Рішення № 85201643, 25.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3673/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Березовського Ю.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправними та скасування:

- постанови відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (правонаступником якого є Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області) про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2015 ВП№49226281;

- постанови Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 30.05.2016 ВП№49226281;

- постанови Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 30.05.2016 ВП№49226281;

- постанови Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.09.2019 ВП№49226281.

Ухвалою суду від 02.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.10.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 02.10.2019.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 18.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №440/3673/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14:30 год. 25.10.2019.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що в порушення положень чинного станом на 2015 рік Закону України "Про виконавче провадження" постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2015 ВП№49226281 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Суми від 20.09.2015 №545159 не містить: - дати прийняття і номеру рішення, згідно з яким видано документ; - вірного повного найменування стягувача та його місцезнаходження; - ідентифікаційного коду суб`єкта господарської діяльності стягувача; - вірного місця проживання чи перебування боржника; - вірної дати набрання законної сили рішення, згідно з яким видано документ; - скріпленого печаткою підпису уповноваженої особи. Поряд з цим, позивач також вказує й на недотримання відповідачем приписів Закону України "Про виконавче провадження" при прийнятті в межах виконавчого провадження №49226281 постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

24.10.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому останній просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2015 ВП№49226281 винесена у відповідності до вимог чинного на той момент Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Виконавчий документ - постанову про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 №545159 інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтава було пред`явлено на виконання стягувачем ВДАІ м. Суми згідно заяви №515, тому виконавцем правомірно у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано стягувачем саме ВДАІ м. Суми. У постанові про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 №545159 та у заяві стягувача адреса місця проживання боржника зазначена як: АДРЕСА_1 , боржник був ознайомлений з постановою про адміністративне правопорушення при її складанні, про що свідчить його підпис, а тому у виконавця не виникло сумнівів щодо проживання боржника саме за вказаною адресою. Про зміну проживання боржника останній державного виконавця не повідомляв. З приводу постанови про стягнення виконавчого збору відповідач зауважує, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження. В даному випадку виконавчий збір з боржника ОСОБА_1 не стягувався лише б в тому випадку, коли б останній виконав рішення ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, чого зроблено не було.

Позивач та його представник в судовому засіданні 25.10.2019 позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 25.10.2019 явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відділу.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 20.09.2015 відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС групи ДПС ВДАІ обслуговування м. Полтава прапорщиком міліції Зваричем Р.М. складено постанову у справі про адміністративне правопорушення Серія ПС2 №545159, якою на особу накладено штраф 425,00 грн.

Відповідно до приписів статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вказану норму, у постанові у справі про адміністративне правопорушення Серія ПС2 №545159 зазначалось про те, що у разі несплати ОСОБА_1 штрафу в розмірі 425,00 грн у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами ДВС з правопорушника підлягатиме до стягнення штраф у розмірі 850,00 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до Київського районного суду м. Полтави.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 у справі №552/5766/15-а в задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та визнання дій посадової особи протиправними відмовлено за безпідставністю.

В результаті оскарження ОСОБА_1 . постанови Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 у справі №552/5766/15-а в апеляційному порядку, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №552/5766/15-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 - без змін.

Листом від 07.10.2015 №515 ВДАІ м. Суми направило до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції для примусового виконання у порядку статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 Серія ПС2№545159 для стягнення з громадянина ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , штрафу в розмірі 850,00 грн.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.М. від 04.11.2015 відкрито виконавче провадження №49226281 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Суми від 20.09.2015 №545159 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь стягувача - ВДАІ м. Суми, адреса: Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 24, штрафу в розмірі 850,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем вказано на неможливість представлення до суду доказів на підтвердження дати направлення ОСОБА_1 та вручення останньому копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2015 у зв`язку із закінченням строків зберігання журналу вихідної кореспонденції.

В результаті припинення юридичної особи - Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 37784796, 40021, Сумська область, м. Суми, вул. Гамалія, буд. 31А) та визначенням його правонаступником Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (код ЄДРПОУ 40211121, 40021, Сумська область, м. Суми, вул. Гамалія, буд. 31А) матеріали виконавчого провадження №49226281 12.01.2016 передано з Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції та прийнято Ковпаківським відділом державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

30.05.2016 державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Жван А.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП№49226281.

Поряд з цим, постановою Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 30.05.2016 у ВП№49226281 стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

У подальшому, 09.09.2019 державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Жван А.О. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№49226281.

Не погодившись з правомірністю вказаних постанов, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

При цьому, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження дат направлення та вручення боржнику ОСОБА_1 спірних постанов, а також враховуючи наявний у справі лист ТОВ "Бурова енергетична компанія "Технікс" від 20.09.2019 вих.№405 на ім`я ОСОБА_1 про інформування останнього щодо надходження на підприємство постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.09.2019 ВП №49226281 та подальше проведення товариством згідно цієї постанови відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 1085,00 грн, порушення строку звернення ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправними та скасування спірних постанов суд не вбачає.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV, чинного на момент відкриття виконавчого провадження №49226281, далі - Закон №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 19 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника (частина друга статті 19 Закону №606-XIV).

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Статтею 25 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 18 Закону №606-XIV у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов`язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов`язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Дослідивши зміст спірної постанови про відкриття виконавчого провадження №49226281, судом встановлено, що у графі "стягувач" зазначено ВДАІ м. Суми, адреса: Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 24.

Згідно з положеннями статті 8 Закону №606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

За змістом постанови у справі про адміністративне правопорушення Серія ПС2 №545159 остання відносно ОСОБА_1 прийнята не ВДАІ м. Суми, а інспектором ДПС групи ДПС ВДАІ м. Полтава прапорщиком міліції Зваричем Р.М.

Тобто, на переконання суду, ВДАІ м. Суми не може виступати стягувачем у виконавчому провадженні №49226281 по виконанню постанови у справі про адміністративне правопорушення Серія ПС2 №545159.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача з приводу зазначення виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2015 невірного стягувача, його адреси та ідентифікаційного коду.

Поряд з цим, в оскаржуваній постанові від 04.11.2015 державний виконавець в графі "документ набрав законної (юридичної) сили" датою набрання чинності постанови про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 Серія ПС2 №545159 вказав - 01.10.2015.

Відповідно до частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

За приписами статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Судовим розглядом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 Серія ПС2 №545159 оскаржувалася ОСОБА_1 в судовому порядку.

Так, постановою Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 у справі №552/5766/15-а в задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та визнання дій посадової особи протиправними відмовлено за безпідставністю.

При цьому, суд зауважує, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 у справі №552/5766/15-а оскаржувалася позивачем до Харківського апеляційного адміністративного суду і лише 08.12.2015 ухвалою суду апеляційної інстанції постанова Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2015 залишена без змін.

Виходячи з викладеного, на переконання суду, до закінчення судового оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 Серія ПС2 №545159 у позивача не виникло обов`язку по сплаті штрафу, а тому, суд вважає передчасним направлення останньої для примусового виконання до органу ДВС та відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови.

Крім цього, суд також вважає за доцільне відмітити, що при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення від 20.09.2015 Серія ПС2 №545159 ОСОБА_1 зазначалася фактична адреса його проживання: АДРЕСА_2 .

У матеріалах справи мається довідка АТ "Полтавський турбомеханічний завод" від 29.09.2015 №12/16-015320, за змістом якої ОСОБА_1 з 05.03.2013 і по дату видачі довідки постійно проживав у гуртожитку, який належить АТ "Полтавський турбомеханічний завод" за адресою: АДРЕСА_2 .

Поряд з цим, згідно з довідкою АТ "Полтавський турбомеханічний завод" від 20.09.2019 №167-02 ОСОБА_1 з 05.03.2013 по 28.02.2017 дійсно працював на АТ "Полтавський турбомеханічний завод", що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, 6; за період роботи на підприємстві ОСОБА_1 мешкав у гуртожитку підприємства за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, з огляду на те, що позивач фактично на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №49226281 не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає необґрунтованим зазначення державним виконавцем вказаної адреси у графі "адреса боржника" постанови від 04.11.2015.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку, що у спірному випадку постанова про відкриття виконавчого провадження №49226281 від 04.11.2015 винесена протиправно.

За умови протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження №49226281 від 04.11.2015- постанови про стягнення виконавчого збору від 30.05.2016, стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 30.05.2016, а також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.09.2019, які прийняті в межах протиправно відкритого виконавчого провадження №49226281, підлягають скасуванню.

Інші доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних постанов не впливають на висновки суду щодо необхідності їх скасування.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

В судовому засіданні 24.10.2019 позивачем подано клопотання про розподіл судових витрат у справі №440/3673/19, в якому останній просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн та на сплату судового збору в розмірі 2113,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, при зверненні до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 2113,10 грн, що підтверджується відповідними банківськими квитанціями.

Відтак, з огляду на повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд доходить висновку про стягнення з Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь позивача витрат на сплату судового збору в розмірі 2113,10 грн.

Також, згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи додано: - договір про надання правової допомоги від 23.09.2019 №7, укладений між ОСОБА_1 , як клієнтом, та ОСОБА_2 , як адвокатом; - акт виконаних робіт від 23.10.2019 №1 до вказаного договору; - квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.10.2019 на оплату правової допомоги в сумі 1000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих документів суд вважає, що вони в повній мірі підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн, а відтак, наявні підстави для стягнення на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (вул. Гамалія, буд. 31А, м. Суми, Сумська область, 40021, код ЄДРПОУ 40211121) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 04 листопада 2015 року ВП№49226281.

Визнати протиправною та скасувати постанову Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення виконавчого збору від 30 травня 2016 року ВП№49226281.

Визнати протиправною та скасувати постанову Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 30 травня 2016 року ВП№49226281.

Визнати протиправною та скасувати постанову Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09 вересня 2019 року ВП№49226281.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (код ЄДРПОУ 40211121) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2113,10 грн (дві тисячі сто тринадцять гривень десять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Гіглава