Рішення № 85201403, 25.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25 жовтня 2019 р.справа № 400/1100/19 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025

до відповідачаМиколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA504170/2019/000005/2 від 26.03.19 р.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (надалі - позивач або Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому, з урахуванням заяви, в якій позивач виправив технічну помилку в номері спірного рішення відповідача (а. с. 112-121), просить суд визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA504170/2019/000005/2 від 26 березня 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: на підставі контракту, укладеного в грудні 2018 р. з компанією Shandong Lovol Heavy Industry International Trading Co.Ltd (Китайська народна республіка), Товариство закупило трактори для сільськогосподарських робіт. 21 березня 2019 р. товар було задекларовано за електронною митною декларацією UA504170/2019/004114. Під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і витребував у позивача додаткові документи, які були надані в повному обсязі. Незважаючи на отримання всіх документів, 26 березня 2019 р. Митниця прийняла спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA504170/2019/000005/2. Позивач вказує на подання ним до Митниці всіх документів, які підтверджують всі складові задекларованої ним митної вартості товару і які не містили будь-яких розбіжностей або неточностей. Наполягає на вірному визначенні митної вартості за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (далі - МК України), а саме за ціною договору.

Відповідач позов не визнав, у відзиві послався на те, що надані позивачем документи не містили всіх даних, які б підтверджували складові задекларованої ним митної вартості товару, зокрема відповідач посилається на відсутність документів щодо вартості страхування, перевезення і навантаження. Крім того, сума коштів сплачених продавцю, не відповідає умовам договору щодо попередньої оплати. Також відповідач вказав на візуальні розбіжності в підписі і печатці контрагента на різних документах. Такі обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості товару за другорядним методом (а. с. 100-106).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому повторно виклав аргументи позовної заяви та зазначив, що у Митниці не малось підстав для сумніву в правильності визначення ним митної оцінки товару за ціною договору (а. с. 125-127).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 150-151).

Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

10 грудня 2018 р. Товариство уклало контракт TL10122018 з Shandong Lovol Heavy Industry International Trading Co.Ltd (Китайська народна республіка) (а. с. 25-31).

Відповідно до п. 1 контракту, найменування товару, його кількість, комплектація та ціна вказуються в специфікаціях до контракту. Ціна контракту включає в себе вартість тари, пакування та маркування.

Відповідно до специфікації № 1 від 14 грудня 2018 р., позивач отримав партію товару, а саме тракторів колісних для сільськогосподарських робіт моделей FT 1054, FT 1304FC, FT 504N, загальною вартістю 463 860,0 доларів США (а. с. 32).

Вказаний товар 21 березня 2019 р. задекларовано позивачем за електронною митною декларацією UA504170/2019/004114.

Для митного оформлення позивач подав такі документи: контракт TL10122018 від 10 грудня 2018 р., специфікацію № 1 від 14 грудня 2018 р., рахунок-фактуру (інвойс) № 1412-2018 від 14 грудня 2018 р., платіжні доручення № 215 від 20 грудня 2018 р. і № 16 від 22 січня 2019 р., довідку перевізника ТОВ "АП "Лоджістикс" від 18 березня 2019 р.

21 березня 2019 р. Митниця надіслала Товариству електронне повідомлення, в якому зазначалось, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у зв`язку із чим відповідач вимагав надати наступні документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов контракту; виписку з бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості, витрат на страхування, тари, упаковки, маркування, витрат на навантаження; каталоги, специфікації виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару; копію митної декларації країни відправлення (а. с. 58).

На це повідомлення, 26 березня 2019 р. позивач додатково подав копію митної декларації країни відправлення № 431020190000007326 від 29 січня 2019 р. та рахунок на оплату послуг з доставки вантажу № 153 від 15 березня 2019 р. З приводу інших документів, позивач повідомив Митницю про їх відсутність (а. с. 59).

26 березня 2019 р. Митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA504170/2019/000005/2 (а. с. 16-24).

У зв`язку із прийняттям Митницею такого рішення, 26 березня 2019 р. позивач подав митну декларацію UA504170/2019/004226, відповідно до якою митні платежі сплачені згідно митної вартості, яка визначена відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів UA504170/2019/000005/2.

Як визначено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару, який декларується.

Відповідач заперечує правильність визначення позивачем митної вартості товару, так як вона відрізняється ціни на такі самі товари, яка міститься в інформаційних базах даних Митниці.

Слід зазначити, що сам по собі факт відмінності ціни на товар що імпортується від звичайної, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів, а тому у господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78159391) Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2018 р. висловлена правова позиція про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням іншої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки відповідач, на підставі поданих позивачем документів мав можливість визначити ціну товарів за основним методом, відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу, носять протиправний характер.

Що стосується доводів відповідача про відсутність документів щодо страхування, витрат на пакування, то згідно умов контракту, ціна товару включає в себе вартість тари, пакування та маркування, а страхування товару його умовами не передбачено.

Для підтвердження витрат на навантаження, позивачем був поданий рахунок на оплату № 153 від 15 березня 2019 р. (а. с. 61).

Оплата за товар здійснена позивачем чотирма платіжними дорученнями в іноземній валюті № 215 від 20 грудня 2018 р. на суму 395 575,0 доларів США, № 16 від 22 січня 2019 р. на суму 324 702,0 доларів США, № 225 від 20 лютого 2019 р. на суму 266 308,0 доларів США і № 26 від 25 лютого 2019 р. на суму 331 999,0 доларів США, що узгоджується з п. 11 контракту, відповідно до якого позивач мав сплатити 30% ціни товару протягом семи днів з моменту підписання специфікації, а решту 70% позивач сплачує протягом семи днів з дати відгрузки товару (а. с. 34-37).

Щодо візуальної розбіжності підпису і печатки контрагента на контракті та інвойсі, то суд такі доводи до уваги не приймає, так як підписи і печатка виконані електронними засобами і не можуть свідчити про порушення з боку позивача.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, позовні вимоги піддягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1 921,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6577 від 12 квітня 2019 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 31764816) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) задовольнити.

2. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA504170/2019/000005/2, прийняте 26 березня 2019 р. Миколаївською митницею ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431), визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 31764816) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз