Рішення № 85200200, 03.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 160/4873/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з врахуванням всього стажу, зазначеного в трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення - 20.02.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2 , як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу, зазначеного в трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, починаючи з дати звернення - ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю – ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком як не працюючім пенсіонерам, однак листами №516/02-07/24 та № 507/02-07/24 від 07.03.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янський відділ обслуговування громадян) в призначенні пенсії за віком відмовило із зазначенням, що в трудовій книжці, заяві про відкриття рахунку у банківській установі та в довіреності зазначено по-батькові, а в паспорті по-батькові не зазначено. Також, вказано, що наданими документами не підтверджено місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території України. За результатами розгляду повторного звернення представника позивачів відповідач листами № 2452/А-09 та №2493/А-09 від 04.04.2019 року відмовив в призначенні пенсії. Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янський відділ обслуговування громадян) щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправною та такою, що порушує гарантовані соціальні права на пенсійне забезпечення, позивачі звернулись до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13 червня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що на момент звернення із заявами про призначення пенсії строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплинув, а тому, не було підтверджено громадянство України. Також зауважив, що документи щодо підтвердження місця проживання (реєстрації) на території України позивачів до управління не надходили. На підставі викладеного відповідачем було повернуто без розгляду заяви позивачів. Оскільки, заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення пенсії не були предметом розгляду, відповідач вважає, що позовні вимоги про призначення та виплату пенсії, передчасні.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України,).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкали в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .

У травні 1996 року позивачі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю.

З метою призначення пенсії за віком 20.02.2019 року уповноважений представник позивачів – ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами (вх. № 468 та № 469) про призначення пенсії як не працюючим пенсіонерам, дитині війни.

Згідно з листами Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 507/02-07/24 та №516/02-07/24 від 07.03.2019 року, 01.03.2019 року відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області службовою запискою від 01.03.2019 року повернуто без розгляду заяву від 20.02.2019 про призначення пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (знята з реєстрації у 1996 році) та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (знятий з реєстрації у 1996 році) та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , для передачі їх за належністю до структурного підрозділу, до повноважень якого належить вирішення питання, оскільки вказана адреса мешкання заявників територіально не відноситься до м. Кам`янське. Крім того, посилаючись на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, відповідач вказав на необхідність подання довідок, що підтверджують місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території держави Україна. Також вказав, що у наданому пакеті документів міститься завірені копії паспортів позивачів, виданих на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (термін дії до 15.03.2016 року), що не відповідає прізвищу, імені та імені по-батькові, які зазначені у довіреності від 28.11.2018 року, трудових книжках та заяві про відкриття рахунку у банківській установі. З огляду на викладене, заявникам запропоновано звернутись із заявою із долученням усіх документів, необхідність надання яких визначено нормативно, та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

21 березня 2019 року уповноваженим представником позивачів – ОСОБА_3 подано звернення відповідно до заяв від 20.02.2019 року, на яке Кам`янським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листами №2452/А-09 та №2493/А-09 від 04.04.2019 року повідомлено, що відповідно до своїх повноважень Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян в Дніпропетровській області не приймає рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії, а здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення наданих документів та перевіряє правильність копій відповідних документів. Оскільки представником за довіреністю надано документи, які не відповідають вимогам Порядку № 22-1, сервісним центром надіслано листи інформаційно-роз`яснювального характеру від 07.03.2019 року №507/02-07/24 та №516/02-07/24 з метою оформлення та надання документів для подальшої передачі за належністю структурному підрозділу, до повноважень якого належить вирішення питання щодо прийняття рішення. З огляду на викладене, запропоновано надати необхідні документи або повідомити про намір стосовно надання документів відповідно до листів сервісного центру.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янський відділ обслуговування громадян) щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачі звернулись до суду.

Суд зауважує, що 24 квітня 2019 року від відповідача надійшла копія рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №81/03-10-19 від 22.05.2019 року з підстав того, що ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії не надано будь-яких відомостей щодо проживання (реєстрації) в м. Кам`янське (раніше м. Дніпродзержинськ) до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю, а також у зв`язку з наявністю в поданих документах розбіжностей в прізвищі, імені та по батькові.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заяву про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Згідно з пунктом 2.23 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

В силу приписів пункту 2.9. Порядку № 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Аналіз вказаних норм права свідчить, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Відповідно до пункту 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.

За змістом статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III, документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою при призначення пенсії за віком особа, передусім, повинна підтвердити громадянство України, а також подати документи, перелік яких визначено Порядком №22-1.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про призначення пенсій, представником позивачів ОСОБА_3 подано:

- завірену копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 (номер серії нерозбірливий) від 15.03.1996 року зі строком дії до 15.03.2006 року;

- завірену копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 15.03.1996 року зі строком дії до 15.03.2006 року.

Частиною 8 статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI, встановлено, що у разі закінчення строку дії документа або смерті особи її документи в порядку і строки, визначені законодавством, здаються уповноваженому суб`єкту, який видав такий документ, якщо інше не передбачено цим Законом, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном - ЗДУ (закордонні дипломатичні установи України).

Зазначеним Законом в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 року № 1474-VIII, не передбачено продовження строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Також, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.04.1994 року № 3857-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 року № 1474-VIII, не передбачено продовження строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, паспорт громадянина України за виїзду за кордон, строк дії якого закінчився, є недійсним.

У разі закінчення строку дії такого документу громадянин України, який постійно проживає за кордоном, повинен звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України в порядку, визначеному частиною 11 статті 22 Закону № 5492-VI, для оформлення паспорту.

При цьому, з моменту закінчення терміну дії паспорту особа не припиняє громадянство України, однак, документ із терміном дії, що закінчився, не може бути беззаперечним доказом (підтвердженням) належності до громадянства України, оскільки такий документ став нечинним.

Враховуючи, що строк дії паспортів громадянина України для виїзду за кордон позивачів, копії яких надано представником позивача до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, закінчився 15.03.2006 року, а інших документів, що посвідчують особу, передбаченого Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», позивачами та їх представником органу Пенсійного фонду разом із заявою про призначення виплати пенсії не надано, відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачам у призначенні пенсії.

Щодо посилань відповідача про ненадання позивачами документів для підтвердження місця проживання або реєстрації на території України, то в цій частині суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивачі, проживаючи в Ізраїлі, як громадяни України мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Разом з тим, оскільки при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачами не надано належних доказів підтвердження громадянства України, суд погоджується з доводами відповідача, що вказана обставина є достатньою для висновку про правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи правомірні дії відповідача, підстави щодо зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачам пенсію за віком, відсутні.

При цьому, суд зазначає, що позивачі не позбавлені права повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги б. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева