Рішення № 85200601, 24.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 р. Справа№200/10934/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді головуючого Хохленкова О.В., при секретарі судового засідання Синковій А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбассу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму 2040,00 гривень.

за участю: представника позивача - не з`явився;

представника відповідача: Яковлєва А.С.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму 2040,00 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтував наступним. Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» було отримано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму штрафу 2040,00 грн. Позивач скористався своїм правом на досудове оскарження вищевказаної вимоги у податкових органах. Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» на адресу Державної фіскальної служби України було направлено скаргу на дану вимогу. За результатами розгляду означеної скарги, позивачем було отримано рішення Державної фіскальної служби України від 19.08.2019 року № 39743/6/99-99-17-05-15 про залишення її без задоволення (рішення було отримано 29.08.2019 року). Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Розпорядження було зупинено, але не скасовано розпорядженням КМУ від 05.11.2014р. № 1079-р. та постановою КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р. “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”. 02.12.2015р. було підписано розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», яким зокрема визнано таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р № 1079-р та від 30.10.2014 р. № 1053-р. місто Маріуполь, де позивача зареєстровано, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Крім того, обставини, за яких у позивача фактично виникла неспроможність виконання зобов`язань зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення є обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини), що відповідає приписам ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» із змінами, внесеними Законом України № 1669-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». КП «Компанія «Вода Донбасу» отримала сертифікати Торгово - промислової палати України № 1735 та № 1736 про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014р. № 5270/05-4 та від 25.11.2014 року № 5268/05-4 та Висновок Донецької торгово - промислової палати від 03.07.2014 року №2005/12.12-03, якими засвідчено факт настання форс - мажорних обставин з 10.06.2014 року при дотриманні норм законодавчих актів України та здійсненні КП «Компанія «Вода Донбасу» господарської діяльності на території Донецької області. На момент видачі сертифікатів Торгово-промислової палати України та до теперішнього часу форс-мажорні обставини тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо. Таким чином сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів. Крім того, листом № 17/199 від 17.02.2015р. та в подальшому листом № 17/1172 від 08.09.2016 року КП «Компанія «Вода Донбасу» було надано вказані сертифікати зокрема щодо справлення та сплати податків та обов`язкових платежів до податкового органу. Тобто, відповідач був обізнаний про настання вказаних обставин, але протиправно нарахував позивачу штрафні санкції. Враховуючи наявність вказаних сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили, вважаємо відповідачем безпідставно було нараховані штрафні санкції за порушення зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму штрафу 2040,00 гривень.

Ухвалою від 25 вересня 2019 року суд відкрив провадження по справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін призначивши судове засідання на 24 жовтня 2019 року.

02 жовтня 2019 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що за даними ITC «Податковий блок», станом на 12.05.2019 року у КП позивача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення КП «Компанія «Вода Донбасу» обліковувався податковий борг у сумі 2040,00 гривень.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючій орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У зв`язку з наявністю у платника податків податкового боргу, на підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п. 59.1 ст. 59 Кодексу та відповідно до п. 1 розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 № 610, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770, ГУ ДФС у Донецької області сформовано і направлено платнику податків зазначену податкову вимогу контролюючого органу. Податковий борг з зазначеного податку у КП «Компанія «Вода Донбасу» виник у результаті несплати платником податків у граничний термін грошових зобов`язань, визначених податковим повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 22.04.2019 №0018424207, яке вручено платнику податків поштою 26.04.2019 року. Станом на 02.10.2019 року в контролюючого органу відсутня інформація про оскарження КП «Компанія «Вода Донбасу» податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 22.04.2019 року № 0018424207 в сумі 2040,00 грн. в адміністративному та/або судовому порядку. За даними ITC «Податковий блок», станом на 02.10.2019 року у КП «Компанія «Вода Донбасу» податковий борг у сумі 2040,00 грн., залишається не погашеним.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191678.

13 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № 45608-42 про сплату Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» податкового боргу за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 2040,00 гривень.

05 липня 2019 року Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» на адресу Державної фіскальної служби України було направлено скаргу на вимогу № 45608-42.

Рішенням Державної фіскальної служби від 19.08.2019 року № 39743/6/99-99-17-05-15 скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишено без задоволення.

КП «Компанія «Вода Донбасу» (м. Донецьк, вул. Артема, 85) отримано Сертифікат (висновок) № 1736 за вих. № 5268/05-4 від 25 листопада 2014 року Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили, відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року КП “Компанія “Вода Донбасу” при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

При прийнятті рішення по суті спору суд керується наступним.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. «б» розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п.16.ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 257.1 ст.257 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п.п. 257.3.4 п.257.3 ст.257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом ІІ цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки : з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації.

Щодо застосування норм Закону України N 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статі 1 Закону № 1669, період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких віднесено м. Маріуполь.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Вказана стаття не визначає перелік зобов`язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань є наявність у такого суб`єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином, не застосування норм Закону №1669 у спірних правовідносинах є неприйнятними з огляду на те, що положення ст.10 цього Закону встановлена загальна процедура звільнення платників податків від відповідальності за умови підтвердження обставин непереборної сили відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного суду від 24.01.2019 року по справі № 805/939/16-а.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги приписи ч. 3 ст. 2, ч.ч. 1-2 ст. 71 КАС України, суд дійшов висновку про те, що вимога від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму 2040,00 грн. – є неправомірною та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з тим, що даним судовим рішенням задоволені позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 5050 від 19 вересня 2019 року, з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбассу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму 2040,00 гривень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 13.05.2019 року № 45608-42 на суму 2040,00 гривень.

Стягнути на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, код ЄДРПОУ 00191678) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, 130-ї Таганрозької дивізії, 114 код ЄДРПОУ 39406028 судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Хохленков