Рішення № 85202027, 24.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24 жовтня 2019 р. справа №520/5639/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку ст. 287 КАС України за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" до Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області (далі за текстом - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Баранової Я.О. № ЗВП 4909973 від 17.12.2018р. про арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "АЛЬФА - БАНК", -

встановив:

Позивач, Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" (далі за текстом - заявник, ДП, Підприємство, боржник) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Баранової Я.О. №ЗВП 4909973 від 17.12.2018р. про арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "АЛЬФА - БАНК".

Підставами позову є доводи про те, що з рахунку здійснюється оплата праці робітників. Арешт коштів на цьому рахунку неминуче призводить до вчинення Підприємством порушень в оплаті праці. Окрім того, заявник наголошував на неспіврозмірності арешту існуючому боргу.

Відповідач, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що у межах зведеного виконавчого провадження № 4909973 знаходяться 174 виконавчих документа на загальну суму 16.803.622,81грн., з яких 15 на суму 330.878,26грн. стосуються боргу по оплаті праці. Управління стверджувало, що банк не міг виконати постанову про арешт у разі, коли встановлена заборона накладення арешту. Крім того, протягом 2019 року з рахунків Державного підприємства ДП «Харківський електромеханічний завод» стягнуто грошові кошти в розмірі 80 073,93 грн., грошові суми які надходять на депозитний рахунок розподіляються відповідно до вимог ст..ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження». На сьогоднішній день задовольняються вимоги третьої черги (вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами).

З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, завдання та мету адміністративного судочинства згідно з ч.ч. 1 і 2 ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України, заяву представника позивача від 24.09.2019р., юридичний статус відповідача як владного суб`єкта, обсяг добутих доказів, котрі в сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи позову та заперечень проти позову зібраними доказами, а також проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, котрі підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління перебуває зведене виконавче провадження № 4909973.

Листом від 26.11.2018 року №87/59 Підприємство повідомило Управління про факт укладання договору розрахунково-касового обслуговування №DCCS 1077 з ПАТ "ВТБ Банк", у межах якого відкрито рахунок з виплати заробітної плати найманим працівникам. У зв`язку з припиненням обслуговування банком цього рахунку, 23.11.2018 року Підприємством було відкрито аналогічний за призначенням рахунок в АТ «Альфа-Банк» (а.с.25)

17.12.2018р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барановою Я.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунку - НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА-БАНК», МФО 300346, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Заходи позасудового урегулювання спору відносно названої постанови не призвели до настання позитивних наслідків, а тому заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень державного виконавця, підстави і способи їх реалізації унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з ч.ч. 1 і 2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Між тим, суд зауважує, що реалізація цього повноваження на арешт коштів має відбуватись з урахуванням вимог ч.2 ст.2 КАС України як у частині забезпечення справедливого балансу співвідношення інтересів усіх учасників суспільних правовідносин, так і у частині запобігання створенню перешкод у неухильному дотриманні боржником вимог закону.

У силу приписів ст.ст. 8, 9, 43 Конституції України, ч.1 ст.1, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. №95, ч.5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ч.6 ст.24 Закону України "Про оплату праці" Державне підприємство повинно забезпечити повний та своєчасний розрахунок з найманими працівниками по винагороді за виконану роботу.

Довідкою АТ «АЛЬФА-БАНК» від 20.05.2019 року №8 підтверджені ті обставини, що з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 здійснювались платежі по заробітній платі на карткові рахунки найманих працівників згідно з зарплатним проектом №4665 від 29.11.2018 року, оформленим на підставі договору комплексного банківського обслуговування. Цією довідкою одночасно підтверджені і ті обставини, що разом із виплатою заробітної плати підприємство сплачувало обов`язкові податки та збори, пов`язані з даними виплатами. (а.с.28).

Частиною 2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Тому суд доходить до переконання про те, що накладення арешту на означений вище рахунок спричиняє неможливість проведення Підприємством платежів по виплаті заробітку найманим працівникам.

Указане не узгоджується з положеннями закону.

Правові висновки Верховного Суду з приводу накладення державним виконавцем арешту на рахунок у банку, призначений для проведення платежів по заробітній платі, викладений у постановах від 16.06.2018 року по справі №905/294/15, від 10.10.2019 року по справі № 916/1572/19, від 27.06.2019 року по справі №916/73/19 і полягають у відсутності підстав для цього.

Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, проведеним судовим розглядом виявлено факт порушення оскарженим рішенням владного суб`єкта права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі примусового виконання рішень суду, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

При цьому, оскільки спір склався з приводу невиконання вимог закону у першу чергу Державним підприємством, то у силу ч.8 ст.139 КАС України тягар несення витрат по судовому збору належить покласти на заявника.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. по зведеному виконавчому провадженню №4909973 від 17.12.2018р. про накладення арешту на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "АЛЬФА - БАНК", МФО 300346.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева