Ухвала суду № 85200068, 23.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 жовтня 2019 р. Справа № 120/2685/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Івацко О.М.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (бульвар Т. Шевченка, 35, м. Київ, 01032), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053)

про: зобов`язання винити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (бульвар Т. Шевченка, 35, м. Київ, 01032), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про зобов`язання винити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

19.09.2019 року разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. Зазначене клопотання мотивоване тим, що відповідач своїм листом від 16.09.2016 року №ЗГ1(к)/17076 повідомляв позивача про нікчемність правочину. Так, отримання позивачем зазначеного листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2100800117145. Крім того, звернув увагу суду та не, що частиною 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Тобто, аналіз вищевказаної статті дає підстави для висновку, що законодавство наділяє уповноважену особу обов`язком повідомляти сторони про наслідки нікчемності правочину. Отже, відповідачем вчинилися всі необхідні дії щодо інформаційного повідомлення позивача.

Вказане, на думку відповідача, свідчить, що про порушення своїх прав позивач дізналася ще у січні 2017 року, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Також, 02.10.2019 року позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Дане клопотання обґрунтоване тим, що листом № ЗГ1(к)/17076 від 16 вересня 2016 року адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» позивача було повідомлено про тимчасове зупинення виплати та проведення перевірки операцій на його рахунку. Так, позивач не заперечувала щодо проведення перевірки операцій по договору банківського вкладу та чекала на остаточну відповідь про результати перевірки. Оскільки перевірка проводилась тривалий час у 2019 році ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів та уповноваженої особи ПАТ «Банк Михайлівський» з проханням прискорити перевірку та виплатити кошти. Листом №ЗГ1 (к)/1152 від 11 червня 2019 року позивача повідомлено про те, що операції банківського вкладу є нікчемними. Тому вважає, що саме з офіційної відповіді ПАТ «Банк Михайлівський» про відмову вчинити дії вона стала обізнаною про порушення своїх права, а строк позовної давності необхідно відраховувати саме з дати отримання листа №ЗГ1 (к)/1152ПАТ «Банк Михайлівський» від 11 червня 2019 року. На підставі викладеного вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений.

У судовому засіданні позивач акцентувала увагу суду на тому, що про порушення своїх прав вона дізналась саме 11.06.2019 року, тому строк звернення до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України не пропущений. Відтак, просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте у прохальній частині відзиву просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила.

Визначаючись щодо поданих клопотань, суд керується наступним.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Так, судом встановлено, що листом № ЗГ1(к)/17076 від 16 вересня 2016 року адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» Білоус А.В. повідомлено про тимчасове зупинення виплати та проведення перевірки операцій на її рахунку. Протягом 2016-2019 років ані ПАТ "Банк Михайлівський", ані відповідач про результати переірки позивача не повідомили. Відтак, в 2019 році ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів та уповноваженої особи ПАТ «Банк Михайлівський» з проханням прискорити перевірку та виплатити кошти. Листом №ЗГ1 (к)/1152 від 11 червня 2019 року позивача повідомлено про те, що операції банківського вкладу є нікчемними.

Відтак, позивачу стало відомо, про порушення своїх прав саме 11.06.2019 року.

Тому, з 11.06.2019 року необхідно обчислювати строк звернення до суду.

Таким чином, з урахуванням шестимісячного строку останнім днем звернення до суду з даними позовом - є 11.12.2019 року.

Позивач звернувся до суду - 19.08.2019 року, тобто, із дотриманням шестимісячного строку звернення до суду.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, захисту підлягає фактично порушене право позивача у публічно-правових відносинах з відповідачем, а оскаржувана бездіяльність відповідача підлягає судовому дослідженню у справі на відповідність законодавству.

Також, суд зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Частиною першою ст. 180 КАС України визначено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, свою позицію виклав у відзиві, та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Таким чином, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення даної адміністративної справи протягом розумного строку в порядку підготовки справи до судового розгляду проведено підготовче засідання, в ході якого судом здійснено необхідні підготовчі дії, передбачені положеннями частини 2 статті 180 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 122, 173, 180, 183, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20 листопада 2019 року 12:30 год. в залі судового засідання № 2 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2019 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна