Рішення № 85200571, 25.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 р. Справа№200/11401/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що з 07 квітня 2014 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком. З 01 жовтня 2017 року проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, в тому числі і її пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та коефіцієнту страхового стажу - 0,37167, в той час як до 01 жовтня 2017 року застосовувалася величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та коефіцієнт страхового стажу - 0,50063.

Вважала, що застосування таких показників призвело до зменшення розміру її пенсії, та звузило її пенсійні права.

Про вказані обставини дізналася з відповіді відповідача від 29 липня 2019 року №18645/34-1/02 на своє звернення щодо розміру пенсії.

Вважаючи свої пенсійні права порушеними, просила:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зниження їй з 01 жовтня 2017 року індивідуального коефіцієнта страхового стажу до розміру 1 %;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату їй пенсії з 01 жовтня 2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта страхового стажу 1,35 %, що дорівнює 0,50063.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначав, що з 11 жовтня 2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, яким розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено, зокрема пунктом 43, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.». Отже, з 01 жовтня 2017 року всі пенсії, які були призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, в тому числі і пенсія позивача, підлягали перерахунку на підставі наведених норм закону.

Вважав, що на час перерахунку пенсії позивача, який відбувся відповідно до законодавства масово з 01 жовтня 2017 року, діяв на підставі чинного законодавства, яке неконституційним не визнавалося. Після такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився. Вважав, що не порушив права позивача. Також вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07 квітня 2014 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком.

Так, відповідно до розпорядження від 23 квітня 2014 року №174358 при призначенні пенсії її пенсію обчислено виходячи із: страхового стажу 37 років 2 місяці 23 дні (стаж враховано по 05 квітня 2014 року); коефіцієнту страхового стажу з урахуванням кратності (величини оцінки одного року страхового стажу) 1,35 %, що дорівнює 0,50063. Загальний розмір призначеної пенсії становив 6 991,34 грн.

До 01 жовтня 2017 року позивач щомісячно отримувала пенсію у розмірі 7118,84 грн.

З 01 жовтня 2017 року органом Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII проведено масовий перерахунок пенсій, в тому числі і пенсії позивача.

Під час такого перерахунку щодо пенсії позивача застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та коефіцієнт страхового стажу - 0,37167.

Внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився та становив 7261,92 грн.

Про вказані обставини позивач дізналася з відповіді відповідача від 29 липня 2019 року №18645/34-1/02 на своє звернення щодо розміру пенсії.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону в редакції, яка діяла до 01.10.2017 року, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс = (См х Вс) / (100% х 12), де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

З 11 жовтня 2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (Закон України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII), яким у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п`ятого викладено в редакції, згідно з якою за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Вказаним Законом розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено, зокрема пунктом 43, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.».

Отже, з 01 жовтня 2017 року всі пенсії, які були призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, підлягали перерахунку із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього Суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 червня 2014 року у справі за заявою Великода проти України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Вирішення питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів віднесено до компетенції Конституційного Суду України (ст. 147 Конституції України).

Вказані норми законодавства щодо перерахунку з 01 жовтня 2017 року пенсій такої категорії пенсіонерів як позивач неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягали застосуванню на всій території України.

Застосовуючи щодо пенсії позивача такі положення законодавства суб`єкт владних повноважень діяв правомірно та не порушив пенсійні права позивача.

Крім того, після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, що спростовує посилання позивача на зменшення її розміру та звуження пенсійних прав.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову - відсутні.

Посилання позивача на положення п. 44 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є неприйнятними, оскільки вони стосуються призначення пенсій з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, тоді як пенсія позивачу була призначена до 01 жовтня 2017 року.

Посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду з позовом є неприйнятними, оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі відповіді відповідача від 29 липня 2019 року №18645/34-1/02 на звернення щодо розміру пенсії, а до суду з позовом позивач звернулася у жовтні 2019 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Т.В. Логойда