Рішення № 85199952, 15.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 жовтня 2019 р. справа № 120/2297/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Чайки А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

16.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В своєму позові вказував, що проходив службу в органах податкової міліції ДПА у Вінницькій області, з якої був звільнений 30.11.2006 року в запас Збройних Сил відповідно до ст. 64 п. б (через хворобу) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України".

Згідно Довідки від 24.04.2019 року до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, позивачу вперше встановлено II групу інвалідності з причини захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, ступінь втрати професійної працездатності становить 70%.

20.06.2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС України у Вінницькій області із заявою (рапортом), у якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах ДФС, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

ДФС у Вінницькій області України листом від 02.07.2019 року № 15178/Л702-32-04-01 документи додані до заяви (рапорту) повернуті позивачу без погодження з ДФС України, зазначивши, що після втрати чинності 07.11.2015 року норм Закону України "Про міліцію", відсутні підставі для оформлення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності внаслідок захворювань пов`язаних з проходженням служби в ОВС.

Позивач не погоджується з такими висновками відповідача щодо відсутності в нього права на виплату одноразової грошової допомоги, в обґрунтування позову вказує на положення абз. 3 п. 15 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про національну поліцію", згідно якого, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

В зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому просив:

- визнати бездіяльність ГУ ДФС у Вінницькій області щодо не подання до ДФС України у 15- денний строк з дня реєстрації його заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви від 20.05.2019 року;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Вінницькій області щодо повернення поданих ним до заяви (рапорту) від 20.05.2019 року документів щодо нарахування одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати ГУ ДФС у Вінницькій області повторно прийняти документи за поданою ним заявою (рапортом) від 20.06.2019 року та надіслати до ДФС України, висновок щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.08.2019 року на адресу суду надійшли матеріали для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 01.10.2019 року.

24.09.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказував на не обґрунтованість позовних вимог та заперечував проти задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне. Фактичні обставини, що передували зверненню позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем підтверджується. Разом з тим, на переконання відповідача, оскільки підставою встановлення позивачу II групи інвалідності стало захворювання, пов`язане з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ України, а саме в органах податкової міліції, а не в органах міліції, то порядок виплати одноразової грошової допомоги позивачу регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 "Про порядок та умови призначення і виплатиодноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, податкової міліції", яка була чинною на час звернення позивача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

З урахуванням наведеного, ГУ ДФС у Вінницькій області вважає, що дія Порядку № 850 не поширюється на працівників податкової міліції, а законодавством, чинним на час встановлення позивачу інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ та на час його звернення до ГУ ДФС у Вінницькій області з заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги, порядок і умови призначення і виплати такої допомоги працівникам податкової міліції встановлені положеннями Порядку № 707.

Посилаючись на те, що позивач звернувся до ГУ ДФС у Вінницькій області для виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850, в той час як виплата такої допомоги позивачу передбачена Порядком №707, відповідач вважає, що ним було правомірно відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.10.2019 року здійснено заміну відповідача у справі на правонаступника ГУ ДПС у Вінницькій області, в зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 15.10.2019 року.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, з мотивів наведених у письмовому відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Наказом Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 289-о від 30.11.2006 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 звільнено зі служби податкової міліції в запас Збройних сил по статті 64 п. "б" (через хворобу) з посади старшого слідчого в особливо-важливих справах відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Вінницькій області.

Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №030409, виданої Вінницьким обласним Центром медико-соціальної експертизи Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1, ОСОБА_1 встановлено 50% додатково всього 70% втрати працездатності в зв`язку із захворюванням пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, дата огляду 12.03.2019 року.

Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціально експертної комісії серії 12 ААБ №096827 від 24.04.2019 року, ОСОБА_1 первинно встановлено другу групу інвалідності, в зв`язку із захворюванням пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

20.06.2019 року позивач, у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності після проходження служби, по захворюванню пов`язаного із проходженням служби, у відповідності до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, звернувся до ГУ ДФС у Вінницькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги. Додатками до рапорту зазначені: Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 030409 від 12.03.2019 р.; Копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 096827 від 24.04.2019 р.; Завірена копія свідоцтва про хворобу № В(г)-150 від 28.11.2006 р. з постановою ВЛК про причинний зв`язок захворювання з проходженням служби в органах ОВС; Копія акту огляду МСЕК № 50349 від 12.03.2019 року; Копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , з карткою платника податку.

ГУ ДФС у Вінницькій області листом № 15178/Л/02-32-04-01 від 02.07.2019 року повідомило позивача, що законність виплати грошової допомоги, яка виплачувалась відповідно до законів України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”, від 20 грудня 1990 доку № 565-ХІІ „Про міліцію” та у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року №386 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 „Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції”, тривала до 07 листопада 1015 року, а саме до дати, коли Закон України «Про міліцію» втратив свою чинність. Враховуючи вищевикладене, в Головному управлінні ДФС у Вінницькій області відсутні законні підстави для оформлення та проведення даної виплати. Подані документи, як додатки до заяви (рапорту) повернуті позивачу.

Незгода з тами діями та висновками відповідача щодо відсутності права на отримання одноразової грошової допомоги зумовила звернення позивача до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про державну податкову службу України" (в редакції чинній на час звільнення позивача зі служби) визначалось, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".

Аналогічні норми містить положення пункту 356.1. статті 356 Податкового кодексу України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року. При цьому, у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Положення статті 23 Закону України "Про міліцію" передбачають виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну.

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача із заявою про здійснення виплати одноразової грошової допомоги) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", а відтак висновок відповідача, за яким він повернув заяву (рапорт) ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги є передчасним.

Додатково, під час розгляду справи, між сторонами також виник спір щодо належного до спірних правовідносин Порядку та умов, визначених Кабінетом Міністрів України, згідно якого підлягає виплата одноразової грошової допомоги, на що слід вказати наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та статті 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції,

Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” Кабінет Міністрів України затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом другим цієї Постанови установлено що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707.

Крім того, цією ж Постановою внесено доповнення до Постанови № 707 наступного змісту: "Установити, що особам, які до набрання чинності Законом N 208-VIII (208-19) від 13.02.2015 мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов, затверджених цією Постановою, згідно з Постановою КМ N 850.

Таким чином, оскільки право позивача на отримання грошової допомоги закріплене саме статтею 23 Закону України “Про міліцію”, норми якої не відокремлюють в окрему категорію осіб, що проходили службу в лавах податкової міліції, на переконання суду, визначальним в даному випадку щодо застосування до спірних правовідносин належної Постанови, яка регулює порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги є встановлення часового набуття позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги відносно набрання чинності Законом N 208-VIII (208-19) від 13.02.2015.

Закон N 208-VIII (208-19) від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" набув чинності 12.03.2015 року.

В той час, як положення Постанов №707 та №850 визначають, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до матеріалів справи, як вже було встановлено судом згідно Довідки МСЕК ОСОБА_1 . ІІ групу інвалідності встановлено 24.04.2019 року, що пізніше набрання чинності Законом N 208-VIII (208-19) від 13.02.2015, а відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

У відповідності до пункту 7 Постанови № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8 цієї Постанови визначає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Наведені положення Порядку № 850 свідчать, що у разі встановлення працівнику міліції інвалідності і подачі останнім рапорту на отримання одноразової грошової допомоги, у відповідного органу, у якому проходив службу податкової міліції, виникає обов`язок у 15-денний строк з дня реєстрації такого рапорту підготувати та направити висновок щодо можливості проведення грошової допомоги.

Однак, внаслідок протиправних дій відповідача, позивача фактично було позбавлено права на прийняття рішення, відповідно до п. 9 Порядку № 850, щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не спростовано, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено протиправну бездіяльність ГУ ДФС у Вінницькій області під час отримання рапорту ОСОБА_1 щодо отримання одноразової грошової допомоги та, з метою відновлення порушеного права позивача наявні підстави щодо зобов`язання відповідача вчинити дії передбачені Порядком № 850, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги подати звіт про виконання судового рішення слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.

Враховуючи відсутність відомостей про судові витрати, їх розподіл, відповідно до ст. 139 КАС України, судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо не подання до Державної фіскальної служби України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) ОСОБА_1 , висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви від 20.06.2019 року.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо повернення поданих ОСОБА_1 до заяви (рапорту) від 20.06.2019 року документів щодо нарахування одноразової грошової допомоги.

3обов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області прийняти документи за поданою заявою (рапортом) Луговського ОСОБА_2 від 20.06.2019 року та надіслати до Державної податкової служби України, висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 20.10.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович