Рішення № 85200235, 30.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року Справа № 160/4202/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП"(49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, 39, код ЄДРПОУ 40257391) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ТАТА ГРУП» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач-1), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 травня 2018 року № 711843/40257391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 липня 2017 року № 676;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України визнати податкову накладну від 21 липня 2017 року № 676, видану ТОВ «СП ТАТА ГРУП» на адресу ТОВ «Завод Стеко», на суму 2 565,00 грн. (з ПДВ) такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання, а саме: - податкова накладна від 21.07.2017 року № 676 прийнята та зареєстрована з 21.07.2017 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 травня 2018 року № 711838/40257391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25 липня 2017 року № 768;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України визнати податкову накладну від 25 липня 2017 року № 768, видану ТОВ «СП ТАТА ГРУП» на адресу ТОВ «Завод Стеко», на суму 3 534,01 грн. (з ПДВ) такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання, а саме: - податкова накладна від 25.07.2017 року № 768 прийнята та зареєстрована з 25.07.2017 року;

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768, згідно квитанцій від 08.08.2017 року накладні було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Всі первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, які надіслано для реєстрації. Також, в рішеннях від 21.05.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, при цьому всі первинні документи були надані відповідачу на підтвердження здійснення господарської операції, згідно повідомлень, а тому рішення, прийняті відповідачем є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року позовну заяву ТОВ "СП ТАТА ГРУП" було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі № 160/4202/19 та призначено розгляд останньої в порядку загального позовного провадження.

04 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, при цьому рішення суду є самостійною підставою для реєстрації податкових накладних, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

04 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті комісією правомірно з причин надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, які направлено платнику засобами електронного зв`язку, що підтверджується квитанціями № 2 від 21.05.2018 року. В ході аналізу господарських операцій та наданих первинних документів встановлено, що ТОВ "СП ТАТА ГРУП" не було надано документи стосовно транспортування товару, збереження, договори придбання товару також по накладній №676 не надано документи на придбання реалізованого товару, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/4202/19 до судового розгляду по суті.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини не явки суд не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СП ТАТА ГРУП» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 05 лютого 2016 року.

Основним видом економічної діяльності позивача є код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ «СП ТАТА ГРУП» (Продавець)) та ТОВ «Завод Стеко» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 65 від 31.05.2016 року. Предметом даного договору були автозапчастини до транспортних засобів, згідно п. 1.1 договору. Найменування, кількість, ціна на товари та інші характеристики товарів, що продаються за цим договором, визначаються у бухгалтерських документах (видаткових накладних) на передачу певної партії товару, які є його невід`ємною частиною.

21 липня 2017 року на виконання умов договору ТОВ «СП ТАТА ГРУП» здійснено продаж товару на суму 2 565,00 грн. за видатковою накладною № 5484, а саме: скло.

25 липня 2017 року на виконання умов договору ТОВ «СП ТАТА ГРУП» здійснено продаж товару на суму 3 534,01 грн. за видатковою накладною № 5572, а саме: скло лобове, петля дверей.

За цією операцією ТОВ «СП ТАТА ГРУП» складено та направлено податкові накладні від 21.07.2017 року № 676 на суму 2 565,00 грн. з ПДВ. та від 25.07.2017 року № 768 на суму 3 534,01 грн. з ПДВ.

Вказані податкові накладні доставлені до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідними квитанціями від 08.08.2017 року.

Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 7007. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «СП ТАТА ГРУП» подано до Державної фіскальної служби України письмові пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768, що підтверджується повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена № 31 та № 34 від 16.05.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 21.05.2018 року № 711843/40257391 та № 711838/40257391 про відмову у реєстрації податкових накладних від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані рішення вмотивовані ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами “а”, “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пп. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (чинного на момент виникнення правовідносин, далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Таким чином, фіскальний орган зобов`язаний у квитанціях № 1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Однак, в даному випадку, відповідачами не надані докази необхідності зупинення реєстрації податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Станом на момент винесення відповідачем рішення, що є предметом оскарження постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117).

Згідно п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у строк визначений законодавством було подано відповідні письмові пояснення стосовно факту виписки податкових накладних з наданням первинних документів до пояснень, що підтверджується також документами довільного формату (видаткові накладні, договір купівлі-продажу, договір перевезення вантажу), копії яких містяться в матеріалах справи, та не спростовано відповідачами під час судового розгляду справи.

Однак, відповідачем, всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку № 117 не було вказано жодного конкретного документу, який не був наданий відповідачу. Таких доказів до суду також надано не було.

Крім того, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв, таких доказів до суду не надано.

Слід врахувати, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів.

При відмові у прийнятті до реєстрації податкових накладних посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкові накладні до реєстрації.

При цьому, суд критично відноситься до посилання ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ході судового розгляду справи на обставини відмови, серед яких такі, що не обумовлені рішенням, яке оскаржується. Так, представником ГУ ДФС у Дніпропетровській області лише у відзиві на позовну заяву зазначено, що рішення мотивовано ненаданням платником податку копій документів, а саме: документи стосовно транспортування товару, збереження, договори придбання товару також по накладній №676 не надано документи на придбання реалізованого товару. Відтак виконання вимог суб`єкта владних повноважень відносно невизначеного переліку документів, об`єктивно не було можливим. Крім того, податковий орган не може формувати висновки для прийняття рішення з підстав, які в основу такого рішення не були покладені.

Таким чином, слід дійти висновку, що посилання на вказані відповідачем - 2 підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми, свідчить про протиправність таких рішень.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятих рішень з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання податкових накладних від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768 такими, що прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податкові накладні накладних від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768 доставлені до Державної фіскальної служби України, про що свідчать відповідні квитанції.

Проте, суд звертає увагу, що Державною фіскальною службою України були прийняті відповідні рішення, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768, отже вчинено дії з такої відмови, які є складовими відповідного рішення.

Таким чином, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав не передбачений діючим законодавством, у зв`язку з чим у задоволенні даних вимог слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає, в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електроном вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II).

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, “свобода розсуду” фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «СП ТАТА ГРУП» податкові накладні від 21.07.2017 року № 676 та від 25.07.2017 року № 768, в порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 842,00 грн., згідно платіжного доручення № 537 від 31.05.2019 року, підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП" (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, 39, код ЄДРПОУ 40257391) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 травня 2018 року № 711843/40257391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 липня 2017 року № 676.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 21.07.2017 року № 676, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ТАТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 40257391), в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 травня 2018 року № 711838/40257391 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25 липня 2017 року № 768.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 25.07.2017 року № 768, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ТАТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 40257391), в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ТАТА ГРУП» (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд. 39, код ЄДРПОУ 40257391) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ТАТА ГРУП» (49000, м. Дніпро, Караваєва, буд. 39, код ЄДРПОУ 40257391) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко