Ухвала суду № 85199968, 24.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

24 жовтня 2019 р. Справа № 120/1613/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідачів: Вербицької Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відшкодування суми судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 08.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

16.10.2019 до суду надійшла заява позивача про відшкодування суми судових витрат у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою від 17.10.2019 заяву позивача про відшкодування суми судових витрат призначено до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні позивач підтримав подану заяву та просив її задовольнити з підстав наведених у ній.

Відповідачі у судовому засіданні щодо поданої позивачем заяви заперечила з мотивів необгрунтованості останньої. Також, вказала на наявність підстав для залишення вказаної заяви без розгляду з підстав недотримання позивачем встановлених ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 143 КАС України строків на звернення до суду з відповідною заявою.

Розглянувши подану заяву, з урахуванням висловленої сторонами у справі думки, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Отже, з аналізу процитованих норм видно, що умовами для прийняття додаткового рішення є не вирішення одного з питань, зокрема, щодо відшкодування судових витрат.

Суд враховує, що розгляд даної адміністративної справи був закінчений 08.07.2019 шляхом прийняття рішення по справі, яким заявлені позовні вимоги задоволено. Однак, до ухвалення рішення по суті стороною позивача не було повідомлено суд про неможливість до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

При цьому, зі змісту ч. 3 ст. 143 КАС України слідує, що вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, здійснюється у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та за умови подачі відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі.

Таким чином, позивач вимоги ч. 3 ст. 143 КАС України не дотримав, оскільки не подав до закінчення розгляду справи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

У свою чергу, при зверненні до суду із заявою від 16.10.2019, в обґрунтування поважності причин неподання до суду відповідної заяви у визначені ч. 3 ст. 143 КАС України строки, позивач послався на те, що 07.03.2019 між ним, ОСОБА_1 (замовник) та адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "SeP&P" (виконавець) був укладений договір №0307 про надання правової допомоги (далі - договір).

За умовами вказаного договору, останній укладений на усі стадії досудового та судового провадження, строком до прийняття судом процесуального рішення яке Клієнт не матиме бажання оскаржувати, або якщо таке бажання неможливо по закону (пункт 2 Договору). В контексті наведеного позивач зазначив, що під час розгляду справи представник відповідача постійно заперечувала проти заявлених позовних вимог, що, на думку позивача, свідчило про незгоду із судовим рішенням, яким позов вірогідно може бути задоволений. В зв`язку з чим, після прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог, позивач вважав ймовірним, що вказане рішення відповідачем буде оскаржено в апеляційному порядку.

Також позивач вказав, що згідно умов Договору акт прийому-передачі наданих послуг сторони набувають право підписати після завершення правової допомоги. Однак, станом на дату дебатів та завершення судового розгляду, надання правничої допомоги ще тривало і її завершення спрогнозувати було неможливо.

Зважаючи на те, що звіт виконавцем послуг був складений лише 20.09.2019, а акт прийому-передачі наданих послуг - 15.10.2019, на думку позивача окреслені вище причини пропуску подання відповідної заяви є поважними, а заява належить до задоволення.

Однак, суд критично оцінює наведені позивачем причини пропуску подання відповідної заяви, адже положення ч. 3 ст. 143 КАС України не вимагають надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу саме до ухваленні рішення по суті справи, а вказують лише на необхідність подання заяви про намір звернутись з відповідним клопотанням після отримання докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

З огляду на викладене, той факт що звіт виконавцем послуг був складений лише 20.09.2019, а акт прийому-передачі наданих послуг - 15.10.2019, не свідчить про наявність перешкод у поданні стороною позивача до закінчення судових дебатів заяви про неможливість до ухваленні рішення по суті заявлених позовних вимог подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

Крім того, суд зазначає, що за нормами КАС України вирішення питання щодо відшкодування витрати, які зазнав позивач під час апеляційного або касаційного оскарження прийнятого судом першої інстанції рішення вирішуються відповідним судом, що здійснив розгляд апеляційної або касаційної скарги.

Згідно положень ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За наведених вище обставин, враховуючи положення ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на правову допомогу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 252 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Заяву позивача про відшкодування суми судових витрат понесених під час розгляду адміністративної справи №120/1613/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна