Рішення № 85200160, 13.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року Справа № 160/4977/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40970588) про визнання протиправними дій та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2019 року Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, в якій позивач просив:

- визнати постанову № 20/1612 від 29.05.2019 року недійсною та скасувати її;

- визнати припис № 00029 від 26.04.2019 року протиправним та скасувати його.

Ухвалою суду від 03 червня 2019 року позову заяву залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

10 червня 2019 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, та адміністративний позов в новій редакції, в якому відповідачем є Департамент торгівлі та реклами Дніпропетровської міської ради та зазначені такі позовні вимоги:

- визнати дії відповідача щодо складення припису незаконними та скасувати складений відповідачем припис.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.04.2019 року було отримано припис головного спеціаліста управління торгівлі та контролю за розміщенням фасадних конструкцій Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради № 00029 про усунення порушень у сфері благоустрою та реклами м. Дніпра, шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної рекламної конструкції «Ізумруд» в термін до 10.05.2019 року. В свою чергу позивач зазначає, що на фасаді будинку над входом в магазин, розміщена табличка (вивіска), на якій міститься лише інформація, яка призначалась і використовувалась для розміщення назви, виду діяльності «ювелірний магазин» і графічного логотипу «Ізумруд», що унеможливлює без додаткової інформації сформувати або підтримати обізнаність споживачів. Позивач вважає, що позиція відповідача, що така інформація являється рекламою, є помилковою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4977/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

12 липня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Припис від 26 квітня 2019 року № 00029 був виданий головним спеціалістом управління торгівлі та контролю за розміщенням фасадних конструкцій Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради фізичній особі - підприємцю Непершину В.Г., оскільки за результатами здійснення заходів контролю за додержанням законодавства у сфері благоустрою та реклами за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, АДРЕСА_2 вбачались порушення вимог пп. 19.2.1 Правил благоустрою міста Дніпра. Так, відповідно до вимог припису позивачу необхідно було усунути виявлені недоліки, шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної конструкції «Ізумруд». Відповідач у відзиві також зазначає, що діючим законодавством України чітко визначений перелік вимог, які застосовуються для визначення поняття «вивіска». Так, може вважатися лише інформація з зареєстрованим найменуванням суб`єкта господарювання, зображенням знаку для товарів та послуг, що належить такій особі та розміщується на зовнішній поверхні будівлі чи споруді, де особа веде свою господарську діяльність. Таким чином, твердження позивача, що належні йому фасадні конструкції можуть вважатись вивісками, є хибними, оскільки знак для товарів та послуг не належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , не був переданий йому у використання, та не є зареєстрованим найменуванням цієї особи.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2019 року головним спеціалістом управління торгівлі та контролю за розміщенням фасадних конструкцій Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради за результатами здійснення заходів контролю за додержанням законодавства у сфері благоустрою та реклами за адресою: м. Дніпро, просп.. Дмитра Яворницького, 67 складено припис № 00029, у зв`язку із порушенням вимог пп. 19.2.1 Правил благоустрою міста Дніпра.

Відповідно до вимог припису позивачу запропоновано було усунути виявлені порушення у 5 денний строк, шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної конструкції «Ізумруд», та попереджено, що вимоги припису є обов`язковими для виконання, ігнорування цього припису тягне за собою адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з вказаною вище приписом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби та засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 19.2.1 Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43, розташування засобів зовнішньої реклами на території міста здійснюється на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих у порядку, встановленою міською радою.

Пунктом 2 Типових правил визначено, що спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Статтею 9 Закону України «Про рекламу» визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Абзац 8 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначено, що вивіска чи табличка - це елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Пунктом 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Відповідно ч. 8 ст. 8 Закону України «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Враховуючи, що вивіска розташована на декоративному елементі фасаду будівлі та не закликає громадян на придбання товарів та послуг саме у позивача, розмір вивіски не перевищують 2 кв.м., вивіски носять інформаційний характер, що в даному приміщенні знаходиться «Ізумруд», при цьому вивіска розміщена на зовнішній поверхні будинку не вище першого поверху, біля входу в таке приміщення, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено від 26.04.2019 року № 00029, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відносно позовної вимоги визнати дії щодо складення припису незаконними, суд зазначає наступне.

Дії суб`єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи лише в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи.

Однак, дії посадових осіб щодо складення припису, не відповідають наведеним критеріям, позаяк є лише службовою діяльністю осіб на виконання своїх посадових обов`язків. На думку суду оскаржувані дії не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав. Окрім цього, оспорюванні за цим позовом процедурні дії не мають самостійного правового значення, оскільки не являються собою остаточне волевиявлення владного суб`єкта.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позовна заява підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування припису, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність його прийняття.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 768 грн. 40 коп., що документально підтверджується квитанцією від 30.05.2019 року.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40970588) про визнання протиправними дії та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради № 00029 від 26.04.2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40970588) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко