Рішення № 85200182, 25.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2712/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій щодо перерахунку (індексації) пенсії за віком з 01.03.2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу у розмірі 4404,35 грн. (середня заробітна плата за 2014, 2015, 2016 року збільшена на 17%) та зобов`язання здійснити з 01.03.2019 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058, Закону України №2148-VIII, Закону України №2449-VIII із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачені страхові внески за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає безпідставним та незаконним застосування показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн. (середня заробітна плата за 2014, 2015, 2016 роки) збільшеного на 17% згідно постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року.

Ухвалою судді від 11.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року клопотання представника відповідача про заміну відповідача задоволено, замінено первісного відповідача Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнає та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання проведення індексації пенсій у 2019 році” від 20.02.2019 року №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. З 01.03.2019 року проведено перерахунок пенсій, затверджений вищезазначеною постановою. Відповідач зазначає, що до 01.03.2019 року розмір пенсії позивача визначався із застосуванням середньомісячного заробітку – 7267, 74 грн., обчисленого від показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки – 3764,40 грн. та становив – 4090,57 грн., в тому числі 3440, 04 грн. – розмір пенсії за віком (3764,40 х 1,93065 х 0,47333); 236,28 грн. – доплата за понаднормативний стаж. З 01.03.2019 року – із застосуванням середньомісячного заробітку – 8503,26 грн., складає – 4675,38 грн., в тому числі 4024,85 грн. – розмір пенсії за віком (8503,26 х 0,47333); 236,28 грн. – доплата за понаднормативний стаж; 374,25грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (1497 х 25%); 40грн. - цільова допомога учасникам бойових дій. З 01.09.2019 року розмір пенсії Позивача складає 4890, 82 грн., з них: 4202, 06 грн. - розмір пенсії (8503,26 х 0,49417); 257, 76 грн. - доплата за понаднормативний стаж; 391,00 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (1564 х 25%); 40грн. - цільова допомога учасникам бойових дій. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2007 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач звернувся до начальника Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області з листом, в якому просив надати розрахунок пенсії за віком та перерахунок (індексації) пенсії з 01.03.2019 року (а.с.13).

Листом від 27.06.2019 року №633/О-01 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що з 01.03.2019 року проведено перерахунок пенсій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”. Перерахунок пенсій проведено шляхом перерахунку раніше призначених пенсій за рахунок збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується для обчислення пенсій – 3764,40 грн., збільшено на 17% (цей показник включає 50% інфляції за 2018 рік і 50% приросту зарплати, з якої сплатили єдиний соціальний внесок у 2018 році) та встановлено в сумі 4404,35 грн. Крім того, повідомив, що до 01.03.2019 року розмір пенсійної виплати визначався з урахуванням страхового стажу тривалістю 47 років 4 місяці 25 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,47333) та заробітної плати 7267,74грн., взятої за період роботи з 01.07.1995 по 30.04.2011 (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,93065), обчисленої із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки 3764,40грн., тобто 3764,40 х 1,93065. У свою чергу, перерахований розмір пенсійної виплати з 01.03.2019 року з урахуванням заробітної плати 8503,26грн., обчисленої із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки 4404,35грн., тобто 4404,35 х 1,93065. Розмір пенсії складав 4675,38грн., з них: 4024,85грн. - розмір пенсії (8503,26 х 0,47333); 236,28грн. - доплата за 22 роки понаднормативного стажу (1074 х 22%); 374,25грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (1497 х 25%); 40грн. - цільова допомога учасникам бойових дій, що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства (а.с.14).

24.07.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що застосування показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн. (середня заробітна плата за 2014, 2015, 2016 роки) збільшеного на 17%, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року є безпідставним та незаконним. А тому, просив провести індексацію та перерахунок пенсії з 01.03.2019 року згідно Закону №1058 та Закону України №2449-VIII від 07.06.2019 року та провести доплату за березень-липень 2019 року (а.с.15-16).

Листом від 31.07.2019 року №753/О-01 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що листом від 27.06.2019 року надано останньому детальне роз`яснення механізму проведення перерахунків встановленого розміру пенсії з 01.03.2019 року. Крім того зазначив, що на даний час іншого порядку проведення індексації пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, нормами чинного законодавства не передбачено (а.с.17).

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії за віком з 01.03.2019 року з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на одну застраховану особу у розмірі 4404,35 грн. (середня заробітна плата за 2014, 2015, 2016 роки збільшена на 17%) протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статі 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс=См х Вс/100% х 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях (з 01.10.2017 року – 3764,40 грн., з 01.03.2019 року - 4404,35 грн.); Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону (0,45917).

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, перерахунок пенсії позивача здійснювався із заробітку 8503, 26 грн. (4404,35 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески х 1,93065 - коефіцієнт заробітку).

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено статтею 42 Закону №1058-ІV.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

В силу пунктів 4-3, 4-4, 4-5, 4-7 Прикінцеві положення Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, збільшений на 79 гривень (пункт 4-3 Закону №1058-ІV).

З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року (пункт 4-4 Закону №1058-ІV).

Відповідно до пункту 4-5 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

26.02.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, в пункті 2 якої установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Згідно з пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до Закону України №2148-VІІІ з 01.10.2017 року пенсії перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, з урахуванням зазначеного показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з урахуванням якого проводиться перерахунок пенсії з 01.03.2019, становить 4404,35 грн.: 3764,40 грн. (показник середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року) х 1,17 (коефіцієнт визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124).

Матеріалами справи підтверджено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії становить 8503, 26 грн. (4 404,35 грн. х 1,93065).

Враховуючи викладене, відповідачем правомірно проведено перерахунок пенсії та її розмір станом на 01.03.2019 року, що становить 4675, 38 грн. та складається з: 4024, 85 грн. - основний розмір пенсії, обчислений згідно із статтею 27 Закону №1058-IV і визначений як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу (8503, 26 грн. х 0,47333); 236,28 грн. - доплата за 22 роки понаднормативного стажу (1074 х 22%); 374, 25 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок (1497 х 25%); 40 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій.

Стосовно посилання позивача на відсутність підстав для застосування при обчисленні основного розміру пенсії коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 1,17, що передбачено постановою Кабінетом Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», суд зазначає, що застосування відповідачем згаданого коефіцієнта не призвело до порушення прав пенсіонера, оскільки у даному випадку розмір пенсії позивача збільшився.

Таким чином відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відтак, з вищевказаних підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243-246, 257, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич