступне.

Так, позивачем надано роздруківку з офіційного веб - порталу ДВС України в якому повідомлялось, що у зв`язку з перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому ПН/РКПН, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою у часі.

Позивачем додано до справи скріншоти програмного забезпечення "М.Е.Dос", посилаючись на які представник позивача вказував, що вперше ПН № 283 від 31.12.2018 р. направлено до ДФС 15.01.2019 року о 16:32 год., за фактом ненадходження квитанції протягом операційного для вказану накладену направлено вдруге 16.01.2019 року о 14:09 год., потім, за таких же обставин зазначені дії вчинено втретє 17.01.2019 року о 09:35 год. та вчетверте 17.01.2019 року о 12:50 год, а повідомлення про отримання надійшло 18.01.2019 року о 09:07 год. та позивачем одержано квитанцію № 1.

При цьому, представник позивача вказував, що у період 15.01.2019 року - 18.01.2019 року підприємством було направлено низку накладних: № 281 від 21 грудня 2018 року, створена 15 січня 2019 року о 15:15 год. і зареєстрована у цей же день (15 січня 2019 року) о 15:17 год; № 282 від 21 грудня 2018 року, створена 15 січня 2019 року о 15:15 год. і зареєстрована у цей же день (15 січня 2019 року) о 15:18 год; № 283 від 31 грудня 2018 року, створена 15 січня 2019 року о 16:30 год., але зареєстрована лише 17 січня 2019 року о 09:35 год; № 1 від 03 січня 2019 року, створена 17 січня 2019 року о 13:50 год. і зареєстрована у цей же день (17 січня 2019 року) о 14:35 год; № 2 від 03 січня 2019 року, створена 17 січня 2019 року о 13:50 год. і зареєстрована у цей же день (17 січня 2019 року) о 14:34 год; № 3 від 03 січня 2019 року, створена 17 січня 2019 року о 13:50 год. і зареєстрована у цей же день (17 січня 2019 року) о 14:34 год; № 4 від 03 січня 2019 року, створена 17 січня 2019 року о 13:50 год. і зареєстрована у цей же день (17 січня 2019 року) о 14:34 год., на підтвердження чого надав скріншот програмного забезпечення "М.Е.Dос", як додаток до відповіді на відзив.

Отже, на думку представника позивача, податкові накладні № 281 та № 282 від 21 грудня 2018 року були надіслані та зареєстровані до спроб реєстрації спірної податкової накладної № 283 від 31 грудня 2018 року (що розпочались з 15 січня 2019 року о 16:30 год.), а податкові накладні № 1-4 від 03 січня 2019 року - надіслані та зареєстровані після фактичної реєстрації спірної податкової накладної № 283 від 31 грудня 2018 року (яка відбулась 17 січня 2019 року о 09:35 год.) - тобто після відповідного відновлення функціонування серверу ДФС. Наведене, на думку представника позивача, не тільки спростовує необґрунтовані та передчасні припущення відповідача, але й додатково підтверджує обставини перенавантаження серверу ДФС саме 15 січня 2019 року (після 16-ої години) та відповідні порушення його функціональності з зазначеного часу.

Відповідач, у свою чергу зазначав , що зі скріншотів програмного забезпечення "М.Е.Dос" не вбачається направлення вказаної податкової накладної саме до ДФС України, водночас, проблеми відправки накладної на реєстрацію не можуть бути зумовлені виключно перенавантаженням серверу ДФС та посилався на приписи п. 42-1.7, п. 42-1.8 ст. 42-1, за якими, у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору; методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Відповідач вказував, що позивач до методологів та ДФС України про надання роз`яснень не звертався, а з приводу серверного навантаження зазначав, про надходження від позивача інших накладних, окрім спірних, з реєстрацією яких не виникало проблем, що, на його думку, свідчить про безперешкодну роботу серверу.

Суд вказує, що відповідні посилання сторін з даного приводу є їх суб`єктивною думкою, відповідні обставини не підтверджені достатніми доказами у сукупності.

Водночас, суд акцентує увагу, що відповідні скріншоти позивача з програмного забезпечення "М.Е.Dос" не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, оскільки, з одного боку вказані скріншоти містять дані , що спірна накладна прийнята та зареєстрована 18.01.2019 року після неодноразових намагань позивача вчинити відповідні дії вчасно ( а.с.21-27), з іншого боку, скріншот з програмного забезпечення "М.Е.Dос" в розрізі переліку накладних, поданих та зареєстрованих у період 15.01.2019-17.01.2019 р., що доданий до відповіді на відзив, містить в собі дані про реєстрацію спірної накладної 17.01.2019 року.

Тобто, мають місце розбіжності в доказах, наданих позивачем в обґрунтування позову, відтак, в контексті наявності роздруківки з офіційного веб - порталу ДФС України в якому повідомлялось, що у зв`язку з перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому ПН/РКПН, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою у часі, яка, на що суд акцентує увагу, не містить в собі жодних даних, щодо часового проміжку вказаного повідомлення та дати його оприлюднення на сайті ДФС (а.с.28), зазначене не дає суду підстав вважати, що викладені обставини чітко свідчать про невчасну реєстрацію спірної податкової накладної позивача саме з вини податкового органу у зазначений період.

Представник позивача з приводу розбіжностей у вказаних скріншотах з програмного забезпечення "М.Е.Dос" не надав жодних пояснень.

Відтак, посилання позивача, що нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею, що, у даному випадку, як він зазначав, відсутнє та акцент на аналогічних висновках Верховного Суду, викладених в постановах, перелік яких надано у позові, зокрема від 12.07.2019 року (справа № 0940/1600/18) суд відхиляє, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів вчасного надання ПН № 283 від 31.12.2018 р.

У свою чергу, підтвердження реєстрації спірної податкової накладної з порушенням граничних строків у повній мірі відповідає наданому відповідачем до відзиву на позов витягу із системи "Архів електронної звітності".

Доводи позивача, викладені у відповіді на відзив з посиланням на ч.9 ст.79 КАС України, що суд не повинен брати до уваги даний витяг через ненадання такого відповідачем позивачеві з огляду того, що у відзиві не має серед переліку додатків вказівки про його направлення позивачеві, суд відхиляє, оскільки разом з відзивом та додатками до нього відповідачем було надано фіскальний чек про направлення відзиву з додатками позивачеві на виконання приписів ч.3 ст.162 КАС України, за якими, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У названому платіжному документів міститься дата направлення відзиву з додатками відповідачеві - 26.09.2019 року, а до суду відзив з додатками надано через канцелярію суду 27.09.2019 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції.

Відтак, суд не піддає сумніву, що вимоги ч.9 ст.79 та ч.3 ст.162 КАС України відповідачем дотримано.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів того, що відзив відповідачем йому було направлено без додатків.

Відповідачем в ході розгляду справи на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України, було доведено правомірність оскаржуваного у справі податкового повідомлення - рішення.

Відтак, суд приходить до висновку, що позов Українського державного університету залізничного транспорту є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Українського державного університету залізничного транспорту до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.