Рішення № 85200202, 01.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Справа № 160/5427/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивачі просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсій за віком ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 13.12.2018 р., як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії, всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, в тому числі понаднормативного та пільгового стажу в районах Крайньої Півночі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2 з 13.12.2018 р., як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії, всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, в тому числі понаднормативного та пільгового стажу в районах Крайньої Півночі та підвищення за більш пізній вихід на пенсію.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 13.12.2018 року представник ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про призначення пенсії за віком, як непрацюючим пенсіонерам, дітям війни. До заяви про призначення пенсії було надано оригінали та копії: паспорту громадянина України для виїзду за кордон, трудових книжок, копія паспорту представника, довіреності. Також, представник позивачів просив пенсійний орган здійснити запити відповідно до записів у трудовій книжці щодо отримання довідок по заробітній платі, що враховується для обчислення пенсії, довідок про перейменування підприємств, інших недостатній для призначення пенсії документів, врахувати найвигідніший період по заробітній платі, врахувати пільговий стаж в районах Крайньої Півночі. Між тим, листами за вих. № 2771/02-07/24 та № 2773/02-07/24 від 22.12.2018 року відповідач повідомив представника позивачів - ОСОБА_4 О.М. про повернення без розгляду заяв від 13.12.2018 року у зв`язку із наявністю розбіжностей у документах позивачів. 04.04.2019 року представник позивачів – ОСОБА_3 звернувся до відповідача із вимогою надати вмотивоване рішення про відмову у призначенні пенсії позивачам. Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.04.2019 року за вих. № 823/02-07/24 та № 824/02-07/24 представника позивача – ОСОБА_5 М. було повідомлено про те, що підставою для повернення заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.12.2018 року про призначення пенсій стала та обставина, що до пенсійного органу не було подано документу, що підтверджує місце проживання позивачів на території України. Не погодившись з відмовою, ОСОБА_3 як представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.07.2019 р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у задоволенні посилаючись на те, що обов`язок надання документів чинним законодавством покладено на заявника, крім того, в документах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є розбіжності та відсутні документи, що засвідчують місце проживання на території України.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки останній день прийняття рішення припадав на день відпустки судді, рішення винесено в перший робочий день судді після виходу з відпустки.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що до 1999 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкали в АДРЕСА_1 , надалі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю.

13.12.2018 р. представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , у відповідності до наданих повноважень, визначених в довіреності, особисто звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, як не працюючім пенсіонерам, дітям війни, а також просив здійснити запити відповідно до записів у трудовій книжці щодо отримання довідок по заробітній платі, що враховується для обчислення пенсії, довідок про перейменування (реорганізацію) підприємств, інших недостатніх для призначення пенсії документів, врахувати найвигідніший період по заробітній платі, врахувати пільговий стаж в районах Крайньої Півночі (додаток 3 до Порядку № 22-1). До заяв надав документи для призначення пенсій за віком, зокрема: оригінали та копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, трудових книжок, копія паспорту представника, довіреності.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янський відділ обслуговування громадян) листами за вих. № 2771/02-07/24 та №2773/02-07/24 від 22.12.2018 р. повідомило ОСОБА_3 про повернення без розгляду заяв позивачів від 13.12.2018р., оскільки в документах є розбіжності. При цьому відповідач не зазначив, які саме розбіжності є в документах та заяви не повернув.

04.04.2019 р. представник позивачів - ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою прийняти обґрунтовані рішення щодо поданих заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення пенсій у відповідності до ст. 45 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надіслати на адресу представника.

Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. № 823/02-07/24 та № 824/02-07/24 від 15.04.2019 р. представника позивачів ОСОБА_3 було повідомлено про те, що заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком було повернуто заявникам без прийняття рішення, оскільки вони не містили документів, що підтверджували їх місце проживання/реєстрації на території України.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком, позивачі звернулись до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України, які мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках,визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788 – XII (далі – Закон України № 1788 – X) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 – IV (далі– Закон України № 1058 – IV).

Розгляд питання про призначення пенсії врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі– Порядок 22-1).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону України № 1058-IV).

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, визначено, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п.4.7 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти до висновку про те, що при вирішенні питання про призначення пенсії пенсійний орган наділений дискреційними повноваженнями, при цьому, при наявності звернення особи за призначенням пенсії суб`єкт владних повноважень повинен прийняти рішення.

Як свідчать матеріали справи, рішення по заявах позивачів від 13.12.2018 року, зі змісту яких чітко визначено бажання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про призначення їм пенсії та її виду - не приймалося, а були повернуті заявникам без розгляду, що підтверджується листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. № 2771/02-07/24 та №2773/02-07/24 від 22.12.2018 р.

Як вже зазначалося раніше, порядок та умови призначення пенсії за віком визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постановами правління Пенсійного фонду України.

В даному випадку, оскільки пенсійний орган наділений дискреційними повноваженнями, то не прийняття ним рішення у межах своєї компетенції по заявам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про призначення пенсії, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у спірних відносинах.

Суд також звертає увагу, що в Рішенні Конституційного суду України від 07.10.2009 р. №25-рп/2009 (далі Рішення №25-рп/2009) зазначено, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивачів є - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про призначення пенсії від 13.12.2018 року з прийняттям рішення за результатами їх розгляду.

Доводи відповідача щодо наявності в поданих позивачами документах розбіжностей стосовно особистих даних та відсутності документів, що підтверджують місце їх реєстрації або проживання, які стали підставою для повернення заяв про призначення пенсії, судом до уваги не приймаються, оскільки вмотивованого рішення з обгрунтуванням підстав для відмови у призначенні пенсій, відповідачем не приймалось.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України щодо непризначення пенсій за віком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 13.12.2018 року, то суд вважає, що такі вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

В ході розгляду справи відповідачем не було наведено будь – яких належних доказів правомірності допущеної бездіяльності щодо невинесення рішення про призначення пенсій позивачам, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України,

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 13.12.2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком від 13.12.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 13.12.2018 року з прийняттям рішення за результатами її розгляду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком від 13.12.2018 року з прийняттям рішення за результатами її розгляду.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області (код ЄДРПОУ 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області (код ЄДРПОУ 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева