Ухвала суду № 85201691, 25.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25 жовтня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/3462/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання неправомірними рішення та дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування до правовідносин з ОСОБА_1 з виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі 440/4370/18 вимог постанови Кабінету Міністрів України №649 від 28 серпня 2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, застосувавши право суду звернути рішення щодо виплати всієї суми заборгованості за період з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року до негайного виконання з поданням звіту у відповідності до вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 23-30/.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/18 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року та відповідно до довідки ГУ ПФУ в Полтавській області №2420/04.7-54/03 від 30 серпня 2019 року заборгованість з виплати пенсії за вказаний період буде виплачена згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2019 року. Позивач не погодився із застосуванням до правовідносин з виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/18 положень постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2019 року, оскільки згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України та статті 372 КАС України судове рішення є обов`язковим до виконання та вказана постанова КМУ не має жодного відношення до порядку виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/18.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 2-4/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 37-39/ зазначив, що постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/18 відповідачем виконано та перераховану позивачу пенсію за період з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року буде виплачено відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2019 року.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с.44-55, 61-67/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 /а.с. 56-60/ скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у справі № 440/4370/18 та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано незаконними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо обмеження розміру пенсії до виплати ОСОБА_1 та зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01 березня 2017 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум .

Згідно із частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 набрала законної сили 09 квітня 2019 року.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 березня 2017 року, за результатами якого за період з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року утворилась заборгованість з виплати пенсії у сумі 22227,47 грн /а.с. 18, 61-67/.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 20 червня 2019 року (вх.3077/Ш-02 від 20 червня 2019 року) /а.с. 14-15/, в якій просив виконати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 у частині виплати заборгованості по нарахованій без обмеження максимальним розміром пенсії за період з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року та надати довідку про розмір заборгованості з виплати пенсії.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №3047/Ш-02 від 05 липня 2019 року /а.с.17/ повідомлено ОСОБА_1 , що згідно з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 йому проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум з дати набрання чинності рішенням суду – 09 квітня 2019 року. Виплату перерахованої пенсії за період з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року буде здійснено згідно із Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2019 року.

Не погодившись з діями відповідача щодо застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України №649 від 28 серпня 2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" до правовідносин з виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/18, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Матеріалами справи /а.с. 18, 38, 65-67/ підтверджується, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 Головним управлінням ПФУ в Полтавській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 березня 2017 року по 08 квітня 2019 року та заборгованість по цій пенсії склала 22227,47 грн.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стала незгода позивача з порядком виконання відповідачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 у зв`язку із застосуванням вимог Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2019 року.

З огляду на це, розгляд заявлених позивачем вимог по суті буде передбачати надання правової оцінки питанню належного або неналежного виконання відповідачем судового рішення у справі №440/4370/19.

Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічно за приписами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

При цьому суд зауважує, що зазначені положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи шляхом подання позову.

Контроль за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, здійснюється судом в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є фактично спонукання відповідача до вчинення певних дій на виконання судового рішення.

Отже, аналізуючи приписи вказаних норм, суд дійшов висновку, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Невиконання або неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

А тому, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 та від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17.

Проаналізувавши предмет позовних вимог, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на зобов`язання відповідача у певний спосіб виконати інше судове рішення -постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №440/4370/19 та фактично є однією із форм контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно із частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною другою статті 132 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно із частиною другої вказаної статті у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №МР_АВ300775DNJ_9600253 від 13 вересня 2019 року (код квитанції 3865-0834-6434-2839).

Отже, сплачена позивачем сума судового збору підлягає поверненню.

Згідно із частиною другою статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, повторне звернення позивачем з вказаними позовними вимогами не допускається.

Керуючись статтями 238-239, 243, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №440/3462/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок), сплачений відповідно до квитанції №МР_АВ300775DNJ_9600253 від 13 вересня 2019 року (код квитанції 3865-0834-6434-2839).

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.І. Слободянюк