Рішення № 85200397, 11.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року Справа № 160/8165/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2019 р. ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – відповідач), в якому позивач просить:

- зобов`язати ГУ ПФУ у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 60% починаючи з 01.01.2018 р.;

- різницю, що виникла з вини чи недбалості працівників ГУ ПФУ у Дніпропетровській області стягнути на користь позивача починаючи з 01.01.2018 р. і по теперішній день;

Обґрунтування позову полягає в тому, що відповідач невірно обрахував розмір пенсійних виплат позивачу, оскільки при розрахунку пенсії не змінив (не збільшив) розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що значно порушує його права та належний соціальний захист.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8165/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.10.2019 р. засобами електронного зв`язку суду було відповідачем надіслано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє про незгоду з позовними вимогами та вважає, що управлінням було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. за умовами ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

03.10.2019 р. засобами електронного зв`язку та 09.10.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду на вимогу суду відповідачем було подано належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

11.10.2019 р. через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує свою правову позицію, викладену у позову.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію, як особа з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році серії НОМЕР_1 строком дії до 01.05.2022 р.).

13.06.2019 р. позивач звернувся до пенсійного фонду з заявою про перерахунок його пенсії з 01.0.2018 р. з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За результатами звернення, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області листом за №4562/Р-09 повідомило, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням вимог пункту 9-1 Постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищенні рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Постанова №1210) з п`ятикратного розміру мінімально заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії відповідно до Постанови №1210, визначається за формулою: Кзс = (Зп (мін) х 5)) / Зс1, де:

Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

При обчисленні пенсії застосовано середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховувався у період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. та який складає 3,56956.

З 01.01.2018 середньомісячний коефіцієнт заробітної плати становить 2,96727, а з 01.01.2019 р. - 2,67127, отже проводити перерахунок пенсії із застосуванням зазначених коефіцієнтів не доцільно, оскільки це призводить до зменшення розміру пенсійної виплати.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, з урахуванням коефіцієнта 1,17 складає 15721,59 грн. (4404,35 грн. х 3,56956). Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 липня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлено на рівні 1564,00 грн.

З урахуванням зазначеного, загальний розмір пенсійної виплати позивача за даними пенсійного фонду станом на 01.07.2019 р. складає 10236,85 грн, з яких:

9432,95 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку (15721,59 грн х 60% втрати працездатності);

469,20 грн. - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни III групи (1564,00 грн. х 30%);

50,00 грн. - цільова допомога інвалідам війни III групи;

284,70 грн. - додаткова пенсія особам з інвалідністю III групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Не погоджуючись за таким обрахунком пенсійних виплат з 01.01.2018 р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Положеннями ст. 59 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ визначено порядок виплати пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судовим розглядом Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою:

П = Зс*Кзс*(Кв/100%)

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивачу обчислено пенсію з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Складовими формули при обчисленні пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Постанова №1210) є, зокрема, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з 01.03.2019 Вам проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Середньомісячний заробіток розраховано за період з 01.12.1987 по 31.12.1987.

Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 3,56956.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, з урахуванням коефіцієнта 1,17 складає 15721,59 грн (4404,35 грн х 3,56956).

Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2019 складає 10216,75 грн, з яких:

9432,95 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (15721,59 грн х 60% втрати працездатності);

284,70 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю III групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

449,10 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни III групи (1497,00 грн х 30%);

50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни III групи.

З викладеного вбачається, що пенсійним фондом обраховується пенсія позивача із застосуванням середньомісячного коефіцієнту, обчисленого виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки.

При цьому, розмір середньомісячного коефіцієнту не є спірним, у зв`язку із чим підвищення розміру мінімальної заробітної плати у будь-якому разі призведе до підвищення розміру пенсії та є змінним показником Зп(мін). Проте відповідачем необґрунтовано вказується про незмінні показники формули, які не є предметом спору у даній справі.

Аналіз наведених судом вище норм вказує, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - тобто законодавець вказує лише на зміну мінімальної заробітної плати, при цьому всі інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - залишаються незмінними.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не наведено доказів застосування розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня відповідного року при перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 р., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 КАС України.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відновлення порушеного права позивача у спірних відносинах має відбуватися шляхом перерахунку основної державної пенсії у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.01.2018 р. та виплаті суму різниці, що виникла з вини ГУ ПФУ у Дніпропетровській області на користь позивача починаючи з 01.01.2018 р. по 11.10.2019 р. (день ухвалення рішення по справі). Тому наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити означений перерахунок та виплатити заборгованість, яка виникла з його вини.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таке рішення суду з коригуванням обраного способу захисту шляхом викладення позовних вимог у належній та коректній формі, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства та остаточне вирішення спору між сторонами.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -- задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок основної державної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.01.2018 р. та виплатити суму різниці, що виникла з вини ГУ ПФУ у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 р. по 11.10.2019 р.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 11.10.19

Суддя В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун